Днями у Яремче на базі ІФНМУ відбулася науково-практична конференція «Плазмоклітинні неоплазії: клініка, діагностика, лікування».
Фахівці ділилися досвідом, говорили про проблеми та шукали шляхи їх вирішення, інформують в прес-службі медуніверситету.
«Розглядаємо базову класичну гематологію, обговорюємо стандартизацію лікування, адже кожна область дещо відрізняється і фінансуванням, і обладнанням», — розповідає одна з організаторів конференції, доцент кафедри внутрішньої медицини № 2 та медсестринства ІФНМУ, завідувачка гематологічним відділенням Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Наталія Глушко.
До речі, наше обласне відділення вважається одним з провідних в Україні. Часто сюди приїздять лікуватися з інших областей. Наталія Глушко пояснює це тим, що впроваджені найсучасніші методи лікування, зокрема, високодозові схеми терапії. Крім того, пацієнтів готують до трансплантації, досягають ремісії при гострих лейкеміях, після чого держава оплачує трансплантацію закордоном. Зокрема, за останні два роки п’ятеро осіб трансплантували у Білорусі.
«Ми застосовуємо сучасні протоколи лікування і досягаємо хороших результатів. Якщо з окремим патологіями життя пацієнти раніше жили всього рік, то сьогодні йдеться про тривалість життя до десяти років», — говорить лікар Глушко. — Слід робити автотрансплантацію стовбурових клітин, як це прийнято у світі, адже так пацієнти дійсно отримують шанс на тривале якісне життя».
Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь основоположниці гематології, професорки зі Львова Ярослави Виговської щодо геморагічних ускладнень і лікування множинної мієломи.
До слова, на конференції були представлені всі провідні медичні установи, які опікуються питаннями гематології, тож обмін досвідом фахівців цього напрямку був для них особливо цінний.
Спеціаліст з Національного Інституту Раку Євген Кущовий розповів про розвиток трансплантології на власних клінічних прикладах. Зокрема, говорив про те, що стратегічне лікування починається на етапі діагностики і важливо не втратити шанс надати пацієнтам змогу отримати ефективне лікування.
Професор Сергій Клименко представляв держустанову Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України. Його тема стосувалася діагностики парапротенеїнемічних гемобластозів, окремого класу захворювань, який потребує особливої уваги в контексті діагностики, лікування та планування радіаційних заходів в гематологічній службі.
«В Україні чимало проблем з діагностикою, оскільки не дофінансовується закупівля реагентів, витратних матеріалів, застарів парк обладнання. Але крім того є великі проблеми з фахівцями, оскільки зменшується кількість молоді, яка йде в гематологію. Ми маємо посилити роботу з профорієнтацією в цьому напрямку», — зазначив професор.
Професор з Національного Центру радіаційної медицини Ірина Дягіль ділилася своїми напрацюваннями щодо місця дексаметазону в лікуванні онкогематологічних захворювань. Завідувач відділення детоксикації та екстракорпоральних методів лікування Івано-Франківської ОКЛ Олег Легун говорив про екстракорпоральні методи в лікуванні.
Доктор медичних наук з ІПКТМ зі Львова Звенислава Масляк аналізувала профіль безпеки одного з препаратів на основі результатів клінічних досліджень.
«Жодна з галузей медицини не розвивається так стрімко, як гематологія, зокрема, маю на увазі глибину досліджень. Разом з тим гематологія є високотехнологічною і дуже вартісною, — говорить директор Інституту патології крові та трансфузійної медицини НАМН України, професор Василь Новак. — Наші протоколи базуються на всіх міжнародних стандартах. Не вистачає лише реєстрації деяких препаратів, їхнього місця в національному переліку. А це вже компетенція МОЗ».
Василь Новак зазначив, що цьогоріч МОЗ виділили на гемофілію лише 420 млн. Цього вкрай мало. Крім того, щоби забезпечити лікування двох тисяч пацієнтів нашої країни мінімальною дозою згортання крові треба заготовити і переробити 300 тон плазми. Такої змоги немає у вітчизняному виробництві. Вчений акцентує також на важливості інфекційної безпеки та багатьох інших проблемних питаннях, які на разі залишаються відкритими.
Представивши власні наукові розробки, учасники заходу таким чином популяризували українську науку, висловлювали сподівання на поступ у багатьох процесах.
Присутні відзначали цікавість і високий рівень конференції в цілому, а представник Національної Академії Медичних наук, професор Ігор Шкробанець зауважив, що такі доповіді охоче б послухали й колеги з Європи та США.
