На території Косівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство» масово всихають ялиці.
Темпи такі, що за кілька місяців ліс може перетворитись на суцільний сухостій. А причиною цього, за словами науковців, є хвороби дерев, інформує ВОЛЯ Прикарпаття.
Працівники Кутського лісгоспу головний інженер Андрій Ониськів та лісник Петро Пліхтяк, виявивши таке різке всихання ялиці білої, звернулись за допомогою до науковців і фахівців у лісовій галузі, зокрема доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України Мирослави Сороки.
«Цього року в січні я побачив, що ялиця сохне вражаючими темпами. Якщо в січні на ділянці було 20% сухостійної деревини, то в березні вже сягало близько 50%, а зараз цей відсоток ще більший. Ми зрозуміли, якщо нічого не робити, то за кілька місяців тут буде суцільний сухостій. Тут останні роки не проводилась жодна господарська діяльність, тому дерева не могли бути пошкоджені при трилюванні чи звалюванні дерев, це свідчить про захворювання дерев» - розповідає лісничий Петро Пліхтяк.
Виявивши це, у лісництві працівники провели вибірково-санітарну рубку, лісопатологічне обстеження дерев, але яким чином зупинити цю хворобу так і не вирішили, тому звернулись до науковців. Після ретельного аналізу та обстеження дерев Мирослава Сорока поставила діагноз – бактеріальний рак - водянка, який може розвинутись у разі переважання хвойних дерев у листяному лісі.
"Діагностувати бактеріози можна лише за результатами лабораторного аналізу, який ми невдовзі отримаємо. Але навіть при візуальному обстеженні всихаючих дерев можна побачити яскраві ознаки цієї хвороби. По – перше, всихання розвивається різко, в короткі терміни; в наступний рік після посухи рік, що дає змогу відкинути діагнози «коренева губка» чи «їжакуватий вигляд». По – друге, дерева ялиці мають характерний «їжакуватий вигляд» унаслідок розвитку водяних пагонів. По – третє, пошкоджені дерева мають крім смолоточення, патьоки рідини та мокрі основи стовбурів . При зрізування таких дерев спостерігаються водянисті деревина та луб. До речі, місцевим жителям ця хвороба добре відома і «мокрі» дерева вони називають «брецляки»" - зазначила Сорока.
За її словами, причин виникнення цієї хвороби є багато. Проте, найважливішою, є невідповідний видовий склад деревостанів. У даному випадку є переважання ялиці в ялицево-букових лісах, які легко діагностуються тут за набором характерних видів трав’яного ярусу. Поширення хвороби іде різними шляхами – грунтовими нематодами, пилком, насінням, тому підріст ялиці в таких лісах, як правило, приречений.
"Збудник раку – водянки, бактерія роду Erwinia, не знищується навіть при протруюванні насінин. Наша порада лісівникам – в короткі терміни перевести такі деревостани в ялицево – букові з переважанням бука, домішка ялиці білої має бути з дерев, вирощених з насіння здорових особин», - розповіла професор Сорока.
Головний інженер ДП «Кутське лісове господарство» Андрій Ониськів каже, що першочергово необхідно прибрати з лісу хворі дерева, адже вони є збудником розповсюдження як ракових захворювань, так і різноманітних шкідників.
«Як і в людини, в хворого дерева імунітет ослаблений, і за однією хворобою притягуються інші. Спочатку йдуть ракові пошкодження, потім короїди, коренева губка. Аналізи цих дерев ми направимо в Львів, Київ, Польщу, щоб результати остаточно підтвердились, після цього будем радитись з науковцями і шукати шляхи вирішення проблеми. Цим мала б займатись лісопатологічна служба, однак в них немає належного спорядження, тому цю проблему необхідно вирішувати на державному рівні. Держава повинна напрацювати шлях розвитку і стратегію збереження лісів» - зазначив Ониськів.
Петро Пліхтяк відзначає, що ялиця - друга після смереки хвойна порода, яка найбільш поширена в Карпатах. До цього часу масово всихала смерека, і лісникам не вдалось знайти ефективних засобів впливу на цю проблему.
«Якщо і з ялицею таке буде, то Карпати можуть бути лисі не від сокири, а від бездіяльності. Більше того, таке масове
висихання дерев становить загрозу займання лісу, при пожежі можуть згоріти не лише дерева, а й все живе в лісі – і комахи, і звірі. Тому ці наукові дослідження важливі не лише для нашого лісництва, але й для цілої області загалом, адже бачимо, що ця хвороба поширюється на ліси за межі нашого району і під загрозою може бути вся ялиця в наших Карпатах» - зазначив Петро Пліхтяк.
