Монте-Карло у Станиславові, театральний скандал у Коломиї

 

 

Два прикарпатські міста у другій декаді квітня 110 років тому  очима газети Kurjer Stanisławowski.

 

Для втихомирення в’язнів слідчого ізолятора у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) у ніч проти 18 квітня 1907 року довелося викликати поліцію і навіть залучати військових.

 

«Було виставлено у бунтівній камері два наряди з зарядженими карабінами, які при найменшій спробі опору мали застосувати зброю. У такий спосіб близько пів на другу ночі в арештах нарешті запанував спокій», – писала в числі за 21 квітня Kurjer Stanisławowski.

 

 

 

Заворушення у цій найдавнішій станиславівській в’язниці, яка від 1786 року займала приміщення колишнього Тринітарського монастиря, виникли через невдалу спробу втечі кількох тутешніх утриманців. Вибратися на свободу злочинці мали намір через комин, пробивши для цього в стіні, що відділяла їхню камеру від приміщення з доступом до димаря, діру завбільшки пів квадратного метра. Такий спосіб, очевидно, підказав співкамерникам Едмунд Васьневський – один із «ведмежатників», затриманих у Станиславові під час невдалої спроби пограбувати фінансові установи у кам’яниці Биха. Саме в такий спосіб (проломивши отвір у підвалі) Васьневський з колєґами хотів добутися до сейфів із грішми у канторі Корнблюха та філії Австро-Угорського банку.

 

Едмунд Васьневський

 

 Підбурювачами до втечі, окрім Едмунда Васьневського, газета назвала ще двох небезпечних злочинців, яким також загрожувало тривале тюремне ув’язнення: спеціаліста з крадіжок із курників Федя Кучера та відомого волоцюгу й кишенькового злодія Генрика Штреєра.

 

«Один із охоронців, який виконував службу в коридорі, почув звуки лупання стіни і в ту ж хвилину заскочив до камери, де ув’язнені, виявлені за їхнім наміром, прибрали загрозливих поз», - описував екстремальну ситуацію Kurjer Stanisławowski, зауваживши, що до сутички не дійшло лише завдяки вчасному втручанню поліції та військових.    

 

Площа Тринітарська (вулиця Старозамкова​) тоді й тепер

 

Похмура споруда на Тринітарській площі (тепер – вулиця Старозамкова, 2) в Івано-Франківську стоїть дотепер. Загалом упродовж 125 років її підвальні приміщення були місцем для ув’язнення: тут утримували і карпатських опришків, і простих кримінальників аж до 1911 року, коли на вулиці Білінського (тепер – вулиця Сахарова) постав комплекс палацу правосуддя – велична будівля окружного суду та станиславівська карно-слідча в’язниця поруч із нею.

 

Тим часом одному злочинцеві у Станиславові таки вдалося успішно втекти від правосуддя після скоєного переступу. Привласнивши понад 20 тисяч корон (місячна платня працівника магістрату у той час пересічно становила 100 корон – Z) із тутешнього Позичкового банку (Banku zaliczkowego), бухгалтер цієї фінансової установи Владислав Гільчер зник із міста в невідомому напрямку.

 

 

«Очевидно, намір привласнити кошти Гільчер виношував заздалегідь, бо ще 8 квітня цього року він виробив собі у паспорті візи до Росії та Румунії», – зауважив Kurjer Stanisławowski.

 

Щоб заволодіти банківськими грішми, йому не довелося, як невдасі Васьневському, ковтати порохи, длубаючи стіни в підземеллі. 12 квітня 1907 року Владислав Гільчер отримав векселі у своєму банку на 26 350 корон і майже всіх їх обміняв в Іпотечному банку на готівку, тільки один вексель на 4 тисячі корон йому завернули. З отриманими грішми бухгалтер до каси не повернувся. Натомість попрямував в одну з місцевих каварень і просадив там за ніч 3 тисячі корон, програвши їх у карти. О 4-й годині ранку Владислав Гільчер вийшов із розважального закладу і більше його не бачили ні на роботі, ні вдома, де залишилися його молода дружина з немовлям.

 

Саме пристрасть 32-річного бухгалтера до азартних ігор тогочасні газетярі називали головною причиною скоєного злочину. За їхніми словами, ця згубна залежність у молодика виникла невипадково, позаяк провінційний Станиславів тоді тримав пальму першості серед галицьких міст за кількістю закладів, які пропонують окремі зали для гри в карти.

 

 

«Шулерка квітне тут найкраще і насамперед зосереджена у двох першорядних каварнях і одній другорядній. Ці каварні надають окремі кімнати для гри, які завжди переповнені, особливо вночі. Бачимо тут розмаїті типи: біля адвоката сидить власник лазні, урядник із закладеною на кілька років зарплатою і офіцер грають весело у фербелька [азартна гра на гроші – Z], тут також власник земельних угідь програє професійним гравцям усе, що має з минулорічного прибутку. Одне слово, справжнє Монте Карло», – описував Kurjer Stanisławowski нічне життя картярів у Станиславові.

 

Газета стверджувала, що жертви азарту тратять за ніч суми, за які їхні сім’ї могли би жити цілий тиждень, і в той час, коли їхні дружини та діти тремтять від холоду та недоїдання, гравці у каварнях тішать себе шампанським, коньяками та «бенедиктином» (настоянкою на травах. – Z).

 

«Самого факту привласнення коштів уже не можна скасувати, але маємо право домагатися, щоби було покладено край поширенню зарази азартних ігор – і тим зарадити подальшим розтратам і їхнім жертвам. Тут не допоможуть жодні ліги борців з азартними іграми, тут повинна влада застосувати всю суворість закону, інакше деморалізація поширюватиметься далі», – застерігав Kurjer Stanisławowski.

 

 

Але злочин, скоєний бухгалтером Позичкового банку, привернув увагу влади не лише до розквіту азартних ігор у станиславівських каварнях. Під пильне око потрапила фінансова діяльність самого банку, в якому запідозрили махінації, пов’язані з фальсифікацією річного балансу. На проведення аудиторської перевірки своїх представників відправили дві фінансові установи – Союз позичкових товариств і Крайовий банк. Щоправда, знайти порушення тоді так і не вдалося – кількаденна люстрація виявила лише ту недостачу, яку спричинив своєю крадіжкою Владислав Гільчер – 24 160 корон і 65 сотиків.

 

 

Про справжні фінансові махінації Позичкового банку стало відомо аж через сім років. У лютому 1914 року дирекцію фінансової установи звинуватили у несумлінності та зловживаннях, зокрема, у підробці векселів на суму 97 тисяч корон…

 

Тим часом у сусідній Коломиї також виник гучний грошовий скандал, і в справу так само довелося втрутитися поліції. Цей прикрий інцидент трапився під час гастролей у місті львівського "Народного театру" під орудою Пілярського, а конкретніше – перед планованою постановкою драми Зудермана «Хай живе життя!». Глядачі, які прийшли на цю виставу, приваблені участю в ній зірки тогочасної польської сцени Ванди Семашкової, замість насолоджуватися акторською грою змушені були вислухати брудну лайку з-за лаштунків: там когось обзивали лайдаком, батяром і злодієм. Після цього на сцену вийшов один із акторів і оголосив, що вистави не буде, оскільки пані Семашкова раптово захворіла.

 

Ванди Семашкова

 

Як згодом виявилося, в акторки якщо й була якась хвороба, то лише «зіркова», а всі ці залаштункові епітети сипалися на адресу директора театру Пілярського, який недодав Ванді Семашковій близько 1000 корон гонорару за виступ.

 

Можливо, цей скандал не набув би такого розголосу, якби повертаючи гроші глядачам, що так і не дочекалися вистави, директор театру не відмовив кільком студентам, оголосивши їм, що їхні квитки – фальшиві. У відповідь на це здійнявся такий ґвалт і колотнеча, що пана Пілярського довелося відпроваджувати з театру на вокзал під посиленим ескортом поліції.

 

 

Як стверджував Kurjer Stanisławowski, цей драматичний конфлікт між акторкою та директором театру невдовзі мав завершитися епілогом у судовому засіданні.

 

Головні ж події суспільно-політичного життя міста у той час концентрувалися довкола майбутніх парламентських виборів. Магістрат щойно оприлюднив дані про уточнення виборчих списків, з яких викреслили 292 "зайвих" виборців, які не мали права участі у голосуванні у Станиславові, бо ще не прожили тут відповідної кількості років або були мешканцями приміського Княгинина, та дописали імена 247 виборців, які могли віддати свій голос за котрогось із кандидатів.  

 

 

Також у місті тими днями відбулися передвиборні збори, на яких різні громади визначалися зі своїми представниками на виборах. Найбурхливішим видалося віче місцевих сіоністів, на яке завітали тутешні соціалісти. Коли непроханих гостей спробували не допустити на зібрання, вони увірвалися туди силоміць.

 

«На крики, брязкіт вибитого скла, вереск бідолах зібрався такий натовп людей на вулиці, що рух був паралізований», -  писав Kurjer Stanisławowski.

 

Не зважаючи на вчинений дебош, сіоністи аж до півночі проводили своє зібрання, вислуховуючи промови редактора єврейського часопису «Схід»  („Wschod") Леона Райха, доктора Зальца із Тарнова, доктора Йонаса, доктора Йозефа Мослера й інших. Зрештою, було вирішено, попри заперечливі вигуки соціалістів, висунути власного кандидата на виборах, визначення якого доручили обраному комітетові.

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


01.05.2017 Богдан Скаврон 1715 0
Коментарі (0)

13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

1779
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1401
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1059
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2079
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3569
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1350

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1705

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

508

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1147

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1315
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

449
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24260
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

508
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

457
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

629
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1516
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

682
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

5675
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

615
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1556 3
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

622
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

533