Насалик присадить УП-івців на членські внески

Минулої неділі в Івано-Франківську відбувся четвертий черговий з’їзд Української партії, де міський голова Калуша Ігор Насалик із партійного лідера де-факто став партійним лідером де-юре. І, хоча для цього делегатам з’їзду довелося проголосувати за невідомі більшості з них зміни до Статуту партії, вони все-таки відважилися і — ризикнули. У результаті Ігор Насалик отримав владу над керівним органом партії із дуже ускладненою схемою відкликання з посади.

 

Українська партія існує вже п’ять років, але стала відома більшості з калушан і мешканців Івано-Франківщини перед місцевими виборами у жовтні минулого року. Тоді, розпочавши передвиборчу кампанію за підтримки міського голови Калуша, партія здобула 13 мандатів Івано-Франківської обласної ради, а також — більшість у Калуській міській раді, та вивела Ігоря Насалика на другий термін головування у Калуші.

 

Але вже за місяць дістало резонанс голосування за голову Івано-Франківської обласної ради, де фракція Української партії підтримала кандидатуру "регіонала" Зіновія Митника. "За зраду інтересів Української партії" Ігоря Насалика відкликали з посади голови Центральної ради УП, а також позбавили членства у Центральному проводі. Відтак, вирішити подальшу долю Ігоря Насалика в Українській партії мав з’їзд УП ще всередині грудня. Однак, відбувся тільки зараз. І, якщо тоді Ігореві Насалику прогнозували навіть виключення із рядів партії, то вже за три місяці його "підвищили", при чому, забезпечили "імунітет", обумовивши, що змінити голову Політради можна буде тільки за рішенням з’їзду партії.

 

Активісти Української партії не приховують: вони хочуть масштабно наступати під час парламентських виборів 2012 року. Як працювати під час виборів і після них на прикладі Калуша розказав УП-івцям на з’їзді секретар міської ради, голова Калуської міської організації Української партії Олександр Челядин. Зокрема, він зазначив, що на Галичині успіх дався нелегко, адже спектр політичних партій на Заході України — дуже великий. Заразом, знайшов і пояснення підтримці кандидатури "регіонала" Зіновія Митника на посаду голови обласної ради.

 

"Восени минулого року ми "ліпили докупи" потужну партійну структуру. І, раптом, — такий удар. Крутий хід проти нашого голови. Я не буду зараз аналізувати це все, я розумію, що це вже, може, минулося. Хлопці, будьте розумні! Не все, що у нас робиться у політиці, можна говорити вголос. Адже кожна область, кожен район має свою специфіку. І ви кажете, що ми, обласні депутати, не прийняли демократичного кандидата на голову обласної ради. Кого ми "розкручуємо"? Та ми конкурента собі "розкручуємо". Я маю на увазі представника від "Свободи", — розтлумачив Олександр Челядин.— ЗМІ підтримали цю ідею: мовляв, маємо зрадників. Буквально через місяць відбулися довибори до Калуської міської ради: замість вибулих депутатів із нашого партійного списку, тому що вони пішли працювати заступниками міського голови. І після тої "шумихи" отримали результат: жодного із трьох. Хоча, у нас тоді були сильні кандидати".

 

Опісля до слова вийшов і сам Ігор Насалик. Розпочав здалека, але заразом пообіцяв, що Українська партія не представлятиме інтересів жодних бізнесових груп, а житиме на членські внески: нехай — бідно, але — чесно.

 

"Політичні партії монополізували право на владу. Наразі 3% — підтримують політичні партії, а 97% — позапартійні. Так оці 3% і сформували політичну еліту, політичні партії. А політичні партії монополізували фінансово-промислові групи, які мають уже навіть не національний, а транснаціональний характер. На сьогодні партії — великі акціонерні товариства. Великі партії навіть у місцевого самоврядування забрали право вибору. Не партії йшли до громади. А громада зверталася до політичних партій, щоб приймати участь в управлінні, починаючи з села, міста, району, області й України, — наголосив Ігор Насалик. — Хоч одна політична партія в Україні по своїй суті буде громадською організацією, яка б повернулася до цих 97% громад, дала їм інструмент для втілення у життя влади. УП не буде підпорядковуватися жодній фінансово-промисловій структурі. Нехай вона буде жити бідно, але вона буде жити на членські внески. Вона змусить, щоб рішення, які визрівали у суспільстві, переходили у рішення цієї партії".

 

Далі делегатам запропонували прийняти зміни до Статуту партії, мотивувавши це, головним чином, як необхідну партійну реформу. За словами голови Центральної ради УП Олега Олійника, зміни до Статуту розроблялися з урахуванням пропозицій місцевих осередків. Насправді, частину присутніх зацікавило те, що редакції нового Статуту більшість із них узагалі у руках не тримало.

 

Організатори пояснили: проект роздрукували у 30 примірниках і перед початком з’їзду роздали головам обласних осередків (загалом на з’їзді були присутні 204 партійці. — Авт.). Тож, довелося перед голосуванням улаштувати невелике обговорення партійної реформи.

 

Суть змін полягає у з’єднанні двох керівних органів партії — Центральної та Політичної рад в одну — Політичну раду. Досі керівним органом партії була Центральна рада, яку, свого часу, очолював Ігор Насалик, але якого було знято з посади на сьомому засіданні Центральної ради 27 листопада минулого року. Тепер органом керує Олег Олійник.

 

З несподіваним збільшенням упливу Політичної ради і реформою партії взагалі врахували всі фактори, які досі заважали Ігореві Насалику отримати владу в УП: від назви новоствореного керівного органу, яка сходиться з назвою досі дорадчого органу, — до механізму обрання голови нової Політради.

 

Якщо раніше голову Центральної ради могли відкликати безпосередньо на засіданні ради (що і зробили у випадку з Ігорем Насаликом. — Авт), то новим Статутом передбачено, що керівництво Політради обирає партійний з’їзд. Пропозиція сподобалася не всім. Але рішуче наважилися виступити тільки одиниці.

 

"Для мене дивні певні речі. Коли ми приймали концепцію реформування на нашій Центральній раді, були запропоновані одні змістовні положення. Як член Центрального проводу, голова виконкому і один із заступників голови партії, я бачу вперше цей документ, — зазначив голова виконкому УП Василь Гажаман. — Він повинен пройти обговорення партійної громадськості. Це — моя думка: приймати його — зарано. Тому що так можна прийняти багато дечого. А потім ми, власне, будемо думати, чому воно так".

 

Однак, на прийняття змін до Статуту, схоже, були налаштовані більшість із делегатів. Дехто навіть пропонував ризикнути, і — проголосувати за зміни негайно.

 

"Я вважаю, що ми сьогодні можемо просто ризикнути. Ми завжди відзначалися тим, що наша партія — козацька партія. Сьогодні — ризикуємо: маючи у руках той документ, з яким ви не знайомі, голосуємо, даємо булаву, скажімо, проводу, — закликав голова Львівської крайової організації УП Михайло Дуриш. — Інше питання стосується концепції розвитку організації. Ми можемо таким чином, скажімо, до другого з’їзду попрацювати. Безперечно, що у питанні програмних засад ми повинні всі працювати".

 

Після кількох в основному схвальних відгуків зміни до Статуту партії прийняли. Відтак, переобрали контрольно-ревізійну комісію, Політраду УП, а також — і самого голову Політради. Прогнозовано, ним став Ігор Насалик. До Політради ввійшло загалом 70 членів, керівників обласних крайових організацій. Калущину, зокрема, представляють голова міської організації Олександр Челядин та голова фракції УП у міській раді Ігор Хемич. Калушанка Олена Білоус увійшла до новообраної контрольно-ревізійної комісії.

 

Заразом, нова редакція Статуту партії передбачає, що голову Політради обирає з’їзд партії. Тому, як мінімум, на рік — до парламентських виборів, "імунітет" Ігореві Насалику — забезпечений. Між тим, стає все більш імовірним, що список кандидатів у депутати від Верховної Ради від УП очолить саме він. А, разом із тим, — зростає ймовірність виборів у Калуші нового міського голови.

 

ВІКНА


21.04.2011 2763 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2546
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1192
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1470 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2346
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3835
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2770

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

890

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2621

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

984

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1427
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2523
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2601
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3169
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19971
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1513
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21494
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9302 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

856
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

834
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1657
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1284
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1664