Монте-Карло у Станиславові, театральний скандал у Коломиї

 

 

Два прикарпатські міста у другій декаді квітня 110 років тому  очима газети Kurjer Stanisławowski.

 

Для втихомирення в’язнів слідчого ізолятора у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) у ніч проти 18 квітня 1907 року довелося викликати поліцію і навіть залучати військових.

 

«Було виставлено у бунтівній камері два наряди з зарядженими карабінами, які при найменшій спробі опору мали застосувати зброю. У такий спосіб близько пів на другу ночі в арештах нарешті запанував спокій», – писала в числі за 21 квітня Kurjer Stanisławowski.

 

 

 

Заворушення у цій найдавнішій станиславівській в’язниці, яка від 1786 року займала приміщення колишнього Тринітарського монастиря, виникли через невдалу спробу втечі кількох тутешніх утриманців. Вибратися на свободу злочинці мали намір через комин, пробивши для цього в стіні, що відділяла їхню камеру від приміщення з доступом до димаря, діру завбільшки пів квадратного метра. Такий спосіб, очевидно, підказав співкамерникам Едмунд Васьневський – один із «ведмежатників», затриманих у Станиславові під час невдалої спроби пограбувати фінансові установи у кам’яниці Биха. Саме в такий спосіб (проломивши отвір у підвалі) Васьневський з колєґами хотів добутися до сейфів із грішми у канторі Корнблюха та філії Австро-Угорського банку.

 

Едмунд Васьневський

 

 Підбурювачами до втечі, окрім Едмунда Васьневського, газета назвала ще двох небезпечних злочинців, яким також загрожувало тривале тюремне ув’язнення: спеціаліста з крадіжок із курників Федя Кучера та відомого волоцюгу й кишенькового злодія Генрика Штреєра.

 

«Один із охоронців, який виконував службу в коридорі, почув звуки лупання стіни і в ту ж хвилину заскочив до камери, де ув’язнені, виявлені за їхнім наміром, прибрали загрозливих поз», - описував екстремальну ситуацію Kurjer Stanisławowski, зауваживши, що до сутички не дійшло лише завдяки вчасному втручанню поліції та військових.    

 

Площа Тринітарська (вулиця Старозамкова​) тоді й тепер

 

Похмура споруда на Тринітарській площі (тепер – вулиця Старозамкова, 2) в Івано-Франківську стоїть дотепер. Загалом упродовж 125 років її підвальні приміщення були місцем для ув’язнення: тут утримували і карпатських опришків, і простих кримінальників аж до 1911 року, коли на вулиці Білінського (тепер – вулиця Сахарова) постав комплекс палацу правосуддя – велична будівля окружного суду та станиславівська карно-слідча в’язниця поруч із нею.

 

Тим часом одному злочинцеві у Станиславові таки вдалося успішно втекти від правосуддя після скоєного переступу. Привласнивши понад 20 тисяч корон (місячна платня працівника магістрату у той час пересічно становила 100 корон – Z) із тутешнього Позичкового банку (Banku zaliczkowego), бухгалтер цієї фінансової установи Владислав Гільчер зник із міста в невідомому напрямку.

 

 

«Очевидно, намір привласнити кошти Гільчер виношував заздалегідь, бо ще 8 квітня цього року він виробив собі у паспорті візи до Росії та Румунії», – зауважив Kurjer Stanisławowski.

 

Щоб заволодіти банківськими грішми, йому не довелося, як невдасі Васьневському, ковтати порохи, длубаючи стіни в підземеллі. 12 квітня 1907 року Владислав Гільчер отримав векселі у своєму банку на 26 350 корон і майже всіх їх обміняв в Іпотечному банку на готівку, тільки один вексель на 4 тисячі корон йому завернули. З отриманими грішми бухгалтер до каси не повернувся. Натомість попрямував в одну з місцевих каварень і просадив там за ніч 3 тисячі корон, програвши їх у карти. О 4-й годині ранку Владислав Гільчер вийшов із розважального закладу і більше його не бачили ні на роботі, ні вдома, де залишилися його молода дружина з немовлям.

 

Саме пристрасть 32-річного бухгалтера до азартних ігор тогочасні газетярі називали головною причиною скоєного злочину. За їхніми словами, ця згубна залежність у молодика виникла невипадково, позаяк провінційний Станиславів тоді тримав пальму першості серед галицьких міст за кількістю закладів, які пропонують окремі зали для гри в карти.

 

 

«Шулерка квітне тут найкраще і насамперед зосереджена у двох першорядних каварнях і одній другорядній. Ці каварні надають окремі кімнати для гри, які завжди переповнені, особливо вночі. Бачимо тут розмаїті типи: біля адвоката сидить власник лазні, урядник із закладеною на кілька років зарплатою і офіцер грають весело у фербелька [азартна гра на гроші – Z], тут також власник земельних угідь програє професійним гравцям усе, що має з минулорічного прибутку. Одне слово, справжнє Монте Карло», – описував Kurjer Stanisławowski нічне життя картярів у Станиславові.

 

Газета стверджувала, що жертви азарту тратять за ніч суми, за які їхні сім’ї могли би жити цілий тиждень, і в той час, коли їхні дружини та діти тремтять від холоду та недоїдання, гравці у каварнях тішать себе шампанським, коньяками та «бенедиктином» (настоянкою на травах. – Z).

 

«Самого факту привласнення коштів уже не можна скасувати, але маємо право домагатися, щоби було покладено край поширенню зарази азартних ігор – і тим зарадити подальшим розтратам і їхнім жертвам. Тут не допоможуть жодні ліги борців з азартними іграми, тут повинна влада застосувати всю суворість закону, інакше деморалізація поширюватиметься далі», – застерігав Kurjer Stanisławowski.

 

 

Але злочин, скоєний бухгалтером Позичкового банку, привернув увагу влади не лише до розквіту азартних ігор у станиславівських каварнях. Під пильне око потрапила фінансова діяльність самого банку, в якому запідозрили махінації, пов’язані з фальсифікацією річного балансу. На проведення аудиторської перевірки своїх представників відправили дві фінансові установи – Союз позичкових товариств і Крайовий банк. Щоправда, знайти порушення тоді так і не вдалося – кількаденна люстрація виявила лише ту недостачу, яку спричинив своєю крадіжкою Владислав Гільчер – 24 160 корон і 65 сотиків.

 

 

Про справжні фінансові махінації Позичкового банку стало відомо аж через сім років. У лютому 1914 року дирекцію фінансової установи звинуватили у несумлінності та зловживаннях, зокрема, у підробці векселів на суму 97 тисяч корон…

 

Тим часом у сусідній Коломиї також виник гучний грошовий скандал, і в справу так само довелося втрутитися поліції. Цей прикрий інцидент трапився під час гастролей у місті львівського "Народного театру" під орудою Пілярського, а конкретніше – перед планованою постановкою драми Зудермана «Хай живе життя!». Глядачі, які прийшли на цю виставу, приваблені участю в ній зірки тогочасної польської сцени Ванди Семашкової, замість насолоджуватися акторською грою змушені були вислухати брудну лайку з-за лаштунків: там когось обзивали лайдаком, батяром і злодієм. Після цього на сцену вийшов один із акторів і оголосив, що вистави не буде, оскільки пані Семашкова раптово захворіла.

 

Ванди Семашкова

 

Як згодом виявилося, в акторки якщо й була якась хвороба, то лише «зіркова», а всі ці залаштункові епітети сипалися на адресу директора театру Пілярського, який недодав Ванді Семашковій близько 1000 корон гонорару за виступ.

 

Можливо, цей скандал не набув би такого розголосу, якби повертаючи гроші глядачам, що так і не дочекалися вистави, директор театру не відмовив кільком студентам, оголосивши їм, що їхні квитки – фальшиві. У відповідь на це здійнявся такий ґвалт і колотнеча, що пана Пілярського довелося відпроваджувати з театру на вокзал під посиленим ескортом поліції.

 

 

Як стверджував Kurjer Stanisławowski, цей драматичний конфлікт між акторкою та директором театру невдовзі мав завершитися епілогом у судовому засіданні.

 

Головні ж події суспільно-політичного життя міста у той час концентрувалися довкола майбутніх парламентських виборів. Магістрат щойно оприлюднив дані про уточнення виборчих списків, з яких викреслили 292 "зайвих" виборців, які не мали права участі у голосуванні у Станиславові, бо ще не прожили тут відповідної кількості років або були мешканцями приміського Княгинина, та дописали імена 247 виборців, які могли віддати свій голос за котрогось із кандидатів.  

 

 

Також у місті тими днями відбулися передвиборні збори, на яких різні громади визначалися зі своїми представниками на виборах. Найбурхливішим видалося віче місцевих сіоністів, на яке завітали тутешні соціалісти. Коли непроханих гостей спробували не допустити на зібрання, вони увірвалися туди силоміць.

 

«На крики, брязкіт вибитого скла, вереск бідолах зібрався такий натовп людей на вулиці, що рух був паралізований», -  писав Kurjer Stanisławowski.

 

Не зважаючи на вчинений дебош, сіоністи аж до півночі проводили своє зібрання, вислуховуючи промови редактора єврейського часопису «Схід»  („Wschod") Леона Райха, доктора Зальца із Тарнова, доктора Йонаса, доктора Йозефа Мослера й інших. Зрештою, було вирішено, попри заперечливі вигуки соціалістів, висунути власного кандидата на виборах, визначення якого доручили обраному комітетові.

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


01.05.2017 Богдан Скаврон 1765 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

456
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

437
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1706
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1416
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1383 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1259

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

478

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

536

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

775

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1836
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

211
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1261
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

747
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

201
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1430
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1011
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1569 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

385
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

553
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1216
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1523
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1023