Круглий стіл в редакції "Галицького кореспондента" щодо введення ринку землі в Україні завершився «нецікаво»… (ФОТО)

 

 

 

 

 

В п’ятницю, 16 грудня, редакція «Галицького кореспондента» провела круглий стіл з питання введення в Україні ринку землі. Учасниками зустрічі були народні депутати України: «фронтовик змін» Роман Ткач, «регіонал» Василь Чуднов, а також колишній заступник обласного Держкомзему, експерт фірми «Прикарпатський земельний центр», Дмитро Стефінко.

 

Як відомо, нещодавно Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект «Про ринок землі» та відправила його в комітет ВР, який займається земельними відносинами, на доопрацювання. Зауважимо, що Василь Чуднов голосував «за» законопроект, тоді як Роман Ткач, секретар земельного комітету ВР, – «проти» цього закону.

 

Василь Чуднов висловив переконання, що «закон необхідно приймати, треба відійти від сірих схем в земельних відносинах».

 

«Я переконаний, що будь-які правовідносини повинні бути законодавчо врегульовані. Якщо ми їх не відрегулюємо, то може статися, що за короткий час всією землею України буде володіти 300 сімей. В нас є один опозиціонер, прізвище якого починається на букву «Г», який вже володіє одним мільйоном гектарів сільськогосподарських земель. Люди хочуть бути реальними власниками і розпорядниками своєї землі, своїх паїв, бо якщо власник не має права продати чи купити землю, то таке право власності є фікцією», – сказав Василь Чуднов.

 

Роман Ткач обґрунтував своє негативне голосування щодо законопроекту наступним чином: «Я не голосував за законопроект «Про ринок землі», бо не був в момент голосування в сесійній залі. Саме тоді фракції БЮТ та Нашої України покинули зал, зробивши політичну заяву, щодо політичних переслідувань в Україні. Але якби я і був в залі, то голосував би «проти», - сказав Роман Ткач та обгрунтував, - аналіз показує, що в законопроекті є маса дуже сумнівних місць, загалом цей закон насправді «проти» фермера, проти селянина, проти агрохолдингів, а тільки «за» чиновників».

 

«Із 41,6 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення 74% - 30,8 мільйонів гектарів вже в приватній власності. Але багато є і у власності держави. І от пропонується всю цю землю, якою володіє держава передати в новостворений державний Земельний банк. А що це буде за структура? Чи можна бути впевненим, що за кілька років її не реорганізують в акціонерне товариство, а потім виставлять на приватизацію? І для чого тоді комусь їздити по селах і скуповувати по гектару землю, якщо можна буде просто купити Земельний банк, який володітиме мільйонами гектарів? Хто буде його покупцем в такому випадку - зрозуміло…» - каже Р. Ткач.

 

«Ще одне – я не зміг дістати відповіді, – звідки в законопроекті взялася норма, що в межах одного району не можна орендувати більше 6 тисяч гектарів. Хто автор цієї норми? Чому 6 тисяч, а не сім чи десять? Зрозуміло, що ця норма унеможливлює скажімо створення великих агрохолдинів. Для чого це? Є і інше питання, вже зараз є багато с/г підприємств, які мають в оренді більше землі, в тому числі і власники яких депутати Партії регіонів – що з ними робити? Для чого загалом ця норма – щоб зараз крупні сільгоспвиробники «побігли» домовлятися з розробниками закону про її вилучення? Іншого пояснення я не бачу, - переконаний Роман Ткач, – Загалом, найгірше, що цей закон в запропонованому вигляді породжує двох монстрів – Земельний банк, який сконцентрує всю державну землю з незрозумілими перспективами та метою і Державного оператора, - структуру-монополіста, яка буде все контролювати на ринку землі. Складається враження, що саме це і є головною метою законопроекту».

 

«Але поганий закон все-таки кращий за добре беззаконня, - резюмував Василь Чуднов, - а до другого читання такі без перебільшення високі фахівці із земельних питань, як Роман Ткач, вичистять всі сумнівні місця в ньому».

 

Ось так зовсім «нецікаво» завершився цей круглий стіл в «Галицькому кореспонденті», – без мордобою і навіть без хоч якогось дрібного скандалу чи протистояння і традиційних взаємних звинувачень депутатів від влади і опозиції...:)) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карикатура: http://perec.in.ua/media/Images/Post/Zemelya_z.jpg


19.12.2011 2412 2
Коментарі (2)

Люсія 2011.12.19, 18:26
Так, несподіваний кінець. Ніякого шоу(((((((((((((((((((((((((((((((((((
% 2011.12.20, 22:03
Опозиціонер Г - це певно Губський, тимошенківець.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1861
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

901
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1144
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1583
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2780 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3875

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1061

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

579

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

416

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1119
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5724
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5274
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10675 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1337
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7606
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1034
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1160
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15906
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

474
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1472
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1924
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1804