На Прикарпатті завершився 11-й етнофестиваль "АртПоле" (фоторепортаж)

 

/data/blog/38035/4805d6b25a69749815a3fad5fdc2894b.jpg

 

5-денне дійство під відкритим небом в Унежі каже своїм шанувальникам «до побачення».

 

Вчора під звуки львівського ГИЧ Оркестру завершився вже 11-й(!) фестиваль під відритим небом «АртПоле». 300 учасників, 12 країн світу, 5 днів, близько 2 тисяч глядачів, безліч цікавинок, перформансів, проектів, майстерень – це все АртПоле, друзі! Свято свободи і мистецтв в Уніжі, мальовничому, неймовірно красивому і в дечому таємничому селищі над Дністром. І хоча цьогоріч небесна канцелярія не потішила публіку перфектною погодою, Уніж, як завше, потішив своїм наповненням. П’ять днів пролетіли як один. Але про все в порядку. Гайда на берег Дністра!

 

Розпочалося все оце дійство, яке в народі вже не перший рік називають «АртПоле», а деколи, згадуючи давні-давні часи - Шешорами, ще в середу, 10-го липня. Відкривали фестиваль на Дністрі. На плоті до берега пристали музики (ГИЧ Оркестр тут як тут!), які сплавлялися вниз по течії з села Незвисько. І почалося! В перший день барабанні перетинки тамтешнього людю, який почав стікатися до Унежу і таборитися в «панському» саду, на міцність випробовували Гудаки та НагУаль, Стециків Уніж-Цех та поляки з Enchanted Hunters. Було весело! Ніч для сну? Мабуть… Тільки не на АртПолі! Вже в перший день на малій сцені опівночі театральне дійство розпочав британець TUUP (лідер і вокаліст бенду Transglobal Underground), який індійську легенду The King and The Corpse розповідав під віртуозну гру індійця Шими (Sheema Mukherjee) на сітарі.

 

Не забуваємо про майстерні. Бажаєте зліпити собі свистульку (гончарна майстерня Михайла Плужника)?  Вам на Уніж. А зробити витинанку (до Анатолія Бєлова) чи вистругати дерв’яного коника? Теж сюди. Мрієте навчитись танцювати (вчить Андреа Хендлер)? Їдьте на Уніж! А грати на музичних інструментах зроблених з… овочів та фруктів!? Паприкалаба під вмілою рукою Бенджаміна Коупа дає концерти і вчить бажаючих тільки на АртПолі.  А ще лендарт-майстерня naturally двох німкень Лізи Шміц та Карлотти Брунетті, творіння записничків вашої мрії від Лілії Штекель, ціанотипія Андрія Олешко і багато, багато іншого. Всіх не перелічити, тому що будемо змушені укласти енциклопедію всього того, що за ці п’ять днів створили майстри з усіх куточків світу в Унежі! Тай, звісно ж, краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Тому наступного року – гайда на АртПоле!

 

Другий день, всі бадьорі та щасливі, слухають запорожців з «Крапки», дивних білорусів-«князів Мишкіних»,  веселих поляків «Miąźsz», та рвуть міхи на шмаття під несамовитих «Рви Меха Оркестр» з Росії. Десь так в годині першій ночі під поодинокі крики «дайте поспати, сво…» тішив своєю майстерністю dj Бадьян СС.

 

Що приніс глядачам третій день? Бандуру від Cherry Band, традиційні для турків кавал та багламу від MAVIGIZ. Фантастично мелодійна музика, друзі! Ну а заснути не давали вар’яти з Фінляндії під язиколамаючою назвою Faarao Pirttikangas і наша Перкалаба. ПАРАГВАААААААЙ!!!!!

 

«Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем», цитуючи прес-реліз організаторів, відбулась також в третій день у вигляді міні-вистави.

 

Четверта та п’ята, остання, доби фесту пройшли в боротьбі зі стихією (дощ і холод), сном, втомою і бажання ніколи не покидати Уніж. Ну, або покидати тільки на час негоди, яка акомпонувала музикам в суботу та неділю. Правда, Стецик та Перкалабські Придатки не давали цього зробити. Їм допомагали хлопці з «PUSHKiN Klezmer Band», чехи і поляки. Отакий от інтернаціонал. Згадаймо іще Йорий Клоц, Narpa та фантастичного Fantazio, і будемо з вами прощатися. Ні, не Уніж. Уніж не прощається. Як вдало підкреслили організатори, АртПоле має таку здатність «не завершуватись ніколи». Фест триває весь рік, адже його учасники тішать своїм вмінням публіку деінде , а от влітку вони знову збираються на березі Дністра, щоб запалити вогник у ще одних очах, які з нетерпінням чекатимуть початку вже 12-го «АртПоля».

 

/data/blog/38035/338a3893837345c421e1e60a28854d89.jpg

 

/data/blog/38035/0eac66b037d67f4509c04166bcf3ca33.jpg

 

/data/blog/38035/4642545963da0cdd09065bdac8b66684.jpg

/data/blog/38035/d09585ef374666ba1867fb2dc361eba0.jpg

 

/data/blog/38035/f773760001f1e0b822d3a3c59df787b8.jpg

 

/data/blog/38035/cc275c74783dcc06f7b74ef7f176d1ed.jpg

 

/data/blog/38035/5f56929e9741310ab8b3c2960f163116.jpg

 

/data/blog/38035/11ea54fb2697fc78bb94cab52a9ce51d.jpg

 

/data/blog/38035/a147cb26f3faf5a63dabfdf928052efc.jpg

 

/data/blog/38035/d796c19c94da2e91eccc355e15815a50.jpg

 

/data/blog/38035/56df19db6ae7df6538eb68c4080e4cce.jpg

 

/data/blog/38035/9dc45910a685ca1771378e96cf395043.jpg

 

/data/blog/38035/2508b87d89d12776596f61c1f83b3a45.jpg

 

/data/blog/38035/eaf8cbbe67d678943e96006aff8e844a.jpg

 

/data/blog/38035/ea693014b21655a5e5b42d4ec39e7914.jpg

 

/data/blog/38035/61d1f470ca73074748e27248851985fb.jpg

 

/data/blog/38035/9eca3ed170dc94253ad19b0435137c59.jpg

 

/data/blog/38035/960319ff2dc8f7db96855969bc7e3436.jpg

 

/data/blog/38035/59627d9154105268e65ac8b254763d8d.jpg

 

/data/blog/38035/8e565bc8a18e1f3baddd2cc726a060a0.jpg

 

/data/blog/38035/a44f5ad40236b43ca45d7cc231fdfdaa.jpg

 

/data/blog/38035/9f57ecf796133220df3f4cc3dfdc72da.jpg

 

/data/blog/38035/2bb4b4efdd6a8f96193127389d2fdcc8.jpg

 

/data/blog/38035/020b25cf214374e4d7c7e22d9a1b44b2.jpg

 

/data/blog/38035/af048d64cbc83048099b3c1e3491d643.jpg

 

/data/blog/38035/5287c1b8ec76f139560c431967afe7d2.jpg

 

/data/blog/38035/9dd0ff9387b10e275e4401208db17e25.jpg

 

/data/blog/38035/d80c566764089737f6abfbf00933f9e2.jpg

 

/data/blog/38035/12fa9be69ce4f1fcd1eb9e52c930279d.jpg

 

/data/blog/38035/511437226a4b8cfbdb8c010b75b0e704.jpg

 

На Івано-Франківщині розпочався міжнародний фестиваль "АртПоле". Ексклюзивні фото

 

 

Текст і фото Марічка Федорук, Стефанишин Ігор


15.07.2013 750 1
Коментарі (1)

Тізер 2013.07.15, 13:48
Щось геть мало народу зібралося цього разу
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

476
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

5923
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1474
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1830
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2863 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1435

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

110

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

638

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

757

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1312
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1501
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1382
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1369
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3477
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7057
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1091
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44428
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36025 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

603
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

669
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

938
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

1026