Місцеве самоврядування давнього Станиславова

 

news-image: Місцеве самоврядування давнього Станиславова

 

Робота міської влади нерідко викликає суперечливі думки у жителів міста. Так чи інакше, вона завжди в центрі уваги громади. Сто років тому наше місто було значно меншим за територією і кількістю населення, але його керівникам теж доводилось вирішувати немало болючих проблем. І нерідко в залах засідань старого Станиславова вирували не менш гострі дискусії, ніж у стінах сучасної міської ради.
 
 

Як працювало місцеве самоврядування

На чолі краю стояв Намісник, призначений імператором і підлеглий йому та уряду. Наміснику Галичини підпорядковувались повітові старости, яких теж призначали з Відня. До відання старост належало адміністративне управління справами повіту та забезпечення громадського спокою. В їхньому розпорядженні перебувала жандармерія, за потреби вони могли також використовувати військові частини, розташовані на території повіту, пише Західний курє'р

В 1866 р. прийняли галицький крайовий закон, за яким було створено повітові громади (ґміни). Керівним органом повітової громади була повітова рада,  а виконавчим – повітове староство, очолюване старостою. В Станиславові повітова рада складалася з 26 членів і виконувала розпорядчі функції. Вона укладала річний бюджет, мала право встановлювати надбавки до прямих податків, брати позички. Найнижчими органами місцевого самоврядування були міські й сільські ґміни.

Повітова рада засідала в будівлі за сучасною адресою площа Міцкевича, 4, а цісарсько-королівське староство на початку ХХ ст. винаймало приміщення на вул. Сапєжинській, 10, у так званому «готелі Камінського». Зараз на цьому місці знаходиться будівля «Укрексімбанку». Старостою тоді був Юліуш Прокопчиць. Місцева преса повідомляє, що він разом з бургомістром приймав високих гостей. Так, у вересні 1906 р. пан староста разом з бургомістром і колійовими службовцями зустрічав у Станиславові високого гостя – міністра залізниці з Відня.

У першій половині ХІХ ст. станиславівські бургомістри не обирались, а призначалися згори. Вони мали мінімальні повноваження й у всьому залежали від старости. Але в 1867 р. у державі провели реформу і надали регіонам більше автономії. Відтоді бургомістр почав відігравати значно важливішу роль у житті міста. Ця посада стала виборною, але після виборів кандидатуру бургомістра мав затвердити цісар.

Три кола виборців

Жителі міста обирали міську раду, що складалась із 36 депутатів. Депутати міської ради обирали з поміж себе бургомістра, його заступника та сімох міських делегатів, або асесорів, які очолювали різноманітні комісії. Право обирати мали особи, які не менше одного року сплачували прямі податки. Перед виборами магістрат готував списки платників податків, на основі яких складалися списки виборців.

На підставі виборчих списків утворювалися «виборчі кола». В Станиславові станом на квітень 1912 р. було 4610 осіб, які мали право обирати депутатів міської ради. Кількість населення тоді складала близько 33 тис. чоловік, враховуючи військовий гарнізон.  Усіх виборців поділяли на три кола. До першого кола належали духовні особи, нотаріуси, адвокати, лікарі, магістри фармації, міські й крайові службовці, викладачі вищих рангів і керівники навчальних закладів, пенсіонери вищих рангів. До другого кола зараховували службовців різних інституцій, товариств і банків. Третє коло об’єднувало всіх решта платників податків, наприклад, дрібніших службовців, викладачів нижчих рангів тощо.
До першого кола належали 352 особи, до другого – 154, до третього – 4104 виборців. Кожне коло, незалежно від кількості виборців, обирало однакову кількість депутатів. Отже, «вартість» голосів виборців першого і другого кола, які були заможнішими й сплачували більші суми податків, була значно вищою, ніж у бідніших виборців.

Особливо великою була явка на виборах до міської ради в 1904 р. Як повідомляла преса, вона була значно більшою, ніж раніше: в третьому колі виборців у тому році проголосувало 1078 осіб, тоді як у 1891 р. –  395,  у 1894 р. – 386, а у 1900 р. – 639 виборців. Досить «гарячим» видався 1900 р., адже тоді проходили вибори до австрійського парламенту і до міської ради. Один з дописувачів газети «Кур’єр станиславівський» дотепно прокоментував цю ситуацію: «Я – людина сумлінна, а тому довго думаю, кому маю віддати голос. Той себе хвалить і цей – не можна кожному вірити. Ходжу собі туди й сюди і думаю. Аж тут плакати повідомляють, що відбудуться вибори до міської ради! Маєш тобі! Ще не впорався з виборами до парламенту, а тут забивай собі голову міською радою. Але ж нормальна людина має тільки одну голову (і то не кожен її має), а отже, на дві сторони собі радити й обирати не може…»

Вага… у магістраті

Виконавчим органом міської ради був магістрат, який до 1914 р. засідав у ратуші, а згодом перебрався у колишню будівлю дирекції залізниць (нині центральний корпус медуніверситету). Місцева преса називала магістрат «поліційно-будівельною владою», натякаючи на дві його важливі функції: регулювання будівничих справ і управління міською поліцією. Перш ніж приступити до своїх обов’язків, службовці магістрату приймали урочисту присягу в ратушній залі у присутності бургомістра та інших високих міських посадовців. Певний час старшим радником магістрату був Юзеф Вєжейський, головний редактор газети «Кур’єр станиславівський».

Якби сучасний іванофранківець якимось дивом потрапив до тодішнього магістрату, він був би здивований. Так, у 1904 р. в міській ратуші стояла… вага. Місцеві різники безбожно обважували покупців, тому в бюро торгового комісара в ратуші встановили вагу, щоб кожен охочий міг зважити придбане м'ясо чи інший товар. При магістраті також знаходилось так зване «військове бюро», куди зголошувалися юнаки, призвані до війська. В листопаді 1911 р. просто в приміщенні магістрату відбувся аукціон з продажу шкір. Одним словом, у «храмі влади» Станиславова вирувало життя!

Петиції та інтерпеляції

Засідання міської ради відкривав бургомістр і проголошував вступну промову. Далі зачитувались і приймались протоколи двох попередніх засідань. За бургомістра Іґнація Камінського (1869—1889 рр.) після приймання протоколів починалось обговорення поточних справ.  За правління Артура Німгіна (1896—1919 рр.)  на початку засідання депутати вносили інтерпеляції (запити) стосовно різних міських проблем. Бургомістр вислуховував їх і давав відповідь одразу чи після відповідного розслідування. Деякі з цих інтерпеляцій були досить кумедними. Наприклад, на засіданні міської ради 1 липня 1909 р. один з депутатів подав інтерпеляцію відносно квітів у міському парку: чому вони не такі гарні, як у минулих роках? На цю інтерпеляцію бургомістр відповів, що частина квітів вимерзла зимою через сильні морози, а магістрату бракувало коштів, аби їх відновити. На тому ж засіданні депутат Срочинський закликав покарати одного з міських різників, який возить м'ясо на брудному й не накритому возі, та ще й часто на нього сідає.

Засідання інколи відбувалися за малої присутності депутатів. Так, у 1885 р. одне з засідань міської ради закінчилося… голосним сміхом присутніх, адже кількох депутатів при і без того малій явці за якісь порушення не допускали до голосування. А в той день обговорювалось немало важливих для міста питань, наприклад, будівництво нових казарм піхоти.

Жителі міста теж часто зверталися до міської влади з різноманітними проханнями у вигляді листів чи петицій у міській пресі. Наприклад, у березні 1900 р. до магістрату звернулися мешканці вулиці Бельведерської. «Починаючи з аптеки пана Аміровича, тут болото по коліна, а ця вулиця знаходиться в середмісті, й тут багато гарних кам’яниць, а отже, вона могла би бути окрасою міста, якби тут упорядкували тротуари і встановили належне освітлення», – говорилося в петиції. Проте звернення до тодішньої влади нерідко залишалися без відповіді. З цього приводу містяни жартували, що магістрат відповідає на петиції за принципом відомої приказки: «Говорив дід до образу, а образ до діда – ані разу».

Як бачимо, робота станиславівської влади не була бездоганною, але тодішні владні мужі все ж зосереджувалися на вирішенні господарських проблем, а не на політичних амбіціях і чварах. Хотілось би, щоб і сучасні депутати й високопосадовці міста в цьому брали з них приклад.


12.08.2016 1344 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1286
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1938 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1165
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3772
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3436 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2802 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

387

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

499

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1048

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1609
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1112
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1132
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

826
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6669
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

788
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44116
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3412
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35765 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

312
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

434
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

711
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

787