На Прикарпатті завершився 11-й етнофестиваль "АртПоле" (фоторепортаж)

 

/data/blog/38042/5f63b2677ac7a0c7c5dc6783c49c69d8.jpg

 

5-денне дійство під відкритим небом в Унежі каже своїм шанувальникам «до побачення».

 

Вчора під звуки львівського ГИЧ Оркестру завершився вже 11-й(!) фестиваль під відритим небом «АртПоле». 300 учасників, 12 країн світу, 5 днів, близько 2 тисяч глядачів, безліч цікавинок, перформансів, проектів, майстерень – це все АртПоле, друзі! Свято свободи і мистецтв в Уніжі, мальовничому, неймовірно красивому і в дечому таємничому селищі над Дністром. І хоча цьогоріч небесна канцелярія не потішила публіку перфектною погодою, Уніж, як завше, потішив своїм наповненням. П’ять днів пролетіли як один. Але про все в порядку. Гайда на берег Дністра!

 

Розпочалося все оце дійство, яке в народі вже не перший рік називають «АртПоле», а деколи, згадуючи давні-давні часи - Шешорами, ще в середу, 10-го липня. Відкривали фестиваль на Дністрі. На плоті до берега пристали музики (ГИЧ Оркестр тут як тут!), які сплавлялися вниз по течії з села Незвисько. І почалося! В перший день барабанні перетинки тамтешнього людю, який почав стікатися до Унежу і таборитися в «панському» саду, на міцність випробовували Гудаки та НагУаль, Стециків Уніж-Цех та поляки з Enchanted Hunters. Було весело! Ніч для сну? Мабуть… Тільки не на АртПолі! Вже в перший день на малій сцені опівночі театральне дійство розпочав британець TUUP (лідер і вокаліст бенду Transglobal Underground), який індійську легенду The King and The Corpse розповідав під віртуозну гру індійця Шими (Sheema Mukherjee) на сітарі.

 

Не забуваємо про майстерні. Бажаєте зліпити собі свистульку (гончарна майстерня Михайла Плужника)?  Вам на Уніж. А зробити витинанку (до Анатолія Бєлова) чи вистругати дерв’яного коника? Теж сюди. Мрієте навчитись танцювати (вчить Андреа Хендлер)? Їдьте на Уніж! А грати на музичних інструментах зроблених з… овочів та фруктів!? Паприкалаба під вмілою рукою Бенджаміна Коупа дає концерти і вчить бажаючих тільки на АртПолі.  А ще лендарт-майстерня naturally двох німкень Лізи Шміц та Карлотти Брунетті, творіння записничків вашої мрії від Лілії Штекель, ціанотипія Андрія Олешко і багато, багато іншого. Всіх не перелічити, тому що будемо змушені укласти енциклопедію всього того, що за ці п’ять днів створили майстри з усіх куточків світу в Унежі! Тай, звісно ж, краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Тому наступного року – гайда на АртПоле!

 

Другий день, всі бадьорі та щасливі, слухають запорожців з «Крапки», дивних білорусів-«князів Мишкіних»,  веселих поляків «Miąźsz», та рвуть міхи на шмаття під несамовитих «Рви Меха Оркестр» з Росії. Десь так в годині першій ночі під поодинокі крики «дайте поспати, сво…» тішив своєю майстерністю dj Бадьян СС.

 

Що приніс глядачам третій день? Бандуру від Cherry Band, традиційні для турків кавал та багламу від MAVIGIZ. Фантастично мелодійна музика, друзі! Ну а заснути не давали вар’яти з Фінляндії під язиколамаючою назвою Faarao Pirttikangas і наша Перкалаба. ПАРАГВАААААААЙ!!!!!

 

«Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем», цитуючи прес-реліз організаторів, відбулась також в третій день у вигляді міні-вистави.

 

Четверта та п’ята, остання, доби фесту пройшли в боротьбі зі стихією (дощ і холод), сном, втомою і бажання ніколи не покидати Уніж. Ну, або покидати тільки на час негоди, яка акомпонувала музикам в суботу та неділю. Правда, Стецик та Перкалабські Придатки не давали цього зробити. Їм допомагали хлопці з «PUSHKiN Klezmer Band», чехи і поляки. Отакий от інтернаціонал. Згадаймо іще Йорий Клоц, Narpa та фантастичного Fantazio, і будемо з вами прощатися. Ні, не Уніж. Уніж не прощається. Як вдало підкреслили організатори, АртПоле має таку здатність «не завершуватись ніколи». Фест триває весь рік, адже його учасники тішать своїм вмінням публіку деінде , а от влітку вони знову збираються на березі Дністра, щоб запалити вогник у ще одних очах, які з нетерпінням чекатимуть початку вже 12-го «АртПоля».

 

/data/blog/38042/375c2bf0fc602488890385efd2464282.jpg

 

/data/blog/38042/f667e560b87562b4b8f15d681d2f4178.jpg

 

/data/blog/38042/02169993567fcfe3a71f8e899b0d4736.jpg

/data/blog/38042/85bfcb90b65b78a64eca611e44115649.jpg

 

/data/blog/38042/aa23f13f6fb9efd0b3d791b6b45d5fa6.jpg

 

/data/blog/38042/c4abbecceccb0edba99a7fd60ed88cee.jpg

 

/data/blog/38042/0b08ea18071ab8f3d2eaacd9bdf7c71a.jpg

 

/data/blog/38042/fdd8a11854a09a485e00c8511dedddf7.jpg

 

/data/blog/38042/77b41d5449b6bed264bc68771f53137a.jpg

 

/data/blog/38042/e428d4ead43c2bef3f9dc8d2bb4bc80b.jpg

 

/data/blog/38042/8a4fc5f356c4aad538ea3b969f45accc.jpg

 

/data/blog/38042/373bac42dec0b578f68501d199008017.jpg

 

/data/blog/38042/cace258366ffbdc7000f0dec1e9a0ca8.jpg

 

/data/blog/38042/d710eb9098da4d590435115b18c0c6a7.jpg

 

/data/blog/38042/3a96b12fe163d23bfd0a0bd68089a5fe.jpg

 

/data/blog/38042/9035fc96cab80624057bb4bf413b95f2.jpg

 

/data/blog/38042/c27047a16418072de2c85f36c4c3fcad.jpg

 

/data/blog/38042/f186a1f3ac8108ba7c2b06d06988a89a.jpg

 

/data/blog/38042/254694f953ed7f25c52eae1b291ee014.jpg

 

/data/blog/38042/2c67c0440655abc8dab30e7d36e96780.jpg

 

/data/blog/38042/50ac80305fb560db74eea905bd732ae7.jpg

 

/data/blog/38042/56ae39cf1fb1823cb3d264d3d51fca9a.jpg

 

/data/blog/38042/6b7cc7fd9df4c4049ea3723c4f52cf9b.jpg

 

/data/blog/38042/92f781165e402edabc1ccbb9cdac59b4.jpg

 

/data/blog/38042/86f6e37be8cca55e0bbab4e996d4488f.jpg

 

/data/blog/38042/e1c83a58292a1f78f982517c78c8e741.jpg

 

/data/blog/38042/3572029264941954d753eec8b086b9f1.jpg

 

/data/blog/38042/d54b0fbdfa264eaf44417bbd0422d1a7.jpg

 

/data/blog/38042/1fdb47a8f03437d1d56a183a9f80f1dd.jpg

 

/data/blog/38042/8fdc8d8e0c243923f71d11bdcd746e96.jpg

 

На Івано-Франківщині розпочався міжнародний фестиваль "АртПоле". Ексклюзивні фото

 

Текст і фото Марічка Федорук, Стефанишин Ігор


15.07.2013 1489 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2654
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1236
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1503 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2393
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3888
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2813

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

955

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2704

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1015

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1446
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8929
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2547
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2629
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

9998
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20002
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1546
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21520
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1423 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

889
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1935
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1316
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1692