Маленькі історії великого підприємства

Комунальне підприємство «Електроавтотранс» працює як злагоджений механізм. В його основі лежить нелегка щоденна праця людей. Кожен прийшов сюди з різних обставин, більшість працює тут кілька десятиліть.

Основне: щоранку вони поспішають до праці, бо без них наше місто просто не уявляється. А ще одна цікава риса підприємства – багато робітничих династій. Якою є буденна робота фахівців на «ЕАТ», ми вирішили дізнатись з історій окремих його працівників.

Лілія Книш, начальник служби руху. Пані Лілія працює на підприємстві з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім - провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає чимало нюансів і тепер її майже неможливо ошукати (ред. - сміється).

Коли працювала ревізором, доводилось часто виїжджати на ДТП, не було спокійної ні дня, ні ночі. Іноді потрібно було зриватись і в 22 годині, їхати розбиратись на місце аварії, писати звіти в різні управління, в тому числі й до столиці. Зараз пані Лілія працює з водіями. Перш за все це стосується профілактичної роботи, відповідей на скарги, формує пояснення від водіїв. В її компетенції й медогляд водіїв. Щоранку на 5 годину приходять медики. Якщо мають підозри щодо стану здоров’я (йдеться й про застуди, інші хворобливі симптоми), водієві забороняють виходити на лінію.

«Я вчилась у Вінниці в трамвайно-тролейбусному училищі. Коли повернулась в Івано-Франківськ тут все здавалось новим, зовсім інший рухомий склад. Тут на той час вже були «Шкоди»! До 2000 року працювала водієм від дзвіночка до дзвіночка, навіть у декреті не затрималась ні дня. Були різні цікаві випадки, пасажири всілякі траплялись. Для водія головне, щоб скарги не було від пасажирів. Пам’ятаю, як я молода 18-річна дівчинка прийшла на підприємство. У нас було шість тролейбусів на лінії. Приїжджаю я на зупинку «Радіозавод», стоять бабусі, одна другій каже: «Мару, ти сюди не сідай, бо тато купив їй права і той автобус, ми почекаємо краще хлопа». А я собі думаю: «Чекайте-чекайте, ззаду їде ще 5 тролейбусів і 5 дівчат». Ще один цікавий випадок був. Раніше на Пресмаші був ринок, маршрут №2 завжди був переповнений. Переді мною поламався тролейбус, тому я змушена була зупинитись і безкоштовно пересадити всіх у свій. А в мене якраз злетіли приймачі з контактної мережі, вийшла їх поправити. Захожу в салон, дивлюсь – у кабіні купа кошиків. А жінки мені кажуть, йди звідси, тобі місця й так не стане. Довго довелось пояснювати, що я водій», - згадує пані Лілія.

Маленькі історії великого підприємства

Іван Пиріг, майстер з ремонту рухомого складу. Працює на підприємстві з 1983 року. Починав у Львові, потім перевівся сюди. Спочатку працював начальником служби. Зізнається, що треба було більше вихідних, тому перевівся на майстра з випуску рухомого складу. Несправності у машинах бувають різні. Каже, що це залежить і від стану доріг. Загалом, тролейбуси старі, є по 35 років. Деякі навіть пам’ятають повінь у 1989 році. Тоді дуже підтопило депо, вода пішла в лонжерони і значно зашкодила транспорту. Старий рухомий склад розсипається зсередини.

«Випадки бувають різні. Ну от наприклад, стоїть тролейбус, замерз, ходиш-ходиш його грієш, він вже аж кипить. А потім виявляється, що там всього лиш одна трубочка замерзла, її відігріли і повітря пішло усією системою», - пригадує пан Іван.

А також розповідає, що на нові тролейбуси МАНи спочатку дивились з острахом.

«Ми від світу відстали на років 50 або й більше, там вже така електроніка, що нам і не снилось. Помалу освоїли, доходимо своїм розумом. Тепер ремонтуємо без проблем. А так файні тролейбуси, поки ще серйозних поломок не було, якісь дрібнички: то десь примерзне, то десь підварити треба, десь підмарафетити», - сміється майстер.

Ольга Копачук, водій тролейбуса. Водієм стала рік тому, а на підприємстві працює ще з 2011 року. Починала кондуктором. Про роботу депо знає не з книжок, бо тато й мама дівчини працюють на «ЕАТ». Ольга зізнається, що водієм працювати важче, бо відповідальність більша. Та й навчитись кермувати їй було нелегко. Коли вперше сіла за кермо, відчувала величезний страх, що поведе такий габаритний транспорт. Але інструктори дуже допомогли, тому з часом без проблем освоїла новий фах. Тепер має свій рідний маршрут - №10. Каже, що з людьми працювати непросто, тому й кожен новий день не схожий на попередній.

 

Маленькі історії великого підприємства

Ганна Насімук, водій тролейбуса. Почала працювати на «ЕАТ» ще в 90-ті роки, коли мала всього лиш 19 років. Зізнається, що прийшла сюди через хорошу зарплатню як для молодої дівчини. Одразу починала з водія. Згадує, що починати було нестрашно, їздити ніколи не боялась. Порівнюючи каже, що тепер стало складніше, адже збільшилось навантаження на лінії, ущільнився графік руху. Багато курйозів пригадати не може, але пам’ятає, що якось пасажири подарували квіти. Чоловік пані Ганни теж працює на підприємстві, тому головна тема вдома – тролейбуси, це велика частина їхнього життя.

«Працюємо на одному рівні, бо ми, жінки, фактично виконуємо таку ж роботу, як чоловіки. За багато років кермування тролейбусом, не можу себе уявити кимось іншим, дуже звикла», - розповідає пані Ганна.

Маленькі історії великого підприємства

Сергій Огульчанський, водій тролейбуса. Працює на «ЕАТ» з 2002 року, влаштувався одразу після армії за порадою тата. Той теж працює на цьому підприємстві.

«За ці роки працювати стало легше, з’явився новий транспорт, їздити простіше. МАНи зі старим рухомим складом навіть не порівнюються. Тут їздиш і відпочиваєш – комфортно, тепло. Робота весела. Буває п’яні засинають і заїжджають в депо, ми їх вже тут будимо. Був випадок, що один заснув і ніяк не хотів виходити, казав, що він вдома. Мусили викликати поліцію», - згадує пан Сергій.

Маленькі історії великого підприємства


07.03.2018 2134
Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1259
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1893 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1150
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3740
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3426 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2787 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

382

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

492

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1036

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1603
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1102
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1127
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

820
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6651
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

775
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44108
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3409
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35758 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

295
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

423
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

706
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

780