Міграція до Венеції

 

 

З середини травня Венеція починає жити насиченим туристичним життям. Різноманітні атракції, карнавали, бієнале, фестивалі на всі смаки і гаманці. 

 

Цьогорічне бієнале, найстаріша мистецька виставка світу, традиційно супроводжується багатьма паралельними або незалежними програмами. Вони органічно перетікають одна в одну, продовжуючи і доповнюючи безперервне свято життя, котрим живе місто в літній сезон.

 

Серед решти міжнародна виставка «Персональні структури: Відкриті кордони» цікава для нас тим, що цього року єдиний, хто представляв Україну (з понад двох сотень учасників проекту), був івано-франківець Ростислав Котерлін з проектом «Мігруюча душа».

 

 

Щоби їхати у Венецію (!) з масками, потрібно мати на те особливі причини. Бо ж місто переповнене кіосками та магазинчиками з традиційною венеційською карнавальною продукцією. Будь якою – веселою, страшною, казковою. Але наразі мова йде про  мистецький проект. Ще в 2009 навмисне для львівського Тижня актуального мистецтва Котрелін підготував перформанс «Плач». Художник безпосередньо перед публікою малював вугіллям на папері рисунки-парафрази відомих робіт Малевича, Ван Гога, Бойса, Дюшана, Пікассо, Воргола, почергово спалював ці малюнки, а потім втирав залишки попелу у власні руки, скроні, ділянки тіла довкола серця, сонячного сплетіння і т.п. У момент, коли втомлена монотонним дійством сеансу малювання публіка почала розслаблятися, з різних кутів зали несподівано прорізалися голосіння дівчат-плакальниць в хустках (одна у капелюсі) і згаданих щойно масках на обличчях. Дівчата ходили і голосно завивали навколо, оплакуючи пам'ять, поки автор відмивався від попелу, ніби очищаючись від надбання минулого, для творення тепер.

 

 

«Переглядаючи в одному зі старих номерів «Декоративного искусства» фотопортрети відомих художників авторства Едді Наварри, я помітив одну важливу річ. Попри антропологічні відмінності рис, індивідуальність та неповторність характерів, обличчя Бойса, Воргола, Пікассо, Мура, Де Кунінга, багатьох інших яскраво виражали певну подібність, спорідненість. Це можна було б пояснити тим, що фото зроблені рукою одного автора. Але та фатальна спорідненість присутня також в портретах цих художників, зроблених іншими фотографами. Попри зовнішню несхожість, їхні обличчя однаково зосереджені, вони виражають якийсь особливий, винятково глибокий, таємничий життєвий намір», – згадує Р. Котерлін.

 

На відкритті виставки в Татарові

 

Перформанс відбувся, маски залишилися, тож реалізація базової ідеї знайшла продовження у їх демонстрації в ролі самостійних артефактів. Оформлені в чорні фанерні бокси, маски почали мандрувати виставками. «M ∞ PSYCHE» в «Я Галереї» та «Незалежні» в Мистецькому арсеналі в Києві (2011), «Домашній перегляд» в ЦСМ в Івано-Франківську (2014), «Чеч. Індивідуальна артикуляція» в Татарові (2017), звідки подалися до Венеції. Бо наприкінці минулого року Івано-Франківський ЦСМ отримав запрошення до участі в міжнародному проекті «Personal structures: Open border», куди й було вирішено делегувати проект Ростислава Котерліна.

 

Масштабна виставка, що експонується до кінця листопада в трьох palazzo та на території двох парків, вміщує твори понад 200 художників, в тому числі таких зірок як Nobuyoshi Araki, Joseph Koshuth, Jeff Koons, Herman Nitsch, артефактами долає комунікаційні межі. Та це лишень невелика частка того, що можна побачити сьогодні у Венеції.

 

У світі нема нічого «зовсім нового», всі народжені часточки життя споріднені між собою, міркував Піфагор-містик приблизно у середині 500-тих років до Р.Х.. Як сповідник культу Орфея він вірив, що людська душа безсмертна і перевтілюється в безкінечних круговертях життєвих циклів. Це вчення мало назву «метемпсихоз» (з грецької – переселення душ). Піфагору також приписують ідею поділу людей на три категорії. До найнижчої належать ті, котрі приходять у цей світ купувати та продавати. Трохи вище ті, що прийшли змагатися, а найвище ті, хто приходить просто дивитися.

 

 

Маска, розміщена в чорній коробці, очними проваллями мовчки запитує того, хто її споглядає, про щось значиме й непізнане. Окрім семи масок, в експозиції представлено сім ч/б постановочних фото. В процесі трансформації масок від реквізиту для перформансу до виставкових об’єктів визріла ідея зробити фотосесію з івано-франківськими художниками, які б перевтілювалися в ролі зірок мистецтва, позуючи у відповідному антуражі в масках. Ярослав Яновський був Ван Гогом, Мирослав Яремак Казимиром Малевичем, Ростислав Шпук Марселем Дюшаном, Анатолій Звіжинський Пабло Пікассо, Назар Кардаш Олександром Архипенком, Ростислав Котерлін Йозефом Бойсом, Євген Самборський Енді Ворголом. Фотографії в масках переміщують увагу глядача в сферу гри, маніпуляцій, зміщення акцентів. Від театральної застиглості до фокусування руху. Сюжети на фото переміщують увагу глядача до історичних постатей, до антуражів, з котрими асоціюються видатні імена, до предметного середовища в котрому жив той чи інший художник.

 

«В молоді роки міфи Ван Гога, Малевича, Дюшана, Пікассо, Бойса, Воргола, Архипенка запалювали у мені енергію подальшого руху в мистецтві. Я вдивлявся у їхні роботи, вчитувався в концепти, вчився, пізніше критично переоцінював багато речей і знову вчився. Сьогодні для мене важливе не стільки створене ними, скільки безпосередньо людська природа цих постатей. Значно важливіші риси обличчя цих художників, вияв їхніх характерів в оточенні публіки, перенесення їхньої життєвої філософії, вчинків у сучасний вимір. Вдивляючись в їхні лики,розумієш, що ці люди сповна виплакали наш світ. Вони оплакали не лише своїх сучасників, але й нас та наступні покоління роду людського. Цього ніхто міг і не знати, про це ніхто міг і не здогадуватися, але для них це необхідно мало статися, щоб дістати право бачити ясно. Чистий, надійний погляд у безкінечність», –написав Котерлін в експлікації до виставки.

 

 

Зроблені з пап’є-маше маски навмисне позбавлені зайвої деталізації і виглядають дещо фактурно грубо. Але художник не переслідував фотографічно точної передачі образів, хоча всі персонажі вгадуються (особливо Воргол). У Венеції було вирішено виставити їх без підписів. Монотонна монолітність творить впевненість та відстороненість.Дуже часто біля цих робіт в глядачів виникає бажання фотографуватися, зробити селфі, співставити себе з художніми образами, з вигадкою, з фантазіями художника. В них є щось магнетичне, захоплююче. З іншого боку – це своєрідне дослідження часу, аналіз його плинності, де фото стає спробою імітації дійсності, що перетворюється в поетичне звернення.

 

Мабуть не дарма ця серія робіт продовжує подорожувати світом – так і замислювалася їх доля. Венеція, місто карнавалів, фестивалів, бієнале, місто постійного свята і жвавої торгівлі тепло й привітно прийняла «подорожуючі душі» художників. Однозначно, на цьому їх пригоди не закінчаться. Виставка триватиме до кінця листопада, а ті, хто не зможе побувати у Венеції, оцінять її розмах за розкішно виданим каталогом майже на 600 сторінок. Кого ж зацікавить творчість Р.Котерліна, зможуть побачити його праці в червні на «Show promise» від 13 червня у Львові, з 14 червня – на «ПОРТОФРАНКО» в Івано-Франківську. Або на бієнале «Ostrale» в Дрездені (Німеччина) з кінця липня.

 

Ростислав Котерлін «Психе-Воргол»

 

Здивувала величезна кількість відвідувачів виставки, черги, неспішні ходіння залами. В час, коли мистецькі концепції та стратегії втомили багатьох, а реалії життя стали набагато гострішими і парадоксальнішими за палпфікшн, – відвідування виставок, концертів чи вистав видається, принаймні в Україні, необов’язковим і нецікавим. Але це для тих, хто відстає від нього і не вірить у силу мистецтва. Не тупу військову чи бандитську, а ту, що прогнозує, провокує, моделює ситуації і ментальність прийдешнього. Відкривайте світи. Перевтілюйтеся. Так цікавіше.

 

Анатолій Звіжинський, ЗБРУЧ


Коментарі (0)

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

180
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1053
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1690
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3514
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3162
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3139

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

1052

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15048 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2052

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

3040
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1235
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6906
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15854
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5521
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6986 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7325
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16498
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2830
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2084
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2707
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

3037
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3680