
Депутат Косівської міської ради Юрій Плосконос у соціальній мережі Фейсбук висвітлив ситуацію, яка виникла навколо майна Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Він стверджує, що проблема може бути гостра і болюча, і вимагає висвітлення всіх подробиць для громади, передає Фіртка з посиалнням на Версії.
Як відомо, декілька тижнів тому відбулися громадські слухання. На яких ректор несподівано заявив, що подає в суд на косівську міську раду з метою відсудити право власності на будівлі ІПДМ.
Але, повернемось трохи назад. У 2010-му році Львівська академія мистецтв звернулася з проханням до Косівської міської ради визнати право власності на будівлі інституту за нею. Сесія Косівської міської ради відмовила в даній заяві. Пам’ятаючи долю таких об’єктів, як «Гуцульщина», пише в соціальній мережі депутат.
«Сирзавод,- міською радою було прийнято рішення виготовити свідоцтво на право власності над даними будівлями за косівською територіальною громадою в особі міської ради. Що й було зроблено. Мотиви даного рішення – заклад почав свою історію ще в 19-му столітті,землю під нього і значна частина коштів виділялась представниками громади (і не тільки косівської,а й навколишніх сіл), тому будівлі, земля і нерухоме майно повинно належати громаді Косова,а не львівській академії,яка появилась на горизонті на початку 2000-их років», – переконаний Юрій Плосконос.
І додає, що разом з тим, ще в 2008 році інституту було видано свідоцтво на право користуватись земельною ділянкою під будівлями,так як вони були користувачами.
«Маючи цей документ,і керуючись тим,що існує нібито якесь розпорядження міністерства освіти про те, що будівлі повинні знаходитись в державній власності, ректор Мартинюк С.Л вирішив відсудити будівлі. 9 грудня профспілковий комітет інституту запросив мера та групу депутатів на своє засідання, щоби дізнатись про ситуацію з перших вуст, так як намір ректора подати в суд викликає в багатьох представників колективу (які,одночасно, є представниками косівської громади) питання. Зустріч відбулася, ректор,зробивши коротку доповідь, в якій подав дуже своєрідну точку зору, відразу втік, а ми 2 години спілкувались з представниками колективу», – написав депутат.
На питання до ректора, чому ж тоді він своєю заявою просив міську раду визнати будівлі майном Львівської Академії – конкретної відповіді депутат не отримав. Проте, головний бухгалтер заявила, що відсутність у них права власності на будівлі створює певні незручності в роботі. Але, які саме незручності не пояснила. Юрій Плосконос вважає, що ніхто більше,ніж косівська громада,не зацікавлений в успішному функціонуванні вузу.
«По-перше – це престиж, місто з населенням 9тис чол. має вищий навчальний заклад, який готує і випускає спеціалістів, котрі набувають реальних професій. По-друге – це гроші і робочі місця. Не секрет, що студенти, які привозять і тратять свої гроші тут, наймають квартири. Ми говоримо про розвиток туризму і забуваємо – що студенти – це практично туристи,які проводять в нашому місті більшу частину року. Багато міст в Європі тільки й живе за рахунок навчальних закладів. По-третє – успішні люди,які закінчили наш вуз,назавжди пов’язані з нашим містом, роблять йому рекламу. Тому міська влада ніколи не втручалася в діяльність вузу, не ставила ніяких майнових претензій,не вимагала ніякої оплати. І не збирається цього робити в майбутньому», – переконує депутат.
Натомість, депутата дивує позиція ректора. Який міг би формальні проблеми вирішити і без позову до суду.
Ось заява, в якій керівництво інституту просить міську раду визнати право власності на будівлі, на яку депутати дали відмову.
Отримавши відмову, приносять папір, на якому пише, що воно є державною власністю.
А осьсвідоцтво, де написано,кому і що належить…
Депутат написав запит на ім’я голови Фонду державного майна України. Та пообіцяв, що коли отримає відповідь ініціюватиме проведення позачергової сесії міської ради. Сподіваючись, що тоді проблема вирішиться.