Урочисті привітання Мирослава Симчича відбулися у Музеї історії міста Коломиї. Із днем народження іменинника вітали його побратими, влада міста.
Приємним сюрпризом для Мирослава Симчича стало також те, що його прийшли привітати молоді люди з Донбасу, які приїхали на Прикарпаття відсвяткувати Різдво, передає Фіртка з посиланням на Вікна.
Журналіст з Коломиї Євген Гапич у Facebook про іменинника та захід, який відбувся у місті написав таке:
“А ось вчора цьому Герою України, Мирославу Симчичу, виповнилося 92 роки. Дай Бог йому 100 років жити. Але, сумно якось. Навколо всі такі патріоти, а в ЗМІ жодної згадки. Та і не тільки в ЗМІ. Ні Коломийська Самооборона, ні Правий сектор та й ні одна інша громадська організація не згадала. І привітати прийшло не так багато. Не цікаво зараз? Не рейтинговий? Я розумію. Згадують про нього лише під час виборів”.
Довідка. Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року в селі Вижний Березів, що належав до Коломийського повіту (тепер — Косівський район — Авт.) — сотенний УПА, політв’язень.
У 1941 році долучився до лав юнацької сітки ОУН. Перед закінченням Коломийського архітектурного технікуму, восени 1943 року відправлений до першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в Космач, де служив кулеметником. Після закінчення старшинської школи у Космачі в 1944-му році повертається до рідних країв.
В 1949 році засуджений Івано-Франківським Військовим трибуналом на 25 років позбавлення волі за участь в УПА. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Згодом повторно був засуджений ще на 25 років за «участь у націоналістичному угрупуванні».
У 1963 році Симчича звільнили. Однак, 30 січня 1968 року він знову заарештований за «нововиявленими обставинами». Верховний Суд СРСР направив Симчича відбувати покарання аж до 1982 року.
У 1982 році Мирослав Симчич, не виходячи на волю, визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом і засуджений за ст.187-І КК УРСР на 2,5 років таборів «за наклепи на радянський державний і суспільний лад».
Мирослав Симчич був звільнений лише у 1985 році. Усього відбув в ув’язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні. Ще рік після звільнення перебував під наглядом. Навіть після проголошення Незалежності України міліція Запоріжжя «за звичкою» приходила перевіряти особливо небезпечного злочинця.
Указом Президента України від 26 листопада 2005 року його було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.
У 2008 році Мирославу Симчичу у Коломиї було встановлено прижиттєвий пам’ятник.
Нині він на пенсії. Живе у Коломиї і є почесним громадянином Коломиї.
