Івано-франківські чиновники вже давно охрестили стадіон «Рух» «чемоданом без ручки», який і нести важко, і кинути шкода. Півтора року тому міська рада поділилася цим тягарем з ТзОВ «Скорзонера», створивши спільне підприємство «Професійний футбольний клуб «Прикарпаття». Скільки ж було мрій і обіцянок… Професійна команда, розбудова спортивного містечка… Все закінчилося на рівні розмов.
Сьогодні адміністративне приміщення стадіону – без води і тепла, а трудовий колектив – без роботи. «Чемодан» таки кинули.
«Для мене останній рік – це жахіття! То приходять світло відключати, то воду, то телефон», - бідкається директор стадіону Іван Слюсар. Втім, на цьому його клопоти не закінчилися. Вперше за всю історію свого існування стадіон залишився без теплопостачання. Щоб не заморозити водопровідну систему, довелося спустити воду. Так стадіон зимує без тепла і води. Від сирості та холоду стіни під трибунами взялися грибком.
«Те, що мерзнуть працівники і псується приміщення, – це ще півбіди», - каже Слюсар. Через відсутність тепла паралізована діяльність дитячо-юнацької школи «Прикарпаття», в якій займається понад 300 дітей. «Коли у грудні вода ще була, але вже вдарили морози, можете собі уявити, як спітнілі дітки заходили у роздягальню і як вони милися. Наразі юним футболістам доводиться проситися на тренування в інші спортзали міста. Я розумію, який фінансовий стан і в державі, і в області, і в місті. Але не можу повірити, що уболівальники і патріоти не можуть знайти виходу з такого становища», - каже директор стадіону.
Хто винен?
Відповідати за жалюгідний стан стадіону не береться жоден із співзасновників ПФК «Прикарпаття» - ні міськрада, ні інвестор. Пошуки винуватців закінчуються взаємними закидами у невиконанні договірних зобов’язань.
Це спільне горе-підприємство створили депутати міськради попередньої каденції 29 липня 2010 року. За рішенням сесії, контрольний пакет акцій (61%) дістався «Скорзонері», решту – 39% - отримала міськрада. 17 березня 2011 року депутати нинішнього скликання внесли зміни до рішення сесії від 29 липня 2010 року про створення ТОВ «Професійний футбольний клуб Прикарпаття», а фракція «Свобода» похвалилася «зрушенням процесу з мертвої точки». За інвестиційною угодою, міськрада зобов’язувалася внести до статутного фонду нового підприємства майно загальною вартістю 104,8 млн. грн. Зокрема, недобудовану споруду стадіону, земельну ділянку площею 11 га та футбольне поле. Інвестор пообіцяв вкласти 163 млн. на добудову стадіону та утримання футбольної команди «Прикарпаття» впродовж п’яти років.
ТОВ «Професійний футбольний клуб «Прикарпаття» було зареєстроване 19 липня 2011 року. «Жили ми великими надіями, великими сподіваннями – прийде інвестор, і ми запрацюємо, буде у нас потужна футбольна команда і почнеться прогрес у будівництві стадіону. На превеликий жаль, всі наші надії не справдилися, інвестиційний проект завершився гучним провалом, а професійна команда «Прикарпаття» зникла з футбольної карти України», - каже Іван Слюсар. Нагадаємо, влітку минулого року Комітет атестації футбольних клубів відмовив в атестації франківському «Прикарпаттю».
Зі створенням нового підприємства міськрада так і не ліквідувала комунальне підприємство «Івано-Франківський міський центральний «Рух». З 2008 року, відколи влада обласного центру перестала фінансувати довгобуд, стадіону вдавалося виживати за рахунок коштів від оренди. «Це все використовувалося людям на зарплату, на підтримку футбольного поля. Уявіть, що один кілограм насіння коштує 75-78 грн., а на поле потрібно 300-350 кілограмів щороку. Ну, з лихом, з бідою ми підтримували деякі ремонтні роботи, - розповідає Слюсар. - З приходом інвестора орендарі почали розбігатися. Їх налякала ціна, яку назвав, так би мовити, новий хазяїн, – до 80 грн. за один квадратний метр. Можливо, десь у центрі міста і є такі ціни, але тільки не тут і не за такі умови».
Врешті, директор стадіону відстояв право укладати договори оренди. Зароблені гроші витрачав на оплату комунальних послуг та зв'язок, попри те, що угоди на надання цих послуг були укладені з ПФК «Прикарпаття». Через відсутність фінансування кількість людей, які працювали на стадіоні, довелося скоротити з 19 до 13. Втім, і ті, хто залишився, мають статус безробітних. Усі вони написали заяви на звільнення з КП «Івано-Франківський міський центральний «Рух» у зв’язку з переведенням на роботу у ТзОВ «ПФК «Прикарпаття», але досі не працевлаштовані.
«У нас досягнута домовленість, що орендарі переукладають угоди на ПФК "Прикарпаття» за умови працевлаштування наших людей на цьому підприємстві. З 1 листопада 2012 року інвестор переуклав усі договори оренди, в той же час не виконав своїх зобов’язань щодо працівників», - розповідає Іван Слюсар. Також, за його словами, власник стадіону відмовився підписати договір зі «Станіславською енергетичною компанією» на теплопостачання. Без тепла і води з 15 орендаторів втрималося одне кафе, а стадіон залишився без засобів для виживання.
Повернення «чемодана»
У грудні минулого року міськрада знову взялася рятувати стадіон. 20 грудня сесія міськради прийняла рішення звернутися до президента ТзОВ «ПФК «Прикарпаття» Олександра Шевченка з вимогою повернути майнові вклади міської ради зі статутного фонду у власність громади міста. «Директор підприємства ПФК «Прикарпаття» довів ситуацію до того, що на стадіоні відсутнє теплопостачання і діти не займаються у спортивній школі. Зараз міська рада просить повернути майно, міський голова говорить, що він згоден, але дій з його боку ми не бачимо», - каже депутат міськради Сергій Борзов.
Останні дії міського голови – це лист до Олександра Шевченка від 8 січня цього року з проханням ініціювати проведення загальних зборів ПФК «Прикарпаття» та включити у порядок денний питання про повернення громаді міста майна зі статутного фонду.
Зі свого боку Олександр Шевченко стверджує, що ще у липні минулого року заявив, що готовий віддати стадіон місту. Тому й не цікавився його проблемами. «Ми це не контролюємо, тому що цей стадіон нам не цікавий уже півроку. Нам де-факто не передали землю, команді не дали атестат за борги попередників, - говорить Шевченко. - Якщо попередні борги тягнуть вниз, якщо землю не дають для розвитку, то для чого нам це?»
Винним у відсутності теплопостачання Шевченко вважає керівництво стадіону. «Ми намагалися декілька разів домовитися, щоб ті люди, які орендують приміщення на стадіоні, щось платили нам. Але, на жаль, ми не досягли порозуміння з керівництвом стадіону, тому у нас ніякої відповідальності за якісь енергетичні ресурси нема», - каже президент ПФК «Прикарпаття».
Щоб підтвердити свої наміри віддати стадіон громаді міста, Шевченко у присутності журналіста «ГК» зателефонував до міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса і запропонував зустрітися та виконати нарешті волю депутатів. Той нібито погодився. Тож найближчим часом, мабуть, слід чекати звіту мера про результати переговорів та повернення стадіону у комунальну власність.
Та навряд чи міська рада прийме стадіон з таким же ентузіазмом, як віддавала його півтора року тому. Адже знову доведеться шукати кошти на його утримання чи сподіватися на чергового інвестора.
Марія ГАВРИЛЮК,
Галицький кореспондент
