Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.
Івано-Франківська область, приблизно половину території якої займають ліси, стикається з серйозною проблемою незаконної рубки лісу та чорним ринком деревини.
Лісова мафія тут проявляється через мережі незаконного вирубування, транспортування та збуту, що призводить до деградації екосистем Прикарпаття. Це не лише руйнує біорізноманіття, але й підриває економіку, особливо в умовах кліматичних змін та воєнного стану.
"Коли говоримо про незаконну вирубку лісу, це часто звучить абстрактно. Але за кожним таким випадком конкретні дерева, конкретні посадовці та конкретні суми збитків.
На Івано-Франківщині викрито чергові порушення у сфері охорони довкілля: 13 кримінальних проваджень, 15 підозр, встановлені збитки — 36,7 млн грн", — написав 12 лютого 2026 року на своїй сторінці Генеральний прокурор Кравченко.
У зведенні правоохоронців новини про незаконні рубки в Івано-Франківській області спливають з тривожною регулярністю: так, у лютому 2026 року поліцейські повідомили про підозру 12 особам, які через свій злочин завдали мільйонних збитків державі.
Інший резонансний випадок — організація незаконного вирубування 748 дерев у Національному природному парку "Гуцульщина", про що повідомляла прокуратура. Підозри також отримали колишні працівники ДП "Кутське лісове господарство"
Варто зазначити, що злочини проти лісів стали одними з головних екологічних проблем, що загрожує руйнуванню природи Прикарпаття.
Статистика злочинів проти лісів: дані від поліції
Для розуміння ситуації Фіртка скерувала журналістський запит до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо кримінальних правопорушень за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) за період з 2025 рік та початок 2026-го.
У відповіді, підписаній начальником ГУНП Сергієм Безпальком, наведено ключові дані:
• Протягом 2025 року зареєстровано 115 кримінальних проваджень за фактами незаконної рубки, що на 15 більше, ніж у 2024 (100).
• Найбільше — у Косівському, Калуському, Надвірнянському та Верховинському районах.
• За січень 2026 зареєстровано 9 проваджень.
• Щодо організованих груп: за 2025 рік повідомлено про підозру 47 особам.
• Загальна сума завданої шкоди, облікована в завершених провадженнях, — 8 132 737 грн.
Поліція зазначає, що не веде окремий облік обсягів зрубаної деревини, а дані про засуджених — не в їхній компетенції.
За дерево — тисячі доларів штрафу? Покарання за незаконну рубку
В Україні незаконна рубка лісу регулюється Кримінальним кодексом, де передбачено сувору відповідальність, залежно від дій, обсягів і обставин. Простіше кажучи, закон розрізняє дрібні порушення (як зрубання кількох дерев для себе) та серйозні (як масова рубка чи організація мафії), з акцентом на боротьбу з організованими мережами.
Незаконна порубка, перевезення, зберігання чи збут (ст. 246 КК) — серйозніше: штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів або до трьох років ув'язнення.
Якщо повторно, групою осіб, у великих розмірах чи в заповідниках — до п'яти років з конфіскацією.
За особливо великі обсяги чи організовану групу — до семи років з конфіскацією.
Лісова мафія часто кваліфікується саме тут, як організована злочинність. Посів чи вирощування нарковмісних рослин не стосується, але для рубки в захисних насадженнях (ст. 246) — штраф або до трьох років обмеження волі, у великих розмірах – до семи років ув'язнення. Контрабанда деревини (ст. 201-1 КК) — до 12 років.
Закон враховує обставини: для дрібних порушників можлива адміністративна відповідальність, але для організованих злочинних груп — максимум. У 2025 році уряд затвердив Стратегію збереження лісів до 2030, фокусуючись на профілактиці та посиленні боротьби з мережами.
І навіть якщо людина не є "професійним" "чорним лісорубом", а рубала "для себе" та не в промислових масштабах, штрафи дуже суттєві. Так, у березні 2026 року пишуть про чоловіка, який спиляв три дерева в межах села Малий Рожин Кутської громади. Йому призначили штраф: понад 400 тисяч гривень. І не тільки штраф, але й п'ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Якщо не знайшли чорних лісорубів, відповідає лісгосп
Коли відбувається незаконна рубка лісу, а безпосередніх "чорних лісорубів" (тобто осіб, які зрубали дерева) не вдається встановити або довести їхню вину, то справа не завершується. Прокуратура Івано-Франківської області вважає, що за це повинен відповідати державний лісгосп або підприємство, яке відповідає за їх охорону та обслуговування.
Правоохоронці аргументують це тим, що лісгоспи зобов'язані запобігати таким порушенням, виявляти їх вчасно та охороняти лісові масиви від сторонніх втручань. Тому через суд прокуратура стягує з них збитки за "неналежний догляд" або "недбалість". Водночас може бути ситуація, коли працівники лісгоспу спеціально "закривали очі" на рубку — наприклад, через корупцію, змови чи недбалість, — але потім стверджують, що "це не ми" і нічого не знали.
Приклади:
• У лютому 2026 року Косівська окружна прокуратура подала позов до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення 3 млн 163 тис. грн з ДП "Ліси України" за незаконну рубку дерев у Космацькій громаді (Косівський район). Рубка відбулася на території Космацького лісництва без встановлення безпосередніх виконавців, а збитки оцінено за результатами експертизи; підприємство не відшкодувало шкоду добровільно, тому справа пішла до суду.
• У лютому 2026 року Калуська окружна прокуратура забезпечила стягнення майже 280 тис. грн з ДП "Ліси України" за незаконну вирубку дерев на Калущині. Рубка була виявлена без встановлення "чорних лісорубів", а прокуратура через суд довела, що лісгосп не виконав обов'язки з охорони, і підприємство сплатило збитки в повному обсязі.
• У січні 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив позов прокуратури про стягнення понад 1 млн грн з лісгоспу за незаконну рубку лісу в Солотвинській громаді, знову ж таки порушників не знайшли. А в Державній екологічній інспекції Карпатського округу повідомили: "Установлено, що шкода довкіллю завдана внаслідок незаконної рубки 145 дерев на землях комунальної власності. У черговий раз рішення суду підтверджує, що в разі невстановлення безпосередніх порушників відповідальність за збереження лісових ресурсів на території громади несе орган місцевого самоврядування".
Ліси Солотвинської громади
Коли незаконну рубку "кришують" співробітники лісгоспів та охоронці-лісники
У деяких справах прокуратура та поліція йдуть далі й оголошують підозри безпосередньо працівникам лісгоспів у недбалості, зловживаннях або можливій змові, коли є підстави вважати, що вони знали про рубку, але не реагували (наприклад, через видачу фальшивих документів чи ігнорування порушень):
• У лютому 2026 року в Івано-Франківській області оголосили 15 підозр у 13 кримінальних провадженнях щодо незаконних рубок на 36,7 млн грн збитків. Серед фігурантів — колишні працівники ДП "Кутське лісове господарство", яких підозрюють у службовій недбалості при видачі лісорубних квитків, що дозволило рубки в Національному природному парку "Гуцульщина" (748 дерев) та інших лісництвах (Яворівське, Устеріцьке тощо). Прокуратура вважає, що посадовці "закривали очі" на порушення.
• У лютому 2026 року головному лісничому Делятинського лісгоспу оголосили підозру у службовій недбалості, що призвела до незаконної рубки 775 дерев на понад 3 млн грн збитків. Слідство вважає, що працівник знав про порушення, але не вжив заходів, ігноруючи свої обов'язки з охорони.
• У вересні 2025 року дев'ятьом посадовцям лісгоспів Івано-Франківщини (включаючи головного лісничого Делятинського ЛГ та екскерівників Кутського ЛГ) оголосили підозри за зловживання та недбалість, що призвели до рубок на 721 млн грн збитків. Прокуратура стверджує, що вони видавали дозволи без лімітів, фактично "закриваючи очі" на порушення в природно-заповідному фонді.
• У січні 2025 року (справа триває до цього часу) чотирьом посадовцям лісгоспу в Івано-Франківській області оголосили підозри в перевищенні повноважень та незаконній порубці на майже 300 млн грн у заповідній території.
Як повідомляє ДБР, директор лісгоспу залучив до незаконної діяльності начальника одного з відділів, інженера та голову ліквідаційної комісії. Вони видавали лісорубні квитки на проведення вибіркових рубок нібито для оздоровлення та формування лісів. Робили це, як стверджують в Бюро, незаконно, адже будь-які роботи на території природно-заповідного фонду можуть відбуватися лише за погодженням з Міндовкілля та з дозволу обласної адміністрації. Таких погоджень посадовці не мали.
Слідство вважає, що вони організували схему, знаючи про рубки, але не зупинили їх, а можливо, й сприяли.
У судах зазвичай рішення на стороні прокуратури: суди визнають, що державні підприємства та їхні працівники зобов'язані виплачувати збитки за неналежну охорону лісів, оскільки ліс є національним багатством, а лісгоспи як постійні користувачі мусять запобігати рубкам третіми особами.
Це підтверджує стабільна судова практика за останні роки, де позови прокуратури виграють в більшості випадків, а апеляції лісгоспів часто відхиляють.
Ситуація з лісами на Івано-Франківщині залишається стабільно важкою: цифри за 2025 рік та початок 2026-го показують, що масштаби незаконної рубки зростають.
Головний метод боротьби: правоохоронці почали масово виставляти рахунки самим лісгоспам за "погану охорону", якщо реальних лісорубів не знайшли. Суди зазвичай стають на бік держави, змушуючи підприємства платити мільйонні збитки.
Проте, попри величезні штрафи та підозри навіть керівникам лісництв, незаконні рубки в заповідниках і громадах області не припиняються, перетворюючи захист довкілля на постійну судову боротьбу за гроші та відповідальність.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
