Навіщо НБУ увімкнув «друкарський верстат» та чому це не може тривати вічно?

Війна – це великий виклик для країни, зокрема і для економіки та державних фінансів. Багато підприємств призупинили свою роботу, деякі повністю зруйновані. Виникли логістичні проблеми: не працюють порти, відсутнє повітряне сполучення тощо.

Через нижчі показники роботи підприємств скоротилися й податкові та митні надходження до державного бюджету, пише Фіртка.

Додаткова причина зменшення доходів бюджету – послаблення деяких податків та мит з початком війни для того, щоб дати змогу бізнесу оговтатися від шоку.

Водночас видатки держави в умовах війни навпаки зросли, враховуючи суттєве збільшення оборонних, гуманітарних та соціальних потреб.

Надходження скоротилися, видатки підвищилися – маємо збільшення дірки у бюджеті, яку необхідно перекривати.

Як це можна було зробити на початку війни?

Є кілька природних шляхів фінансування цієї дірки бюджету:

  • Залучення міжнародної допомоги. У перші ж дні війни світ підтримав Україну, і держави та міжнародні організації анонсували значні обсяги фінансової допомоги. Водночас виділення цього фінансування потрібен час, враховуючи процедури виділення коштів у офіційних установах. На початку Україна не мала цього часу.
  • Залучення держави на зовнішніх ринках. В умовах війни зовнішній ринок боргових залучень лишається закритим для України, зважаючи на значні ризики для інвесторів.
  • Залучення держави на внутрішньому ринку. На початку березня 2022 року Міністерство фінансів почало продавати військові державні облігації. Це цінні папери держави, які можуть придбати як банки, так і громадяни та бізнес, а з часом повернути назад надані державі кошти з відсотками. Кошти від продажу військових облігацій йдуть для покриття дефіциту бюджету.

На початку війни українці підтримали цю ініціативу, але отриманого фінансування було недостатньо для забезпечення всіх критичних видатків держави. 

З огляду на це Національний банк у березні долучився до фінансування бюджету – НБУ почав купувати військові облігації держави, "друкуючи" для цього гривню. Враховуючи наслідки колапсу у секторі державних фінансів, це рішення було фактично безальтернативним.

До війни Національний банк накопичив значний запас міцності у вигляді міжнародних резервів – це запас коштів держави, який зберігається у валюті, цінних паперах та золоті. Станом на 1 лютого вони перевищували 29 млрд дол. США. Значні обсяги отриманої державою гривні від НБУ йшли в економіку і поверталися на валютний ринок. НБУ викуповував цю гривню коштом валюти з резервів, і це допомагало мінімізувати негативні наслідки від фінансування ним дефіциту бюджету.

Водночас незакриті потреби держави поступово збільшуються. Якщо на початку березня Національний банк придбав військових облігацій на 20 млрд грн та по 50 млрд грн – у квітні та у травні, то у червні обсяги зросли до 105 млрд грн (загальна сума за весь період становить 225 млрд грн). Це призводило до стрімкішого зменшення міжнародних резервів, які також зараз дають змогу НБУ фіксувати курс гривні до долара США. З кожним новим витком "друку грошей" тиск на резерви посилюється. Саме тому необхідно відмовлятися від фінансування дефіциту бюджету Національним банком та шукати інші шляхи закриття потреб держави. 

Друк коштів для покриття дефіциту бюджету – це рішення, яке дало змогу виграти час та швидко закрити необхідні потреби сектору державних фінансів. Утім, це не вирішує проблеми економіки та держбюджету. Ба більше, подальше зростання обсягів фінансування бюджету НБУ може мати кризові наслідки. Розглянемо їх детальніше:

  • Збільшення друку коштів прискорюватиме процес вичерпання міжнародних резервів. Якщо в НБУ вичерпаються резерви, то він не зможе фіксувати курс і перехід до плаваючого курсоутворення (яке діяло до війни та за якого курс визначає вже не НБУ, а ринок) відбуватиметься хаотично. Оскільки НБУ не матиме змогу згладжувати коливання на валютному ринку коштом резервів, це може супроводжуватися значною девальвацією.
  • Наслідком суттєвої девальвації гривні може стати вихід інфляції з-під контролю. Висока інфляція загрожує швидко знецінити доходи та заощадження українців. Від цього страждають насамперед пенсіонери та українці, які отримують фіксовані зарплати. Це поглиблюватиме бідність.

Отже, регулярний друк грошей для фінансування потреб держбюджету – не вихід, адже це може призвести до зменшення міжнародних резервів НБУ, зниження курсу гривні та прискорення інфляції. НБУ наголошує, що вже сьогодні уряд має вживати заходів для того, щоб мінімізувати друк грошей для фінансування бюджету.

Що саме необхідно зробити?

Потрібно проаналізувати видатки бюджету та скоротити некритичні. Також важливо збільшити доходи бюджету. Враховуючи, що бізнесу потрібно відновлюватися про збільшення податкового навантаження на нього не йдеться. Необхідно підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту. Це дасть змогу обмежити некритичне витрачання ресурсів.

Другим важливим напрямом є активізація запозичень уряду на внутрішньому борговому ринку. Це уряд робить, продаючи військові облігації банкам, бізнесу та громадянам. Якщо в перші місяці попит на цей інструмент був значним, то зараз він сильно впав. Річ у тім, що громадяни та бізнес здолали перший шок війни та поступово повертаються до економічної логіки ухвалення рішень: коли бізнес намагається максимізувати прибуток, а населення – зберегти заощадження. В умовах, коли максимальна річна дохідність за військовими облігаціями становить 11,5%, а прогнозована інфляція за підсумками 2022 року перевищує 20%, українці не поспішають вкладати свої гроші в цей інструмент. Тому для того, щоб активізувати внутрішні боргові залучення Міністерству фінансів важливо підвищити дохідність за військовими облігаціями, тобто обіцяну вкладникам винагороду за утримання цих цінних паперів.

Таке рішення одразу вирішить дві проблеми:

  • Громадяни та бізнес отримають реальний інструмент для захисту своїх гривневих доходів від інфляції;
  • Уряд зможе залучити більше грошей на ринку для покриття дефіциту бюджету, а це означає, що обсяги фінансування з боку Національного банку можна буде мінімізувати без ризиків настання колапсу в державних фінансах.

Ще одним важливим напрямом роботи є докладання максимуму дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Національний банк спільно з урядом не припиняють роботу в цьому напрямі з першого дня війни.

Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування, проте вони неспівставні з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.

За оцінками Національного банку, вжиття всіх цих заходів дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів.

Усе це дасть змогу зберегти контроль над фінансовою системою та економікою у складні воєнні часи, а також сприятиме швидшому відновленню економіки після Перемоги.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Шмигаль: Уряд доручив «Нафтогазу» забезпечити у газосховищах щонайменше 19 млрд кубометрів газу на початок опалювального сезону

В Україні створили штаб для підготовки до опалювального сезону


08.07.2022 1483
Коментарі ()

17.08.2022
Мар'яна Цимбалюк

Працівники історико-просвітницьких установ розповіли Фіртці, що наплив у їхні заклади був настільки великий, що часто музейники проводили екскурсії без перерви.

254
10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1865
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1498
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

2550 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1861
22.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5959

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

169

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

254

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

304

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

605
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

463
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1218
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1228
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

1062
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

332
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

430
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4675
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

615
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

347
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

264
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

367
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

421