На Заході України живуть патріоти, а на Сході?

Переважна більшість українців (76%) і росіян (84%) вважають себе патріотами. Варто зазначити, що згідно з результатами опитування серед українців виявилося вдвічі більше респондентів (ніж серед росіян), які не змогли відповісти на запитання «Як би Ви самі себе охарактеризували - як патріота своєї країни чи ні?».

У Росії назвали себе патріотами, в першу чергу, москвичі і петербуржці. В Україні - жителі Центру, Півночі і Заходу.

Лише кожен десятий зізнався в тому, що не відчуває патріотизму до своєї країни. У Росії це в основному жителі малих міст, в Україні - жителі Донбасу. Мешканці українських міст менш патріотичні, ніж мешканці українських сіл.

Як у Росії, так і в Україні, найменше відчувають себе патріотами молодь, найбільш патріотичні - люди старшого віку.

Головним приводом гордості за країну для українців є місце, де вони народилися і виросли (33%), а також земля, на якій вони живуть (31%).

Для росіян головним приводом для гордості за свою країну є її історичне минуле (47%). Серед українців таких виявилося вдвічі менше (25%).

Згідно з даними проведених опитувань у двох країнах, росіяни значно більше, порівняно з українцями, пишаються своєю літературою та мистецтвом (17 проти 9%), а також військовою міццю своєї країни (16 проти 3%).

У свою чергу українці більше, ніж росіяни, пишаються великими людьми своєї національності (28 проти 22%), державою, в якій живуть (25 проти 19%), душевними якостями свого народу (20 проти 15%), мовою свого народу (17 проти 13%).

Також українці пишаються своєю працьовитістю та вмінням господарювати (21% серед українців проти 6%), національними піснями, святами та звичаями (20 проти 12%), вірою та релігією свого народу (17 проти 9%).

Крім того, для 9% українців і 9% росіян предметом гордості за свою країну є її прапор, герб і гімн. Для 12% українців і 11% росіян - перемоги спортсменів своєї країни. Для 14% українців і 10% росіян - могили предків і пам'ять про них.

У регіональному розрізі слід відзначити такі особливості. Для мешканців Півдня України головним приводом гордості за країну є місце, де вони народилися і виросли. Наша працьовитість і вміння господарювати є предметом гордості, перш за все, для мешканців Центральної України. Для мешканців Західної України особливим предметом гордості є мова народу. Душевні якості свого народу як привід для гордості відзначили, перш за все, жителі Сходу України. Для мешканців Донбасу особливим предметом гордості за свою країну є перемоги спортсменів своєї країни.

Крім того, жителі Донбасу, Півдня і Сходу України частіше за інших в якості предмета гордості за свою країну відзначали її історичне минуле. Мешканці Центру України - великих людей своєї національності. Заходу України - релігію.

В уявленні 45% українців і 48% росіян істинний патріотизм проявляється у повазі до традицій. Для 46% росіян і лише 36% українців - у зміцненні сім'ї і вихованні дітей.

Разом з тим для 22% українців і лише 14% росіян патріотизм проявляється у голосуванні на виборах за патріотичні партії і політиків, для 18% українців і лише 9% росіян - в участі у патріотичних організаціях, для 14% українців і лише 10% росіян - у конструктивній критиці недоліків у своїй країні.

Цікаво, що 13% росіян і 9% українців вважають, що справжній патріотизм проявляється в розмовах і бесідах зі знайомими на патріотичні теми.

Крім того, 29% українців і 26% росіян бачать прояв істинного патріотизму в роботі з повною віддачею за своєю спеціальністю, 22% українців і 19% росіян - у святкуванні історичних подій.

Росіяни середнього віку частіше за інших бачать справжній патріотизм у зміцненні сім'ї і вихованні дітей, молодь - у святкуванні історичних дат.

Ті ж тенденції характерні і для українців. Крім того, українці і росіяни середнього віку частіше за інших бачать справжній патріотизм у голосуванні на виборах за патріотичні партії і політиків.

Жителі Півдня України частіше за інших бачать справжній патріотизм у зміцненні сім'ї і вихованні дітей, Центральної України - в роботі з повною віддачею за своєю спеціальністю, Західної України - у голосуванні на виборах за патріотичні партії і політиків, а також участі у патріотичних організаціях. Півночі України - у святкуванні історичних подій, ювілеїв, Донбасу - у повазі до традицій.

Крім того, кожен п'ятий житель Донбасу і Західної України (набагато частіше, ніж в інших регіонах) бачить справжній патріотизм у конструктивній критиці недоліків у своїй країні.

57% українців і 58% росіян ідентифікують себе, перш за все, як громадян своєї країни: відповідно України та Росії. Варто зазначити, що згідно з даними ВЦИОМ, за два роки частка росіян, що ідентифікують себе, як громадяни Росії знизилася з 70 до 58%.

Проте з 2006 року в Росії зростає частка респондентів, які відповіли на запитання «Хто я такий?» словом «людина» (з 24 до 30%).

26% українців також ідентифікували себе словом «людина».

Разом з тим 29% українців і лише 19% росіян визначають себе як мешканців свого регіону, міста, села. 24% українців і лише 18% росіян - ідентифікують себе через національну приналежність (назвали б свою національність).

Слід зазначити, що близько 70% мешканців Західної та Центральної України і лише 44% - Півдня і Донбасу ідентифікують себе як громадян України. 38% мешканців Заходу, 36% Півночі Україні і лише 12% мешканців Півдня та 14% Донбасу ідентифікують себе через національну приналежність.

У свою чергу 38% опитаних на Донбасі і 31% на Півдні проти 18% на Заході України визначили себе як мешканців свого регіону, міста, села.

43% мешканців Донбасу (приблизно вдвічі більше, ніж в інших регіонах) на запитання «Хто я такий?» відповіли б словом «людина».

Цікаво, що 15% росіян і лише 8% українців вважають себе радянськими людьми. В Україні так вважають, перш за все, жителі Півдня (14%).

Крім того, 17% росіян і 16% українців визначають себе через свою сімейну роль (батько, дружина, бабуся і т.д.).

7% росіян і 6% українців визначають себе як представників певної професійної групи. 5% росіян і 6% українців назвали б свої релігійні переконання, 6% росіян і 4% українців вважають себе космополітами (або громадянами світу), 2% росіян і 5% українців - європейцями.

Реліз підготовлений на основі результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» (Україна) у вересні 2010 р. (опитано 2000 респондентів, похибка не перевищує 3%) і ВЦИОМ (Росія) у червні 2010 р. (опитано 1600 респондентів, похибка не перевищує 3,4%).

 

13


16.11.2010 4073 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1619
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

926
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1393
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2619 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3714
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3199 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

741

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

405

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

340

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

976
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5133
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10511 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8978
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7523
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

800
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1000
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1280
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15760
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

147
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1325
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1732
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1628