Кілька десятків лікарів з Прикарпаття працювали добровольцями на Майдані у Києві

 

 

Кілька десятків медичних працівників з Коломиї працювали добровольцями на Майдані у Києві. Більшість з них лікує мітингувальників навіть у гарячих точках на вул. Грушевського. «Люди у білих халатах» кажуть, що не роблять нічого неймовірного. Вони просто дотримуються клятви Гіппократа.

 

Нам вдалося поспілкуватися з трьома медиками з Коломиї. Кожен з них розповів свою історію перебування на столичному Майдані.

 

«Нагодувати, напоїти, вилікувати та добрим словом підтримати»

До Києва коломийська медсестра Марія Боднарук їхала двічі. Жінка відчула поклик серця та велику потребу бути на Майдані. Запевняє, що вдома всидіти неможливо, коли в Україні відбуваються такі жахливі події. Вперше вирушила до Києва 10 грудня, саме під час другого розгону Євромайдану.

«В ту ніч мене розбудили крики тривоги. Я відчула велику небезпеку, адже на власні очі бачила, як «Беркут» атакував. Пригадую, три священики зі сцени всю ніч відправляли молебні, а в Михайлівському соборі не переставали дзвонити у дзвони. Господня сила допомогла, і ми втрималися», – розповідає пані Марія.

Вдруге в Києві медсестра опинилася 21 січня. Тоді постала велика потреба у медиках. Приїхавши до столиці, коломиянка разом з іншими лікарями організували хірургічний блок в Українському домі. Жінка також пригадує травми майданівців, які були нанесені силовиками. «Найбільше мене шокувало поранення вихідними кулями, в такому випадку куля проходить наскрізь. Також, пам’ятаю, зашивали глибоку рану, яка була спричинена стрільбою. Були й ґумові кулі. Все було», – розповідає жінка.

На Грушевського пані Марія теж встигла побувати. Там доводилося швидко діяти, бо поранених було сотні.

У Києві Марія Боднарук мешкала в коломийському секторі. Там і ночувала, і харчувалася. Жінка впевнена, що на Майдан необхідно їхати й жінкам. Адже, за її словами, жінка там – наче повітря. «Треба наших солдатів нагодувати, напоїти, вилікувати та добрим словом підтримати», – резюмує пані Марія.

 

«Лікували усіх без винятку»

Коломийський хірург Любомир Харук теж вирішив приєднатися до майданівської спільноти. Каже, як тільки почув прохання активістів їхати до Києва, відразу зібрав речі і вирушив у дорогу. Чоловік разом з групою коломийських лікарів зареєструвалися у Штабі національного спротиву, звідки й виїхали автобусом до столиці.

На Майдані одразу записалися у число волонтерів. Харчувалися коломийські лікарі в наметових містечках, а ночували вдома у киянки, яка люб’язно запропонувала свою допомогу.

Чоловік зізнається, що за час його перебування в Києві особливих подій не відбулося. Люди, зазвичай, застуджувалися, але лікували усіх, без винятку.

«Для справжнього медика не важливо, якого людина віросповідання чи політичних поглядів. Людина, яка просить допомоги, повинна її отримати», – впевнений пан Любомир.

 

«Бути на Майдані – наш обов’язок»

Травматолог Ігор Нижник побував на столичному Майдані п’ять разів. Чоловік брав активну участь у медичній допомозі на Грушевського.

Вперше подався до Києва 30 листопада, каже, побачив відеозвернення активістів до лікарів з проханням їхати до столиці.

«Коли ми зрозуміли, що йде конфронтація, що ситуація загострюється, що мирні демонстрації переростуть у щось серйозніше, то самоорганізувалися і спільними зусиллями створили медичну бригаду, до якої увійшло шестеро медиків з Коломиї. Серед них хірург, кардіолог, а також реаніматолог, медсестра та, власне, я – терапевт», – розповідає пан Ігор.

Травматолог і хірург надавали допомогу людям, в яких були поранення, а кардіолог займалася терапевтикою.

На очі Ігореві Нижнику потрапляло різне – від звичайних ран до загострених, від хронічних захворювань суглобів до ускладнених простудних тощо. Як зазначає лікар, найбільше роботи було у терапевтів, адже люди масово хворіли на серцеві та простудні захворювання.

«Медики з Коломиї активно долучалися до Майдану. А як інакше? Це наш обов’язок», – констатує пан Ігор, пишуть КВ.


10.02.2014 925 4
Коментарі (4)

До Романа Мельника 2014.02.10, 08:11
Звільни цих мудаків з системи охорони здоровя тай хай лікуються на майдані разом з майданутими
г 2014.02.10, 12:39
дурак ти ромку
воля 2014.02.10, 22:17
Честь і хвала Вам люди за Вашу підтримку і самопожертву!Тут для ВАс хочеться прихилити сонце і впасти на коліна! Слава Україні!
вася 2014.02.10, 09:09
святі люди-
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2014
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1119
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1267
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1712
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2892 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3986

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1198

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

691

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1221
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5836
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5383
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10785 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1617
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1513
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1242 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16012
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

590
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1590
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2039
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1936