Навіщо потрібене Народне Об’єднання «Майдан» і зя яких умов воно можливе?

Що стало причиною?

Всі ми розуміємо, що Євромайдан, попри всі інспірації та домисли, є сплеском саме народного невдоволення.

Він не є інспірацією тих чи інших партій – ні опозиційних, ні провладних. Ні одна з них не могла і не може зібрати на свої мітинги більше кільканадцяти тисяч осіб. Навіть за гроші – стосується обох таборів. Ба, більше – на самому початку опозиційні партії пробували зібрати своє віче, але швидко капітулювали – зрозуміли, що джерело народного обурення б’є не на їхніх зібраннях – і це вияв їх політичного реалізму.

Місяць стояння на Євромайдані показав, що народ не збирається відступати. Не лише партії чи його лідери, а насамперед народ. Він вкотре мільйонами з’їжджається з цілої України.

Це заскакує представників режиму Януковича. Але так само це заскакує і лідерів опозиції – чи ширше – політичні партії. З цим народом треба щось робити. Якось це політичне протистояння потрібно розв’язувати. Як показав досвід – навіть мільйон мітингарів без проводу чи команди проблему не вирішують. І це чудово вловив Янукович. Тому змінив тактику. З розгону на видавлювання та висмикування лідерів.

Але з іншого боку – з боку політичного проводу - ми бачимо брак ідей. І нерозв’язаний конфлікт. І впертий народ…

На даний момент лідери політичних партій, а отже і самі партії, ще ні на що не відважилися. Хтось може це заперечувати. Ну що ж – їхня справа. Але і маленькій дитині після місяця стояння це очевидно, як білий день.

Пишу не для того, щоб якось з них покпити, а тому, що ця пауза вже стає непристойною.

А народ все стоїть. Затявся. І з ним потрібно щось робити – щось йому пропонувати. Військо, навіть якщо воно називається Запорізькою Січчю зразка 2013 року не може бути тільки в облозі – за барикадами Майдану Незалежності.

Позиційне ведення бойових дій показало свою неефективність ще під час першої світової війни. Друга світова війна вже була наступальною. Інакше воші, деморалізація і поразка.

Разом з тим все більш очевидним стає велетенський потенціал громадського та студентського рухів. Рухів позапартійних. І статистика майданарів свідчить саме про це – це люди, які самі з своєї вільної волі прийшли на Євромайдан. Це не мобілізований партіями партактив.

Хоча і ролі партій та людей партійних не варто недооцінювати. Вона також істотна. Хоча неспівмірна з силою народу. Партійців тисячі, громадських активістів десятки тисяч, людей мільйони.

Але чим далі стояв Євромайдан, тим більш очевидним ставало те, що, якщо так триватиме далі, то нереєстрове козацтво – громадські рухи – самоорганізуються. І реєстровому козацтву – політичним опозиційним партіям – прийдеться тільки прийняти це як факт. Наростало глухе невдоволення партійним проводом.

Громадські діячі дозрівали до абсолютно очевидної ідеї створення якнайширшого громадсько-політичного об’єднання. Підкреслюю громадсько-політичного, а не громадсько-партійного чи тим більш партійно-громадського.

Політика – це справа всіх громадян. Як от врегулювання величезного політичного протистояння чи визначення цивілізаційного вибору країни - євроінтеграції.

А партійна діяльність, це справа партії – частини суспільства – яка переслідує свої вузько партійні цілі – готує виграш на виборах, розподіляє чиновницькі посади після виборів і реалізує свої партійні програми.

Для врегулювання теперішньої політичної кризи зусиль опозиційних партій замало. Вони просто не дадуть собі раду з вкрай цинічним режимом, який укріпився в Україні при Януковичі.

Для врегулювання політичної кризи а також для того, щоб виграти вибори у 2015 році потрібно активізувати до політичного життя якнайширші верстви громадськості – від філателістів до філантропів. Не лише одних націоналістів. Тобто саме тих, хто стоїть на різних майданах по всій Україні. А також тих, хто ще не стоїть. Потрібно максимально розширити спектр учасників політичного життя.

Ні для кого не секрет політична пасивність Сході та Півдня. Так і звідти є представники, і їх чимало. Однак там громадсько-політична активність ще не стала масовою, як у Центрі та на Заході.

Причиною їхньої пасивності, окрім іншого, є ще й те, що ми занадто звужуємо спектр політичних завдань і політичних пропозицій. Деякі з цих пропозицій взагалі є для них неприйнятними.

Тому першим завданням моменту є дати можливість кожному взяти участь у політичному житті – і у першу чергу найбільш масовій організованій громадськості. Тобто власне громадянському суспільству.

Однак що ми отримали з проголошенням Народного Об’єднання «Майдан»?

Політичні партії і політичні лідери, здається, не зрозуміли, що вони можуть тільки взяти у ньому участь. Але не можуть його очолювати.

Якщо вони спробують перетворити Народне Обєднання «Майдан» у підпорядковану політичним партіям чи їх лідерам структуру, то що ми отримаємо? А ми отримаємо партійну «молодіжку» - недіючу звісно. Припартійні організації для жіноцтва, ветеранів і т.д. Тобто нічого з того не буде. Не відбудеться добровільного, підкреслюю – добровільного – об’єднання різних і дуже різних людей задля досягнення однієї мети. Не відбудеться синергії – посилення один одного з метою досягнення все тієї ж мети. І справді незалежні люди, і справді незалежні громадські організації просто відійдуть в сторону і далі робитимуть свою справу самостійно.

Тобто партіям все одно не вдасться «згнуздати» волелюбного громадського руху.

Проте, здається, що у партійних лідерів такі ілюзії є. Є велика підозра, що політичні лідери таки не втрималися, щоб не спробувати заскочити на його спину. Чомусь «ініціаторами» створення громадського (!!!!) руху Народного Об’єднання «Майдан» і у Києві, і от у Львові пробують стати лідери політичних партій різного рівня. Ба більше – хочуть в ньому домінувати.

Ну от прилинули до Львова депутати Верховної ради і одразу взялися засновувати та очолювати Народне Об’єднання «Майдан». Не знизу (бо ж «Народний»), а зверху…

Одна з чільних партійних діячок стверджує, що неначе якийсь на те «мандат» має. Від кого? Від нествореної організації? Чи від свого партійного боса. Вже й проектами статутів воздухи сотрясає. Але ж статут мають погодити не лише наверху – з ним мають погодитися і низи. Бо як не погодяться, то лишитесь коло розбитого корита. Як у тій байці про «бабенцію та розбите корито» – може треба прикоротити свої апетити? Ну і шукати попри все конструктивну. Навіть з опонентами.

Ще одна політична діячка договорилася до того, що громадський рух є проектом режиму. Ну, з убогими та юродивими, навіть якщо вони з «корочками», сперечатися не буду.

Але ж дорогі наші – це шлях у нікуди. Вже маємо Об’єднану опозицію – об’єднання політичних партій. Чудесно. То що тепер творимо Об’єднану опозицію 2? Об’єднану опозицію 2 в якій громадський і студентський рухи мають місце скраю – на кінці лави…

Чи може «шлях у нікуди» і є завданням… Далі думку не розвиватиму.

Є збита максима – як борозну розпочнеш, так вона і піде…

Звісно, що партійці і їхні лідери можуть і мають брати участь у цьому широкому народному фронті. Але ж дайте й іншим долучитися до спільної справи. Причому не як сиротам.

Хіба що поступила вказівка від тих самих партійних босів підпорядкувати ще не народжене Народне Об’єднання «Майдан» під свої вузько політичні інтереси – як от контроль за «канонічною» для даної партії територією. А території вже поділили… А тому Народне Об’єднання «Майдан» потрібно наситити своїми партійцями і членами припартійних громадських та студентських організацій. Це теж було. І все звелося до вузесенького партійного опозиційного табору, який не може навіть на рівних розмовляти з режимом Януковича.

Отож підсумовуючи: що нам потрібно – широкий загальнонаціональний фронт чи вузько партійний «мєждусобойчик»?

Якщо фронт – то посуньтеся панове професійні рятівники народу – власне для народу.

Він теж має право на боротьбу за самого себе.

Бо інакше залишитеся один на один з режимом.

Результат буде не важко передбачити.

І не потрібно «кидати» один одного. Потрібно знайти розумну пропорції загальної участі. І братися до праці.


26.12.2013 Тарас Возняк 2443 0
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

1793
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

4938
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20684
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2637
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

3152
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

11411

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

604

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1362

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1376

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1922
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8627
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3758
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5379
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

276
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4710
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

3920
31.05.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

10541 1
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2127
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1147
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1139
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1891
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2282