Монте-Карло у Станиславові, театральний скандал у Коломиї

 

 

Два прикарпатські міста у другій декаді квітня 110 років тому  очима газети Kurjer Stanisławowski.

 

Для втихомирення в’язнів слідчого ізолятора у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) у ніч проти 18 квітня 1907 року довелося викликати поліцію і навіть залучати військових.

 

«Було виставлено у бунтівній камері два наряди з зарядженими карабінами, які при найменшій спробі опору мали застосувати зброю. У такий спосіб близько пів на другу ночі в арештах нарешті запанував спокій», – писала в числі за 21 квітня Kurjer Stanisławowski.

 

 

 

Заворушення у цій найдавнішій станиславівській в’язниці, яка від 1786 року займала приміщення колишнього Тринітарського монастиря, виникли через невдалу спробу втечі кількох тутешніх утриманців. Вибратися на свободу злочинці мали намір через комин, пробивши для цього в стіні, що відділяла їхню камеру від приміщення з доступом до димаря, діру завбільшки пів квадратного метра. Такий спосіб, очевидно, підказав співкамерникам Едмунд Васьневський – один із «ведмежатників», затриманих у Станиславові під час невдалої спроби пограбувати фінансові установи у кам’яниці Биха. Саме в такий спосіб (проломивши отвір у підвалі) Васьневський з колєґами хотів добутися до сейфів із грішми у канторі Корнблюха та філії Австро-Угорського банку.

 

Едмунд Васьневський

 

 Підбурювачами до втечі, окрім Едмунда Васьневського, газета назвала ще двох небезпечних злочинців, яким також загрожувало тривале тюремне ув’язнення: спеціаліста з крадіжок із курників Федя Кучера та відомого волоцюгу й кишенькового злодія Генрика Штреєра.

 

«Один із охоронців, який виконував службу в коридорі, почув звуки лупання стіни і в ту ж хвилину заскочив до камери, де ув’язнені, виявлені за їхнім наміром, прибрали загрозливих поз», - описував екстремальну ситуацію Kurjer Stanisławowski, зауваживши, що до сутички не дійшло лише завдяки вчасному втручанню поліції та військових.    

 

Площа Тринітарська (вулиця Старозамкова​) тоді й тепер

 

Похмура споруда на Тринітарській площі (тепер – вулиця Старозамкова, 2) в Івано-Франківську стоїть дотепер. Загалом упродовж 125 років її підвальні приміщення були місцем для ув’язнення: тут утримували і карпатських опришків, і простих кримінальників аж до 1911 року, коли на вулиці Білінського (тепер – вулиця Сахарова) постав комплекс палацу правосуддя – велична будівля окружного суду та станиславівська карно-слідча в’язниця поруч із нею.

 

Тим часом одному злочинцеві у Станиславові таки вдалося успішно втекти від правосуддя після скоєного переступу. Привласнивши понад 20 тисяч корон (місячна платня працівника магістрату у той час пересічно становила 100 корон – Z) із тутешнього Позичкового банку (Banku zaliczkowego), бухгалтер цієї фінансової установи Владислав Гільчер зник із міста в невідомому напрямку.

 

 

«Очевидно, намір привласнити кошти Гільчер виношував заздалегідь, бо ще 8 квітня цього року він виробив собі у паспорті візи до Росії та Румунії», – зауважив Kurjer Stanisławowski.

 

Щоб заволодіти банківськими грішми, йому не довелося, як невдасі Васьневському, ковтати порохи, длубаючи стіни в підземеллі. 12 квітня 1907 року Владислав Гільчер отримав векселі у своєму банку на 26 350 корон і майже всіх їх обміняв в Іпотечному банку на готівку, тільки один вексель на 4 тисячі корон йому завернули. З отриманими грішми бухгалтер до каси не повернувся. Натомість попрямував в одну з місцевих каварень і просадив там за ніч 3 тисячі корон, програвши їх у карти. О 4-й годині ранку Владислав Гільчер вийшов із розважального закладу і більше його не бачили ні на роботі, ні вдома, де залишилися його молода дружина з немовлям.

 

Саме пристрасть 32-річного бухгалтера до азартних ігор тогочасні газетярі називали головною причиною скоєного злочину. За їхніми словами, ця згубна залежність у молодика виникла невипадково, позаяк провінційний Станиславів тоді тримав пальму першості серед галицьких міст за кількістю закладів, які пропонують окремі зали для гри в карти.

 

 

«Шулерка квітне тут найкраще і насамперед зосереджена у двох першорядних каварнях і одній другорядній. Ці каварні надають окремі кімнати для гри, які завжди переповнені, особливо вночі. Бачимо тут розмаїті типи: біля адвоката сидить власник лазні, урядник із закладеною на кілька років зарплатою і офіцер грають весело у фербелька [азартна гра на гроші – Z], тут також власник земельних угідь програє професійним гравцям усе, що має з минулорічного прибутку. Одне слово, справжнє Монте Карло», – описував Kurjer Stanisławowski нічне життя картярів у Станиславові.

 

Газета стверджувала, що жертви азарту тратять за ніч суми, за які їхні сім’ї могли би жити цілий тиждень, і в той час, коли їхні дружини та діти тремтять від холоду та недоїдання, гравці у каварнях тішать себе шампанським, коньяками та «бенедиктином» (настоянкою на травах. – Z).

 

«Самого факту привласнення коштів уже не можна скасувати, але маємо право домагатися, щоби було покладено край поширенню зарази азартних ігор – і тим зарадити подальшим розтратам і їхнім жертвам. Тут не допоможуть жодні ліги борців з азартними іграми, тут повинна влада застосувати всю суворість закону, інакше деморалізація поширюватиметься далі», – застерігав Kurjer Stanisławowski.

 

 

Але злочин, скоєний бухгалтером Позичкового банку, привернув увагу влади не лише до розквіту азартних ігор у станиславівських каварнях. Під пильне око потрапила фінансова діяльність самого банку, в якому запідозрили махінації, пов’язані з фальсифікацією річного балансу. На проведення аудиторської перевірки своїх представників відправили дві фінансові установи – Союз позичкових товариств і Крайовий банк. Щоправда, знайти порушення тоді так і не вдалося – кількаденна люстрація виявила лише ту недостачу, яку спричинив своєю крадіжкою Владислав Гільчер – 24 160 корон і 65 сотиків.

 

 

Про справжні фінансові махінації Позичкового банку стало відомо аж через сім років. У лютому 1914 року дирекцію фінансової установи звинуватили у несумлінності та зловживаннях, зокрема, у підробці векселів на суму 97 тисяч корон…

 

Тим часом у сусідній Коломиї також виник гучний грошовий скандал, і в справу так само довелося втрутитися поліції. Цей прикрий інцидент трапився під час гастролей у місті львівського "Народного театру" під орудою Пілярського, а конкретніше – перед планованою постановкою драми Зудермана «Хай живе життя!». Глядачі, які прийшли на цю виставу, приваблені участю в ній зірки тогочасної польської сцени Ванди Семашкової, замість насолоджуватися акторською грою змушені були вислухати брудну лайку з-за лаштунків: там когось обзивали лайдаком, батяром і злодієм. Після цього на сцену вийшов один із акторів і оголосив, що вистави не буде, оскільки пані Семашкова раптово захворіла.

 

Ванди Семашкова

 

Як згодом виявилося, в акторки якщо й була якась хвороба, то лише «зіркова», а всі ці залаштункові епітети сипалися на адресу директора театру Пілярського, який недодав Ванді Семашковій близько 1000 корон гонорару за виступ.

 

Можливо, цей скандал не набув би такого розголосу, якби повертаючи гроші глядачам, що так і не дочекалися вистави, директор театру не відмовив кільком студентам, оголосивши їм, що їхні квитки – фальшиві. У відповідь на це здійнявся такий ґвалт і колотнеча, що пана Пілярського довелося відпроваджувати з театру на вокзал під посиленим ескортом поліції.

 

 

Як стверджував Kurjer Stanisławowski, цей драматичний конфлікт між акторкою та директором театру невдовзі мав завершитися епілогом у судовому засіданні.

 

Головні ж події суспільно-політичного життя міста у той час концентрувалися довкола майбутніх парламентських виборів. Магістрат щойно оприлюднив дані про уточнення виборчих списків, з яких викреслили 292 "зайвих" виборців, які не мали права участі у голосуванні у Станиславові, бо ще не прожили тут відповідної кількості років або були мешканцями приміського Княгинина, та дописали імена 247 виборців, які могли віддати свій голос за котрогось із кандидатів.  

 

 

Також у місті тими днями відбулися передвиборні збори, на яких різні громади визначалися зі своїми представниками на виборах. Найбурхливішим видалося віче місцевих сіоністів, на яке завітали тутешні соціалісти. Коли непроханих гостей спробували не допустити на зібрання, вони увірвалися туди силоміць.

 

«На крики, брязкіт вибитого скла, вереск бідолах зібрався такий натовп людей на вулиці, що рух був паралізований», -  писав Kurjer Stanisławowski.

 

Не зважаючи на вчинений дебош, сіоністи аж до півночі проводили своє зібрання, вислуховуючи промови редактора єврейського часопису «Схід»  („Wschod") Леона Райха, доктора Зальца із Тарнова, доктора Йонаса, доктора Йозефа Мослера й інших. Зрештою, було вирішено, попри заперечливі вигуки соціалістів, висунути власного кандидата на виборах, визначення якого доручили обраному комітетові.

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


01.05.2017 Богдан Скаврон 1147 0
Коментарі (0)

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

183
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1056
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1693
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3520
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3165
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3143

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

1056

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15051 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2057

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

3043
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1238
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6909
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15857
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5524
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6989 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7328
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16501
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2834
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2087
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2710
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

3041
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3683