Красиво, цікаво і доступно: місця в Україні, які варто побачити на власні очі

Пандемія у світі та карантин в улюблених європейських країнах змусив багатьох людей змінити або взагалі перекреслити свої плани на літо.

В таких умовах хтось впадає в депресію, а хтось поринає з головою в роботу.

Рекомендуємо озирнутися навколо, і придивитися до своєї власної країни. В Україні є багато цікавих місць, про деякі з котрих ви могли й не чути. Ми там були, і там цікаво.


 "Столиця Бессарабії", або Чому хоч раз у житті треба побувати в Ізмаїлі

 
 

Неофіційна "столиця південної Бессарабії", один з найбільших портів на Дунаї і одне з найбільш незвіданих міст України.

Ізмаїл, розташований на краю української географії, тому увагою туристів особливо не розбалуваний. Але залишає приємне враження у тих, хто потрапив сюди вперше.

Місцеві жителі ображаються на слово "провінція", у місті є цікаві катакомби, і тут подають особливий дунайський оселедець.


Пікассо і Малевич у Пархомівці. Як українське село стало центром світового мистецтва

 

У селі Пархомівка, що за 100 кілометрів від Харкова, розташований художній музей з унікальною колекцією творів мистецтва.

Серед експонатів – картини всесвітньо відомих митців Пабло Пікассо, Каміля Піссарро, Казимира Малевича, Василя Кандинського та інших.

Ми побували в Пархомівці та з'ясували, як зі шкільного хобі сільському музею вдалося перетворитися на Лувр у мініатюрі.


 
"Український Єрусалим". Перевернутий Ісус, "Вій" і підземелля в Седневі
 
 
 

Чотири пам'ятки національного значення. Стародавні городища слов'ян і рідкісний ландшафт. Колиска українства. Місце духовної сили, свободи і творчої енергії. Седнєв, де проживають не більше тисячі осіб, претендує на звання одного з найзагадковіших і знакових місць України.

У 1846 і 1847 pp. пейзажі Седнева надихали Тараса Шевченка, який писав тут свої малюнки і поему "Відьма".

Сьогодні Седнєв відвідують до 50 тисяч туристів в рік. Більшість їдуть, щоб подивитися унікальну Георгіївську церкву, де в 1967-му відзняли центральні епізоди першого в СРСР хоррора.

"Там, де знімали фільм" Вій ", – цим зазвичай обмежуються знання більшості про Седневі. Але кожного, хто потрапляє сюди вперше і без історичного багажу, чекає справжній культурний шок.


Овідій, Пушкін і вбивці Христа. Легенди і факти Білгород-Дністровської фортеці

 
 
На березі Дністровського лиману, всього в 540 кілометрах від української столиці, спочивають руїни стародавнього міста Тіра з історією більше двох з половиною тисяч років. 

На його місці в Середньовіччі з'явилася фортеця, яка зараз є однією з головних визначних пам'яток незалежної України. І однією з найбільших фортець в Східній Європі.

Фрагменти античних амфор і кераміки, золоті монети, теракотові маски, сердолікові персні та свинцева фігурка Афродіти. 

За останні пів століття археологи знайшли багато свідчень античної цивілізації на місці сучасного Білгород-Дністровська.


Український Гоґвортс, або Чому університет Чернівців – справжня спадщина ЮНЕСКО

 

29 червня 2011 року, центральний корпус Чернівецького національного університету (ЧНУ) імені Юрія Федьковича визнали об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО.

Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації залишається головним архітектурним ансамблем Чернівців.

У 2018 році її відвідали понад 100 тисяч туристів, які залишили в касі ЧНУ близько 2 мільйонів гривень. Але, з огляду на світовий культурний статус, університет заслуговує на більше.


Все перемелеться. Як працює один із найстаріших водяних млинів України

 

На Авратинській височині, біля села Щаснівка Тернопільської області, бере свій початок річка Збруч. Проходячи трохи більше 70 кілометрів вниз за течією, води Збруча набираються сил, щоб привести в рух скрипучі механізми млина в Сатанові.

Ці майже інтимні стосунки людини з природою, що дають надію і хліб, зародилися тут в кінці 18 – початку 19 століть. Вони зберігаються досі. Переживаючи, втім, не найпалкішу  свою фазу.


17 кг золота, катакомби і саркофаг. Які таємниці приховує Одеська Опера

 

250 тисяч відвідувачів на рік, 643 співробітника, сучасні технології, ідеальна акустика і титул однієї з найвизначніших пам'яток Східної Європи. Минулої осені Одеський Національний театр опери та балету відзначив своє 132-річчя.

Одеську Оперу часто порівнюють з кораблем, але щоб зрозуміти чому, та скласти своє враження про незвичайну пам’ятку, обов’язково потрібно її відвідати. 


Усе переплетено, або Як війна з Росією вплинула на українську "столицю лозоплетіння"

 

Іза – справжня столиця лозоплетіння, хоча в ній мешкає лише близько 6 тисяч жителів. Розташована Іза всього за 5  кілометрів від легендарного закарпатського містечка Хуст.

Нехитра легенда свідчить, що місцевий житель Іван Кашков пішов на річку, нарубав чорну неочищену лозу, сплів велику корзину з двома ручками – таку, в якій носять сіно або дрова. Прийшов додому, навчив своїх синів. З тих пір всі почали робити кошика.

Більш реалістичною виглядає інша версія: на цих землях, що належали колись Угорщині, відкрили цех, де працювали селяни. Потім, навчившись ремеслу, вони стали заробляти самостійно, і до сих пір радують всю Україну та сусідні держави красивими виробами з лози.


Блиск та злидні Шарівки. Як занепадає унікальний замок під Харковом

 

За 70 кілометрів від Харкова розташований Шарівський замок – одна з найцікавіших пам'яток Східної України, яка могла б стати новою туристичною Меккою.

Проте, побудований у неоготичному стилі палац, який колись вражав своєю розкішшю, сьогодні перебуває у жалюгідному стані. На реставрацію потрібні сотні мільйонів гривень, які вже багато років не можуть знайти.


Залізне серце країни. Як видобувають руду в кар'єрах Кривбасу

 
 

Україна тільки нещодавно почала придивлятись до промислового туризму, хоча в усьому світі цей сегмент розвинений вже не один рік.

Чудовий приклад промислового туризму – Кривий Ріг, який відомий не тільки як мала батьківщина шостого президента України Володимира Зеленського. Місто славиться металургією, шахтами, рудниками і гірничо-збагачувальними комбінатами.

З оглядового майданчика, що знаходиться вгорі, куди привозять на екскурсії туристів, велетні-самоскиди і екскаватори виглядають мурахами.

Коли сюди приїжджають американські туристи, то часто вигукують: "О, Гранд-Каньйон! Гранд-Каньйон!".

Українська правда


08.06.2020 7161
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1825
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

865
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1125
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1557
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2761 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3858

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1008

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

556

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

400

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1102
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5705
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5256
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10651 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1316
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7596
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1008
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1137
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15883
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

431
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1455
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1903
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1786