Навіщо НБУ увімкнув «друкарський верстат» та чому це не може тривати вічно?

Війна – це великий виклик для країни, зокрема і для економіки та державних фінансів. Багато підприємств призупинили свою роботу, деякі повністю зруйновані. Виникли логістичні проблеми: не працюють порти, відсутнє повітряне сполучення тощо.

Через нижчі показники роботи підприємств скоротилися й податкові та митні надходження до державного бюджету, пише Фіртка.

Додаткова причина зменшення доходів бюджету – послаблення деяких податків та мит з початком війни для того, щоб дати змогу бізнесу оговтатися від шоку.

Водночас видатки держави в умовах війни навпаки зросли, враховуючи суттєве збільшення оборонних, гуманітарних та соціальних потреб.

Надходження скоротилися, видатки підвищилися – маємо збільшення дірки у бюджеті, яку необхідно перекривати.

Як це можна було зробити на початку війни?

Є кілька природних шляхів фінансування цієї дірки бюджету:

  • Залучення міжнародної допомоги. У перші ж дні війни світ підтримав Україну, і держави та міжнародні організації анонсували значні обсяги фінансової допомоги. Водночас виділення цього фінансування потрібен час, враховуючи процедури виділення коштів у офіційних установах. На початку Україна не мала цього часу.
  • Залучення держави на зовнішніх ринках. В умовах війни зовнішній ринок боргових залучень лишається закритим для України, зважаючи на значні ризики для інвесторів.
  • Залучення держави на внутрішньому ринку. На початку березня 2022 року Міністерство фінансів почало продавати військові державні облігації. Це цінні папери держави, які можуть придбати як банки, так і громадяни та бізнес, а з часом повернути назад надані державі кошти з відсотками. Кошти від продажу військових облігацій йдуть для покриття дефіциту бюджету.

На початку війни українці підтримали цю ініціативу, але отриманого фінансування було недостатньо для забезпечення всіх критичних видатків держави. 

З огляду на це Національний банк у березні долучився до фінансування бюджету – НБУ почав купувати військові облігації держави, "друкуючи" для цього гривню. Враховуючи наслідки колапсу у секторі державних фінансів, це рішення було фактично безальтернативним.

До війни Національний банк накопичив значний запас міцності у вигляді міжнародних резервів – це запас коштів держави, який зберігається у валюті, цінних паперах та золоті. Станом на 1 лютого вони перевищували 29 млрд дол. США. Значні обсяги отриманої державою гривні від НБУ йшли в економіку і поверталися на валютний ринок. НБУ викуповував цю гривню коштом валюти з резервів, і це допомагало мінімізувати негативні наслідки від фінансування ним дефіциту бюджету.

Водночас незакриті потреби держави поступово збільшуються. Якщо на початку березня Національний банк придбав військових облігацій на 20 млрд грн та по 50 млрд грн – у квітні та у травні, то у червні обсяги зросли до 105 млрд грн (загальна сума за весь період становить 225 млрд грн). Це призводило до стрімкішого зменшення міжнародних резервів, які також зараз дають змогу НБУ фіксувати курс гривні до долара США. З кожним новим витком "друку грошей" тиск на резерви посилюється. Саме тому необхідно відмовлятися від фінансування дефіциту бюджету Національним банком та шукати інші шляхи закриття потреб держави. 

Друк коштів для покриття дефіциту бюджету – це рішення, яке дало змогу виграти час та швидко закрити необхідні потреби сектору державних фінансів. Утім, це не вирішує проблеми економіки та держбюджету. Ба більше, подальше зростання обсягів фінансування бюджету НБУ може мати кризові наслідки. Розглянемо їх детальніше:

  • Збільшення друку коштів прискорюватиме процес вичерпання міжнародних резервів. Якщо в НБУ вичерпаються резерви, то він не зможе фіксувати курс і перехід до плаваючого курсоутворення (яке діяло до війни та за якого курс визначає вже не НБУ, а ринок) відбуватиметься хаотично. Оскільки НБУ не матиме змогу згладжувати коливання на валютному ринку коштом резервів, це може супроводжуватися значною девальвацією.
  • Наслідком суттєвої девальвації гривні може стати вихід інфляції з-під контролю. Висока інфляція загрожує швидко знецінити доходи та заощадження українців. Від цього страждають насамперед пенсіонери та українці, які отримують фіксовані зарплати. Це поглиблюватиме бідність.

Отже, регулярний друк грошей для фінансування потреб держбюджету – не вихід, адже це може призвести до зменшення міжнародних резервів НБУ, зниження курсу гривні та прискорення інфляції. НБУ наголошує, що вже сьогодні уряд має вживати заходів для того, щоб мінімізувати друк грошей для фінансування бюджету.

Що саме необхідно зробити?

Потрібно проаналізувати видатки бюджету та скоротити некритичні. Також важливо збільшити доходи бюджету. Враховуючи, що бізнесу потрібно відновлюватися про збільшення податкового навантаження на нього не йдеться. Необхідно підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту. Це дасть змогу обмежити некритичне витрачання ресурсів.

Другим важливим напрямом є активізація запозичень уряду на внутрішньому борговому ринку. Це уряд робить, продаючи військові облігації банкам, бізнесу та громадянам. Якщо в перші місяці попит на цей інструмент був значним, то зараз він сильно впав. Річ у тім, що громадяни та бізнес здолали перший шок війни та поступово повертаються до економічної логіки ухвалення рішень: коли бізнес намагається максимізувати прибуток, а населення – зберегти заощадження. В умовах, коли максимальна річна дохідність за військовими облігаціями становить 11,5%, а прогнозована інфляція за підсумками 2022 року перевищує 20%, українці не поспішають вкладати свої гроші в цей інструмент. Тому для того, щоб активізувати внутрішні боргові залучення Міністерству фінансів важливо підвищити дохідність за військовими облігаціями, тобто обіцяну вкладникам винагороду за утримання цих цінних паперів.

Таке рішення одразу вирішить дві проблеми:

  • Громадяни та бізнес отримають реальний інструмент для захисту своїх гривневих доходів від інфляції;
  • Уряд зможе залучити більше грошей на ринку для покриття дефіциту бюджету, а це означає, що обсяги фінансування з боку Національного банку можна буде мінімізувати без ризиків настання колапсу в державних фінансах.

Ще одним важливим напрямом роботи є докладання максимуму дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Національний банк спільно з урядом не припиняють роботу в цьому напрямі з першого дня війни.

Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування, проте вони неспівставні з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.

За оцінками Національного банку, вжиття всіх цих заходів дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів.

Усе це дасть змогу зберегти контроль над фінансовою системою та економікою у складні воєнні часи, а також сприятиме швидшому відновленню економіки після Перемоги.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Шмигаль: Уряд доручив «Нафтогазу» забезпечити у газосховищах щонайменше 19 млрд кубометрів газу на початок опалювального сезону

В Україні створили штаб для підготовки до опалювального сезону


08.07.2022 6106
Коментарі ()

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10047 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7344
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6713
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3836
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2929
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5850

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

188

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

807

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9921 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1490
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27656
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4191
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3741
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20945
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9252 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

831
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2224
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

231
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

589
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1099
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1308
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2484