На Другу літню школу біохімії до Івано-Франківська з'їхалися студенти і науковці з усієї України (фото)

 

/data/blog/54793/bb3bbc208407d7231e2d7abb82639b49.jpg

 

Вже дургий день в Івано-Франківську на базі Кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника працює Карпатська літня школа з біохімії.

 

Цьогоріч, вже на другу школу, зібралися студенти, аспіранти і молоді науковці з різних куточків України: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Херсону, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.

 

Присвячена зустріч проблемам вивчення вільнорадикальних процесів у живих організмах, що є основним напрямком наукової діяльності колективу кафедри біохімії та біотехнології.

 

Сьогодні ж під час круглого столу учасники школи дискутували над питаннями місця науки біохімії в сучасному світі, а також проблем працевлаштування біохіміків як в Україні, так і закордоном.

 

Думки учасників розійшлися.

 

Студенти наполягали на тому, що нині біохімія в Україні не є популярною наукою і більшість випускників вишів, як правило, продовжують навчання у наукових установах, що зосереджені головним чином у столиці, або ж виїджають закордон, де генетика і біохімія розвивається на високому рівні. Відтак, студенти переконані, що держава повинна переглянути свою політику підтримки науки і більш практично подивитися на біохімію, як науку майбутнього. А це стимулювання розвитку промисловості, яка б інвестувала в розвиток науки і створення сучасних спеціалізованих лабораторій для навчання студентів, які обрали собі такий фах.

 

"В Україні існує зональність працевлаштування. В Києві завжди розвивалися наукові центри. В регіонах люди головним чином працевлаштовуються на підприємства... Закордоном в науку вкладають величезні кошти. Навряд, чи Україна зараз зацікавлена в цьому", - припустив студент Ігор з Івано-Франківська.

 

Науковці і аспіранти, які мають не один рік досвіду роботи у даній сфері, підтримують і розуміють проблеми сучасної молоді, однак переконують, що хороший фахівець знайде роботу без зусиль. Головне вміти доказати роботодавцю свої знання, отримані під час навчання і ніколи не шукати легких шляхів. Кажуть, що людина, яка обирає фах науковця повинна розуміти, що це - навчання протягом усього життя і сотні годин, проведених у лабораторіях за спостереженнями та розробкою новинок.

 

"Кафедра дає базу, алгоритм практичної роботи, решта вже залежить від самого випускника, його здатності до мислення і аналізу. Ми розуміємо, що зараз важко, і що в Україні складніше, ніж на Заході, але навіть у цих умовах люди працюють і щось створюють. Наші студенти завжди були найкращими", - переконаний професор Володимир Лущак.

 

Після тривалої дискусії учасники круглого столу зійшлися на єдиній думці, що біохімія як наука має велике майбутнє. За словами науковців, через 15 років генетика і біохімія можуть стати найпрестижнішими професіями у світі. Відтак запровадження сучасних досліджень із даних наук у практику це необхідність для держави, яка хоче розвиватися.

 

Загалом же керівництво ПНУ відзначає високі темпи розвитку науки в університеті і говорить уже навіть про покоління біохіміків, їхні контакти із закордонними науковцями і спільін проекти.

 

"Ми дуже задоволені темпами розвитку біохіміції в нашому унверситеті. Ті показники, які є на українському рівні засвідчують, що вона є найкращою в регіоні. Оскільки наш професор Володимир Лущак входить в 50 найкращих науковців України. Два молодих науковці його кафедри також входять в 50 найкращих молодих науковців. А це надзвичайно важливо для науки, бо ми бачимо тяглість покоління науковців, які продовжуватимуть і розширюватимуть анукову школу. З іншого боку ми свідомі того, що тут потрібна солідна державна політика, яка стосується біохімії, бо самі університети не в силі утримати такі напрямки. Якщо не буде такої державної політики, то біохімія в Україні не матиме можливості розвитку. З іншого боку ми, розуміючи ситуацію, яка зараз складається, основний акцент робимо на потужні грантові програми, які долучають наших науковців до грона європейських університеті і таким чином дають їм можливість розвитватися. Ми розуміємо, що наші науковці у такій ситуації мають диктат західних колег, яких цікавить та чи інша проблемати. Однак, в цій ситуації потрібно знайти середину - зберігати біохімічні школи, давати можливість їм розвиватися, бо перкеонаний, що на якомусь етапі буде вибух потреб в розвитку в Україні саме біохімії", - стверджує ректор ПНУ Ігор Цепенда.

 

Загалом, Школа проходитиме до 6 липня 2014 року. Співробітники кафедри мають багаторічний досвід роботи і міжнародне визнання у зазначеній галузі і радо поділяться своїми знаннями з учасниками Школи. Програма Школи передбачає проведення лекцій, практичних і лабораторних робіт, дискусій та круглого столу.

 

Друга Карпатська Літня Школи з біохімії триватиме до 6 липня, коли в мальовничому куточку Карпат – м. Яремчі, пройде її закриття. Заходи відбудуться за підтримки народного депутата України Олександра Шевченка.

 

Організатором та промоутером Школи біохімії є завідувач кафедри біохімії ПНУ, учасник списку ТОП-100 найбільш цитованих в світі українських науковців, професор Володимир Лущак.

 

/data/blog/54793/22f01affa6e3d828a11a12a82932ad0f.jpg

 

/data/blog/54793/26b4fea93990d58e635bed605466c487.jpg

 

/data/blog/54793/be4297007aa8540988eaffdac19fcb1d.jpg

 

/data/blog/54793/d67f4e9a285e29d727b32a6e0cd0ccf3.jpg

 

/data/blog/54793/88a077183343ed7005e85ddf22d7b17f.jpg

 

/data/blog/54793/fe5d7dc8d405b46cac20532bfcb3ea0c.jpg

Ректор ПНУ імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та професор Володимир Лущак

 

/data/blog/54793/3d65d7a2be5b5b1b2344661ba387b521.jpg

 

/data/blog/54793/9389f6aebc7a0377470f2069d2c9c7ce.jpg

Майбутні світила науки))

 

/data/blog/54793/d97e6dfd0e2ae6caaaf4eb61849d4ff5.jpg

 

/data/blog/54793/a20d95158aa9dd2b938e6b05e403aac1.jpg

 

/data/blog/54793/a5699f6394c28b0defaa449f8d8eb133.jpg

 

/data/blog/54793/3363e449fdd4c8d4846a78f6499ff4ee.jpg

 

/data/blog/54793/cd02382f954b815ec72f5ae0f77ee68f.jpg

 

/data/blog/54793/52333d3e754620bda05d90504db9651f.jpg

 

/data/blog/54793/34c21de4abd222939b7598dbf48e8db3.jpg

 

/data/blog/54793/f76f622facc1f232039d82d3d126fbcb.jpg

 

/data/blog/54793/de0151a97444edb3df1509848571f0be.jpg

 

/data/blog/54793/6ea436d251f7b2a1d98971d6e13f46e0.jpg

 

/data/blog/54793/c2c2fb04a2f6d0c5abd40a152d9888d6.jpg

 

/data/blog/54793/e4e10c0ae5829fbe5cd2123d8417e92b.jpg


02.07.2014 669 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1077
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

769
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

962
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6936
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1620
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2375

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

486

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

783

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1525

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

897
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

497
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

865
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2567
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

729
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1291 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

897
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1351
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37222 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

925
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1205
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

718
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2767 12