Кузьмі Хобзею, українському політв’язню, якого радянська влада засудила до 25-ти років концтаборів, відкрили меморіальну дошку в Калуші

У понеділок, 4 грудня, в Калуші відкрили меморіальну інтерактивну дошку Кузьмі Хобзею.

Кузьма Хобзей, багатолітній політв’язень радянського режиму, громадський діяч, автор книги «Тернистими шляхами», Почесний громадянин міста Калуша, депутат Калуської міськради першого демократичного скликання.

Меморіальна дошка розміщена на початку вулиці, якій раніше міськрада дала ім’я Кузьми Хобзея.

Присутні на церемонії відкриття меморіальної дошки згадували про життя української громади в Приполяр’ї - в місті Інта (Комі АРСР), куди 18-річний Кузьма Хобзей, студент другого курсу Чернівецького університету, був засланий радянським режимом на 25 років концтаборів суворого режиму.

Микола Хобзей, старший син політв’язня, доктор медичних наук, колишній начальник управління охорони здоров’я, заступник голови Львівської ОДА та високопосадовець Міністерства охорони здоров’я, на відкритті меморіальної дошки згадав, як батько ще в радянські часи одного разу сказав, що він навряд чи доживе до Незалежної України, але впевнений, що онуки – доживуть.

«Дякую Богу, що не лише ми і онуки, а й батько дожив до Незалежної України. Переконаний, що наша українська земля відтепер завжди буде вільною та народжуватиме українських героїв, подібних до нашого батька».

Микола Хобзей поділився багатьма цікавими та хвилюючими спогадами про батька. Про поневіряння навіть після звільнення з табору:

«Можливості повернутися в Україну не було. Радянська влада створила замкнуте коло – не прописували поки немає роботи, а на роботу не брали без прописки.

Тоді батькові один львівський міліціонер сказав – вас всі обмануть, краще повертайтеся в Інту, заробіть грошей, а коли часи зміняться – повернетеся в Україну. Пізніше відкрилася можливість повернутися в Україну, але лише до Збруча…

Коли ми, сини Кузьми Хобзея, вперше були в Україні то почали казати татові – «дивіться, сніг на деревах!», але то був цвіт вишні, якого ми в Приполяр’ї раніше ніколи не бачили…

Батькові як прекрасному фахівцю вже в Калуші пропонували йти в комуністичну партію та пророкували кар’єру високого керівника. Але, звісно, що це було для нього неможливим, він лише відповідав, що «вже занадто старий і «недостойний».

Олег Кушлик, керівник КУНу міста Калуша, який народився в Інті й батьки якого все життя були дружніми з родиною Кузьми Хобзея, розповів хвилюючі деталі заслання:

«Ми, українці, в засланні завжди виділялися. А «вуйко Кузьма» завжди був лідером і зразком для нас.

В Інті була шестиденка – вихідний лише один день, але і в цей день українці збиралися, щоб згадати Україну, поспілкуватися українською мовою…

Жінки в тих нелюдських умовах, працюючи на лісоповалах, знаходили в собі сили та натхнення для того, щоб вишивати.

Але металевих голок не можна було мати, то прилаштовували рибні кістки й вишивали ними. А кольорові нитки отримували з розпущених старих речей.

Тими вишивками прикрашали наш одяг. Звісно, що це є ознакою нашого українського характеру та патріотизму. А ще – потягу до краси та гармонійності. Такі ми є».

Син Кузьми Хобзея Павло, ексзаступник міністра освіти і науки України, кандидат фізико-математичних наук, співзасновник та перший директор Львівського фізико-математичного ліцею, також згадав про вишивку з Інти:

«Одного разу я знайшов вишивку Божої Матері з вишитим гаслом «Допоможи мені повернутися в Україну до родини».

Наші батьки працювали, вишивали, вірили в Україну… Українці в таборі, а це часто були люди з найкращою освітою, перекладали сонети Шекспіра, здобували освіту, писали, займалися наукою…

І батько завжди нам говорив – «добре вчіться, бо Україні потрібні будуть освічені українці». Він і сам здобув вищу гірничу освіту, працюючи на шахті в Інті після звільнення».

Онук Кузьми Хобзея, депутат Львівської обласної ради від «Голосу», Северин Хобзей розповів, що в родині є традиція – щороку проводити Шевченківські вечори в день народження Тараса Шевченка, читати вірші:

«Цю традицію започаткував наш дідусь. Саме він спонукав нас вчити на пам’ять вірші Шевченка, придумував різні мотивації для онуків.

І тепер я розумію, що це було і є важливим у багатьох вимірах. А ще дідусь вчив нас в будь-яких важких умовах «добре виглядати». У всіх сенсах – зовнішність, одяг, доглянутість, настрій…

Цей перфекціонізм він також проніс через все своє життя, в найважчих умовах заполярних таборів».

…Пам’ять про таку людину з героїчною та непростою долею відтепер увіковічнена в Калуші. Депутат Івано-Франківської облради, президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Андрій Левкович, який став одним з ініціаторів увіковічнення пам’яті Кузьми Хобзея, у своєму виступі зазначив:

«Ми живемо зараз в дуже швидкий час, час швидкого прогресу, час тектонічних змін.

І саме зараз питання пам’яті, питання вдячності нашим попередникам, нашим героям, є дуже важливим. Те, що в Калуші з’явилася вулиця і меморіальна дошка Кузьми Хобзея – це саме акт нашої пам’яті та вдячності».


Довідково:

Кузьма Хобзей народився 6 серпня 1928 року в селі Драгасимів Снятинського району Івано-Франківської області.

1943 року вступив до лав юнацтва ОУН.

Уперше Кузьму Хобзея заарештували навесні 1945 року, проте незабаром випустили на волю.  1946 року він вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету, де розгорнув підпільну діяльність.

У січні 1948 року Кузьму Хобзея заарештовують удруге. У зв’язку зі скасуванням смертної кари йому присудили 25 років концтаборів суворого режиму і п’ять років позбавлення прав. Покарання відбував в Інті Комі АРСР, а відтак у Мордовії. Після звільнення наприкінці 1956 року працював на шахтах Інти, здобув вищу гірничу освіту.

1969 року родина Хобзеїв переїхав до міста Калуша. У листопаді 1988 року Кузьма Хобзей організував тут осередок української екологічної асоціації «Зелений світ» та став його співголовою. 1989 року брав участь у створенні на Калущині Народного руху України і згодом став членом його проводу. 1990 року його обрано депутатом Калуської міської ради першого демократичного скликання.

З відновленням в Україні організації ОУН-КУН 1992 року поновив своє членство в організації, його обрано до проводу КУН на Калущині. Член Калуської станиці Братства вояків УПА та управи Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих. 1994 року за активну участь у громадсько-політичному житті міста, вагомий особистий внесок в утвердження національної ідеї удостоєний звання “Почесний громадянин міста Калуша”

Помер у Львові 4 грудня 2006 року. Похований на Личаківському кладовищі.

Фотогалерея


05.12.2023 8874 33
Коментарі (33)

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

519
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

799
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6557
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1354
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2091
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2333

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

329

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

626

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1371

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

824
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

735
01.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

373
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2441
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1094 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

793
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1203
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1595
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

729
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1046
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

622
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2358 8