На Прикарпатті створено 22 територіальні виборчі дільниці для проведення цьогорічних місцевих виборів. Вони проходитимуть за новою виборчою системою.
Про головні застереження щодо умов обирання місцевої влади прикарпатцями розповів консультант з юридичних питань Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Андрій Деркач, пише Фіртка з посиланням на Суспільне.
Громади до 90 тисяч виборців - це громади, в яких життя велося за мажоритарною системою
На цьогорічних виборах можна кандидувати самовисуванцем у громадах, у яких налічується 10 тисяч виборців і більше. На попередніх - 90 тисяч виборців і більше.
"Ще в процесі обговорення законодавчих змін ми відстоювали єдину цифру - що проведення виборів за пропорційною системою має відбуватися виключно в площині "90 тисяч і більше". Ми повинні проводити вибори по системі пропорційних виборів, коли всі кандидати у владу ідуть від партійних організацій", - каже Андрій Деркач.
За його переконаннями, саме у великих громадах зосереджене політичне життя. У них діють первинні осередки політичних партій. Вони мають розвинену структуру, мають відповідну кількість членів. Як наслідок - мають можливість сформувати програму і нести відповідальність за висунення кандидатів, за їхню діяльність, можуть ефективно контролювати свою діяльність і т.д.
"Ми були категорично проти цифри "10 тисяч". Чому 10 тисяч? Якщо на сьогоднішній день брати область, у нас затверджено 62 територіальні громади, в 30-ти з яких відбуватимуться вибори за пропорційною системою. Серед таких невеликих громад, наприклад, Богородчанська громада, Солотвинська, Делятинська, Рожнятівська. Це громади, які мають кілька тисяч виборців. Але це громади, в яких життя велося за мажоритарною системою. Питання розвитку політичних партій у них не піднімалося" - розповів Андрій Деркач.
Місцеве самоврядування – це представництво інтересів жителів місцевих громад, а не представництво політичних партій
Нове виборче законодавство передбачає: якщо немає місцевої партійної організації, то такі виборчі списки може затверджувати організація вищого рівня - районна або обласна. Тут є свої ризики.
"Зрозуміло, що якщо партійна організація затверджує списки, відповідно вона здійснює контроль. Ми говоримо про те, що місцеве самоврядування – це представництво інтересів жителів громад у представницькому органі. Але це не представництво політичних партій. Яке політичне життя у громаді численністю 15 тисяч? Там актуальними є питання господарського розвитку, питання стратегії, питання пріоритетів, питання залучення інвесторів, питання роботи з орендарями", - пояснює Андрій Деркач.
За його словами, в таких умовах важко говорити про спроможність органів місцевого самоврядування. Тут стоїть серйозне питання. Як воно буде вирішуватися, буде залежати від людей, від керівництва партійних структур. Тому ризиків більше, ніж можливостей.
Чекаємо на призначення ТВК на рівні селищ і сіл
Що стосується організації виборів, зрозуміло, що вибори організовують ТВК. Ми маємо вже 22 створених ТВК на рівні області, шести - на рівні районів, 15 міст - на рівні міст. Чекаємо призначення у наступних територіальних громадах – на рівні селищ та сіл. Їх будуть створювати районні ТВК.
Правильно ставити позначку
Форма нових виборчих бюлетенів передбачає, що за окремого кандидата голосуватимуть не позначкою, а цифрою, під якою він значиться у переліку.
"Багато питань проведення виборів є проблемними. Зокрема, виборчий бюлетень. Якщо ви обираєте кандидатів до місцевої влади за пропорційною системою і проголосували за одну партію, але за кандидата оберете - від іншої партії, то такий виборчий бюлетень визнають недійсним. Якщо ви поставили знак навпроти номера кандидата, за якого ви голосуєте, невідповідно до встановлених стандартів, – прописом чи галочку замість цифри, - бюлетень вважатимуть недійсним".
Як вирішити ситуацію?
"Вирішення цієї ситуації полягає у внесенні змін до чинного законодавства. Але рішення вже прийнято і проголосовано не так давно. То це зі сфери фантастики – вирішити ці проблеми" - говорить Андрій Деркач.
Він вважає, що все складається так, що краще проголосувати за партію, а не окремого кандидата. Тоді, каже юрист, які це відкриті списки? Чому ми обираємо номер кандидата?
П’ять років боролися за спроможність громад, а тепер не зрозуміло, які в кого повноваження
Старост обиратимуть за принципом непрямих виборів. Їх призначатиме депутатський корпус, за поданням голови відповідної територіальної громади. Голова ОТГ робить подання на відповідну кандидатуру, рада розглядає і голосує.
"Тут закладено інший конфлікт: якщо голова ОТГ обраний від однієї політичної партії, або ішов на вибори як самовисуванець, а в раді створилася більшість політичної партії, яка є в опозиції до голови, відповідно, пропозиції голови можуть відхилятися радою. Це може призвести до того, що місяцями, роками округи не матимуть старости. Тоді можуть виріщити цю проблему через призначення виконуючого обов’язків чи в іншому форматі".
Підсумовуючи розмову, Андрій Деркач сказав: "П’ять років боролися за спроможність громад, а тепер не зрозуміло, які в кого повноваження".
