Мета — привернути увагу громадськості: в Івано-Франківську облаштували одноденну вуличну фотовиставку, присвячену Криму (ФОТО)

У центрі Івано-Франківська правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку та пропонували містянам написати листи політичним в’язням.

Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» — це 48 світлин та інформаційних площин, які виклали на Вічевому майдані у формі кримськотатарського герба — тамги.

Про це Фіртку інформують організатори фотовиставки.

Експозиція об’єднала фотографії, що були зроблені громадянськими журналістами, які ризикуючи своїм життям, фіксував арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.

За десять років окупації півострова Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів.

Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.

"Метою фотовиставки є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада.

На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Це майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом.

Виставка приурочена до 10-ти років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території", — зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Здебільшого громадянські журналісти це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які  вимушені працювати анонімно. За десять років окупації багатьох із них незаконно ув’язнили.

Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст Радіо свобода Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.

"Я і інші колеги і колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Були дні, коли я могла відвідувати 3-4 судові засідання по наших політв’язнях. І тоді з’явилися вони: люди з телефонами.

Кримські татари почали вкотре чинити опір в той мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи, буквально, кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув'язнених кримських журналістів.

Більшість з них – це громадянські журналісти ініціативи «Кримська солідарність». Серед них є і мій колега, Владислав Єсипенко, журналіст українського бюро «Радіо Свобода», якого співробітники ФСБ  катували два дні струмом в підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе.

Станом на зараз в цьому списку 17-ро моїх колег", — розповіла про свій досвід роботи у Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.

За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань. Протягом 2022-2023 років Центром прав людини ZMINA зафіксували 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.

Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, все активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатись про всі ті звірства, що вчинялись росіянами на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення. 

За даними Представництва Президента України в АР Крим станом на сьогодні 218 осіб незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких кримські татари. Більшість з них переміщені до колоній і в’язниць на територію Росії. Статистика по політв'язнях говорить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу.

Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують Україну і дуже активно про це говорять. Крим — це місце формування корінного кримськотатарського народу, їхня колиска.

Російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагається їх знищити, згноїти в тюрмах і тому ці люди готові активно відстоювати право на спокій та мир для своєї землі.

 "Моя сестра Умерова Леніє, 25-річна дівчина, яку росіяни кинули за ґрати при спробі потрапити до онкохворого батька у Криму. Історія  сфабрикованої кримінальної справи почалась з того, що вона з українським паспортом перетинала грузино-російський кордон і після перевірки її телефона фсб вирішили затримати сестру.

Окупанти помстилися їй за громадянську позицію та відмову отримати російський паспорт у 2014-му. Вже понад півтора року її утримують в одиночній камері, застосовуючи відносно неї погрози, знущання та інші брудні методи тоталітарних режимів", — розповів Азіз Умеров, брат незаконно ув’язненої.

Під час проведення фотовиставки на Вічевому майдані працював інформаційний намет, у якому іванофранківці та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції «Листи до вільного Криму».

Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з видами Криму і звернутись зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи будуть передані у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи із щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.


Довідково: фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» експонується у п’яти обласних центрах — Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки — ГО «Центр інформації про права людини» (ZMINA) за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

В Івано-Франківську відкрили виставку військових трофеїв бійців "десятки" (ФОТО/ВІДЕО)

Фотогалерея


16.08.2024 819
Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1387
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2092 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1205
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3855
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3469 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2844 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

437

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

545

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1083

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1645
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1159
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1169
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

860
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6748
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

841
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44157
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3428
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35800 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

388
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

469
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

745
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

824