Край Карпат і вишиванки: інтерв'ю із засновницею етнофестивалю Крайка

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток.

Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.


Все почалося із розмови

Рівно три роки тому етнофестиваль “Крайка” зародився із розмови двох жінок – Наталії Бартків та Тетяни Терсенової-Завадовської. Зараз показ збирає тисячі людей, які хочуть ознайомитися з новими етноколекціями одягу та десятки тисяч переглядів онлайн. А почалося все зі звичайної зустрічі та бажання підтримати дизайнерів.

“В Україні стати дизайнером дуже важко, оскільки немає де взяти якісні тканини: їх не виробляють, тому майстри змушені закуповувати  їх за кордоном. 

Тому, ми зустрілися із Тетяною Герасимівною – вона мала свою модельну школу та була близькою до світу моди, а я працювала у Торгово-промисловій палаті керівником управління міжнародних економічних звязків. Ми хотіли створити проект, який би підтримував молодих дизайнерів.

Конкурси для них тоді були, але показу колекцій на локальному рівні не існувало, тому, можна сказати, що ми були першовідкривачами.”

На тій же зустрічі після довгих розмов й вирішили створити “Крайку” — і таким чином  поєднати креативну індустрію та підприємництво. 

“Спочатку все задумувалося, як світський захід, який мав розвивати легку промисловість, пізніше вже наклалася мета підтримати культурну спадщину, тобто зберегти популярність вишиванки та розповісти людям про важливість соціального підприємства.”

Назва  “Крайка” теж виникла не випадково — цей проект повний символізму.

“Ми перебирали багато варіантів назв, здебільшого, це були частини одягу. Для тих, хто не знає: крайка виглядає, як вишитий ремінь із китицями, який одягали в останню чергу на жіночий одяг і вона довершувала, ніби скріплювала весь образ разом. Як і наш проект поєднує дизайнерів та  глядачів. Пізніше, ми зрозуміли, що “Крайка” може розшифровуватися, як “край Карпат”, так наш проект став набувати нових і нових рис.”

Після того, як вигадали назву та створили деталі — айдентику бренду, Наталя відчувала, що “горить” проектом все більше. Почала зустрічатися із дизайнерами, щоб розповісти про свій задум, ті не одразу повірили в неї.

“Багато хто говорив, що це нереально, що ми не знайдемо гроші на проведення “Крайки”, хтось відразу відмовлявся від участі, бо не вірив у сам проект, але мене це ще більше заохочувало працювати, штовхало вперед. Хотілося провести захід попри все.”


Перша “Крайка” була  закритою, пропускали на захід тільки VIP-гостей по запрошеннях. 

Сказано —  зроблено. За місяць до проведення фестивалю на честь Дня міста Івано-Франківська, команда організаторів вирішила, що "Крайку" варто провести в рамках святкування —  це був би своєрідний подарунок франківцям.

“Ми почали писати листи керівництву міста, щоб наш фестиваль внесли у програму святкування, різним ЗМІ області. До Івано-Франківська приїжджала тодішня міністерка  освіти і науки, і навіть ціла делегація високопосадовців.”

Перший показ “Крайки” був закритим заходом, хоча зараз Наталя зізнається, що це було не до кінця правильно — наступний фестиваль зробили відкритим для всіх.

“Насправді, ми тоді дуже хвилювались, що буде великий натовп і людям не сподобається. Тому зробили етнопоказ для запрошених гостей. Пам’ятаю, стояли волонтери на входах у торговий центр, де це відбувалося і пропускали тільки гостей із запрошеннями. Зараз, я думаю, що це був досвід, який я не хочу повторювати, адже якщо ми хочемо пропагувати збереження культурної спадщини та показувати красу української вишиванки, то важливо, щоб якомога більше людей відвідали показ. Мистецтво має бути доступним для всіх. Пізніше, ми врахували  цей досвід і вирішили, що показ  буде відкритим для всіх.”


І почалася “Крайка”

“Наступну “Крайку” домовилися провести після піврічної перерви, проте вже не в Івано-Франківську.

“Оскільки, Вінницька Торгово-промислова палата була партнером Івано-Франківської торгово-промислової палати , то й вирішили наступний етнофестиваль створювати там. У мене було дві поїздки у Вінницю — по два дні, і по суті, організувала все за цей час. Пам’ятаю, тоді у нас була проблема із приміщенням, але за допомогою небайдужих людей, нам вдалося провести “Крайку” в Арт галереї "Інтершик"—  неймовірно красивому залі у центрі міста. Я тоді познайомилася із величезною кількістю людей, а деякі й досі цікавляться та вболівають за нас. Зараз ці люди є “родиною Крайки”.

Пізніше, фестиваль встигли провести у рідному місті, на показ прийшло більше ніж 600 людей.

“Тоді ми вирішили створити фестиваль, який би складався із двох частин — дискусійної панелі, де би підіймалися питання розвитку культурної спадщини, жіночого підприємництва та допомоги молоді, ну і звичний для всіх показ дизайнерських робіт. Пригадую,  до нас завітала Марина Порошенко, тодішня керівниця Українського Культурного Фонду. Ми подарували їй сорочку франківської дизайнерки, а вона поділилася своїми емоціями від показу.”

Згодом “Крайка” стала обов’язковою подією, що проходила під час святкування Дня міста. Проте, співзасновниця ділиться, що курйози стаються весь час та навіть стали своєрідними методами загартовування характеру під час організації фестивалю.

“Різні були ситуації — нам не погоджували проведення свята, бо запізно подали листа, було так, що змінювали годину проведення. Одного разу, дизайнерка надіслала повідомлення за декілька годин перед початком показу, що не зможе взяти участь. Але попри всі ці казуси, нам все рівно вдавалося провести фестиваль і зараз я думаю, що то були люди, котрі просто не вірили в нас та випробовували. І ми з командою всі випробування пройшли гідно.”

Окрім українських дизайнерів, у фестивалі брали участь і ті, що творять за кордоном.

“Я звернулася до колег, які працюють у креативних індустріях із запитом знайти мені цікавих дизайнерів одягу. Важливо, щоб вбрання було з елементами українських традиційних мотивів. На мій подив,  погодилася дівчина, що живе і творить в Ізраїлі, хоча сама з Чернігова. В неї була дуже неординарна колекція одягу, і я дуже рада, що їй вдалося взяти участь у нашому фестивалі.”


Вирішили, що “Крайка” мусить бути — попри погоду, ситуацію у світі чи навіть карантин.

Цьогорічна “Крайка”  мала всі шанси не відбутися через всесвітню пандемію в світі. Проте як і вперше вирішили, що фестиваль проведуть онлайн.

“Дуже багато людей до мене дзвонили, щоб запитати, чи буде "Крайка" цього разу і це завжди мотивувало мене творити знову. Так було і цього року, тому ми з командою поспілкувались онлайн і вирішили, що фестиваль мусить бути — попри погоду, ситуацію у світі чи навіть пандемію. Так і почали роботу над зйомками онлайн показу етноодягу.”

Наталя ділиться, що результатом онлайн “Крайки” задоволена, більше —  вона не очікувала такої популярності. 

“Я дуже вдячна всім, хто долучився до проведення показу, адже це велика кількість людей, без них все було б не так. І дизайнерам, які об’єдналися і  діяли всі разом, як одна велика родина.”


Тиждень в  Парижі 

Наталії вдалося також побувати у Франції на навчанні, де вона черпала натхнення від світових дизайнерів.

“Минулого року разом з однією франківською дизайнеркою відвідала майстер-класи від модних домів Channel i Hermes та інших, нас навчали не тільки дизайнери одягу, але й парфумів та взуття. Найбільше мене вразив сам процес створення колекції, адже він дуже ресурсозатратний та важкий і може тривати близько двох  років. А починається все із того, що визначать тренди, які будуть популярні на час, коли вийде колекція, потім розробляють тканину, малюють майбутні моделі одягу тощо.”


"Я не ідеальна мама"

На запитання, як вдається все поєднувати: материнство, проект, роботу, жартує, що насправді не вдається.

“У мене троє дітей і я їх дуже люблю, але я не скажу, що я ідеальна мама, навпаки — багато чого не встигаю зовсім. Але завжди намагаюся бути кращою для них і для себе.” 


А що далі?

Зараз після закінчення “Крайки”, жінка каже, що прагне взяти невеличку перерву.

“Я хочу трохи відпочити, бо організація подій вимагає багато зусиль. Також мені потрібен час, щоб подумати, як масштабувати проект, можливо продовжимо формат онлайн “Крайки”, бо він дуже сподобався глядачам. Я думаю над тим, щоб створити спільноту дизайнерів, які будуть творити разом,  але це поки ідеї. Я дуже хочу, щоб українські дизайнери створювали свою унікальну продукцію, щоб творили високу моду. Окрім того, моя мрія — берегти та розвивати нашу культурну спадщину та допомагати талановитій молоді працювали в Україні, а не їхати за кордон шукати щастя.”


21.05.2020 Роса Мартинюк 8941
Коментарі ()

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1206
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

960
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3371
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3292 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2596 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3340

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

218

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

363

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

882

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1475
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1000
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

700
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1055
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

630
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43940
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3355
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1390
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35632 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

305
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

574
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

665
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

884