На Прикарпатті знімають кіно (фото)

 

У селі Ільці Верховинського району тривають зйомки повнометражного комедійного фільму «Хроніки» від режисера Івана Кравчишина.

На Прикарпатті знімають кіно
Перерва на каву та грим. На знімальному майданчику завжди весело

Знімають його за новелами львівського письменника й журналіста Богдана Волошина «Бурачковицькі хронічки». «Репортеру» вдалося побувати на кіношній кухні.

Новели Волошина — дуже кумедні, щирі, позитивні — про життя дивакуватих мешканців села Бурачковичі. Три твори мають різні сюжети, але пов’язані деякими героями.

Цікаво, що Іван Кравчишин збирався знімати цей фільм ще у 1990‑х, та, як завжди, бракувало грошей. І лише цього року зйомки таки розпочали. Головним майданчиком обрали Ільці. Знімати почали ще у квітні, але через постійні дощі «переїхали» в Добромиль, на Львівщину. А з 30 червня відновили роботу в Карпатах.

Труп за кермом

Зранку на знімальний майданчик, яким стало обійстя місцевої родини Сінітовичів, виїжджають кілька машин. Людей десь з 30: актори, режисер, помічники режисера, оператори, «світлячки» (освітлювачі) та «глухарі» (звукорежисери). Всі закутані, взуті у високі гумові чоботи.

Розкладається техніка, налаш­товують світло, огорожу, майданчик. У костюмерів і гримерів — своя робота. Режисер Іван Кравчишин постійно в русі, контролює все та кожного.

На Прикарпатті знімають кіно  
Усі з нетерпінням чекають, аби виглянуло сонечко. Хоч би на кілька хвилин, аби почати зйомки. А поки — ажіотаж біля столика з печивом і кавою.

Нарешті, заводять велику машину-кран. На довгій рухомій опорі прикріплена камера. На кузові — звукорежисери з різними мікрофонами та якимись приладами. У кабіні — режисер і головний оператор. Машина-кран слідує за раритетною «Победою» кудись вниз. Почалися зйомки.

Сьогодні знімають сцену, як два брати, з похмілля, везли свого покійного батька до нотаріуса. Коли ж на дорозі їх зупиняє пузатий, колоритний даішник, у братів переполох. За кермо садять мертвого батька…

Роль мерця грає 76-річний дідусь Іван Сінітович, господар обійстя. Сміється, що не боїться у труні возитись і грати мертвого, бо все одно скоро туди. А зараз — репетиція. Від зйомок дідусь у захваті. Дуже вже йому подобається отой рух.

«Сусідка раз питає, чуєте, з вашим дідом щось дуже лихо, — сміється його донька Аня Сінітович. — А то дзідзя так страшно загримували. Так і ходить цілий день».

Сінітовичі кажуть, що тепер, коли дивляться якийсь фільм, то розуміють, як багато над ним працювали, бо щодня самі бачать, «який то труд».

Метро в селі

На майданчику повно легкових та вантажних машин з написами «Кіностудія «Трембіта». Багато декорацій. Усе це — робота художника-постановника Олега Коваленка, який сидить на весільній площадці і задумливо курить. «Найважче у моїй роботі — не набрехати глядачам, — говорить художник. — Фантазія фантазією, та головне відтворити правдоподібно».

До речі, у пана Олега дуже реа­лістично вийшла станція метро, але зараз її розібрали. Лишилася хіба літера «М» і вказівник на сосні.

За сюжетом фільму місцевий дивак Іван Метробудівець після відвідин Києва захотів побудувати метро у рідних Бурачківцях. Не просте, а таке, яке б з’єднувало село з Міланом чи Лондоном, бо центр Європи — саме у Бурачківціях. Про це свідчить висока конструкція із вказівниками різних міст.

Трохи вище, на горі, стара хата, яку мають спалити в кінці фільму. Шкода, бо дуже гарна. Зніматимуть і на сільському стадіоні. Тут також побудували якісь конструкції. Для декорацій у селян поскуповували старі сараї. А деякі місцеві будівельники навіть перекваліфікувалися у постановників і допомагають декораторам.

До художника підходить костюмер Наталя Цибулько, перепитує, з якого боку у даішника мають бути нашивки. Вона та її колега Устина Сорока враховують кожну дрібницю, бо то важливо.

Бик, весілля, самогон

Другий режисер Олеся Герко ходить з папками, постійно на телефоні. Дуже вражена природою та місцевими людьми. У захваті й від акторів, а їх задіяли зі Львова, Тернополя, Дрогобича, Києва, Коломиї та Івано-Франківська.

«До цього часу працювала у кінопроектах, де були актори з Москви, — говорить Олеся Герко. — Думала, наші не мають такого досвіду. Але переконалася, що це дуже талановиті люди. Хочемо показати, що наші кращі».

До речі, у фільмі грають актори івано-франківського облмуздрамтеатру Володимир Пантелюк, Станіслав Білий і Любов Ніколаєнко.

«Я коли прочитав сценарій, то мало не брався за живіт, — розповідає Володимир Пантелюк. — Тут я граю весільного старосту. За сюжетом тут справжні пристрасті, сварки, скандали, але все з гумором».

Про те, як за сценарієм куми Алозій і Гриць шукали закопаний на городі самогон, розповідає Станіслав Білий. «Прокинулися з бодуна й забули, де закопали, а вже весілля йде, — розповідає про свою роль пан Станіслав. — Звернулися до Івана Метробудівця і шукали підземними ходами. Викопуємося звідтіля, а вже по весіллю».

Дуже колоритну весільну кухарку грає Любов Ніколаєнко. Пахтить люльку і тримає в руках як жінок, так і чоловіків. «Тут немає головних ролей, здається, у всіх епізодичні, хіба головний герой — бик, який з’являється у кожній новелі, — розповідає акторка. — Цей сценарій легкий і сатиричний. У нашому житті забагато драми та трагедії. Комедійне мені більше до душі».

До речі, про бика. За словами Олесі Герко, саме кастинг биків був найтяжчим. Одного взяли, то він був надто буйний і розганяв усіх на майданчику. А Дарова, величезного бика, який неподалік сумирно скубає травичку, привезли з Ужгорода.

З ним його господар пан Іван. Чоловік запевняє, що бик ручний, тому всі сміливо можуть підійти його погладити чи вилізти верхи. Нічого не буде.

Олеся Герко за сумісництвом грає роль Марусі — місцевої доярки, за якою упадають всі чоловіки на селі. «Вона не шльондра, просто у кожному чоловіку бачить свого, — говорить Олеся про свою героїню. — Не може відмовити. На фермі з маленького виростила оцього бика, який також має до неї почуття, тому ганяє всіх її коханців. Через це всі чоловіки у селі позначені його рогами».

Зйомки тривали до вечора, режисер — у роботі, аж підходити страшно. Але всього побаченого вистачає, аби з нетерпінням чекати на прем’єру. До речі, «Хроніки» планують випустити десь у вересні 2014 року.

 

Світлана Лелик, Репортер


15.07.2013 854 0
Коментарі (0)

09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

489
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

1835
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33296
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2198
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2932
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

4948 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

306

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1068

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

681

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

903
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

165
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

488
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

566 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1014
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

880
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

977
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

745
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30121 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

717
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3715
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

400
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

442