На Івано-Франківщині завершився один з найперших та найвідоміших українських оупенейрів АртПоле (фото)

 

Один з найперших та найвідоміших українських овпенейрів АртПоле відбувся цими вихідними у селі Уніж, Городенківського району, Івано-Франківської області.

 

З 12 липня і до сьогодні фестиваль тішив багатьох прихильників етнічної музики, мистецьких розваг, став хорошим приводом виїхати на природу, зустрітись зі старими друзями, знайти нових – все в традиціях вдалого заходу.

 

Протягом фестивальних днів в Унежі, в затишному яблуневому саду, де поручі річка Дністер, де є добра інфраструктура для комфортного відпочинку на природі, зібралось чимало творчого люду.

 

Вранці розпочиналися різноманітні майстер-класи, відбувалися кіно-покази, еко-мистецькі акції, створеня лендарт-об'єктів, а ввечері гостей фестивалю збирала музика під великою сценою, де виступали українські та закордонні музичні колективи.

 

Цього року, як і в попередні, не оминули організатори увагою екологічної проблеми регіону та країни. Гурт «КораЛЛі» знову спускалися течією Дністра і збирали пластикові пляшки, щоб згодом передати його до еко-майстерні.

 

Мишко Адамачак, учасник гурту «КораЛЛі» та один з ініціаторів цієї екологічної акції розповів, що сміття залишилось ще дуже багато, але вдалось зібрати більше пластику, ніж минулого року.

 

«Ми розуміємо, що це більше показова акція, тому що ці тисяча пляшок – це маленька частина загальної кількості сміття в природі в нашому регіоні» – розповів Мишко.

 

Також зазначив, що все більше людей долучаються до цієї акції, зокрема і серед гостей фестивалю. До екологічної теми долучились й інші гурти, еко-етно-сцену на воді організував Етноклуб набутків зі Львова. Щодня там відбувались концерти та музичні імпровізації за участю гуртів Люди добрі та Гич-Оркестр.

 

Правда, якщо перші фестивалі були в основному музичними подіями, то в останній період цей овпенейр, як і деякі інші стають подіями мистецькими. Протягом всього дня тут відвається чимало різноманітних майстерень як для дорослих, так і для дітей.

 

Кожен відвідувач фестивалю мав змогу відвідати майстер-класи зі співу, танців, перформансу, гімнастики, навчитися витинати, грати на овочах, створювати повітряних зміїв, мистецькі обкладинки для блокнотів, вироби з глини та багато іншого.

 

Що ж до музичної програми, то було не багато, але вдало. Концерти розпочиналися о восьмій вечора і були хорошим завершенням фестивального дня. У перший день на сцені АртПоля виступили Люди добрі зі Львова, гурт Deši з Чехії, КораЛЛі з Івано-Франківська. Білоруська група Porte Mone виступила на АртПолі без ДахиБрахи, з якою записали альбом.

 

Серед анонсованих раніше гуртів не відбулося і виступу Сергія Жадана разом з харківським гуртом Ойра та Андрієм Кириченком.

 

Але потішити своєю музикою відвідувачів фестивалю вдалося львівській команді «Гич Оркестр», які відкрили концертну програму другого дня фестивалю. Цей гурт можна назвати музичним відкриттям року, їхні пісні за короткий час вже встигли стати популярними далеко за межами Львова.

 

З новою програмою та спільно з групою BeBoBul виступила група Zapaska. Потішила каверами на відомі хіти та й не тільки польська група Mitch&Mitch.

 

Найактивніша музична програма фестивалю була в суботу, коли на головній сцені фестивалю виступили з більш, ніж годинною програмою львівський гурт «Бурдон». Звуками барабанів дивували гостей АртПоля учасники гурту Taiko Drumers. Британська група Transglobal Underground, яка вже не вперше на Арт Полі потішили різноманітністю і якістю музики, а публіка фестивалю за це тричі викликала музикантів на біс. Після них виступала одеська Zira разом з Проти ночі.

 

У неділю відвідувачі, які ще змогли залишитись на концерт, мали можливість послухати музику гурту Дичка, Vołosi, Перкалабські придатки разом з фестивальним хором. А от сьогодні ті, кому вистачило сили добути до «квітки», будуть мати можливість почути Перкалабу, міжнародний проект Ультрамарин, Artist з Угорщини, а Гич Оркест дасть заключний концерт на еко-сцені.

 

Окрім музики варто згадати й про ленд-арт на території фестивалю. Свої проекти представили відомі художники – Сашко Никитюк, Віталій Кохан (Суми), Світлана Гусакова і Артем Зданевич (Берлін—Брест). До створення лендарту долучились і відвідувачі фестивалю, які виклали зі снопів сіна на полі великий тризуб, що свідчить про дії фестивалю на оточення.

 

Серед численних інсталяцій на фестивальній території була і робота Олени Костюк «Сад». Це надруковані на скляних планшетах старі фотографії українців, розташовані на «дзеркальній» платформі у вигляді дерева. Олена також представила і перформанс «Дзеркало», під час якого звучали тексти Тараса Прохаська, давні українські пісні, сучасна класична музика, а також показано відео ряд Олексія Хорошка. Загалом було ще чимало акцій та заходів, на будь-який смак.

 

Це був хороший варіант для відпочинку з враженнями. Але фестивалі в Україні не закінчуються, буде ще багато цікавого.

/data/blog/23242/7beb319d3f165cd574a1aa5939cb8bcd.jpg

 

/data/blog/23242/d68807d3eaebaea218f4791a5b2af657.jpg

 

/data/blog/23242/f4e7ceec10141d0bd8267fc55c36f8c1.jpg

 

/data/blog/23242/1d540bb4509a5504b81d2f338ccd309d.jpg

 

/data/blog/23242/b1db5a8de25c86f86ed85bd7f4b3f86b.jpg

 

/data/blog/23242/70e0bfcd25bee2afe82f25230ce444ad.jpg

 

/data/blog/23242/5ce83b92a5e8ffdd360359147bc19799.jpg

 

/data/blog/23242/a732a94799f9fff60e866894654528a5.jpg

 

/data/blog/23242/e9a4e447c2f5b55b470eda6136a3df77.jpg

/data/blog/23242/091b0f6d630d4228b1533ebe501b6233.jpg

 

/data/blog/23242/9cdd2ae8eedf2194341ee263a39cd805.jpg

 

/data/blog/23242/fd607371d5eefd4131573e1b3355966b.jpg

 

/data/blog/23242/5883f243a462dfe4a3c47fb0a3addb5b.jpg

 

 

Текст: Варіанти

Фото: Таня Челяда, для "Фіртки"


17.07.2012 2604 0
Коментарі (0)

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

439
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3250
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3332 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2047
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3206 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6295 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

1429

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1231

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1041

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1914
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8497 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8045
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

10115 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5949
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1565
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1788
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1907 1
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8331
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

127
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1271
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1463
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1365