Кузьмі Хобзею, українському політв’язню, якого радянська влада засудила до 25-ти років концтаборів, відкрили меморіальну дошку в Калуші

У понеділок, 4 грудня, в Калуші відкрили меморіальну інтерактивну дошку Кузьмі Хобзею.

Кузьма Хобзей, багатолітній політв’язень радянського режиму, громадський діяч, автор книги «Тернистими шляхами», Почесний громадянин міста Калуша, депутат Калуської міськради першого демократичного скликання.

Меморіальна дошка розміщена на початку вулиці, якій раніше міськрада дала ім’я Кузьми Хобзея.

Присутні на церемонії відкриття меморіальної дошки згадували про життя української громади в Приполяр’ї - в місті Інта (Комі АРСР), куди 18-річний Кузьма Хобзей, студент другого курсу Чернівецького університету, був засланий радянським режимом на 25 років концтаборів суворого режиму.

Микола Хобзей, старший син політв’язня, доктор медичних наук, колишній начальник управління охорони здоров’я, заступник голови Львівської ОДА та високопосадовець Міністерства охорони здоров’я, на відкритті меморіальної дошки згадав, як батько ще в радянські часи одного разу сказав, що він навряд чи доживе до Незалежної України, але впевнений, що онуки – доживуть.

«Дякую Богу, що не лише ми і онуки, а й батько дожив до Незалежної України. Переконаний, що наша українська земля відтепер завжди буде вільною та народжуватиме українських героїв, подібних до нашого батька».

Микола Хобзей поділився багатьма цікавими та хвилюючими спогадами про батька. Про поневіряння навіть після звільнення з табору:

«Можливості повернутися в Україну не було. Радянська влада створила замкнуте коло – не прописували поки немає роботи, а на роботу не брали без прописки.

Тоді батькові один львівський міліціонер сказав – вас всі обмануть, краще повертайтеся в Інту, заробіть грошей, а коли часи зміняться – повернетеся в Україну. Пізніше відкрилася можливість повернутися в Україну, але лише до Збруча…

Коли ми, сини Кузьми Хобзея, вперше були в Україні то почали казати татові – «дивіться, сніг на деревах!», але то був цвіт вишні, якого ми в Приполяр’ї раніше ніколи не бачили…

Батькові як прекрасному фахівцю вже в Калуші пропонували йти в комуністичну партію та пророкували кар’єру високого керівника. Але, звісно, що це було для нього неможливим, він лише відповідав, що «вже занадто старий і «недостойний».

Олег Кушлик, керівник КУНу міста Калуша, який народився в Інті й батьки якого все життя були дружніми з родиною Кузьми Хобзея, розповів хвилюючі деталі заслання:

«Ми, українці, в засланні завжди виділялися. А «вуйко Кузьма» завжди був лідером і зразком для нас.

В Інті була шестиденка – вихідний лише один день, але і в цей день українці збиралися, щоб згадати Україну, поспілкуватися українською мовою…

Жінки в тих нелюдських умовах, працюючи на лісоповалах, знаходили в собі сили та натхнення для того, щоб вишивати.

Але металевих голок не можна було мати, то прилаштовували рибні кістки й вишивали ними. А кольорові нитки отримували з розпущених старих речей.

Тими вишивками прикрашали наш одяг. Звісно, що це є ознакою нашого українського характеру та патріотизму. А ще – потягу до краси та гармонійності. Такі ми є».

Син Кузьми Хобзея Павло, ексзаступник міністра освіти і науки України, кандидат фізико-математичних наук, співзасновник та перший директор Львівського фізико-математичного ліцею, також згадав про вишивку з Інти:

«Одного разу я знайшов вишивку Божої Матері з вишитим гаслом «Допоможи мені повернутися в Україну до родини».

Наші батьки працювали, вишивали, вірили в Україну… Українці в таборі, а це часто були люди з найкращою освітою, перекладали сонети Шекспіра, здобували освіту, писали, займалися наукою…

І батько завжди нам говорив – «добре вчіться, бо Україні потрібні будуть освічені українці». Він і сам здобув вищу гірничу освіту, працюючи на шахті в Інті після звільнення».

Онук Кузьми Хобзея, депутат Львівської обласної ради від «Голосу», Северин Хобзей розповів, що в родині є традиція – щороку проводити Шевченківські вечори в день народження Тараса Шевченка, читати вірші:

«Цю традицію започаткував наш дідусь. Саме він спонукав нас вчити на пам’ять вірші Шевченка, придумував різні мотивації для онуків.

І тепер я розумію, що це було і є важливим у багатьох вимірах. А ще дідусь вчив нас в будь-яких важких умовах «добре виглядати». У всіх сенсах – зовнішність, одяг, доглянутість, настрій…

Цей перфекціонізм він також проніс через все своє життя, в найважчих умовах заполярних таборів».

…Пам’ять про таку людину з героїчною та непростою долею відтепер увіковічнена в Калуші. Депутат Івано-Франківської облради, президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Андрій Левкович, який став одним з ініціаторів увіковічнення пам’яті Кузьми Хобзея, у своєму виступі зазначив:

«Ми живемо зараз в дуже швидкий час, час швидкого прогресу, час тектонічних змін.

І саме зараз питання пам’яті, питання вдячності нашим попередникам, нашим героям, є дуже важливим. Те, що в Калуші з’явилася вулиця і меморіальна дошка Кузьми Хобзея – це саме акт нашої пам’яті та вдячності».


Довідково:

Кузьма Хобзей народився 6 серпня 1928 року в селі Драгасимів Снятинського району Івано-Франківської області.

1943 року вступив до лав юнацтва ОУН.

Уперше Кузьму Хобзея заарештували навесні 1945 року, проте незабаром випустили на волю.  1946 року він вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету, де розгорнув підпільну діяльність.

У січні 1948 року Кузьму Хобзея заарештовують удруге. У зв’язку зі скасуванням смертної кари йому присудили 25 років концтаборів суворого режиму і п’ять років позбавлення прав. Покарання відбував в Інті Комі АРСР, а відтак у Мордовії. Після звільнення наприкінці 1956 року працював на шахтах Інти, здобув вищу гірничу освіту.

1969 року родина Хобзеїв переїхав до міста Калуша. У листопаді 1988 року Кузьма Хобзей організував тут осередок української екологічної асоціації «Зелений світ» та став його співголовою. 1989 року брав участь у створенні на Калущині Народного руху України і згодом став членом його проводу. 1990 року його обрано депутатом Калуської міської ради першого демократичного скликання.

З відновленням в Україні організації ОУН-КУН 1992 року поновив своє членство в організації, його обрано до проводу КУН на Калущині. Член Калуської станиці Братства вояків УПА та управи Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих. 1994 року за активну участь у громадсько-політичному житті міста, вагомий особистий внесок в утвердження національної ідеї удостоєний звання “Почесний громадянин міста Калуша”

Помер у Львові 4 грудня 2006 року. Похований на Личаківському кладовищі.

Фотогалерея


05.12.2023 8807 33
Коментарі (33)

13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

17872
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1588
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1131
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2173
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3717
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1417

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1832

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

601

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1221

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1378
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

737
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24324
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

579
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

541
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

683
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1580
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

742
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

7812
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

707
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1850 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

678
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

582