Як писала Фіртка, вночі з 19 на 20 січня невідомі намагалися підпалити пам'ятку архітектури XIX ст., церкву Святої Трійці у Микуличині.
Про деталі резонансної справи розповів настоятель храму о. Григорій Чиборак.
Парох вважає, що спроба підпалу мала таки місце. Цю інформацію попередньо підтвердили правоохоронці та рятувальники, які працювали на місці події та знайшли там шматки паперу і пляшку з маслом.
Як розповідає священик, зловмисники намагалися підпалити культову споруду із зовнішнього боку, набивши в фундамент паперу, від якого мали зайнятися підвалини.
«Стіну церкви облили машинним маслом та підпалили, — розповідає духівник. – Вогонь почав горіти, але з нез’ясованих обставин згас. Напевно, Бог вирішив зберегти сільську святиню».
Найцікавіше, що підпалювали церкву зі сторони освітленої ліхтарем. Саме там, де розміщена «паламарка», в якій є свічки, електричні прилади. Священнослужитель вбачає в цьому певну «фаховість» лиходіїв. Адже під час розслідування версія загоряння від електрики або непогашених свічок чи кадила буде ймовірнішою.
Першими сліди підпалу побачили люди, які прийшли зранку на Службу Божу. Парафіяни одразу ж вдарили на сполох та викликали правоохоронців. Всі знайдені докази підпалу взяті на експертизу, ведеться розслідування.
З цього дня микуличинська громада відновила патрулювання церков (Святої Трійці і культової споруди у присілку Полумистому). На завершення о. Григорій закликав всіх молитися, щоб Господь Бог боронив нас від усього злого.
15 березня 2014 року згоріла стара дерев'яна церква в Яремче.
В гірському селі Микуличин є церква присвячена Пресвятій Трійці. Будівництво церкви було завершене в 1868 році за проектом цісарсько-королівського інженера архітектора Надвірнянського повітового уряду Я. Чайковецького. Однак, історія створення іконостасу та його теперішній вигляд досі не був досліджений мистецтвознавцями, хоча виконаний і встановлений у церкві в 1892 році видатним художником Корнилом Устияновичем (1839 -1903 рр.), за винятком зображень на Царських і Дияконських воротах – вони виконані після Другої світової війни незнаним художником.
В церкві є багато образів, один з яких Святої Параскеви. Параскеву – П’ятницю вважали покровителькою прядіння, ткацтва та інших ремесел, цілителькою найважчих душевних і тілесних недуг, а також святою, яка приносить у дім достаток і щасливу долю.
Особливу увагу в церкві привертає образ св. Йосафата, адже 29 червня 1867 року Папа Римський Пій IX визнав його святим. Це перший український святий (його знищили вороги Унії у Вітебську), якого канонізувала Католицька Церква. Цей образ не міг бути відкритий очам вірних в часи радянського тоталітарного режиму, і чиїмись руками був закритий полотном з образом Богоматері.
При проведенні реставраційних робіт в 1989 році верхнє полотно було знято і відкрився чудовий образ святого Иосафата, який правою рукою благословляє вірних, а лівою тримає Євангеліє.
