Моя влада

 

 

З психологічної точки зору мені було дуже комфортно жити при радянській владі. Я виразно знав, що та влада – окупаційна, ворожа, насильницька, брехлива, брутальна і хамська. Я знав, що вона нічого доброго зробити не може і не хоче, а тому нічого сподіватися від неї не потрібно. Навіть безкоштовну освіту і дешеве шкільне молоко треба сприймати без жодної вдячності, бо і одне, і друге – не для мене, а заради плекання дешевої робочої сили. При цьому місцеві представники влади поводилися і навіть виглядали так, що не треба було бути антикомуністом, щоби бачити, що вони належать до якоїсь іншої породи, ніж люди мого оточення.

 

За таких розкладів чітко формувався світогляд: все, що проти тієї влади і, відповідно, тієї держави - добре. І ще – чим гірше тій державі, тим краще.

 

Потім було кілька щасливих років, коли здавалося, що ніякої влади взагалі нема і ніколи більше не буде. Мушу тепер визнати, що це були найкращі роки справжнього екзистенціалізму. (А ще потрібно усвідомити всім, хто пережив цей час, що такі історичні події трапляються раз на століття, або й рідше, а тому тим, хто таке пережив, вже не слід сподіватися дожити до ще якихось великих зрушень і змін).

 

А потім почалося державотворення. І перестало бути комфортно, бо головний ворог пропав. Окупація ніби закінчилася, і свої хлопці пішли у владу, а влада знову стала насильницькою, брехливою, брутальною і хамською. Більше того, вона вже мало що могла зробити не те що доброго, але й заради плекання дешевої робочої сили. Люди мого оточення потрапили у когнітивний дисонанс – держава українська, а влада злочинна. Бути в контакті з цією державою означає порушувати усі Божі заповіді. Ще трошки залишалося до висновку, що насправді свідомий громадянин і патріот - це той, який взагалі не зважає на існування держави і влади, обходячись без неї.

 

Але невдовзі, на щастя, проголосився режим, який знову можна вважати окупаційним без ніяких умовностей – все можна пояснити донецькими. Це означає, що мали би повернутися старі погляди і методи: чим гірше, тим краще, падає рейтинг - і на виборах переможуть якісь добрі люди, які хочуть щось зробити і для мене…

 

І в цьому місці стається просвітління. Я починаю розуміти, що навіть серед кандидатів (яких значно більше, ніж тих, які отримають владу) навряд чи є хтось, хто хоче щось зробити для мене, і є, може, один-два таких, які постараються щось зробити, якщо я буду дуже просити. Але не відомо, чи вдасться, чи достатньо буде можливостей. А до незнайомих навіть не варто звертатися.


 
Усвідомлення цього виводить на логічний висновок – наша держава бандитська і наше суспільство бандитське, яке суспільство, така й влада. Бандитська у тому сенсі, що основою суспільного життя українця є бандитизм, об’єднання у банди. Тобто банда – це той рівень суспільного устрою, на якому спинився український розвиток. Така особливість нашого шляху. Банда – це то більше чи менше стійке угрупування, належність до якого передбачає якусь довіру і відповідальність, що існує для взаємовигідної допомоги одне одному. Український бандитизм чимось нагадує феодалізм, але він набагато складніший і структурованіший. Бо крім феодальних великих бандитських формувань – довкола олігархів, високопосадовців, регіональних господарів, партійних лідерів, корпорацій – які настільки розгалужені, що охоплюють всі сфери життя, українське суспільство утворене з безлічі дрібних банд, які намагаються вижити на периферії масштабних комбінацій. Бандитський уклад настільки є нормою для української свідомості, що вже тисячу років визначає долю багатьох поколінь. Неспроможність вийти за межі банди залишається головною ознакою суспільного українського життя і тепер. У державному житті цей принцип виражається таким чином, що членів однієї банди цікавлять тільки власні інтереси і потреби та інтереси і потреби інших членів банди.


 
Добре, що банд достатньо багато. Цього вистачає, щоби участь у виборах завжди давала шанс на фарт.

 

 

Тарас Прохасько,

Галицький кореспондент

 


06.05.2012 Тарас Прохасько 1186 10
Коментарі (10)

Дзюньо 2012.05.06, 11:45
Віват Тарасе! Як завше суперово! Другу частину троха доповню: українці напротязі тисячоліть завше були селянами. А це значить що: 1) постійно недоїдали і 2) що виходить з першого - завше потребували помочі "своїх" щоби вижити (разом посадити поле чи скопати бульбу) І от тепер такий генетично і ментально тисячолітній селянин коли доривається влади і крісла то зразу починає 1) красти (дається взнаки вікове недоїдання) і 2) протягувати до влади "своїх" (кумів, сватів, дітей, зятів..) (Твоїми словами - "збиватися у банди") Тобто стає типовим хрунем і рагульом.. Шкода що інші касти з іншою ментальністю серед українців майже відсутні і ніякої ролі у формуванні суспільної моралі не відіграють.
степан 2012.05.06, 12:14
дядьку Тарасе. написано багато, але немає ніякої конкретики, майже так по радянському, все це говорилося на кухнях, а потім вийшло на люди. Плач Тараса по українськи, написано кілька занадто розумних слів, які більшість наших людей не зрозуміє.Писати треба просто,адже дешева робоча сила ,як ви написали,створює державний добробут і соціальну базу своїми податками як особисто так і через підприємства,але їхні діти без грошей не можуть здобути освіту бо наші українські навчальні заклади скоро майже будуть недоступними.Ви пане Тарасе живете десь далеко, у своєму світі-не серед нас, простих людей і мені здається вам байдуже,що буде дальше з народом.От поплачемо, поговоримо і поговоримо,щоб знали що я такий є-Тарас, ну і ще кілька наших франківських письменників які живуть у відірваному від людей світі. Може я не попав, але щось дуже ви солите багато на народ,який бідує тяжко і виживає.
Кук 2012.05.06, 16:42
Степанові треба конкретики: яке де насіння купити і коли посадити, аби не так тяжко давалося традиційне тупе виживання збідованому народу. Тебе тут, сарако, думати привчають, а ти далі - про свій куций жалісливий досвід дачника-виживальника.
al-kaddafi 2012.05.07, 00:47
))) Все влучно сказано автором, а хто вважає інакше, кому бракує простоти, чи вважає наш народ вічно-селянського походження, то Вам, шановні, треба ще раз народитися, щоб правильно клепки склалися !!!
Віктор 2012.05.07, 01:08
В кінці 90х здавалось що все погане позаду тепер заживем...одружився,діти народились ...малий в 2 роки співав разом нас багато...а тепер на горизонті небезпека що жити їм ще в гірших реаліях прийдеться чим нам в 90х,кругом брехня відкат обман...мені сподобався комент росіянина Серебрякова"В мене троє маленьких дітей і я не хочу щоб вони виросли моральними уродами тому і ємігрую"...шкода але і моїй родині нема місця в цій україні
Марія 2012.05.07, 11:26
Гірка пекуча правда або "мріялось, бажалось - не збулось". А народ і винен і не винен. А світ, виявляється, знає нас краще ніж ми самі, тому перспективи наші дуже туманні. Шкода онуків...
Тарасів читач 2012.05.07, 16:29
Тарасе, я давній прихильник Вашої творчості. Власне з Ваших оповідань дізнався про Вашу активну життєву позицію в юності і молодості. Поступово Ви мігруєте в сторону філософії і пасивного спостереження. Тут Вас чекає небезпека - Вам просто не буде про що писати. Ваші твори втратять безпосередність Ви втратите своїх читачів. Не знаю, наскільки багато таких як я, але я б підтримав Ваші спроби зробити владу ( і країну) не бандитською. Спроби активні, дієві а не через опуси на фіртці.
доктор 2012.05.07, 18:10
цікавий аналіз. Важко не погодитися. думаю що Украіна зараз є тією глиною з якоі чужаки зліплять страшного 40 мільйонного монстра. Або знайдеться лідер який пожертвує своім добробутом чи життям. обовязково на чолі патріотичноі команди-організаціі. виведе цих загалом нормальних людей з мертвого ПІКЕ іпомаленько почне будувати свою Украіну. Приклад-Грузія Прибалтика Польща і навіть Росія , не дай Бог нам такоі держави... І робиться це доволі швидко. тільки треба робити а не імітувати.
Кук 2012.05.07, 20:21
Словом, Тарасе, створюй свою банду - є охочі приєднатися :) А чому б і ні?
Я 2012.05.07, 21:24
І мене візьміть, а я ще кількох знаю. Це моє... Треба і робити і говорити, адже "перше було СЛОВО...". Тобто, спрощено, щоб щось робити, треба обговорити і вирішити що саме робити. Все так і повязано.
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

2310 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1642
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

5434
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

15567 13
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3741 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3579

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

346

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

387

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

1513

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2861
19.06.2024

Часті дощі та висока вологість повітря сприяють розвитку фітофтори на томатах. Це — грибкове захворювання, яке вражає листки, стебла й плоди.

2368
14.06.2024

Причин швидкого набору ваги може бути багато. Це може бути спричинене зміною способу життя або ж вказувати на серйозні проблеми зі здоровʼям.

492
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1658
17.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

893
13.06.2024

Вознесіння Спасителя — це один із великих Господських празників літургійного (церковного) року.

642
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

794
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

1143
20.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

22078
20.06.2024

Під час опитування респондентів просили висловити згоду або незгодну з рядом тверджень. Одне з тверджень: «Зеленський має бути Президентом до кінця воєнного стану».   

222
17.06.2024

Івано-Франківська ОВА посіла дев'яте місце у рейтингу.    

628
12.06.2024

Більшість українців — 63% — вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які б не розхитували ситуацію в країні (50%).  

616 1
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

1093 1