Сестро! Якби ти почитала що-небудь, окрім Інтернету, ти би здивувалася.
Ти би зрозуміла, що не треба доводити виключне становище жінки та її виключну роль у суспільстві. Тому що дві найважливіші події в історії людства сталися через жінок. За їх безпосередньої участі. І всі про це знають. Абсолютна більшість із цим не сперечається. Збереглися навіть імена цих, без перебільшення, найвидатніших смертних в історії. Їх звали Єва та Марія.
Ти би дізналася, що про третю найважливішу, найвидатнішу, найбільш дивну та радісну подію в історії першими довідалися жінки. Тому що виявилися більш достойними, ніж чоловіки. І про це також усі знають.
Ти би дізналася, що боротися за права жінок запізно. Адже наші права зрівняні із правами чоловіків Тим, Хто створив і нас, і їх. Він сказав: «немає ані чоловічого роду, ані жіночого», маючи на увазі рівність наших душ, а значить – здібностей та можливостей. Тим паче дивно боротися за якісь там соціальні, економічні, політичні права у той час, коли наше найбільше право – право на безсмертя душі – залишається нереалізованим. Про те, як його реалізувати, написано в одній древній збірці. Якщо захочеш, я тобі скину посиланнячко.
Ти б не обурювалася через відмінність жінок та чоловіків, а зрозуміла, чому ми різні. Адже ми не нерівні. Ми просто різні. Ти б зрозуміла, для чого насправді це потрібно. Адже справа не лише у народженні дітей. Тим паче, сьогодні, у час розвинених медичних технологій. Ти б зрозуміла, що стирання граней між жінками та чоловіками робить неможливим єднання різного в одному, тобто – любов. Увінчану шлюбом.
Ти б дізналася: боротися за право на аборти, запліднення без чоловіка, гомосексуальні стосунки, і все інше, що стосується статевої сфери, тебе змушує не почуття власної гідності чи справедливості. А одна безстатева істота, що ненавидить людину як таку, будь то жінка чи чоловік. І безмірно радіє моральним аномаліям, що відбуваються у суспільстві. І злобі, що їх супроводжує. І робить усе для того, аби їх поглибити. Звільнися від його впливу, тобі стане легше. «Пізнай істину, і істина зробить тебе вільною». Що є істина, написано у тій же древній збірочці.
Нарешті, ти би зрозуміла: крайні форми фемінізму, до яких рано чи пізно неодмінно дійде будь-яка ідейна феміністка, порушують права інших людей. Право батьків називати свою доньку «донькою», а не як-небудь інакше, «необразливо». Право дитини називати свою маму «мамою», а не «особою, що народила, 1». Право чоловіків бачити у жінці – жінку, а не безстатеву істоту. Більш того, вони порушують права звичайних жінок. Коли жінки перестають бути вповні жінками, чоловіки перестають бути вповні чоловіками. І де нам, звичайним жінкам, тоді шукати нормальних чоловіків? Виникає проблема. Що призводить до душевних переживань, навіть страждань. І хто у цьому винен?..
Сестро! Я знаю, що з тобою відбувається. Хоча ти сама цього не розумієш. Чи, може, просто боїшся собі у цьому зізнатися. Тобі бракує Любові. У найкращому, найвищому розумінні цього слова. Ти мучишся. Сердишся. Мечешся. Не знаючи, чим втамувати спрагу своєї душі. Ти знайшла собі справу, але це – не жива вода, що може заспокоїти твоє серце. Це сурогат, замінник, підробка. Котра не живить, але ще більше роз’ятрює внутрішні рани. Але – нічого. Коли з’явиться чоловік, що полюбить тебе; коли його любов зцілить тебе – усе стане на свої місця.
Мабуть, ти не вмієш молитися. Але я всеодно скажу: молися про Любов. Колись давно мені – допомогло.
Надія Моклюк
