Ксенія Фукс: Діагностований психіатричний розлад - це не вирок, а особливості

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка. 

Вона авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020».

Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.


Привіт, Ксеніє! Нарешті у нас з’явилась можливість поспілкуватись публічно в новому році. І це привід для радощів. Для початку, спробуємо зробити з тобою підсумки минулого року, я б сказав навіть якоюсь мірою, апокаліптичного. Як пройшов твій 2020-ий? Які злети й падіння тебе спіткали?


Привіти! Так, 2020-й - це був дійсно рік не для слабких нервів. Впродовж першої хвилі коронавірусу та пов’язаних з нею карантинних обмежень довелося зіткнутися з абсолютно новою для мене реальністю. До карантину в мене був розпланований весь рік, майже кожен тиждень, багато заходів, поїздок, подорожей. А тут довелося все скасувати та навчитися жити з самою собою. Весною мене дуже „крило“, я постійно оновлювала стрічку новин, сподіваючись кожного разу, що от зараз знову відкриють кордони. Але допомагала творчість та звісно сучасні методи комунікації. „Посідєлки“ у відеочатах з бокальчиком вина стали новою традицією. Народилося багато творчих ідей, які зараз вже в етапі планування та реалізації. Також цей рік став таким собі лакмусовим папірцем щодо адекватності оточення. І не всі це випробування пройшли. На жаль. Але я вирішила для себе, що усі токсичні стосунки будуть безжалісно розірвані, бо нічого окрім розчарувань вони в собі не несуть.


Що найважливіше ти винесла з цього всього?


Тут скоріше не винесла, а ще раз упевнилася, що творчість - це цілюще джерело для будь-яких важких емоційних життєвих ситуацій; що концентрувати увагу треба на людей, які тебе щиро люблять та завжди готові підтримати; що справжні друзі - ті, хто щиро радіють твоїм успіхам; ну і так, що ніякі зуми чи чати ніколи не замінять живого спілкування з щирою теплотою від людей навпроти.


В тебе за спиною вже дві видані книжки, я знаю, що ти окрім писання займаєшся й іншими видами мистецтва. Скажи, якби ти не писала, ким ти себе бачиш в такому випадку, чим би ти займалась?


Тоді б більше часу присвятила саме образотворчому мистецтву, пішла б вчитися в Академію мистецтв, здобула б додаткову кваліфікацію арт терапевта - для того, щоб не тільки створювати об’єкти мистецтва, а вчити інших насолоджуватися процесом та знаходити в ньому силу та гармонію з самим собою.


Нещодавно в мене у гостях на інтерв'ю була Оксана Лозинська. Вона емігрантка як і ти, але вже багато років проживає у Нідерландах. А розкажи мені й нашим читачам, як відрізняється життя, на твою думку (і спостереження) в Німеччині й Україні? Які головні відмінності? В чому схожості?


Головна відмінність - це рівень соціальної відповідальності суспільства загалом та кожного окремо. В Україні взагалі з цим прям журбинка. В нас всі думають, що „отам зверху“ мають за все дбати, хоча насправді починати треба завжди з себе. Це стосується як навколишнього середовища чи толерантності, так і бізнес-стосунків. Кожен раз, коли стикаюсь з цим славнозвісним „бізнесом по-українськи“, мене починає аж трясти від злості. Про відмінності, насправді, можна написати окрему статтю. Мабуть, тому я живу в Німеччині, оскільки саме тут мені комфортно, тут я почуваю себе в безпеці, хоча і сумую за нашою атмосферою.

Схожості? Мабуть, тільки в тому, що українська діаспора тут - це теж така собі міні-Україна з постійними сварками та хохлосрачем з одного боку, й нереально сильним волонтерським рухом та прекрасними великими серцями - з іншого. Саме останні створюють для мене тут власну „мою“ Україну, яку я так люблю.


Повернемося до твого  письменницького життя. Розкажи, чому ти обрала саме теми дестигматизації психічного здоров’я?


По-перше, психічному здоров’ю присвячена лише перша книга „По той бік сонця". Друга „12 сезонів жінки“ підіймає багато різних соціально гострих проблем. І ось тут я намацала „своє“. Мабуть, це наслідки волонтерства. Це вже перетворилося в один із сенсів життя. Вкладати в усе, що роблю певну соціальну складову. Проводити інформаційну роботу, звертати увагу на те, що непокоїть не лише мене, але й десятки тисяч інших. Щодо психічного здоров’я - це окрема велика частина моєї роботи та життя. Як людина з діагностованим психіатричним розладом я хочу показати своїм прикладом, що психіатричний діагноз - це не вирок, а особливості, з якими можна прекрасно функціонувати, якщо мати відповідну інформацію та навички.


Спостерігаючи за настроями друзів та знайомих у нашій фесйбук-бульбашці, я помітив, що багатьом людям не вистачало у важкому 2020-му році підтримки й любові. Кожен по-різному сприймав виклики, в які нас (усе людство) загнала пандемія. Що для тебе є підтримка й любов?


Без них нікуди. Це те, що мотивує, наповнює, але тільки коли ти здатен не тільки отримувати, але й давати у відповідь. Тільки так можна бути по-справжньому щасливим.


Як гадаєш, яким буде світ після того, як людство переможе (якщо переможе) пандемію?


Тут не хочу давати ніяких прогнозів, нехай це роблять футурологи та аналітики. Просто хочеться вірити, що люди навчились більше цінувати одне одного, навчились цінувати кожен момент живого спілкування. Також дуже хочеться сподіватися, що епоха марного споживацтва трохи піде на спад. Бо ми ж прекрасно бачимо, що перед вірусом усі рівні - неважливо у що ти одягнута, чи яка автівка стоїть в гаражі.


Розкажи трошки про свої творчі плани на новий 2021 рік.


Тут я наворотила вже стільки, що вже починаю боятися, як це реалізувати. Боюся говорити про те, що ще не здійснилося.

Скажу тільки, що активно працюю над новими творчими форматами - в усіх сенсах. 

Активно пишемо заявки на гранти разом з командами. Готуємось до скасування карантинних обмежень. Щоб потім міцно вдарити живою культурою, за якою всі вже так скучили.


Що побажаєш нашим читачам?


Хочу побажати нам усім найскоріше зустрітися з найдорожчими людьми та затиснути одне одного в здорові обійми.

Фото:Ірина Матес


01.02.2021 Остап Микитюк 12431 2
Коментарі (2)

05.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

986
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

1553
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3416 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2654
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

3521
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

3066

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

400

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

857

Християнство називають релігією любові, і здається, ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

873

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

1507
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

436
06.02.2025

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

3305
01.02.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

20811
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1255
07.02.2025

Більшість (54%) громадян зазначають, що стосунки між вірянами різних церков та релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними.  

562
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

628
30.01.2025

Тридцятого січня християни відзначають свято Трьох Святих.  

1191
10.02.2025

KOZAK SIROMAHA — артист, який поєднує автентичну козацьку спадщину з сучасним звучанням. Його пісні проникають прямо в серце та надихають пам’ятати, хто ми є.  

337
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

202
10.02.2025

Президент США Дональд Трамп заявив, що мав телефонну розмову з путіним та спробував домовитися про припинення російсько-української війни.  

361
07.02.2025

Звернення ухвалили під час загальних зборів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.  

3714 1
05.02.2025

Україна готова до закінчення гарячої стадії війни з росією, втім без правових компромісів щодо окупованих територій.  

755 1