Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Коломийка» пройшов на Прикарпатті (фоторепортаж)

 

ХІІІ Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Коломийка» відбувся минулими вихідними в селі Королівці. Розпочався він зі святкових богослужінь у церквах міста Коломиї та району, а на стадіоні «Колос», де відбувалися основні фестивальні дійства, з самого ранку було людно.

 

Ґаздині готували наїдки, музики налаштовували інструменти для забави, ґазди робили останні приготування в своїх садибах. До слова, свої страви репрезентувало понад 20 селищ переважно гуцульського регіону, хоча приїхали і представники Покуття і навіть була одна лемківська садиба.

 

Загалом на фестиваль, за словами організаторів, завітало приблизно 10 тисяч гостей і учасників, а концертна програма тривала протягом цілої днини.

 

Такі фестивальні дійства надзвичайно важливі у наш час, переконаний заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Роман Іваницький: «Відрадно, що на фестиваль приїхали представники не лише з цілої України, а й закордонні гості. Це дуже хороший показник для такого фестивалю, як «Коломийка». ХІІІ міжнародний фольклорний фестиваль став символом єдності, творчості, щирості і, найголовніше, це вкотре засвідчує, що ми єдина велика могутня держава, яка береже свої традиції, популяризує їх і передає наступним поколінням. Перш за все це свято організували для людей, а разом з тим воно вже є візитівкою Коломийщини на міжнародному рівні. Цей фестиваль має дуже добре коріння і дуже хороший імідж. Приємно, що участь у конкурсній програмі бере чимало молоді і дітей. Що більше дітей і молоді займатиметься танцями, співатиме, відвідуватиме різні гуртки, то впевненіше ми дивитимемось в майбутнє. Саме такі фестивалі покликані зберегти наші звичаї і традиції».

 

Коломийка – найбільш жива і жвава форма народного мистецтва, що постійно розвивається, наповнюється новим змістом, обіймаючи всі боки народного життя: особистого, родинного, побуту, не цурається соціально-економічних тем, легко переходить у царину гумору. Майже 30 колективів на великій сцені змагалися за звання кращих виконавців коломийки, адже головне завдання, яке поставили перед собою організатори фестивалю «Коломийка», – це відтворити в обрядах коломийку і популяризувати українську культуру не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном.

 

Виступи колективів оцінювало кваліфіковане журі, яке складалось з відомих діячів культури і мистецтв України та з-за кордону. Кращими визнали колектив будинку культури Велика Кам’янка, вони і отримали диплом переможців та подарунки. Цьогоріч подивитись на українські традиції, та й самим виступити перед прикарпатською публікою приїхали колективи з Білорусі, Канади, Росії, Молдови, а також з різних куточків України. Галина Косівцова заступник голови Аксайського району Ростовської області, на Прикарпатті вже не вперше, вона в захваті від української фестивальної культури: «Хочеться побажати цьому фестивалю ще довго-довго жити, бо це важливо, це потрібно, тому що культура завжди була і буде без кордонів. Вона завжди є об’єднавчим фактором».

 

Роман Вітер з канадійського ансамблю пісні і танцю «Вітер»: «Я вже не вперше тут мені приємно приїжджати ожного нашого приїзду ми працюємо з різними місцевими колективами на Україні і ми пробуємо навчитися чогось нового, щоб привезти це до Канади і показати там». Голова Коломийської районної державної адміністрації Михайло Негрич наголосив, що нині важливо відкривати Україну цілому світові, адже ми маємо що показати і чим пишатись. «Це вже не вперше на фестивалі до Коломийщини приїжджають іноземні делегації. Наш район підтримує міцні дружні стосунки з багатьма районами і провінціями інших держав. Нині важливо відроджувати наші традиції і не цуратися наших звичаїв. Культура і мова – це головне, що ідентифікує нас як націю, допоки ми берегтимемо і підтримуватимемо наші звичаї, допоки житиме й Україна», – наголосив М. Негрич і подякував всім, хто завітав на святкування, хто пам’ятає і шанує культуру та звичаї нашого народу та побажав, щоб наш край процвітав, розбудовувався та примножувався добробут людей. Почесними гостями свята були Герой України Василь Ткачук, депутат обласної ради Богдан Гдичинський, уродженець Коломиї, редактор журналу «Губернатор», заслужений журналіст України Богдан Білейчук. Поблагословили дійство єпископ Коломийсько-Косівський УПЦ (КП) Іван (Бойчук) та місцеві священики.

 

Історія фестивалю «Коломийка» почалася в період піднесення національної і культурної свідомості українського народу. Перший фестиваль відбувся в Будинку культури с. Корнича Коломийського району в грудні 1989 року з ініціативи районного відділу культури та за підтримки Героя України Василя Ткачука. З кожним роком фестиваль стає масовішим і потужнішим, а рівень підготовки колективів – професійнішим, тож фестивалю «Коломийка» пророкують світле майбутнє. Попри дощ люди розходитись не поспішали, адже такого зібрання відомих артистів побачити доводиться не часто. Поза конкурсною програмою виступили імениті виконавці українських пісень з Прикарпаття – народний артист України Богдан Сташків, заслужені артисти Любов Качала, Михайло Попелюк, Алла Кобилянська, гурт «Дзвони», дует «Писанка», гуморист Микола Савчук. Забава в Королівці тривала аж до пізнього вечора і завершилася грандіозним феєрверком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксана Островська, шеф-редактор тижневика "Коломийські ВІСТИ" для "Фіртки"


27.07.2012 3335 1
Коментарі (1)

Дєня 2012.07.27, 11:51
Фото дуже "якісні")
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2163
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1195
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3668
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3672 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2350
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3502 1

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

326

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2887

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1524

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1357
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4463
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9530
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8742 2
22.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

989
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5744
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6121
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1794
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3119
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

624
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1522
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1736
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1641