28 листопада у Варшавському університеті відбулося спільне засідання українсько-польської робочої групи з питань відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван під головуванням ректора Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігоря Цепенди та уповноваженого ректора Варшавського університету Яна Маліцького.
Під час зустрічі сторони підсумували зроблене протягом 2014 року в рамках гранту наданого Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Йшлося про виконання будiвельних робiт щодо консервацii камiння на ротондi (вежа, в якiй знаходився телескоп), пошкодженій внаслiдок важких природно-клiматичних умов. У рамках проекту також завершено вiдновлення водовiдведення на даху головного корпусу.
«Будівництво обсерваторії розпочалося в 1936 році. Тоді офіційно вона підпорядковувалася Варшавському університету, - розповідає ректор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда. - Все обладнання, яким була оснащена обсерваторія і було пізніше віднайдено, засвідчує її науковий характер. Цікаво, що значні кошти на об’єкт ішли і також з міністерства оборони, оскільки на той час то був кордон Речі Посполитої. Поблизу знаходилася прикордонна смуга. Будувалася обсерваторія близько двох років, хоча процес цей був надзвичайно складний. Місцеве населення заробляло при цьому чималі кошти за постачання каміння. В 1938 році об’єкт було побудовано і відкрито. Але в зв’язку з початком другої світової війни пропрацювала обсерваторія недовго а після завершення війни – повністю занепала».
Отже, обсерваторія була таким собі військово-науковим об’єктом.
У Варшаві в інституті метеорології і водного господарства досі зберігаються оригінали документів – записів з метеостанції, які готували науковці з обсерваторії на Піп Івані.
Починаючи з 2008 року спільною ініціативою обласної влади та Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Варшавського університету було вирішено повернутися до ідеї відновлення обсерваторії і метеостанції з метою наукових досліджень. Головна мета – створення метеостанції, сейсмостанції, потужного біологічного осередку для дослідження флори і фауни. Як стверджують науковці - це все є актуальним через останні події, пов’язані з землетрусами на території сусідньої Румунії. Карпати, загалом, молоді, сейсмонебезпечні гори.
Розпочавши реставраційні роботи спеціалісти виявили, що обсерваторія пограбована, знищена.
Зараз об’єкт добре захищений від руйнування. Накрито дах будівлі і завершено споруду осередку рятувальників, роботи з відновлення кам’яної частини ротонди. Наступного року плануються роботи з заливання склобетону над частиною метеостанції.
Повністю завершити відновлення обсерваторії на Піп Івані планують до 2018 року, оскільки необхідно досягти того рівня оснащення який був раніше. А це і коркові стіни і сучасні опалювальні котли, які працювали на дизпаливі, тощо. Адже фахівці зазначили що і досі, протягом майже 200 років, будівля зберігає свою міцність.
«Тут також дуже цікава роза вітрів, що особливо цікавить науковців Європи для порівняльного аналізу карпатського та альпійського простору. Адже в цій місцині немає метеоспостереження, не дивлячись на те, що маємо метеостанцію на горі Пожежевська, - стверджує Ігор Цепенда. – Ще одна наша мета - відновлення астрономічної обсерваторії. Хоча вона не буде повноцінною, оскільки маємо лише біля 60-ти сонячних днів а астрологам для повноцінної роботи необхідно більше як 300. Такі умови є лише в південній Америці. Але і на Піп Івані може бути хороша наукова і навчальна база для студентів. Може вона стати і популярним туристичним осередком. Бо їх зацікавить ця місцевість в Карпатах з якою пов’язані цікаві бувальщини і легенди. Назва гори, насправді, не пов’язана з ім’ям священика. Йдеться про Попіван – спів вітрів. Наші археологи доводять, що тут знаходився один з найбільших в світі дохристиянських храмів. Гора є культова. Цікавою є історія, яка підтверджує те, що тут не можливо заробляти гроші. Біля підніжжя Піп Івану свого часу був завод, який виробляв олію з карликової сосни. Сталася трагедія у вітряний день споруда перевернулася – загинули люди».
Для безпеки туристів та науковців ініціаторам відновлення роботи обсерваторії та метеостанції на горі Піп Іван вдалося зреалізувати спільний проект з управлінням з надзвичайних ситуацій. Він забезпечує створення всіх умов для безпеки туристичного руху в районі гори. Рятувальники будуть знаходитися тут цілодобово і контролювати весь Чорногірський хребет.
Наталя Палій
