Насалик присадить УП-івців на членські внески

Минулої неділі в Івано-Франківську відбувся четвертий черговий з’їзд Української партії, де міський голова Калуша Ігор Насалик із партійного лідера де-факто став партійним лідером де-юре. І, хоча для цього делегатам з’їзду довелося проголосувати за невідомі більшості з них зміни до Статуту партії, вони все-таки відважилися і — ризикнули. У результаті Ігор Насалик отримав владу над керівним органом партії із дуже ускладненою схемою відкликання з посади.

 

Українська партія існує вже п’ять років, але стала відома більшості з калушан і мешканців Івано-Франківщини перед місцевими виборами у жовтні минулого року. Тоді, розпочавши передвиборчу кампанію за підтримки міського голови Калуша, партія здобула 13 мандатів Івано-Франківської обласної ради, а також — більшість у Калуській міській раді, та вивела Ігоря Насалика на другий термін головування у Калуші.

 

Але вже за місяць дістало резонанс голосування за голову Івано-Франківської обласної ради, де фракція Української партії підтримала кандидатуру "регіонала" Зіновія Митника. "За зраду інтересів Української партії" Ігоря Насалика відкликали з посади голови Центральної ради УП, а також позбавили членства у Центральному проводі. Відтак, вирішити подальшу долю Ігоря Насалика в Українській партії мав з’їзд УП ще всередині грудня. Однак, відбувся тільки зараз. І, якщо тоді Ігореві Насалику прогнозували навіть виключення із рядів партії, то вже за три місяці його "підвищили", при чому, забезпечили "імунітет", обумовивши, що змінити голову Політради можна буде тільки за рішенням з’їзду партії.

 

Активісти Української партії не приховують: вони хочуть масштабно наступати під час парламентських виборів 2012 року. Як працювати під час виборів і після них на прикладі Калуша розказав УП-івцям на з’їзді секретар міської ради, голова Калуської міської організації Української партії Олександр Челядин. Зокрема, він зазначив, що на Галичині успіх дався нелегко, адже спектр політичних партій на Заході України — дуже великий. Заразом, знайшов і пояснення підтримці кандидатури "регіонала" Зіновія Митника на посаду голови обласної ради.

 

"Восени минулого року ми "ліпили докупи" потужну партійну структуру. І, раптом, — такий удар. Крутий хід проти нашого голови. Я не буду зараз аналізувати це все, я розумію, що це вже, може, минулося. Хлопці, будьте розумні! Не все, що у нас робиться у політиці, можна говорити вголос. Адже кожна область, кожен район має свою специфіку. І ви кажете, що ми, обласні депутати, не прийняли демократичного кандидата на голову обласної ради. Кого ми "розкручуємо"? Та ми конкурента собі "розкручуємо". Я маю на увазі представника від "Свободи", — розтлумачив Олександр Челядин.— ЗМІ підтримали цю ідею: мовляв, маємо зрадників. Буквально через місяць відбулися довибори до Калуської міської ради: замість вибулих депутатів із нашого партійного списку, тому що вони пішли працювати заступниками міського голови. І після тої "шумихи" отримали результат: жодного із трьох. Хоча, у нас тоді були сильні кандидати".

 

Опісля до слова вийшов і сам Ігор Насалик. Розпочав здалека, але заразом пообіцяв, що Українська партія не представлятиме інтересів жодних бізнесових груп, а житиме на членські внески: нехай — бідно, але — чесно.

 

"Політичні партії монополізували право на владу. Наразі 3% — підтримують політичні партії, а 97% — позапартійні. Так оці 3% і сформували політичну еліту, політичні партії. А політичні партії монополізували фінансово-промислові групи, які мають уже навіть не національний, а транснаціональний характер. На сьогодні партії — великі акціонерні товариства. Великі партії навіть у місцевого самоврядування забрали право вибору. Не партії йшли до громади. А громада зверталася до політичних партій, щоб приймати участь в управлінні, починаючи з села, міста, району, області й України, — наголосив Ігор Насалик. — Хоч одна політична партія в Україні по своїй суті буде громадською організацією, яка б повернулася до цих 97% громад, дала їм інструмент для втілення у життя влади. УП не буде підпорядковуватися жодній фінансово-промисловій структурі. Нехай вона буде жити бідно, але вона буде жити на членські внески. Вона змусить, щоб рішення, які визрівали у суспільстві, переходили у рішення цієї партії".

 

Далі делегатам запропонували прийняти зміни до Статуту партії, мотивувавши це, головним чином, як необхідну партійну реформу. За словами голови Центральної ради УП Олега Олійника, зміни до Статуту розроблялися з урахуванням пропозицій місцевих осередків. Насправді, частину присутніх зацікавило те, що редакції нового Статуту більшість із них узагалі у руках не тримало.

 

Організатори пояснили: проект роздрукували у 30 примірниках і перед початком з’їзду роздали головам обласних осередків (загалом на з’їзді були присутні 204 партійці. — Авт.). Тож, довелося перед голосуванням улаштувати невелике обговорення партійної реформи.

 

Суть змін полягає у з’єднанні двох керівних органів партії — Центральної та Політичної рад в одну — Політичну раду. Досі керівним органом партії була Центральна рада, яку, свого часу, очолював Ігор Насалик, але якого було знято з посади на сьомому засіданні Центральної ради 27 листопада минулого року. Тепер органом керує Олег Олійник.

 

З несподіваним збільшенням упливу Політичної ради і реформою партії взагалі врахували всі фактори, які досі заважали Ігореві Насалику отримати владу в УП: від назви новоствореного керівного органу, яка сходиться з назвою досі дорадчого органу, — до механізму обрання голови нової Політради.

 

Якщо раніше голову Центральної ради могли відкликати безпосередньо на засіданні ради (що і зробили у випадку з Ігорем Насаликом. — Авт), то новим Статутом передбачено, що керівництво Політради обирає партійний з’їзд. Пропозиція сподобалася не всім. Але рішуче наважилися виступити тільки одиниці.

 

"Для мене дивні певні речі. Коли ми приймали концепцію реформування на нашій Центральній раді, були запропоновані одні змістовні положення. Як член Центрального проводу, голова виконкому і один із заступників голови партії, я бачу вперше цей документ, — зазначив голова виконкому УП Василь Гажаман. — Він повинен пройти обговорення партійної громадськості. Це — моя думка: приймати його — зарано. Тому що так можна прийняти багато дечого. А потім ми, власне, будемо думати, чому воно так".

 

Однак, на прийняття змін до Статуту, схоже, були налаштовані більшість із делегатів. Дехто навіть пропонував ризикнути, і — проголосувати за зміни негайно.

 

"Я вважаю, що ми сьогодні можемо просто ризикнути. Ми завжди відзначалися тим, що наша партія — козацька партія. Сьогодні — ризикуємо: маючи у руках той документ, з яким ви не знайомі, голосуємо, даємо булаву, скажімо, проводу, — закликав голова Львівської крайової організації УП Михайло Дуриш. — Інше питання стосується концепції розвитку організації. Ми можемо таким чином, скажімо, до другого з’їзду попрацювати. Безперечно, що у питанні програмних засад ми повинні всі працювати".

 

Після кількох в основному схвальних відгуків зміни до Статуту партії прийняли. Відтак, переобрали контрольно-ревізійну комісію, Політраду УП, а також — і самого голову Політради. Прогнозовано, ним став Ігор Насалик. До Політради ввійшло загалом 70 членів, керівників обласних крайових організацій. Калущину, зокрема, представляють голова міської організації Олександр Челядин та голова фракції УП у міській раді Ігор Хемич. Калушанка Олена Білоус увійшла до новообраної контрольно-ревізійної комісії.

 

Заразом, нова редакція Статуту партії передбачає, що голову Політради обирає з’їзд партії. Тому, як мінімум, на рік — до парламентських виборів, "імунітет" Ігореві Насалику — забезпечений. Між тим, стає все більш імовірним, що список кандидатів у депутати від Верховної Ради від УП очолить саме він. А, разом із тим, — зростає ймовірність виборів у Калуші нового міського голови.

 

ВІКНА


21.04.2011 2789 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2336 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1047
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2303 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5330 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4145 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5243

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

767

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

668

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1487

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4352
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7213
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9254 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6095 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

656
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

896
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1034 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1978 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

631
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

576
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

526
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1536 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1129