Михайле Васильовичу, минулого тижня деякі інтернет-ЗМІ оприлюднили інформацію про ваше нібито звільненння «в пакеті» з вашим львіським колегою. І дехто ці чутки сприйняв вже більш серйозно, аніж це було в попередні рази, коли розповсюджувалася подібна інформація. Відомо, що за посади голів ОДА завжди ведеться боротьба різних навколовладних угрупувань, центрів впливу. Раніше називалисяч кандидати на крісло голови ОДА – Нестор Шуфрич, Василь Чуднов, деякі силовики… Черга, чи то «лава запасних» велика… Зараз кулуарно вже був «майже призначений» Ігор Насалик. Як ви це прокоментуєте? Йде вічна закулісна боротьба?
- Це добре, що в нас є гідні кандидати, що є та «лава запасних», але… нехай ще трошки почекають:). Нехай набираються досвіду, складають плани, програми і потім, коли наступить час, я з великим задоволенням їм передам цей «пост».
З чим це все пов’язано? Це якісь випадкові викиди інформації, чи це реальна закулісна боротьба?
Немає ніякої боротьби. Просто окремі люди, можливо хочуть на цій темі спекулювати – що от ви зараз робіть те і те, слухайте мене, бо я потім як стану головою ОДА, то я вам покажу… Це десь такі моменти бувають.
- Раніше ви говорили, що будете працювати з президентом до 2020 року, а зараз «скорегували», що до 2017 року. Чому зменшився цей термін:)?
- Закон такий, що працювати на посаді можна лише до 65 років. Я сьогодні цілком офіційно можу вам сказати, хоча я не дуже хотів це говорити, але якщо якщо ця тема вже така цікава, то скажу. Я мав на цю тему розмову з президентом. Я говорив йому, що мені вже 60, і закон вже дозволяє йти на пенсію, як і дозволяє працювати до 65 років… І я говорив, що в мене є бачення програми, бачення розвитку Івано-Франківщини, і я міг би вам рекомендувати таких і таких людей на свою нинішню посаду…
- А не секрет, що це за люди, яких ви рекомендували президенту? Можете їх назвати?
- (Сміється) Секрет… Секрет поки що. Президент сказав мені, що «я тобі дякую, що в тебе є таке бачення, але в мене є своє бачення – йди працюй до 2017 року, - тобі зараз 60 років, ще 5 років працюєш, а вже тоді розглянемо питання твоєї пенсії»:).
Це була та остання робоча зустріч чи, можливо, телефонна розмова?
Це була робоча зустірч. Я поставив це питання Президенту. Так що всі ці розмови є безпідставні, їх провокують окремі люди, що спекулюють на певних речах. Я не звертаю уваги на це все. Треба працювати, а не перейматися плітками.
Є новий склад ВРУ. Депутати, які пов’язані з Франківщиною, коли йшли на вибори, то говорили, що будуть допомагати вирішенню проблем в області. Чи відчувається зараз ця допомога у вирішенні господарських проблем?
Пройшло ще дуже мало часу з часу обрання депутатів і початку роботи Верховної Ради. Проходять організаційні процеси. Місяць ВРУ взагалі не працювала. Але попри те все, що там твориться, ми підписали угоду з депутатським корпусом від Івано-Франківської області про співпрацю. Ми зараз готуємо нашим депутатам усі проблемні питання, які є в області, і над чим в силу своїх можливостей вони зможуть працювати. Щоб так чи інакше лобіювати ці питання. Це перше.
Друге. Я хотів би сказати, що немає якогось протистояння між ОДА і мною особисто і депутатським корпусом. Ми зустрічаємося, спілкуємося. Те, що ми стоїмо на різних політичних позиціях – це одне. А що стосується еконоімчних інтересів області – це інше. В цьому немає жодних протиріч
Загалом, депутати якось «дрібнішають», вам не здається?
Я думаю, що всі депутати мають шанси достойно представляти область у ВРУ. Вони мають певний досвід роботи. Вони не прийшли з вулиці чи шкільної лавки. Це досвідчені люди. І я сподіваюся, що буде позитивний результат.
Але ж свою передвиборчу кампанію вони будували на гаслах про «злочинну владу» і вас зачіпали?
Вибори є виборами. Ніколи так багато брехні і неправди не звучить, - навіть на війні, як під час виборчої кампанії. І це стосується не тільки опозиційних кандидатів, але й провладних. От одна пані, яка була в опозиції, стала зараз міністром. Вона обіцяла пенсії по п’ятсот євро, але ж їх нема. Наші люди хочуть слухати те, що їм подобається. І всі, хто йде на вибори, говорить їм те, що їм подобається. А ніхто правду говорити не хоче. Правда болюча і вона дуже важко сприймається…
Після виборів до Верховної Ради Олександр Сич звільнив крісло голови обласної ради, зараз новий голова облради. Був Сич, з яким ви були також політичними опонентами, але ви обоє говорили, що в питаннях розвитку області – ви однодумці. Як зараз вам працюється з новим головою облради?
Поки що говорити про якісь претензії до голови обласної ради у мене немає підстав. Ми зустрічаємося. У нас різні погляди на певні деталі. Де в чому підходи до вирішення проблем дещо інші. Але що стосується стратегічної політичної платформи, то у нас вона практично однакова. Він за незалежну Україну і я за незалежну Україну. Він за українську мову і я за українську мову. Він за українську владу і я за українську владу… У нас би були дуже великі розбіжності, якби він казав, що хоче будувати "комунізм", а я був би за "капіталізм", за ринкову економіку. Це була б суттєва, непереборна політична розбіжність. А у нас просто різне бачення вирішення тих чи інших питань. А що стосується інтересів економіки області, соціально-економічного розвитку у нас розбіжностей немає. Я підтримую багато ініціатив, які напрацьовувались депутатами обласної ради, Сичем. Наприклад, підтримував ідею створення Палацу спорту.
Щодо Палацу спорту… Івано-Франківськ претендував на те, щоб приймати Євробаскет-2015. Зараз вже є кінцеве рішення, що в нас його не буде. Чому так сталося?
Давайте будемо реалістами. Чи готовий Івано-Франківськ до такого заходу? Насамперед інфраструктурно – транспорт, аеропорт, готелі, спортивні об’єкти?
…Реально – ні, але всім цього дуже хотілося, це була добра мотивація для розбудови сучасної інфраструктури…
Та, звичайно, що хотілось би, але… Мені хотілось би щоб тут був космодром, прилітали інопланетяни, щоб ми стали центром Всесвіту і користати на «міжгалактичному транзиті» (сміється). Хотіти можна багато… Але є реальна ситуація, реальні речі, потрібно і мріяти, ставити інколи недосяжні або майже недосяжні цілі, щоби мати мотивації і напрямок розвитку…, але треба разом з тим і на все дивитись реально.
В ЗМІ з’явилася інформація, що керівництво компанії Шеврон не задоволене станом справ щодо темпів вирішення підготовчих питань щодо реалізації проекту видобування сланцевого газу на Прикарпатті, - зокрема говорилося про те, що обласні ради Львівщини та Івано-Франківщини затягують погодження цих проектів…
Немає ніяких проблем. По-перше, ми повинні користуватися реальними, об’єктивними фактами, а не тим, що «хтось десь щось сказав».
У нас була зустріч із представниками американського посольства, представниками американських кампаній, де розглядалися підходи до вирішення всього комплексу питань. Робота активно проводиться - проходять зустрічі з громадами, проводяться наукові конференції, йде нормальний робочий процес.
Але Шеврон чекає на конкретні владні рішення, оформлені у відповідні документи…
Для того, щоб було рішення, треба щоб вони звернулися. А на сьогоднішній день немає ще навіть офіційного звернення від Шеврону.
Американська нафтова компанія Шеврон не вкладе у видобуток на Прикарпатті сланцевого газу ні копійки грошей, поки не переконається, що місцеві люди розуміють суть справи. Яка нормальна компанія вкладе такі гроші, а мова йде про мільярди гривень, якщо вона знає, що до них прийдуть дві жінки і влаштують пікетування?
Ще треба розуміти, що сланцевий газ – це альтернатива домінуванню російського газу на нашому ринку і відповідного політичного впливу. Я зовсім не виключаю, що спротив у цій справі буде розігріватися певними політичними силами і надалі, а головним джерелом цього спротиву РАО «Газпром». І це нормальна їх поведінка, пов’язана їх інтересами. Але Україна повинна зважати тільки на свої національні інтереси, і діяти відповідно до них. Цього вимагає і президент України Віктор Янукович…
Нещодавно багато шуму і незадоволення громад викликало рішення щодо так званої оптимізації соціальної сфери в області – освіти, медицини…
Та нема ніякої оптимізації!
По-перше, питання оптимізації виникло у час моєї відпустки. І нею зайнявся перший заступник, який до цього ніякого відношення немає. Він допустив величезну помилку. Підписав розпорядження, не порадившись зі мною, навіть не поставивши до відома…
Михайле Васильовичу, Агенція новин «Фіртка» - це інтерактивний засіб масової інформації. І в коментарях до поданої нами інформації наші користувачі писали: «А що, в першого заступника голови ОДА немає мобільного телефону, щоб порадитися з головою ОДА?» і тому подібне…
Так, ми зв’язуємося постійно, щодня по кілька разів, але чомусь про це рішення перший заступник навіть не сказав… Я його питав, чи є якісь проблеми? Він - ні все нормально, ніяких проблем. Та порадься, спитай! А то «трах-бах» і підписав. Тим більше, що я його шаную і поважаю. Коли він підписав, то я ні слова йому не сказав, бо він робив роботу. Це він з цього інтерв’ю дізнається про свою грубу помилку... Я сварю тільки за бездіяльність. А якщо людина робила і помилилась… Не помиляється той, хто нічого не робить.
А помилка ця загалом навіть не в змісті, а в формі вироблення і подачі цього рішення.
В свій час питання оптимізації розглядалося ще позаминулим керівництвом обласної ради, років вісім тому. Є реально випадки, коли в селі є школи, в які ходить менше десяти учнів. Оптимізація – це постійний і незворотній об’єктивний процес.
Мова йде зовсім не про скорочення соціальної сфери, а саме про розширення і оптимізацію.
Помилка прийнятого рішення була в тому, що перше і останнє слово завжди повинно бути тільки за громадою.
Перед тим, як робити оптимізацію, потрібно щоб спеціалісти виїхали в село. Зібрали батьків і сказали – ось ваших дітей тут троє у школі. Як ви дивитесь, якщо вам дадуть автобус в село і він возитиме дітей у іншу школу, де вони отримуватимуть якісну освіту.
По-друге, вчителі, які там є. До прикладу, вас тут є п’ятеро. От усім вам ми пропонуємо робочі місця. Відкриємо дитячу групу і буде працювати вихователем, а когось переведемо в іншу школу і він теж їздитиме тим самим автобусом і отримуватиме ту саму зарплату.
Якщо усі ці питання вирішаться, всі зі всім погодяться, то тоді можна і підписувати розпорядження про оптимізацію. А до цього навіть ручку в руки не можна брати!
Приклад. Я вчився в школі. У нас були прекрасні вчителі. Я був круглим відмінником. Тільки на випускному екзамені з української мови вчителька поставила чотири. Бо так їй хотілося. Я, відмінник,поступаю в технікум. І тільки там я зрозумів, що мені реально не вистачало знань. У малій сільській школі, де часто заняття проводяться в одному приміщенні з учнями різного віку, - одні знання, у великій школі – зовсім інші базові знання. Для прикладу там інколи немає доброго фахівця з іноземної мови, яка зараз вкрай необхідна в сучасному світі… І от я відчув, що в технікумі своя, більш жорсткіша, насиченіша програма. Перший рік мені було дуже важко. Я не звик мати оцінок нижчих за відмінні. Мусів наздоганяти все, чуть не плакав – було дуже важко, не вистачало базових шкільних знань.
Тому, зараз всі батьки повинні усвідомити, що найцінніша інвестиція кожного громадянина – це освіта дітей. Тільки знання. Вони є запорукою успіху. І оптимізація щодо освітніх закладів спрямована саме на якість в освіті.
Але є загалом питання щодо довіри громади до влади… З одного боку оптимізація сільських закладів, а з іншого – шалені кошти на охорону здоров’я для «обраних» - зокрема, в відомій «Феофанії»…
По медицині. Ми не закрили жодного медичного закладу. Ми навпаки їх збільшити. Відкрили, там де було необхідно, ліжкомісця. В цьому році плануємо відкрити в кожному районі свій гемодіаліз. Щоб люди не їздили в інший район три рази в тиждень, щоб почистити нирки. Ми дали завдання в кожному районі вирішити це питання. Ми величезні кошти вкладаємо в діагностику. Ведемо переговори про будівництво найсучаснішого кардіологічного центру в Івано-Франківську.
Саме основне – держава не зменшує фінансування коштів на освіту, медицину, культуру. Цього року кошти суттєво збільшені на медицину. І ці кошти ніхто звідти не забирає. Питання стоїть як їх раціонально використати.
Я поцікавився скільки коштує навчання в Кембриджі і Оксфорді. Так от – у нас навчання одного учня в одній із шкіл в Рогатинському районі коштує вже більше ніж рік навчання студента в Кембріджі. І щодо якості освіти такого учня також – є питання…
А потім ще беруть недобросовісні політики і давай це розвертати з ніг на голову і давай ставати «захисниками трудящих» і на цьому отримувати політичні дивіденди. Я цілком визнаю, що те розпорядження, яке підписав перший заступник наробило дуже багато шкоди владі. Дуже багато шкоди.
Питання доріг. Чомусь завжди Франківськ є якимось таким «захолустям»… Стратегічні траси в нас не проходять територією області, світові і європейські чемпіонати ми не проводимо… Та ще й крадуть в обласному автодорі, як свідчить Генеральна прокуратура…
Інформації багато. Послухали дзвін, та не знають де він. Покажіть мені кримінальні справи по крадіжках в облавтодорі? Генпрокуратура подала інформацію про те, «найбільше перевірок по використанню коштів на ремонт доріг провела Івано-Франківська область». І тут журналісти цю інформацію знову ж таки перевертають з ніг на голову. І роблять, що от найбільше коштів на ремонт доріг розікрали у Франківській області. Є різниця між «проведено перевірок» і «вкрадено»?.
По-друге, дороги в нашій області дійсно жахливі. Але вони такі і по всій Україні. Така цього року була зима. А минулого року літо із 40 градусною температурою, яка змінила структуру асфальту. А цього року -5 - +5 і ці дороги розвалилися по всій Україні…
Ну, але ж в Європі – такий самий клімат, я їздив автомобілем в Німеччині, Фрації, був в Норвегії – там клімат подібний до нашого, але таких доріг як в нас – не знайдеш...
У Європі будували дороги за часів капіталізму і зовсім по інших технологіях. У нас будували за часів комунізму і розраховані на груз не більше 7 тон. Ми розраховували на ГАЗ-53, ЗІЛ, максимум КАМАЗ. А нашими дорогами пішли фури. Фури за кордоном йдуть з одним грузом, а тут перегружають все на одну машину. Ми не встигли поставити ваги, щоб контролювати цей груз. І шурує 40 тон. Вже в Ннадвірнянському районі з’явилася 40-тонна машина возити камінь… Тому – це проблема не одного дня і не одного року.
Але автомобілістам від розуміння цього не легше…
…Я так само їду по тих дорогах, що їдуть і наші люди. І Кабмін це бачить і знає, всі це знають. Дуже багато членів Кабміну на Новий рік були в Буковелі і їхали по наших дорогах. І зараз стоїть питання ремонту доріг. Уряд шукає додаткові кошти на ремонт. Я підписав минулого тижня розпорядження про те, щоб виділити з обласного бюджету 40 мільйонів на ремонт доріг. Держава дала 86 мільйонів, наразі. І ми чекаємо плюсової температури, щоб почати ремонтні роботи. Бо зараз ремонтувати дороги – це на 2-3 дні залатати ці ямки і воно вилітає знову. Потрібно, щоб було хоч +8 градусів і ми зразу ж кидаємо всі сили на ремонт доріг.
Крім того, президент дав доручення у 2014 році проектувати капітальну магістраль Львів-Рогатин-Галич-Івано-Франківськ-Надвірна-Яремче-Рахів. Капітальна магістральна дорога. Тому – область не залишиться в стороні від програм покращення транспортної інфраструктури.
Цього року держава виділяє 24 мільярди гривень на завершення дороги, яка з’єднує Європу з Белгородом. Це магістраль, яка забезпечить перевіз грузів з Європи в Росію. Там йдуть кошти ЄС і України. Україна буде заробляти на цій дорозі. Величезні капіталовкладення на наступний рік будуть направлені на будівництво доріг і через Франківську область. Не все за раз…
Нещодавно ви заявили про те, що знайшовся меценат для футбольного клубу «Прикарпаття». Можна назвати його?
Він є:). Ми очікуємо його приїзду в область. Він проведе переговори з мером міста, бо стадіон і земля – це власність міста. І тут потрібно створити чіткі правила гри – що чиє. Бо ніхто не буде вкладати гроші в те, що не його. Інвестор – не благодійник. І співпраця міста і інвестора повинна бути взаємовигідною.
Палац спорту, щось все затягнулося надто?
В стадії проектування. Палац спорту ми почнемо будувати якщо не цього року, бо всі кошти хочемо закумулювати і кинути на ремонт доріг, тоді наступного року обов’язково будемо будувати.
Місце визначили?
Місце визначили. По об’їзній дорозі. Палац спорту буде.
Ще очевидні проблеми обласного центру - вулиця Шевченка, Палац Потоцьких. Як тримаєте руку на пульсі цих процесів?
По-перше, є місто, є мер міста, є депутатський корпус міста. І депутати самі озвучили, що майже сім мільйонів коштів повернулися у держбюджет, які не були використані на ремонті вулиці Шевченка. І тут «коментарі зайві»! Все треба робити своєчасно. Треба рухатися.
По Палацу Потоцьких. Ще в 2004 році із спеціалістами обійшов кожний будинок і вони дали заключення, що ні один будинок ремонту не підлягає. І тоді ми домовилися з Олегом Бахматюком, що він, як великий патріот України і Івано-Франківська, бере і будує новий палац, під австрійський стиль, триповерховий. І на першому поверсі було заплановано на одній половині розмістити ресторан, а на другій – зал прийомів для делегацій, урочистих подій. Такий, щоб можна було б робити і Віденський бал.
На другому і третьому поверсі ми планували розмістити безцінні картини з Музею мистецтв, які зараз немає де експонувати.
І Бахматюк хотів це побудувати за свої власні кошти. Це був для нього швидше благодійний проект, аніж комерційний.
І що тоді сталося? Починався крик, і нас з Бахматюком буквально «змішали з болотом». Це якраз був час революції. Ясна річ, що під час такої атмосфери ніхто нічого будувати не схоче. Він сказав: «Знаєш що, я тобі дякую за твою ініціативу, за те, що я стільки отримав болота на свою адресу. Нічого я там робити не буду».
Вихід із ситуації є?
Вихід є. Треба – найперше, щоб ті, хто паплюжив, вибачилися перед Бахматюком. Схилили шапку і сказали: «Олег, ми тебе просимо, зроби собі пам’ятник у Франківську – побудуй Палац Потоцьких». Може тоді точка зору у нього поміняється.
Бо зараз ситуація наступна – ми минулого року мали розмову і він сказав, що не хоче з цим проектом зв’язуватися вже: «Хай місто забирає Палац і робить з ним, що хоче. Дайте мені спокій». Через це я на одній з колегій заявив, що це власність міста, оформляйте документи і робіть з нею все, що хочете.
В області в нас кожен рік є пріоритети – «Рік доріг», «Рік медицини», інші… Щодо культури. В обласному центрі нібито все потрохи відроджується. Нове покоління в драмтеатрі ставить цікаві сучасні експерименти в театральному мистецтві… В Філармонію стало приємно ходити. Нове керівництво, колектив створили зовсім іншу атмосферу, навколо філармонії народжується цікаве середовище… В місті нібито все нормально, а в селі як з культурою? Таке враження, що туди зусилля влади не досягають…
Ви помиляєтеся. Нині якраз у селі збережено найбільше національної культури, національних традицій і духу. А про капіталовкладення, то ви поїдьте і подивіться, які палаци культури є в селах. Навіть у Франківську нема такого палацу культури, як в Обертині, скажімо. І, до речі, громада його зробила сама спільно із меценатами. З бюджету туди не пішло ні копійки. І кращого палацу нині немає в жодному місті. Подивіться, який у Городенці палац культури.
Франківська філармонія зроблена за кошти з обласного бюджету. Зараз приступаємо до капітального ремонту Драмтеатру і туди будуть всі кошти направлені. Щоб ми мали достойний драмтеатр. З часів його будівництва туди ніхто не вкладав ні копійки..
Зараз проходять творчі звіти до Дня народження Шевченка у Філармонії. От ви підіть туди і подивіться, які там виступають сільські творчі колективи. Та хай заховаються столичні артисти, які мають звання народних, але взагалі далекі від культури, від духовності. Але ми їм аплодуємо, бо то щось таке, бренди, звання... А ви подивіться на нашу самобутню культуру.
Ви подивіться на «Маленьких бойків», які прославили Україну на увесь світ. Або треба було прийти на фінал «Прикарпатського зорепаду». Там участь прийняло більше тисячі дітей. Це просто фантастика!
Але це швидше такі собі спалахи ентузіазму окремих осіб, окремих колективів. Все рівно залишається враження, що у нас є розрив між містом і селом…Сучасний світ урбаністичний, швидкий, бібліотеки поступаються інтернету, очне спілкування швидкими комунікаціями….
Так, часто все залежить від громади. Хто в тих громадах. Від їх ініціативи. Від очільників. В нас є зразкові сільські бібліотеки, які оснащені Інтернетом, світлі, сучасні...
Біда ще й в тому, що преса, коли щось є світле і гарне, вона то не спішить показувати. Не цікаво це. Їй подавай, що хтось когось зарізав, хто кого вбив, що де розвалилося, зірвалося...
Інвестиції в область… Як на інвестиції впливають світові проблеми в економіці, в банківській сфері? Ви в свій час озвучували кілька ймовірних інвестиційних проривів, зокрема китайську інвестицію в швидкісний потяг Надвірна-Буковель, виробництва будівельних матеріалів… Ці проекти ще живі, чи вмерли?
Працюємо над цим. Інвестиції були трохи призупинені, це правда. Французька компанія Сен-Гобен буде будувати завод по виробництву гіпсокартону. У зв’язку із економічною кризою трохи призупинила свою діяльність, але проект не закритий.
Світова тенденція дійсно не проста, бо є величезна економічна криза. Мої закордонні колеги підтверджують цей факт. Усі утискають свої бюджети, у тому числі і соціальні. От в Румунії зарплату і пенсії зменшили на 25%. А подивіться соціальні проблеми, безробіття в Греції, іспанії…
Зараз футурологи прогнозують один з варіантів світових трендів – замкнутість, автаркізацію, замикання на себе економік, держав, територій. Україна, область готова вийти в разі потреби на замкнутий цикл «виробництва-споживання»?
Працюємо і над таким сценарієм, хоча дуже не хотілося б, щоби світ до таких сценаріїв скотився. Але це не так і просто. На колегії я говорив, що ми повинні в першу чергу працювати над диверсифікацією економіки, промисловості. Ми повинні створити таку економіку, яка б працювала на внутрішній ринок і не залежала від транснаціональних компаній. Бо внутрішній ринок – він постійно стабільний. На відміну від зовнішніх ринків, які уряди захищають, які влада регулює і, теоретично, може колись і закрити для нас.
Ми маємо величезний ресурс. Дуже перспективна тема – виробництво ліків на основі рослинної сировини. По прибутковості фармакологія на другому місці після банківської системи. Ми маємо свій фармакологічний факультет, але не має жодного цеху по виробництву ліків.
До речі в нас в області саме в галузі дотичній до фармакології є вчений-біохімік світового рівня – професор Володимир Лущак, який входить в сотню найбільш цитованих в світі українських вчених, здається він єдиний в області вчений в цьому рейтингу… Але і йому не просто з «ресурсами» на наукову діяльність…
Я готовий прийняти і його, і всіх інших науковців з конкретними програмами, треба – підтримаємо, будемо шукати фінансування. Це якраз та галузь, яка є перспективною в світі і яка перспективна саме для нашої області…
Зараз є багато ніш, які ще не заповнені і ми шукаємо, як їх заповнити. Але у зв’язку із тим, що пішла оця світова криза всі призупинились. Всі очікують і з пересторогою вкладають кошти. Уряд наш прийняв рішення, щоб максимально направити кошти на внутрішнє виробництво і внутрішнє споживання. Тобто не дати спаду економіки. А у нас є дуже величезні потреби внутрішнього виробництва. Ми повинні витіснити імпортні товари там де це можливо. Особливо це стосується сільського господарства…
Я, до речі, вчора купив на базарі турецьку редиску:)…
Ну от вам ілюстрація. Туркам виходить дешевше виростити ту редиску, привезти в Україні і тут продати? Чого ми маємо їсти болгарський чи китайський перець? Чого ми маємо їсти часник турецький?
Справа в тому, що всі ми привикли прагнути мати багато грошей і нічого не робити. Працювати по-радянськи, а жити по-капіталістичному. А воно одне з іншим не стикується. Коли наші їдуть на заробітки, то вони психологічно налаштовуються, що мають в шостій вставати і працювати цілий день, а в нас він знає, що можна проспати, запізнитись, а потім ще подивитись, що вкрасти на роботі.
Металітет:)?
Так, у нас з цим менталітетом інколи трохи тугувато…
