На Прикарпатті завершився 11-й етнофестиваль "АртПоле" (фоторепортаж)

 

/data/blog/38042/5f63b2677ac7a0c7c5dc6783c49c69d8.jpg

 

5-денне дійство під відкритим небом в Унежі каже своїм шанувальникам «до побачення».

 

Вчора під звуки львівського ГИЧ Оркестру завершився вже 11-й(!) фестиваль під відритим небом «АртПоле». 300 учасників, 12 країн світу, 5 днів, близько 2 тисяч глядачів, безліч цікавинок, перформансів, проектів, майстерень – це все АртПоле, друзі! Свято свободи і мистецтв в Уніжі, мальовничому, неймовірно красивому і в дечому таємничому селищі над Дністром. І хоча цьогоріч небесна канцелярія не потішила публіку перфектною погодою, Уніж, як завше, потішив своїм наповненням. П’ять днів пролетіли як один. Але про все в порядку. Гайда на берег Дністра!

 

Розпочалося все оце дійство, яке в народі вже не перший рік називають «АртПоле», а деколи, згадуючи давні-давні часи - Шешорами, ще в середу, 10-го липня. Відкривали фестиваль на Дністрі. На плоті до берега пристали музики (ГИЧ Оркестр тут як тут!), які сплавлялися вниз по течії з села Незвисько. І почалося! В перший день барабанні перетинки тамтешнього людю, який почав стікатися до Унежу і таборитися в «панському» саду, на міцність випробовували Гудаки та НагУаль, Стециків Уніж-Цех та поляки з Enchanted Hunters. Було весело! Ніч для сну? Мабуть… Тільки не на АртПолі! Вже в перший день на малій сцені опівночі театральне дійство розпочав британець TUUP (лідер і вокаліст бенду Transglobal Underground), який індійську легенду The King and The Corpse розповідав під віртуозну гру індійця Шими (Sheema Mukherjee) на сітарі.

 

Не забуваємо про майстерні. Бажаєте зліпити собі свистульку (гончарна майстерня Михайла Плужника)?  Вам на Уніж. А зробити витинанку (до Анатолія Бєлова) чи вистругати дерв’яного коника? Теж сюди. Мрієте навчитись танцювати (вчить Андреа Хендлер)? Їдьте на Уніж! А грати на музичних інструментах зроблених з… овочів та фруктів!? Паприкалаба під вмілою рукою Бенджаміна Коупа дає концерти і вчить бажаючих тільки на АртПолі.  А ще лендарт-майстерня naturally двох німкень Лізи Шміц та Карлотти Брунетті, творіння записничків вашої мрії від Лілії Штекель, ціанотипія Андрія Олешко і багато, багато іншого. Всіх не перелічити, тому що будемо змушені укласти енциклопедію всього того, що за ці п’ять днів створили майстри з усіх куточків світу в Унежі! Тай, звісно ж, краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Тому наступного року – гайда на АртПоле!

 

Другий день, всі бадьорі та щасливі, слухають запорожців з «Крапки», дивних білорусів-«князів Мишкіних»,  веселих поляків «Miąźsz», та рвуть міхи на шмаття під несамовитих «Рви Меха Оркестр» з Росії. Десь так в годині першій ночі під поодинокі крики «дайте поспати, сво…» тішив своєю майстерністю dj Бадьян СС.

 

Що приніс глядачам третій день? Бандуру від Cherry Band, традиційні для турків кавал та багламу від MAVIGIZ. Фантастично мелодійна музика, друзі! Ну а заснути не давали вар’яти з Фінляндії під язиколамаючою назвою Faarao Pirttikangas і наша Перкалаба. ПАРАГВАААААААЙ!!!!!

 

«Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем», цитуючи прес-реліз організаторів, відбулась також в третій день у вигляді міні-вистави.

 

Четверта та п’ята, остання, доби фесту пройшли в боротьбі зі стихією (дощ і холод), сном, втомою і бажання ніколи не покидати Уніж. Ну, або покидати тільки на час негоди, яка акомпонувала музикам в суботу та неділю. Правда, Стецик та Перкалабські Придатки не давали цього зробити. Їм допомагали хлопці з «PUSHKiN Klezmer Band», чехи і поляки. Отакий от інтернаціонал. Згадаймо іще Йорий Клоц, Narpa та фантастичного Fantazio, і будемо з вами прощатися. Ні, не Уніж. Уніж не прощається. Як вдало підкреслили організатори, АртПоле має таку здатність «не завершуватись ніколи». Фест триває весь рік, адже його учасники тішать своїм вмінням публіку деінде , а от влітку вони знову збираються на березі Дністра, щоб запалити вогник у ще одних очах, які з нетерпінням чекатимуть початку вже 12-го «АртПоля».

 

/data/blog/38042/375c2bf0fc602488890385efd2464282.jpg

 

/data/blog/38042/f667e560b87562b4b8f15d681d2f4178.jpg

 

/data/blog/38042/02169993567fcfe3a71f8e899b0d4736.jpg

/data/blog/38042/85bfcb90b65b78a64eca611e44115649.jpg

 

/data/blog/38042/aa23f13f6fb9efd0b3d791b6b45d5fa6.jpg

 

/data/blog/38042/c4abbecceccb0edba99a7fd60ed88cee.jpg

 

/data/blog/38042/0b08ea18071ab8f3d2eaacd9bdf7c71a.jpg

 

/data/blog/38042/fdd8a11854a09a485e00c8511dedddf7.jpg

 

/data/blog/38042/77b41d5449b6bed264bc68771f53137a.jpg

 

/data/blog/38042/e428d4ead43c2bef3f9dc8d2bb4bc80b.jpg

 

/data/blog/38042/8a4fc5f356c4aad538ea3b969f45accc.jpg

 

/data/blog/38042/373bac42dec0b578f68501d199008017.jpg

 

/data/blog/38042/cace258366ffbdc7000f0dec1e9a0ca8.jpg

 

/data/blog/38042/d710eb9098da4d590435115b18c0c6a7.jpg

 

/data/blog/38042/3a96b12fe163d23bfd0a0bd68089a5fe.jpg

 

/data/blog/38042/9035fc96cab80624057bb4bf413b95f2.jpg

 

/data/blog/38042/c27047a16418072de2c85f36c4c3fcad.jpg

 

/data/blog/38042/f186a1f3ac8108ba7c2b06d06988a89a.jpg

 

/data/blog/38042/254694f953ed7f25c52eae1b291ee014.jpg

 

/data/blog/38042/2c67c0440655abc8dab30e7d36e96780.jpg

 

/data/blog/38042/50ac80305fb560db74eea905bd732ae7.jpg

 

/data/blog/38042/56ae39cf1fb1823cb3d264d3d51fca9a.jpg

 

/data/blog/38042/6b7cc7fd9df4c4049ea3723c4f52cf9b.jpg

 

/data/blog/38042/92f781165e402edabc1ccbb9cdac59b4.jpg

 

/data/blog/38042/86f6e37be8cca55e0bbab4e996d4488f.jpg

 

/data/blog/38042/e1c83a58292a1f78f982517c78c8e741.jpg

 

/data/blog/38042/3572029264941954d753eec8b086b9f1.jpg

 

/data/blog/38042/d54b0fbdfa264eaf44417bbd0422d1a7.jpg

 

/data/blog/38042/1fdb47a8f03437d1d56a183a9f80f1dd.jpg

 

/data/blog/38042/8fdc8d8e0c243923f71d11bdcd746e96.jpg

 

На Івано-Франківщині розпочався міжнародний фестиваль "АртПоле". Ексклюзивні фото

 

Текст і фото Марічка Федорук, Стефанишин Ігор


15.07.2013 1497 0
Коментарі (0)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4043
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2158
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3455 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1658
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1997 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2867

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

670

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1748

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3427

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1456
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3168
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3634
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9408
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2710
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10229
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1234
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4560
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40901 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

982
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

610
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

955
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2710