На Другу літню школу біохімії до Івано-Франківська з'їхалися студенти і науковці з усієї України (фото)

 

/data/blog/54793/bb3bbc208407d7231e2d7abb82639b49.jpg

 

Вже дургий день в Івано-Франківську на базі Кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника працює Карпатська літня школа з біохімії.

 

Цьогоріч, вже на другу школу, зібралися студенти, аспіранти і молоді науковці з різних куточків України: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Херсону, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.

 

Присвячена зустріч проблемам вивчення вільнорадикальних процесів у живих організмах, що є основним напрямком наукової діяльності колективу кафедри біохімії та біотехнології.

 

Сьогодні ж під час круглого столу учасники школи дискутували над питаннями місця науки біохімії в сучасному світі, а також проблем працевлаштування біохіміків як в Україні, так і закордоном.

 

Думки учасників розійшлися.

 

Студенти наполягали на тому, що нині біохімія в Україні не є популярною наукою і більшість випускників вишів, як правило, продовжують навчання у наукових установах, що зосереджені головним чином у столиці, або ж виїджають закордон, де генетика і біохімія розвивається на високому рівні. Відтак, студенти переконані, що держава повинна переглянути свою політику підтримки науки і більш практично подивитися на біохімію, як науку майбутнього. А це стимулювання розвитку промисловості, яка б інвестувала в розвиток науки і створення сучасних спеціалізованих лабораторій для навчання студентів, які обрали собі такий фах.

 

"В Україні існує зональність працевлаштування. В Києві завжди розвивалися наукові центри. В регіонах люди головним чином працевлаштовуються на підприємства... Закордоном в науку вкладають величезні кошти. Навряд, чи Україна зараз зацікавлена в цьому", - припустив студент Ігор з Івано-Франківська.

 

Науковці і аспіранти, які мають не один рік досвіду роботи у даній сфері, підтримують і розуміють проблеми сучасної молоді, однак переконують, що хороший фахівець знайде роботу без зусиль. Головне вміти доказати роботодавцю свої знання, отримані під час навчання і ніколи не шукати легких шляхів. Кажуть, що людина, яка обирає фах науковця повинна розуміти, що це - навчання протягом усього життя і сотні годин, проведених у лабораторіях за спостереженнями та розробкою новинок.

 

"Кафедра дає базу, алгоритм практичної роботи, решта вже залежить від самого випускника, його здатності до мислення і аналізу. Ми розуміємо, що зараз важко, і що в Україні складніше, ніж на Заході, але навіть у цих умовах люди працюють і щось створюють. Наші студенти завжди були найкращими", - переконаний професор Володимир Лущак.

 

Після тривалої дискусії учасники круглого столу зійшлися на єдиній думці, що біохімія як наука має велике майбутнє. За словами науковців, через 15 років генетика і біохімія можуть стати найпрестижнішими професіями у світі. Відтак запровадження сучасних досліджень із даних наук у практику це необхідність для держави, яка хоче розвиватися.

 

Загалом же керівництво ПНУ відзначає високі темпи розвитку науки в університеті і говорить уже навіть про покоління біохіміків, їхні контакти із закордонними науковцями і спільін проекти.

 

"Ми дуже задоволені темпами розвитку біохіміції в нашому унверситеті. Ті показники, які є на українському рівні засвідчують, що вона є найкращою в регіоні. Оскільки наш професор Володимир Лущак входить в 50 найкращих науковців України. Два молодих науковці його кафедри також входять в 50 найкращих молодих науковців. А це надзвичайно важливо для науки, бо ми бачимо тяглість покоління науковців, які продовжуватимуть і розширюватимуть анукову школу. З іншого боку ми свідомі того, що тут потрібна солідна державна політика, яка стосується біохімії, бо самі університети не в силі утримати такі напрямки. Якщо не буде такої державної політики, то біохімія в Україні не матиме можливості розвитку. З іншого боку ми, розуміючи ситуацію, яка зараз складається, основний акцент робимо на потужні грантові програми, які долучають наших науковців до грона європейських університеті і таким чином дають їм можливість розвитватися. Ми розуміємо, що наші науковці у такій ситуації мають диктат західних колег, яких цікавить та чи інша проблемати. Однак, в цій ситуації потрібно знайти середину - зберігати біохімічні школи, давати можливість їм розвиватися, бо перкеонаний, що на якомусь етапі буде вибух потреб в розвитку в Україні саме біохімії", - стверджує ректор ПНУ Ігор Цепенда.

 

Загалом, Школа проходитиме до 6 липня 2014 року. Співробітники кафедри мають багаторічний досвід роботи і міжнародне визнання у зазначеній галузі і радо поділяться своїми знаннями з учасниками Школи. Програма Школи передбачає проведення лекцій, практичних і лабораторних робіт, дискусій та круглого столу.

 

Друга Карпатська Літня Школи з біохімії триватиме до 6 липня, коли в мальовничому куточку Карпат – м. Яремчі, пройде її закриття. Заходи відбудуться за підтримки народного депутата України Олександра Шевченка.

 

Організатором та промоутером Школи біохімії є завідувач кафедри біохімії ПНУ, учасник списку ТОП-100 найбільш цитованих в світі українських науковців, професор Володимир Лущак.

 

/data/blog/54793/22f01affa6e3d828a11a12a82932ad0f.jpg

 

/data/blog/54793/26b4fea93990d58e635bed605466c487.jpg

 

/data/blog/54793/be4297007aa8540988eaffdac19fcb1d.jpg

 

/data/blog/54793/d67f4e9a285e29d727b32a6e0cd0ccf3.jpg

 

/data/blog/54793/88a077183343ed7005e85ddf22d7b17f.jpg

 

/data/blog/54793/fe5d7dc8d405b46cac20532bfcb3ea0c.jpg

Ректор ПНУ імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та професор Володимир Лущак

 

/data/blog/54793/3d65d7a2be5b5b1b2344661ba387b521.jpg

 

/data/blog/54793/9389f6aebc7a0377470f2069d2c9c7ce.jpg

Майбутні світила науки))

 

/data/blog/54793/d97e6dfd0e2ae6caaaf4eb61849d4ff5.jpg

 

/data/blog/54793/a20d95158aa9dd2b938e6b05e403aac1.jpg

 

/data/blog/54793/a5699f6394c28b0defaa449f8d8eb133.jpg

 

/data/blog/54793/3363e449fdd4c8d4846a78f6499ff4ee.jpg

 

/data/blog/54793/cd02382f954b815ec72f5ae0f77ee68f.jpg

 

/data/blog/54793/52333d3e754620bda05d90504db9651f.jpg

 

/data/blog/54793/34c21de4abd222939b7598dbf48e8db3.jpg

 

/data/blog/54793/f76f622facc1f232039d82d3d126fbcb.jpg

 

/data/blog/54793/de0151a97444edb3df1509848571f0be.jpg

 

/data/blog/54793/6ea436d251f7b2a1d98971d6e13f46e0.jpg

 

/data/blog/54793/c2c2fb04a2f6d0c5abd40a152d9888d6.jpg

 

/data/blog/54793/e4e10c0ae5829fbe5cd2123d8417e92b.jpg


02.07.2014 863 0
Коментарі (0)

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.  

2163
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1968
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3020
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2260
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2155
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2380

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

289

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1207

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6045

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

700
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5594
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10219
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11008 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1450
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8130
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1047
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13354 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3205
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

253
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

753
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

629
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1055