Місто як організм: урбаністи взялися за Франківськ

 

/data/blog/94078/d15accb77a2aed3e60655662246030e7.jpg

 

У Києві завершує навчання перша група студентів зі Школи урбаністики CANactions. Ця школа є наймасштабнішим некомерційним дослідницьким проектом такого роду в Україні.

 

Протягом трьох з половиною місяців студенти – а насправді, люди з вищою освітою, тим чи іншим боком пов’язані з урбаністикою, – під наглядом українських й іноземних інструкторів вчилися робити міста зручнішими для життя.

 

"А що взагалі не так з українськими містами?", - запитую я співзасновника школи, Урса Томанна, містопланувальника зі Швейцарії. Він пояснює, що англійською його професія називається urban planner і що вона має мало спільного з радянським поняттям "генплан", бо передбачає значно більше гнучкості в плануванні міста.

 

До цього Урс три роки працював у місцевій владі Вінниці, куди приїхав на запрошення тодішнього міського голови Володимира Гройсмана.

 

"В Україні міста не сприймають за міста, - загадково каже він. - У них вкладають абстрактний, чисто механічний сенс, де все живе окремо від іншого, а не як єдиний організм, у якому всі маленькі проблеми пов’язані між собою. Тут, в Україні, рішення ухвалюються окремо від усіх проблем".

 

До прикладу, коли в місті планують трамвайний маршрут, то не завжди беруть до уваги те, як і ким заселені райони міста або як люди зможуть дістатися до зупинок, каже Урс.

 

"У мене є купа прикладів в Україні, де на будівництво інфраструктури витрачають багато грошей, і при цьому немає development forcing (Стимуляції розвитку – Ред.)", - каже швейцарський урбаніст, перемішуючи російські й англійські слова.

 

Сьогодні його робоче місце – просторе й світле напівпідвальне приміщення в самому центрі Києва, поруч з Майданом Незалежності, де розташувалася школа урбаністики.

 

Почати свою роботу нові українські урбаністи вирішили з прикладу Івано-Франківська. 18 грудня вони мають представити свого роду "Урбаністичну конституцію" цього західноукраїнського обласного центру. Це набір принципів, на яких може ґрунтуватися подальший розвиток міста.

 

"Франківськ дуже зручний для дослідження і розробки пропозицій, бо він компактний: його можна обійти, обдивитися, дослідити зсередини за той відносно невеликий час, який у нас був", - розповідає Владислав Тимінський, директор освітньої програми CANactions. Він пояснює, що вибір міста зумовлений також тим, що у Франківську активно працює команда місцевих урбаністів, об’єднаних в організацію "Тепле місто", з якими школа легко порозумілася.

 

Владислав називає кілька ідей для обласного центру, над якими працюють студенти і які можуть увійти в його "Урбаністичну конституцію". Серед них – траст-форуми, або дискусійні майданчики, на яких жителі зможуть обговорювати важливі для міста справи з людьми із "білого дому", як тут називають будівлю ОДА. Місцем таких дискусій можуть стати, наприклад, бібліотеки, які є практично в усіх міських районах і які нині не перевантажені роботою.

 

Ще одна ідея – культурно освоїти запущені промислові зони, розташовані в межах міста. "Щоб культурне життя виникало не лише в центрі, а й у тих районах, де реально живуть люди, але при цьому картинності там мало", - каже Владислав.

 

Але чи дослухається до цих ідей міська влада?

 

"Звичайно, гарантій ніяких немає, - продовжує Владислав. - Але ми убезпечили себе місцевим ком'юніті, яке готове підхопити наші ідеї".

 

Він визнає, що зміни в місті – процес "тривалий і болючий". "Але основне, до чого ми дійшли, – це необхідність діалогу. І розвиток міста – це дуже сильний привід для будь-якого міста нарешті організувати цей діалог", - розповідає урбаніст.

 

Збоку видніше

Серед тренерів, які в різний час приїжджали до Києва, щоб викладати українцям урбаністичні дисципліни, - ірландець Пол МакКейб, який спеціалізується на тому, як розвиток міст пов'язаний з цифровими технологіями; Стефан Роші, який опікується соціальним розвитком в міській адміністрації Цюриха; польський архітектор Куба Снопек та німецький митець і урбан-теоретик Міодраґ Куч.

 

Серед 18 студентів школи, які з'їхалися до Києва з різних міст, у тому числі і з Франківська, є архітектори, дизайнери, журналісти й економісти. Кожен з них заплатив за навчання 9,5 тис. грн. Засновники кажуть, що ця сума покриває лише маленьку частину витрат. Усе інше здобувають завдяки грантам і міжнародній допомозі.

 

Одна зі студенток, київська дизайнерка Дарія Подольцева, розповідає про польові дослідження у Франківську. Як і засновники школи, вона не вважає себе більш компетентною, ніж жителі самого міста, але каже, що приїжджим легше помітити й озвучити деякі місцеві проблеми. Наприклад, щоб дістатися з центру міста до набережної річки Бистриця, куди навпростець лише два кілометри, потрібно пройти "всі рівні Супер-Маріо", каже Дарія. Але далеко не всі франківці усвідомлюють численні перешкоди на цьому шляху, бо з дитинства звикли добиратися до річки об’їзними дорогами.

 

"Коли ти приїжджаєш, то дивишся на все збоку і бачиш, можливо, більше, ніж місцеві, хоча й не так глибоко", - каже Дарія.

 

Наступним містом, за яке школа урбаністики візьметься вже в 2016 році, стане промисловий донбаський Краматорськ.

 

bbc.com


10.12.2015 559 0
Коментарі (0)

23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

848
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1563 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2332
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2170 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7509
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

15225 31

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

273

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1004

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1072

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1859
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

255
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

631
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

877
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3109
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

891
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1929
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

975
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35122 1
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

223
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

456
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

599
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

925