На Прикарпатті мешканці одного із сіл бунтують проти будівництва свинокомплексу «Даноші»

У селі Лани Галицького району мешканці бунтують проти будівництва свинокомплексу «Даноші». Селяни мають дві ґрунтовні претензії.

 

Перша – в них «забрали» землі запасу. Друга – недавній екологічний скандал, в якому замішаний інвестор – ТзОВ «Даноша». Як результат – вимагають референдуму. Правда, нині ніхто точно не може сказати, які наслідки матиме цей референдум – політичні чи юридичні. А ще в Ланах говорять про недовіру голові села…


В молодих вкрали землю

Степан Бабельський (сільський голова Ланів 1995-2002 рр.) пригадує, що в 1995 році, коли почалося розпаювання землі, він залишив землі запасу на урочищі «Під дуброва». «Це я залишив для майбутнього села, – розповідає пан Степан, – щоб давати земельні ділянки під забудову молодятам. Адже іншої землі немає: з одного боку скала, а з другого підпирає інше село. Але в 2005 році сесія сільської ради прийняла рішення, щоб віддати ці землі під будівництво свинокомплексу».

Чому так сталося, нині з’ясувати важко. Бо голова села, при якому усе це відбувалося, Тарас Колодій – нині покійний. Мешканці запевняють, що дозвіл на будівництво вони давали. Але не на горі села, а в долині. Тому обурюються.

Депутат сільської ради IV скликання Ольга Сигедин пригадує, що спершу інвестор приїхав до клубу на загальносільські збори. Питав людей, чи згідні вони на будівництво комплексу. «Сказав, що бере поле і буде будуватися, але пізніше, – розповідає жінка. – Люди погодилися, бо то село, біда, нема копійки, а він обіцяв роботу. Потім сесія сільської ради прийняла рішення про будівництво. Район прибив печатки. І він будує».

«Люди говорять про те, що будова мала бути в іншому місці, але є документи, які говорять інакше, – каже сільський голова Ланів Галина Лазар­чук. – У 2005 році підписаний договір оренди і виготовлений проект землевідведення. Я бачу конкретно на проекті, що це саме та ділянка. Документ підписаний усіма службами, в тому числі і сільською радою».

Поганий Тустанський приклад

За словами Галини Лазарчук, люди знали усе і слідкували за подіями. Інша справа, що ніхто не припускав, що свинокомплекс може мати ще й серйозні екологічні наслідки. «Якби «Даноша» не спричинила сморід в Тустані, – каже голова села Лани, – то такої ситуації у нас би не було». Нагадаємо, недавно у селі Тустань Галицького району зафіксовані випадки виливання нечистот на прилеглу територію. Це спричинило поширення кількатижневого смороду.

Люди дорікають голові, що вона могла зупинити будівництво. Та ж переконує, що усі дозволи від сільради дав ще попередній голова. «Зараз їм був потрібен тільки дозвіл на виконання будівельних робіт, – продовжує пані Галина. – Їм його дали 22 грудня 2005 року до 2006 року. Вони цим правом не скористалися, тому кожного року його продовжували, але не в нас, а в інспекції держархбудконтролю».

Лазарчук переконана: говорити тільки про сморід не можна. Адже мова йде ще й про інвестиції у село та нові робочі місця. «Я вважаю, що треба боротися, щоб не смерділо, – наголосила Галина Лазарчук. – «Даноша» має знати, що вони в такій державі, де є закон. І на такі випадки, які були у Тустані, реагувати миттєво. Вони мають працювати в таких рамках, в яких вони працюють у Данії та Польщі».

Такої ж думки притримується голова Галицької РДА Григорій Івасишин. «Україна мусить виробляти свою продукцію, – каже він. – Але інвестор мусить враховувати наші екологічні стандарти і вимоги. Якщо «Даноша» все це забезпечить, то жодного запаху не буде».

Представник інвестора Любов Богачерська теж розуміє, що людським спротивом керує тустанський приклад. «Ми розуміємо, що це для нас вилилося негативом, – каже Богачерська. – Але це викуплений колишній недобудований до кінця свинокомплекс. На цьому прикладі ми не можемо показати себе з іншого боку. Тому ми усім пропонуємо поїхати в Калуський район. От я працюю в епіцентрі свинокомплексу, де знаходиться приблизно 52 тисячі свиней, але запаху немає».

Інвестору не вірять

Любов Богачерська розповідає, що «Даноша» працює в Калуському та Галицькому районах уже сім років. Загалом у них зайнято 500 людей, середньомісячна заробітна плата 3300 грн. За ці роки вони інвестували в нашу область 600 млн. грн. І крім того, що вони сплачують усі податки, у них є соціальний фонд, завдяки якому допомагають селам, з якими співпрацюють… «Минулого року Галицький район отримав до бюджету від «Даноші» 923 тис. грн., – каже Григорій Івасишин. – Бюджет вони наповнюють добре і за оренду землі людям платять. Бо це потужні інвестори, але у разі порушень їх треба наказувати».

Богачерська заспокоює: вони використовують трьохшарові лагуни. Перші два шари встелені на дно, щоб гноївка не просочувалася в землю, а третім шаром усе герметично закрито. Там має утворюватися газ. «Енну кількість разів ми виїздили до людей і проводили збори, запрошували відвідати наше виробництво, але люди не виходять на діалог, – продовжує представник інвестора. – Тому зараз ми звернулися до них з листом, чекаємо відповіді».

Чи буде відповідь позитивною – питання. Адже люди рішуче вимагають референдуму проти будівництва комплексу. А ще, відчуваючи, що голова села не на їхньому боці, починають говорити про недовіру і їй. «Мене вибирала громада і громаді вирішувати, як бути, – каже Галина Лазарчук. – Зараз ми вивчаємо питання проведення референдуму».

Коментар до теми

Голова комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму Андрій Троценко:
Голова Галицької райради до мене дзвонив з проханням підключитися до питання. Але більше ніяких кроків не було, тому я зрозумів, що це актуально тільки в межах району, а наша підтримка їм не потрібна.

Проблема в тому, що на діючих свинокомплексах інвестор не завершив технологічний регламент очистки відходів. За їхньою технологією, вони би мали виробляти газ для опалення своїх приміщень. Проте сьогодні вони тільки накопичують відходи тваринного виробництва, які мають запах. Люди бунтують і переживають, щоб не вийшло так само, як і на іншому свинокомплексі.

Ми не можемо самі втручатися. Адже нам можуть закинути знищення іноземного виробника-інвестора. А тут треба зберігати баланс інтересів. Якщо людям потрібна наша допомога, то вони можуть до нас звернутися. Можна провести громадські слухання, на які запросити нас. Або ж прийти до нас на комісію. І для ефективного вирішення питання ми ініціюємо спільне засідання влади, журналістів, людей. Рішенням обласної ради ми можемо призупинити будівництво, але для цього маємо бачити, що це дійсно необхідно. Бо виглядати поборником бізнесу ми не хочемо.

 

"Репортер"


01.07.2011 2803 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1269
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1905 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1153
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3755
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3428 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2793 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

383

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

493

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1042

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1604
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1103
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1128
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

821
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6654
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

777
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44109
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3409
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35760 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

302
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

427
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

707
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

781