У Калуському районі, за статистикою, – п'ять малокомплектних навчальних закладів: у Мостищі, Луці, Цвітовій, Довжці та Довпотові.
"Згідно із розпорядженням голови Калуської РДА від 2012 року, навчальні заклади перебувають у комунальній власності. Тому, без рішення районної ради, жодних організацій, укрупнень чи інших змін із освітніми закладами ми проводити не можемо", – повідомила головний спеціаліст відділу Калуської РДА Ольга Гулевич, пишуть Вікна.
Проблема малокомплектних шкіл в Україні стоїть досить гостро. Для одних збереження шкіл, навіть малокомплектних, – необхідна умова подальшого розвитку українського села. А для інших маленькі школи – це бюджетний тягар і чинник низької якості освіти.
До прикладу, на навчання одного учня у Мостищенській школі використовується 28 тис. гривень, а у Голинській – 7 тис. гривень на рік. З погляду економії бюджетних ресурсів, малокомплектні школи для бюджету невигідні. Однак для села мати свою школу дуже важливо. На думку Ольги Гулевич, школа – це осередок життя громади: якщо у селі є школа, отже, буде і молодь. А це – розвиток села.
У школах, де мало учнів, бачать як позитив, так і негативи. Скажімо, якщо один учитель викладає для учнів кілька предметів, це може негативно позначатися на якості освіти. З іншого боку, якщо у класі не тридцять учнів, а три, учитель може підійти до кожного індивідуально, враховуючи психологічні особливості дитини.
"Попри те, що Мостищенська школа старого типу, вона відремонтована, там викладають чудові вчителі і школа має здобутки у різних конкурсах", – запевняє начальник відділу освіти Калуської РДА Любов Зіник.
