Нагадаємо, наприкінці минулого року ініціативні мешканці вулиці виступили категорично проти рубки дерев. Вони ходили до влади, ініціювали громадські слухання, зібрали 5000 підписів. Чиновники запевняли, що так складений проект, а на місці старих лип посадять нові. Але люди домоглися змін до проекту: комунікації посунули від коріння дерев до центру дороги.
«Мабуть, липи висаджувалися, коли не було цих будинків, – говорить одна з найбільших захисників лип Світлана Пронь. – Зараз тут мало світла й, думаю, маленький саджанець не приживеться. Має шанс дерево, якому виповнилося 10‑12 років, і тільки якщо його посадять з його власним кубом ґрунту, як це роблять у Європі. Це дорогі дерева, не знаю, чи вони впишуться у той кошторис, якщо робитимуть, як треба».
За словами пані Світлани, ще 23 жовтня минулого року вони звернулися в Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва (УкрНДІгірліс) з проханням надіслати рекомендації, як доглядати за липами, й надати липовій алеї статус пам’ятки природи. Рекомендації надіслали. Але ніхто нічого не робив. «Тільки біля мого будинку засипали шутром, – каже жінка, – щоб я не казала, що корінці мерзнуть. А повсюди зранені нещасні пошкоджені коріння отак і зимували».
Недавно на вулиці була комісія, яка перевіряла липи на довговічність: стукали обухом по дереву та слухали звук. На «глухих» деревах робили засічку сокирою. Так позначили 39 лип.
Світлана Пронь не вважає, що у всьому винні чиновники чи комунальники. На її думку, тих смикає за ниточки хтось інший, впливовий – надто вже цікава вулиця в комерційному плані. «Офіційно тут ще немає дозволів на будівництво, – каже мешканка, – бо не було комунікацій, а будувати колектор власним коштом нікому не цікаво. Чекали, поки держава вкладе гроші. Тепер старі будинки зноситимуть, а будуватимуть елітні багатоповерхівки».
Пані Світлана наголошує: вона не проти рубки дерев. Але тільки тих, які справді небезпечні, гнилі, можуть впасти. А от зрізати лише тому, що вони комусь заважають, – маразм і не по-європейськи.
Або рубаємо, або… ріжемо
Як каже завідуючий лабораторії екології та захисту лісу УкрНДІгірліс Юрій Шпарик, є два шляхи поводження зі старими деревами. Таке дерево можна або зрубати й посадити нове, або визначити пам’яткою природи чи садово-паркового мистецтва й тоді зберігати усіма можливими способами. Але заповідати можна тільки кожне дерево окремо. І для цього воно ще мусить бути пов’язане з якоюсь історичною постаттю чи подією. Тому з липової алеї є шанс зробити хіба пам’ятку садово-паркового мистецтва та й то лише після реконструкції, бо нині там уже все розрили. (І якщо залишиться що заповідати – Ред.)
Багатьом липам на Шевченка по 80‑90 років. За словами Юрія Шпарика, у наших умовах 80 років – це нормативний вік лип. Якщо ж їх ще й підстригають, формують крону, то вік скорочується удвічі. «Після 80 років дерево стає аварійно небезпечним, – каже фахівець. – Тому підхід має бути об’єктивним».
За словами Юрія Шпарика, оглядається дерево так: по ньому треба стукнути, якщо дзвенить – здорове. Якщо ж глухе, то, ймовірно, йому лишилося кілька років. Кожне із 39 дерев має свою причину, чому потрапило до списку. Одні гнилі, інші нависають над будинками, треті – над дорогою, четверті мають хворобу (некроз). «Ми хочемо забрати ті дерева, які є аварійнонебезпечними, – зазначає фахівець. – Вони можуть і нас пережити, а можуть впасти сьогодні-завтра».
Як підкреслює Шпарик, на жаль, у роботі з деревами в місті немає системності. Адже, за нормативними документами, інвентаризацію усіх дерев треба проводити кожні п’ять років. Натомість в Івано-Франківську її не робили вже з 10 років.
І знов чекаємо грошей
Як каже заступник керівника департаменту комунального господарства Василь Білик, вони чекають, поки інститут лісництва дасть висновки, які дерева залишаються із тих 39, а які треба рубати. Решту лип, щойно сприятиме погода, почнуть чистити. Усіх рекомендацій інституту Білик обіцяє дотримуватися. А от інформацію про нібито зацікавленого забудовника спростовує. Каже, роблять каналізацію, тому що лікарню на Мазепи постійно затоплює. А завдяки новому колектору проблема зникне.
«Ми працювали цілу зиму, до сьогодні, – говорить Білик. – Копали, робили комунікації, вивозили гравій, і сніг з морозом нам не заважали. Уже поміняли комунікації: газові, частину каналізації, повністю водопровід, електрику. Скоро там встановлять світильники та під’єднають телефонну лінію».
Аби вирішити питання з фінансуванням, міський голова Віктор Анушкевичус звернувся з листами у кілька міністерств та ОДА. Відповідей ще нема. А Василь Білик не хоче гаяти часу, тож просить міськраду долучитися до фінансування. Адже загальна вартість ремонту вулиці майже 12,8 млн. грн., із них 2,8 млн. – з міського бюджету.
А з 39 липами все буде так: кожне дерево детально вивчать, до кожного напишуть обґрунтування. Мабуть, якісь доведеться зрубати, але деякі вдасться зберегти. Завдяки пильності мешканців, пише Репортер.
Читайте також:
