Майбутнє газет: Текст помер, хай живе Контент

Інтернет занадто швидко увійшов до нашого медіа-життя. Тому виникає питання, що має із нього вийти?

 

На думку дослідника ЗМІ Філіпа Майєра, це будуть традиційні газети. Він так і назвав свою книгу "Зникнення газет".

Більшість дослідників меді-ландшафту погоджуються з тим, що нові види ЗМІ, Web 2.0, Podcasts, новини з мобільного телефону та сучасні можливості постійно перебувати в мережі через мобільний зв'язок та через систему WiFi ставлять видавців та редакторів класичних газет перед багатьма питаннями та новими викликами.

Утім, не всі згодні з тим, що у 2043 році традиційні газети зникнуть у країнах першого світу (саме цей рік пророкує дослідник для "смерті газети").

Звісно, ознаки криз газет відомі: інтерес читачів згасає, наклади газет знижуються, прибуток від реклами зменшується.

Україна – провінційна країна глобального села, тому нашу завтрашню реальність потрібно видивлятися в сьогоднішній американській.

2010 став переломним на ринку реклами США, адже "нет-газети" зібрали 25,8 мільярдів доларів (більша частина грошей осідає не у виробників контенту, а у пошукових систем), а старі газети – 22,8.

За підрахунками Газетярської асоціації США протягом 1990-2004 років кількість людей працюючих в друкованих газетах Сполучених Штатів зменшилась на 18%. І це в епоху інформаційного суспільства, коли в газетах працюють в основному білі комірці, випещені третім сектором.

Більш того, як з’ясувала компанія Pew Research Center у ході свого щорічного дослідження "State of the Media", 46% американців читають новини в Інтернеті як мінімум тричі на тиждень, тоді як газети (в тому числі їх онлайн-версії) лише 40%.

Отже, криза газет у США безсумнівна.

Український ринок друкованих ЗМІ з невеликим запізненням також підтримує світові тенденції. Якщо звернути увагу на тиражі, побачимо, що у 1990 тираж становив 25 мільйонів примірників, у 1995 – 21, у 2000 – 48, у 2006 – 90, у 2009 – 55.

Починаючи з 2006 року йде стабільне падіння тиражів друкованих газет, що важко пояснити лише одним негативним впливом глобальної економічної кризи (це все при умові довіри до даних Держкомстату).

Звісно, Інтернет-газети мають переваги: актуальність, дешевизна та глобальність доступу. Утім, у друкованих газет є також своя перевага – краща аналітика. На цьому факті наголошує німецький видавець Верне Д’інка.

Дійсно, читання великої аналітичної статті в неті проходить за принципом "назва – висновок". І якщо вірити австрійському фізику Маху (економія мислення) та українським окулістам, то ми чинимо цілком вірно, коли так "читаємо".

Ще одним тривожним дзвінком для традиційних щоденних газет є безкоштовна газета. ЇЇ розвиток може бути пов’язаний не лише з економічною складовою, а й з фінансуванням зацікавлених інвесторів.

Безкоштовні газети можуть жити за рахунок явного чи прихованого ("джинси") комерційного чи політичного замовлення. Хоча, частіше за обидва рахунки. Вони займають нішу "незалежних" ЗМІ, що зрозуміло веде до збільшення ангажованості преси, оскільки "незалежні" не витримують конкуренції із ЗМІ, що мають політичний чи корпоративний фінансовий "підігрів".

Утім, це скоріше внутрівидова конкуренція, яка не робить жодних структурних змін. Як каже керівник "Metro" Пер Мікаел Йенсен: "Найбільшим викликом для газет, за які слід платити, є не безкоштовні видання. Найбільший виклик для них – вони самі".

У будь-якому випадку, сучасні традиційні газети стоять перед викликом, на який вони змушені або творчо відповісти, або перестати існувати.

Важко сказати, чи існує майбутнє в традиційних газет за сучасних швидкоплинних технічних змін. Утім, вони ж змогли вижити в часи, коли розвиток ТБ вважали могильщиком традиційних газет. Хто сказав, що вони цього не зможуть зробити і тепер?

 

Олександр Куриленко, для УП


Коментарі (4)

кук 2011.03.19, 13:05
Усе начебто так. Але до 2043 року може не дотягнути і інтернет, у нинішньому своєму вигляді. Тому ховати газети передчасно. Газета - це певна культурна звичка, а отже, поколіннєва штука. Покоління, яке любить взяти до кави чи до потяга газетину, ще на коні. І зрештою, яка різниця, на якій платформі читати добру інфу. З айпаду чи з паперу - аби було що читати. Якісний контент - от головна і вічна проблема усіх ЗМІ. Технологія - справа другорядна, хоч і важлива.
qwerty 2011.03.19, 13:21
спочатку зникнуть журналісти
Кук 2011.03.19, 14:52
:) спочатку зникнуть читачі. ютюб рулить
taurus 2011.03.19, 17:19
Все правильно. Контент можуть створювати прості люди. Журналісти не потрібні. Тому журналісти вже перетворились на деградуючу професію. Подивіться на українську журналістику:)
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

499
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1140
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2629
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1041
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1282
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2584

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

999

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1566 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1807

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1895
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

13
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

416
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

626
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

155
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

705
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

607
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

811
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

414
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

18
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

292
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

406
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

526