Міграція до Венеції

 

 

З середини травня Венеція починає жити насиченим туристичним життям. Різноманітні атракції, карнавали, бієнале, фестивалі на всі смаки і гаманці. 

 

Цьогорічне бієнале, найстаріша мистецька виставка світу, традиційно супроводжується багатьма паралельними або незалежними програмами. Вони органічно перетікають одна в одну, продовжуючи і доповнюючи безперервне свято життя, котрим живе місто в літній сезон.

 

Серед решти міжнародна виставка «Персональні структури: Відкриті кордони» цікава для нас тим, що цього року єдиний, хто представляв Україну (з понад двох сотень учасників проекту), був івано-франківець Ростислав Котерлін з проектом «Мігруюча душа».

 

 

Щоби їхати у Венецію (!) з масками, потрібно мати на те особливі причини. Бо ж місто переповнене кіосками та магазинчиками з традиційною венеційською карнавальною продукцією. Будь якою – веселою, страшною, казковою. Але наразі мова йде про  мистецький проект. Ще в 2009 навмисне для львівського Тижня актуального мистецтва Котрелін підготував перформанс «Плач». Художник безпосередньо перед публікою малював вугіллям на папері рисунки-парафрази відомих робіт Малевича, Ван Гога, Бойса, Дюшана, Пікассо, Воргола, почергово спалював ці малюнки, а потім втирав залишки попелу у власні руки, скроні, ділянки тіла довкола серця, сонячного сплетіння і т.п. У момент, коли втомлена монотонним дійством сеансу малювання публіка почала розслаблятися, з різних кутів зали несподівано прорізалися голосіння дівчат-плакальниць в хустках (одна у капелюсі) і згаданих щойно масках на обличчях. Дівчата ходили і голосно завивали навколо, оплакуючи пам'ять, поки автор відмивався від попелу, ніби очищаючись від надбання минулого, для творення тепер.

 

 

«Переглядаючи в одному зі старих номерів «Декоративного искусства» фотопортрети відомих художників авторства Едді Наварри, я помітив одну важливу річ. Попри антропологічні відмінності рис, індивідуальність та неповторність характерів, обличчя Бойса, Воргола, Пікассо, Мура, Де Кунінга, багатьох інших яскраво виражали певну подібність, спорідненість. Це можна було б пояснити тим, що фото зроблені рукою одного автора. Але та фатальна спорідненість присутня також в портретах цих художників, зроблених іншими фотографами. Попри зовнішню несхожість, їхні обличчя однаково зосереджені, вони виражають якийсь особливий, винятково глибокий, таємничий життєвий намір», – згадує Р. Котерлін.

 

На відкритті виставки в Татарові

 

Перформанс відбувся, маски залишилися, тож реалізація базової ідеї знайшла продовження у їх демонстрації в ролі самостійних артефактів. Оформлені в чорні фанерні бокси, маски почали мандрувати виставками. «M ∞ PSYCHE» в «Я Галереї» та «Незалежні» в Мистецькому арсеналі в Києві (2011), «Домашній перегляд» в ЦСМ в Івано-Франківську (2014), «Чеч. Індивідуальна артикуляція» в Татарові (2017), звідки подалися до Венеції. Бо наприкінці минулого року Івано-Франківський ЦСМ отримав запрошення до участі в міжнародному проекті «Personal structures: Open border», куди й було вирішено делегувати проект Ростислава Котерліна.

 

Масштабна виставка, що експонується до кінця листопада в трьох palazzo та на території двох парків, вміщує твори понад 200 художників, в тому числі таких зірок як Nobuyoshi Araki, Joseph Koshuth, Jeff Koons, Herman Nitsch, артефактами долає комунікаційні межі. Та це лишень невелика частка того, що можна побачити сьогодні у Венеції.

 

У світі нема нічого «зовсім нового», всі народжені часточки життя споріднені між собою, міркував Піфагор-містик приблизно у середині 500-тих років до Р.Х.. Як сповідник культу Орфея він вірив, що людська душа безсмертна і перевтілюється в безкінечних круговертях життєвих циклів. Це вчення мало назву «метемпсихоз» (з грецької – переселення душ). Піфагору також приписують ідею поділу людей на три категорії. До найнижчої належать ті, котрі приходять у цей світ купувати та продавати. Трохи вище ті, що прийшли змагатися, а найвище ті, хто приходить просто дивитися.

 

 

Маска, розміщена в чорній коробці, очними проваллями мовчки запитує того, хто її споглядає, про щось значиме й непізнане. Окрім семи масок, в експозиції представлено сім ч/б постановочних фото. В процесі трансформації масок від реквізиту для перформансу до виставкових об’єктів визріла ідея зробити фотосесію з івано-франківськими художниками, які б перевтілювалися в ролі зірок мистецтва, позуючи у відповідному антуражі в масках. Ярослав Яновський був Ван Гогом, Мирослав Яремак Казимиром Малевичем, Ростислав Шпук Марселем Дюшаном, Анатолій Звіжинський Пабло Пікассо, Назар Кардаш Олександром Архипенком, Ростислав Котерлін Йозефом Бойсом, Євген Самборський Енді Ворголом. Фотографії в масках переміщують увагу глядача в сферу гри, маніпуляцій, зміщення акцентів. Від театральної застиглості до фокусування руху. Сюжети на фото переміщують увагу глядача до історичних постатей, до антуражів, з котрими асоціюються видатні імена, до предметного середовища в котрому жив той чи інший художник.

 

«В молоді роки міфи Ван Гога, Малевича, Дюшана, Пікассо, Бойса, Воргола, Архипенка запалювали у мені енергію подальшого руху в мистецтві. Я вдивлявся у їхні роботи, вчитувався в концепти, вчився, пізніше критично переоцінював багато речей і знову вчився. Сьогодні для мене важливе не стільки створене ними, скільки безпосередньо людська природа цих постатей. Значно важливіші риси обличчя цих художників, вияв їхніх характерів в оточенні публіки, перенесення їхньої життєвої філософії, вчинків у сучасний вимір. Вдивляючись в їхні лики,розумієш, що ці люди сповна виплакали наш світ. Вони оплакали не лише своїх сучасників, але й нас та наступні покоління роду людського. Цього ніхто міг і не знати, про це ніхто міг і не здогадуватися, але для них це необхідно мало статися, щоб дістати право бачити ясно. Чистий, надійний погляд у безкінечність», –написав Котерлін в експлікації до виставки.

 

 

Зроблені з пап’є-маше маски навмисне позбавлені зайвої деталізації і виглядають дещо фактурно грубо. Але художник не переслідував фотографічно точної передачі образів, хоча всі персонажі вгадуються (особливо Воргол). У Венеції було вирішено виставити їх без підписів. Монотонна монолітність творить впевненість та відстороненість.Дуже часто біля цих робіт в глядачів виникає бажання фотографуватися, зробити селфі, співставити себе з художніми образами, з вигадкою, з фантазіями художника. В них є щось магнетичне, захоплююче. З іншого боку – це своєрідне дослідження часу, аналіз його плинності, де фото стає спробою імітації дійсності, що перетворюється в поетичне звернення.

 

Мабуть не дарма ця серія робіт продовжує подорожувати світом – так і замислювалася їх доля. Венеція, місто карнавалів, фестивалів, бієнале, місто постійного свята і жвавої торгівлі тепло й привітно прийняла «подорожуючі душі» художників. Однозначно, на цьому їх пригоди не закінчаться. Виставка триватиме до кінця листопада, а ті, хто не зможе побувати у Венеції, оцінять її розмах за розкішно виданим каталогом майже на 600 сторінок. Кого ж зацікавить творчість Р.Котерліна, зможуть побачити його праці в червні на «Show promise» від 13 червня у Львові, з 14 червня – на «ПОРТОФРАНКО» в Івано-Франківську. Або на бієнале «Ostrale» в Дрездені (Німеччина) з кінця липня.

 

Ростислав Котерлін «Психе-Воргол»

 

Здивувала величезна кількість відвідувачів виставки, черги, неспішні ходіння залами. В час, коли мистецькі концепції та стратегії втомили багатьох, а реалії життя стали набагато гострішими і парадоксальнішими за палпфікшн, – відвідування виставок, концертів чи вистав видається, принаймні в Україні, необов’язковим і нецікавим. Але це для тих, хто відстає від нього і не вірить у силу мистецтва. Не тупу військову чи бандитську, а ту, що прогнозує, провокує, моделює ситуації і ментальність прийдешнього. Відкривайте світи. Перевтілюйтеся. Так цікавіше.

 

Анатолій Звіжинський, ЗБРУЧ


Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1233
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1860 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1140
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3724
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3417 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2772 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

367

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

481

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1024

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1592
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1091
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1117
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

810
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6632
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

759
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44093
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3406
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35747 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

275
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

414
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

693
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

771