У селі Пшеничники Тисменицького району з початку травня знайшли приблизно 50 скелетів людей, які стали жертвами НКВД.
Нагадаємо, ще у минулому році обласне товариство «Меморіал» віднайшло це масове поховання. Тоді виявили останки 170 тіл, із них 40 дитячих. Цього року, як тільки дозволили погодні умови, розкопки відновили. Результат двотижневої роботи – ще 50 останків. Тож кількість жертв уже вже перевищила дві сотні.
«Ще з часів розкопок у Дем’яновому Лазі люди нам говорили, що у напрямку Тисмениці вивозили машинами жертв, яких розстрілювали у тюрмах, – розповідає голова правління «Меморіалу» Степан Каспрук. – Власне ми це взяли на озброєння і довгий час шукали те місце».
|
|
|
|
|
|
|
Мати обнімає дитину
|
|
|
 |
Василь Тимків, який очолював групу дослідників, розповідає: «Це село давно вже зацікавило нас, багато вихідців з нього були учасниками визвольної боротьби, і ми часто навідувалися туди збирати спогади. І натрапили на один досить цікавий і дивний факт – виявляється, що у цьому селі з 1939-го по 1941 рік перебував гарнізон НКВД. А у цей період гарнізони НКВД фактично не розташовувалися по селах. Ми почали цікавитись у старожилів, чим займались енкаведисти. І от, збираючи свідчення очевидців, натрапили на жахливі речі – у село везли вбитих людей, були там і ще живі. Співставили різноманітні свідчення та приблизно окреслили місце. Використовуючи сучасну техніку, натрапили на захоронення. Це урочище Підгородище, воно знаходиться на околиці села».
Коли почали розкопки, то виявилося, що тіла захоронені досить недбало. Найменша глибина 20 см, найбільша – 70 см. Знайшли й тіла дітей. «Нещодавно виявили тіло матері, яка обіймає свою дитину», – зазначив Тимків. У кістках знаходять гаки, цвяхи і тому подібні речі. Пошуковці знаходять навіть окремі черепи. Це свідчить, що енкаведисти відрубали голови.
Чого не знайшли дослідники, так це решток одягу. Тож прийшли до висновку, що людей ховали голими. За словами науковців, це пояснює той факт, що в червні 1941 року було виявлено величезні скирти одягу в Станіславській тюрмі, яку енкаведисти поспіхом покинули перед приходом німців. Серед того одягу було дуже багато гуцульського національного вбрання.
Зараз у Пшеничниках тривають розкопки.
Голова обласного КУНу Богдан Борович висловив гіпотезу, через що саме були знищені ці люди.
«Можливо, що це був шлях вирішення житлового й економічного питання, – зазначив він. – Бо коли поверталися виселені до Сибіру, і зайшлося про повернення їм домівок, то виявилося, що вони були власниками мізерних будинків. А власники великих будинків на центральних вулицях нашого міста – ніколи не верталися»/
Євгенія Ступ'як
