На Івано-Франківщині знайшли дерево, в середині якого було зображення хреста та числа "48" (фото)

 

/data/blog/33780/1f47ce6281e1b1b05296d8d6129a5eb1.jpg

Незвичайне явище побачили в селі Кліщівна. Лісники, спилявши бук, побачили на двох половинках дерева зображення у формі хреста і число - 48.

 

Чутка про те, що трапилося. швидко облетіла село. Подивитися на диво приїжджають паломники з сусідніх сіл і ламають голову — добрий, а чи поганий це знак? hrest Був звичайний робочий день. Під час санітарної чистки лісу бригада лісників валила дерева. Лісоруб Іван згадує: “Столітній прогнилий бук нічим особливо не відрізнявся, поки його теж не почали різати”. Верхня частина дерева впала, а нижня, заввишки три метри, відкрилася немов книга. Те, що виявилося всередині, вразило навіть досвідчених лісорубів. На світлій деревині - чітке зображення темного хреста. Під ним число - 48, пишуть Вікна.

 

Те, що це диво, люди навіть не сумніваються. Шматок поліна тепер серед старовинних ікон місцевого храму.

 

Тепер люди моляться не тільки до ікон або мощів святих, але і до дерева. Після закінчення служби додому ніхто не поспішає: біля церкви вкотре переповідають історію про диво і обговорюють - хороший чи поганий це знак? І що позначає число 48? Місцеві старожили впевнені, що під таємничим деревом поховані воїни УПА. Тоді в селі їх було дуже багато.

 

Те, що знак пов’язаний з УПА, переконаний і голова сільради. В ті часи, каже він, село було центром повстанського руху.

 

У лісах, якими оточена Кліщівна, воїни УПА жили, тренувалися, боролися і гинули. Священнослужителі ж особливого культу з дерева робити не поспішають, хоча з першого дня шматок поліна розташували в самому центрі храму. Обстежити дерево незабаром має намір спеціальна церковна комісія. Таке розпізнання може тривати місяцями, а іноді навіть і роки. Але переконувати людей священнослужителі не будуть. Головне, кажуть, що люди вірять, а віра, як відомо, творить чудеса.

 

/data/blog/33780/aec5ec454241d043b90a756c8249dd72.jpg


29.03.2013 2141 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1903
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1001
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1613
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3908

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1103

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

617

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

429

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1147
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5756
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10709 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1315
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1396
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1082
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15940
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

506
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1961
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1849