Івано-Франківський школяр набрав на ЗНО з трьох предметів по 200 максимальних балів

 

 

Найкращий учень Івано-Франківської 25-ї школи, призер всеукраїнських олімпіад з географії та економіки, золотий медаліст Вадим Слободян підтвердив на ЗНО свої титули та досягнення, набравши з трьох предметів по 200 максимальних балів.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, такі ж результати на незалежному оцінюванні в Україні продемонстрували всього лише шестеро учасників цього процесу із 320 тисяч. Омріяні “двохсотки” Вадим отримав з української мови та літератури, історії України, географії, з математики трішки менше - 194 бали.

В сумі це 794 бали - рідкісних та високих. “Такий результат я прогнозувала, бо це наслідок його наполегливої праці”, - наголосила вчитель історії ЗШ №25 Наталя Тиханська.

Таємниця ”двохсотки”

Нині Вадим згадує свої емоції, коли дізнався про максимальні високі результати на ЗНО. Каже, відчував велику радість:

- Звичайно, я пам’ятаю цю мить, тому що ми з батьками довго не могли зайти на сайт Українського центру оцінювання якості освіти. А вже коли зайшли, побачили результати - то радості було! Мама одразу зателефонувала бабусі, я - вчителям. Справді, щасливий момент! Це не лише самоутвердження, мовляв, маю 200 балів, значить, розумний. А насамперед те, що ми всі складаємо ЗНО для того, щоб вступити у ВНЗ, і коли ти отримуєш такий результат, то розумієш, що вже на крок ближчий до своєї мети.

- Він повірив у свої сили, в те, що все ж таки можна своєю працею досягти високих результатів і в звичайній школі, - каже класний керівник, вчителька географії ЗШ №25 Святослава Бойчук. - Це радість будь-якого вчителя. З усіх учасників в Україні на 200 балів географію склало лише 34. Це 0,4 відсотка. Думаю, 200 балів на незалежному оцінюванні все-таки залежать від удачі. Крім того, учень повинен не тільки знати, а відчувати той предмет, який складає. Вадим відчуває як історію, так і географію. Це результат його наполегливої праці з азів.

Своєю чергою вчитель історії 25-ї школи Наталя Тиханська наголошує на тому, що ключами до таємниці максимальних результатів на тестах, зокрема Вадима, є велика працездатність, природні дані та любов до предмета.

- Його працездатність - це і є його секрет. Деколи я вже втомлювалася, а він мені казав: “Я ще можу, ще над цим питанням попрацюймо”. і якщо він і далі буде таким наполегливим, думаю, досягне багато чого в цьому житті. Він знає, що йому це треба, і він вчиться, поступово, сходинка за сходинкою, здобуває знання. З такими дітьми дуже приємно працювати. У нього є відчуття вдячності, він вдячний нам за нашу працю, - підсумувала Наталя Семенівна.

На думку самого рекордсмена ЗНО, секрет його максимальних результатів з трьох предметів полягає у двох аспектах - бажанні вчитися та в добрих педагогах.

- Тут важливо кілька років готуватися, вчитися, поставити перед собою мету і поступово йти до неї, - переконаний Вадим.

Хлопець розповів, що почав готуватися до незалежного оцінювання з історії України та географії ще у п’ятому-сьомому класах, коли ці предмети з’явилися в його шкільному розкладі, з математики та української мови і літератури - з десятого.

- Раніше вчителі казали нам, що олімпіади - це важлива річ, яка дуже допомагає на незалежному оцінюванні, - згадує вступник. - Я це слухав, але тоді серйозно не сприймав. А вже тепер, коли сам склав ЗНО, то бачу, що справді ті знання з історії та географії, які почерпнув з підготовки до олімпіад і турнірів, стали в пригоді при підготовці та складанні тесту.

На думку вчителів 25-ї школи Святослави Бойчук та Наталі Тиханської, найрезультативніша підготовка до ЗНО - це систематична праця, ррунтовна підготовка до кожного уроку, тематичного оцінювання і, звичайно, олімпіади. Систему виробити за півроку неможливо.

- Відірвані знання, які не пов’язані із попередніми, не дадуть цілісної картини, 200 балів ніяк не вийде, - переконана вчителька історії.

Попри те, що вступна кампанія уже розпочалася й успішно триває, Вадим ще не визначився із майбутньою професією. Проте чітко знає галузь свого фаху. Це економіка. На його вибір вплинуло третє місце на всеукраїнській олімпіаді з економіки, а це ще 30 додаткових балів при вступі.

- Найважливіше в кожному предметі - це те, як він тобі дається і постійне бажання поглиблювати свої знання в цій галузі, - каже рекордсмен. - і саме таким предметом для мене є економіка. Крім того, це той предмет, який поєднує в собі знання з математики, географії, історії.

Саме на спеціальності економічного напряму подаватиме він документи у престижні вищі навчальні заклади Києва, Львова, можливо, навіть Івано-Франківська. Проте хлопець зізнався, що мріє навчатися у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, який вважає одним із найкращих закладів України. Здається, з такими балами і знаннями цю мрію реально втілити в життя.

Шкільний трикутник

Високі результати на олімпіадах різних рівнів, золота медаль за 11 років навчання в школі, титул “найкращий учень” та максимальні бали на ЗНО - це, звичайно, результат наполегливого та систематичного навчання. Проте це не заважає Вадимові мати звичайні, як для хлопчика його віку, захоплення - футбол та гру на гітарі. Він каже, що саме ці речі йому найбільше подобаються. З хлопцями із двору навіть організували футбольну команду “Бистриця”. Цей вид спорту додає йому нових емоцій та відчуттів. А гра на гітарі - для нього найкращий спосіб відпочинку та релаксу. В музиці Вадим - справжній меломан, тому у нього немає улюбленого музичного напряму. У футболі ситуація інша. Його “фаворити” - англійська команда “Манчестер Юнайтед”. Проте в матчах з участю українських клубів, звичайно, вболіває за них.

- Вадим дуже добра, щира людина, його поважають у класі, він старається допомагати кожному наскільки може, - каже класний керівник Святослава Бойчук. - інколи буває, що діти, які добре вчаться можуть мати конфлікт з іншими. Але не про Вадима, він - авторитет класу.

Розповідаючи про свою родину, рекордсмен ЗНО наголошує, що вона у нього звичайна: молодша сестра Людмила, котра навчається в 10 класі, мама Оксана - приватний підприємець, тато Михайло - колишній працівник МВС. “У кожній сім’ї повинна бути єдність, я вважаю, що в нашій вона є”, - підсумовує хлопець. Його класний керівник додає, що в цій сім’ї батьки звертають належну увагу на виховання та навчання своєї дитини, і вони мають ким гордитися. Крім того, якби не було цього шкільного трикутника - учень, вчитель, батьки, - то не було б і таких блискучих досягнень.

На моє запитання про те, чого хоче досягти в житті, Вадим відповідає одразу і лаконічно:

- Хочу розбудовувати нашу державу, - і додає: - Вивчаючи географію, історію та аналізуючи політичну ситуацію в Україні, мені хочеться допомогти своїй країні і своєму народові. Це моя мета. Думаю, цей процес треба починати із себе, зі своєї сім’ї. Кожна людина - це цеглинка, а держава - будинок. і від кожної цеглинки залежить цілісність і краса цього будинку.

Як би це дивно не звучало з уст випускника школи, але найважливішою у житті Вадима є релігія. Він переконаний, що саме це є тією основою, яка допомагає кожній людині самовдосконалюватися в кожній галузі чи напрямі навчання і роботи. Це ще й джерело сили, тому Бог завжди має бути в серці. і напевно, саме це основна таємниця високих результатів та рекордних - 600 балів - найкращого учня Прикарпаття Вадима Слободяна, пише Газета ”Галичина”.

 

 

Читайте також:

Богдан Томенчук: Медаль має бути результатом ЗНО

Колегія Івано-Франківської ОДА: Вишиванюк заговорив про корупцію в прикарпатських школах

На Прикарпатті 11 абітурієнтів не змогли скласти ЗНО через шпаргалки і мобільні телефони


09.07.2013 905 5
Коментарі (5)

В8 2013.07.09, 08:34
Молодець!!!!!!!!!!!!! Так тримати. Подавай документи в Могилянку, бо франківські бурси твої знання загублять за перших 2 роки "навчання".
Люба 2013.07.09, 08:34
Молодедь! Батькам шана!Це великий труд!
Маринка Д. 2013.07.09, 09:50
Вітаю!!! Це круто, молоток! ...Тільки не йди у прикарпатську бичарню!))
Марія 2013.07.09, 14:50
Молодець! Нехай Тобі Бог допомагає!!!
Вадим 2013.07.16, 21:16
дуже вам дякую)) мабуть, піду в КНУ ім. Т.Шевченка...
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1939
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1037
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1203
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1644
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2839 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3930

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1137

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

641

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1170
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5778
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5331
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10729 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1479
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1450
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7636
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1129
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15963
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

534
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1532
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1987
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1876