Микола Круць: «Важливо відновити престиж вчительської професії»


Підходячи до першого вересня уже традиційно педагоги Прикарпаття збираються на освітянські конференції, де за участі представників влади, керівників освіти аналізують прожитий рік та обговорюють підготовку до нового навчального року.

 

Такі конференції у Тисменицькому, Галицькому та Тлумацькому районах відвідав народний депутат України Микола Круць - меценат, для якого одним із основних напрямків діяльності є підтримка освітянської галузі Прикарпаття.

 

Вітаючи педагогів із початком навчального року народний депутат України Микола Круць відзначив, що не зважаючи на проблеми, які існують в освітянській сфері, педагоги з оптимізмом підходять до початку навчального року: «Дивовижний народ українці – ми вміємо святкувати навіть, якщо щось не складається так, як треба. Ми просто цього не показуємо».

 

А з проблемами, які турбують сьогодні освітян Микола Круць знайомий близько. Адже, впродовж багатьох років, відколи очолив івано-франківський цементно-шиферний комбінат і по сьогодні, підтримує освітню сферу області. Крім того, дружина Миколи Круця теж є педагогом. «Я добре знаю про школу все: від розбитої шибки, від поламаного замка і якщо учень неслухняний і до того, яка це жертовна і не завжди вдячна праця. Але ви йдете цією дорогою, йдете твердо і впевнено. І за це вам велике спасибі», - звернувся до вчителів народний депутат.

 

Микола Круць вважає, що проблеми освітянської галузі є наслідком недостатньої уваги держави до освіти, і насамперед - до педагога. І що сьогодні гостро постала необхідність підвищити статус вчителя у суспільстві, престиж вчительської професії. Роль педагога недооцінена: соціальні гарантії, які надаються вчителям сьогодні – зарплати, премії, мотивація – не відповідають їхньому важливому статусу. Вчитель повинен отримувати гідну оплату своєї праці, із регулярним її підвищенням. Микола Круць переконаний, що покращуючи матеріальне становище педагога, ми покращуємо і його позицію у суспільстві. Паралельно необхідно удосконалювати умови праці вчителів, для того, щоб кожен педагог відчував комфорт на робочому місці.

 

«Не справа вчителя думати про те, як дістати фарбу для класу. І не вина тут сидячих, що така склалась ситуація в державі, - підкреслює Микола Круць. - Але коли вчитель думає про те, яким чином йому до нового навчального року освіжити клас, то це однозначно забирає в нього час, який би він міг витратити на підготовку до уроку, на власне вдосконалення чи, приміром, на наукову працю. Тому держава повинна забезпечити освіті все необхідне для якісного навчального процесу. Де взяти кошти? Приміром, не секрет, що сьогодні на митниці податковий рай. Багато коштів недоотримується, не сплачуються податки. А за ці гроші можна було б школі забезпечити усе необхідне. Наголошую, в першу чергу - школі, бо звідси походять усі президенти, усі робітники – усе населення нашої держави. Тут виховуються громадяни України і від того, якими вони будуть виховані – освіченими, культурними, патріотами, впевненими в собі – залежить і майбутнє нашої держави. А виховують цих громадян вчителі. Тому саме вчителі, забезпечення їм сприятливих умов як для життя, так і для праці, мають стати пріоритетом для держави в плані освітньої політики».

 

«Очевидно, мусить прийти група людей або одна людина, яка буде цим займатись, - зауважив Микола Круць. – І я вірю, що ми цього діждемось, і вас закликаю в це вірити. Що стосується господарських питань, то будемо допомагати і через бюджет, маю на увазі відрахування з підприємства, яке я очолюю, і продукцією заводу. Тут є багато освітян, з якими ми зустрічалися, співпрацювали. Сподіваюсь, що будемо співпрацювати і в майбутньому. Разом будемо долати усі перешкоди».

 

«Як писав Іван Франко «Вчителем школа стоїть». Так було сто років тому. Так має бути і тепер, - переконаний Микола Круць. - А труднощі, з якими зіштовхуємось на своєму шляху, нехай будуть для нас тимчасовими. Щоб усі, хто носить горде звання педагога, могли спокійно жити, спокійно працювати та бути впевненими у своєму майбутньому».

 

 Михайло Наріжняк


30.08.2012 3597 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1974
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1072
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1228
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1677
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2859 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3954

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1161

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

665

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1190
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5803
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5352
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10756 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1535
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1472
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7646
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1175
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15984
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

556
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1558
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2010
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1902