Ксенія Фукс: Діагностований психіатричний розлад - це не вирок, а особливості

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка. 

Вона авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020».

Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.


Привіт, Ксеніє! Нарешті у нас з’явилась можливість поспілкуватись публічно в новому році. І це привід для радощів. Для початку, спробуємо зробити з тобою підсумки минулого року, я б сказав навіть якоюсь мірою, апокаліптичного. Як пройшов твій 2020-ий? Які злети й падіння тебе спіткали?


Привіти! Так, 2020-й - це був дійсно рік не для слабких нервів. Впродовж першої хвилі коронавірусу та пов’язаних з нею карантинних обмежень довелося зіткнутися з абсолютно новою для мене реальністю. До карантину в мене був розпланований весь рік, майже кожен тиждень, багато заходів, поїздок, подорожей. А тут довелося все скасувати та навчитися жити з самою собою. Весною мене дуже „крило“, я постійно оновлювала стрічку новин, сподіваючись кожного разу, що от зараз знову відкриють кордони. Але допомагала творчість та звісно сучасні методи комунікації. „Посідєлки“ у відеочатах з бокальчиком вина стали новою традицією. Народилося багато творчих ідей, які зараз вже в етапі планування та реалізації. Також цей рік став таким собі лакмусовим папірцем щодо адекватності оточення. І не всі це випробування пройшли. На жаль. Але я вирішила для себе, що усі токсичні стосунки будуть безжалісно розірвані, бо нічого окрім розчарувань вони в собі не несуть.


Що найважливіше ти винесла з цього всього?


Тут скоріше не винесла, а ще раз упевнилася, що творчість - це цілюще джерело для будь-яких важких емоційних життєвих ситуацій; що концентрувати увагу треба на людей, які тебе щиро люблять та завжди готові підтримати; що справжні друзі - ті, хто щиро радіють твоїм успіхам; ну і так, що ніякі зуми чи чати ніколи не замінять живого спілкування з щирою теплотою від людей навпроти.


В тебе за спиною вже дві видані книжки, я знаю, що ти окрім писання займаєшся й іншими видами мистецтва. Скажи, якби ти не писала, ким ти себе бачиш в такому випадку, чим би ти займалась?


Тоді б більше часу присвятила саме образотворчому мистецтву, пішла б вчитися в Академію мистецтв, здобула б додаткову кваліфікацію арт терапевта - для того, щоб не тільки створювати об’єкти мистецтва, а вчити інших насолоджуватися процесом та знаходити в ньому силу та гармонію з самим собою.


Нещодавно в мене у гостях на інтерв'ю була Оксана Лозинська. Вона емігрантка як і ти, але вже багато років проживає у Нідерландах. А розкажи мені й нашим читачам, як відрізняється життя, на твою думку (і спостереження) в Німеччині й Україні? Які головні відмінності? В чому схожості?


Головна відмінність - це рівень соціальної відповідальності суспільства загалом та кожного окремо. В Україні взагалі з цим прям журбинка. В нас всі думають, що „отам зверху“ мають за все дбати, хоча насправді починати треба завжди з себе. Це стосується як навколишнього середовища чи толерантності, так і бізнес-стосунків. Кожен раз, коли стикаюсь з цим славнозвісним „бізнесом по-українськи“, мене починає аж трясти від злості. Про відмінності, насправді, можна написати окрему статтю. Мабуть, тому я живу в Німеччині, оскільки саме тут мені комфортно, тут я почуваю себе в безпеці, хоча і сумую за нашою атмосферою.

Схожості? Мабуть, тільки в тому, що українська діаспора тут - це теж така собі міні-Україна з постійними сварками та хохлосрачем з одного боку, й нереально сильним волонтерським рухом та прекрасними великими серцями - з іншого. Саме останні створюють для мене тут власну „мою“ Україну, яку я так люблю.


Повернемося до твого  письменницького життя. Розкажи, чому ти обрала саме теми дестигматизації психічного здоров’я?


По-перше, психічному здоров’ю присвячена лише перша книга „По той бік сонця". Друга „12 сезонів жінки“ підіймає багато різних соціально гострих проблем. І ось тут я намацала „своє“. Мабуть, це наслідки волонтерства. Це вже перетворилося в один із сенсів життя. Вкладати в усе, що роблю певну соціальну складову. Проводити інформаційну роботу, звертати увагу на те, що непокоїть не лише мене, але й десятки тисяч інших. Щодо психічного здоров’я - це окрема велика частина моєї роботи та життя. Як людина з діагностованим психіатричним розладом я хочу показати своїм прикладом, що психіатричний діагноз - це не вирок, а особливості, з якими можна прекрасно функціонувати, якщо мати відповідну інформацію та навички.


Спостерігаючи за настроями друзів та знайомих у нашій фесйбук-бульбашці, я помітив, що багатьом людям не вистачало у важкому 2020-му році підтримки й любові. Кожен по-різному сприймав виклики, в які нас (усе людство) загнала пандемія. Що для тебе є підтримка й любов?


Без них нікуди. Це те, що мотивує, наповнює, але тільки коли ти здатен не тільки отримувати, але й давати у відповідь. Тільки так можна бути по-справжньому щасливим.


Як гадаєш, яким буде світ після того, як людство переможе (якщо переможе) пандемію?


Тут не хочу давати ніяких прогнозів, нехай це роблять футурологи та аналітики. Просто хочеться вірити, що люди навчились більше цінувати одне одного, навчились цінувати кожен момент живого спілкування. Також дуже хочеться сподіватися, що епоха марного споживацтва трохи піде на спад. Бо ми ж прекрасно бачимо, що перед вірусом усі рівні - неважливо у що ти одягнута, чи яка автівка стоїть в гаражі.


Розкажи трошки про свої творчі плани на новий 2021 рік.


Тут я наворотила вже стільки, що вже починаю боятися, як це реалізувати. Боюся говорити про те, що ще не здійснилося.

Скажу тільки, що активно працюю над новими творчими форматами - в усіх сенсах. 

Активно пишемо заявки на гранти разом з командами. Готуємось до скасування карантинних обмежень. Щоб потім міцно вдарити живою культурою, за якою всі вже так скучили.


Що побажаєш нашим читачам?


Хочу побажати нам усім найскоріше зустрітися з найдорожчими людьми та затиснути одне одного в здорові обійми.

Фото:Ірина Матес


01.02.2021 Остап Микитюк 13347 2
Коментарі (2)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1677
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

674
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1015
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1444
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2662 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3754

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

818

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

446

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

355

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1009
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5163
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10541 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9015
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7544
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

841
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1031
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1312
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15795
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

230
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1358
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1766
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1673