Юлія Шуляр, паралімпійська чемпіонка з Прикарпаття: «Для мене не важлива медаль, важливіше покращувати свій особистий результат» (ФОТО)

У неділю, 5 вересня, завершились XVI Літні Паралімпійські ігри. Вслід за XXXII Олімпіадою вони пройшли у японському Токіо.

Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину за підсумком цих змагань, 31 серпня виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів.

Після нетривалого відпочинку про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала журналісту Фіртки розповіли чемпіонка, Євгеній Єрузель, її тренер та Іван Балагутрак, начальник Івано-Франківського регіонального центру з фізичної культури і спорту «Інваспорт».


Юлю, які враження від участі в змаганнях?


Враження чудові. Я дуже задоволена, що вдалось вибороти друге місце. Я встановила рекорд Європи. Хочу подякувати Андрію Юрійовичу Фатєєву, своєму особистому тренеру з Дніпра, який мене тренує і вивів на цей результат. Висловлюю також вдячність Віталію Яковичу Лесику і Євгенію Івановичу Єрузелю, своїм першим тренерам.


Що було важче:  підготуватись психологічно чи фізично?


Думаю, мені було важче впоратися зі своїми емоціями. Коли, наприклад, з тобою в кімнаті дівчата уже виступають, а тобі чекати 10-11 днів. Це дуже важко морально, але нічого страшного. Потрібно брати себе в руки, адже ми приїжджаємо туди заради результату і заради медалей.


До речі, а яка атмосфера панувала у таборі Збірної України на цих змаганнях?


Атмосфера була дуже позитивною. Всі були дуже веселі і всі професіонали. Знали, куди приїхали. Це було на початку. Потім вже перед стартами ми намагались не заважати, не турбувати спортсменів. Тому, що ми перші виступили, а їм ще виступати. Старалися приїжджати і тихо класти там медалі, квіти, а вже коли спортсмен виступить, то вже разом раділи за наші всі медалі.


Результат, який ви показали на змаганнях - 56,18 секунд це всього на трохи більше як секунду пізніше від американки Бріанни Кларк (55,18), яка встановила рекорд світу. Це був найкращий Ваш результат в кар’єрі?


Так. Це мій найкращий результат.


В якій формі ви поїхали на Паралімпіаду? Чи були травми?


Звичайно в мене були травми. Вже чотири роки як мене болить стопа. Але мій тренер з Дніпра Андрій Фатєєв дуже добре ділив навантаження і вона переставала. Іноді терпіла і через біль…


Під час Олімпіади та Паралімпіади були випадки коли через спілкування зі спортсменами з Росії виникав скандал. Мабуть, в Токіо ви бачилися зі спортсменами з Росії. Як це було?


Зараз в Україні йде війна. І тому ми всі розуміємо, що вони вороги. У самому селищі (олімпійське селище) ми з ними зустрічалися. Ми намагались не спілкуватись. Росіяни деколи говорили нам: «Привіт!». Віталися з нами. Ми їм відповідали і більш нічого.


З кимось з учасниць інших команд вдалося потоваришувати?


Так, я й раніше товаришувала з представниками інших команд. Це Португалія, Польща, Бразилія та США.


Ви говорили за підтримку від наставників, а хто вболівав з ваших близьких, з родини?


Тато мене підтримує і сестра, племінники. Я дуже їм вдячна. Підтримували сусіди. Дружина мого тренера з Дніпра. Вони були такі раді, коли дізнались. Писали мені через соцмережі, дзвонили. Я їду додому і мене там чекає сестра і тато.


Ваші плани після Паралімпіади?


У мене звичайно буде відпочинок. Поїду на відпочинок у санаторій, а потім вже буду починати тренуватись потроху.


На скільки важка праця спортсмена? Скільки часу щодня проводите на тренуваннях?


Якщо чесно, то це дуже важко і морально, і психологічно. Однак, найважча праця не спортсмена, а тренера. Тому, що тренер найбільше переживає, складає план тренувань і продумує кожну деталь, щоб і спортсмен відпочив, і щоб прийшов на тренування уже відновлений. Наприклад, якщо я в Україні, то в мене одне тренування на день. Тренування максимум триває півтори-дві години.  Якщо за кордоном, на змаганнях - важче. Там по два тренування на день. Один раз вранці, один ввечері.


До речі, про підготовку. Чи було у вас все необхідне, щоб успішно виступити на Паралімпіаді?


Я була всім забезпечена. Нам робили тренувальні збори. Був хороший лікар і масажист. Все було добре.


Чи розраховуєте на наступні Паралімпійські ігри поїхати за золотою медаллю?


Звичайно я розраховую приїхати за золотом, але, знаєте, для мене не важлива медаль, для мене важливіше покращувати свій особистий результат.


24-річна Юлія Шуляр – уродженка Житомирської області. Зараз тренується у місті Дніпро.

З Прикарпаттям її пов’язує навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України та один із перших тренерів – заслужений тренер України Євгеній Єрузель. З ним говоримо про успіхи його вихованки.


Чи розраховували на такий успішний виступ Юлії?


Впринципі, не розраховував…Там на стільки американка сильна. Результат мала дуже високий, але Юля гідно поборолася. Виборола срібну нагороду.


Які задатки дозволили їй досягти такого успіху? Це фізична підготовка чи риси характеру?


Ви знаєте, перш за все характер, характер. Коли вона вперше приїхала до мене це був 2013 рік. Приїхала з Житомирської області, Чуднівський район. Навіть село пам’ятаю – Карпівці. Вона там у спецшколі вчилася. Захотіла в мене тренуватися. Приїхала сюди, я її влаштував. Вона закінчила тут наш коледж фізичного виховання…

Є у нас таке положення в «Інваспорті», коли мені 70 років я не маю права їздити зі спортсменами за кордон. Не маю права. А у нас багато зборів було: Іспанія, Туреччина…а я вже не виїзний.

Тому, по суті, вирішив віддати її в Дніпропетровськ (тепер м.Дніпро-авт.). Там хороший тренер Андрій Юрійович Фатєєв. Це по-перше. А по-друге, в нас не було бази. Це зараз тільки в нас стадіон появився (легкоатлетичний стадіон ім. А.Гемби в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – авт.) і доріжка бігова кругом озера. Тому, я думаю, що поступив правильно, бо раніше цього не було.


Чи достатньо наша держава віддячує спортсменам – призерам Паралімпіади?


Знаєте, багато країн у світі не дають преміальні. Багато країн. У нас, я рахую, преміальні дуже високі. От срібний призер олімпіади отримає близько 80 тисяч доларів за срібну нагороду. Це дуже і дуже хороший подарунок цим спортсменам, які перемагають і здобувають призові місця.


Грошей на відрядження, міжнародні змагання та інші потреби з підготовки спортсменів до Паралімпіади вистачає? 


Я скажу, що більш-менш нормально. Гроші знаходять. Може, не вчасно, але за 3-4 місяці їх повертають. Я раніше працював старшим тренером. З 2006 року в «Інваспорті». Це набагато краще, аніж у здорових атлетів. Це, думаю, дякуючи Сушкевичу (Президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич – авт. ), який керує спортом для людей з інвалідністю в Україні. Ну, і в нього хороша команда, яка керує збірною.


Чи є серед ваших вихованців майбутні переможці Паралімпіад?


Ви знаєте, по-перше, не просто знайти і  не просто підготувати людину з якимись вадами. Ну, в мене зараз по-суті залишився Павло Волуйкевич, який, навіть не знаю, і ще по сьогоднішній день конкретно не розмовляв. Не хочу травмувати його…Він повинен був за медаль зачепитися. І що сталося? Я так тільки спитав. Він каже: «Євгеній Іванович, я біг як в тумані»...


Мабуть перехвилювався?


Перехвилювався, я думаю. Психологія спорту, психіка… Я кажу спав ніч. Відказує, що спав. Но, я не думаю, що спав, бо то така напруга. Я сам не спав всю ніч. Чекав, бо старт мав бути о 04:15, вранці, а показали аж о 07:15 забіг. Так, що він просто десь перехвилювався і так сталося. Ну, сталося, так сталося. 13-тий так 13-тий, але в світі бути 13-им, то також вагомо.


До чого зараз готуєтесь з Павлом?


Плануємо відпочити, а далі розпочнемо планомірну підготовку до Франції. Там пройдуть наступні Паралімпійські ігри.

Зрозуміти, якою постаттю у спорті є заслужений тренер України Євгеній Єрузель буде не просто, якщо не розповісти про його вихованців, а це - 27 майстрів спорту, з них 23 – це спортсмени з інвалідністю (4 – здорові), 4 – майстри спорту міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року Світлана Куделя – це також вихованка Євгенія Єрузеля. 

Вже після нашої розмови  Євгеній Іванович повертається, посміхається і каже, що забув розказати про Андрія Голінея.

«Мій перший учень. На трьох дистанціях був рекордсменом світу. На Паралімпійських іграх у Лондоні був четвертим. Там польські спортсмени підставили йому, як то кажуть, підніжку. Він впав і був четвертим… Він 16-тиразовий чемпіон світу. Зараз мешкає у США».

Розповідь про виступ прикарпатців на Паралімпіаді буде не повною без коментарів начальника Івано-Франківського регіонального центру з фізичної культури і спорту «Інваспорт» Івана Балагутрака. Він володіє загальною інформацією про всіх атлетів.


Чи задоволені ви результатом прикарпатських спортсменів на цій Паралімпіаді?


Найперше задоволений, бо є срібна медаль у Юлії Шуляр. Як би то сказати, ми думали і надіялись, що Павло Волуйкевич буде мати бронзову медаль. На вищий результат ми не думали, але бронзову медаль… Що сталося? Невідомо. З цим розбиратиметься вже фахівець-тренер. Час триває.

Через три роки буде наступна Паралімпіада. Думаю, що Павло на наступну підготується сильніше. Ну, і думали Василь Петрунів – настільний теніс. Не про одиночні. Думали, що в парі зможе зачепитися за бронзову медаль. Так сталося, що в чвертьфіналі вони вилетіли з боротьби за медалі.


Чи є проблеми з підготовкою спортсменів-паралімпійців?


Не вистачає у нас тренерів для цих спортсменів. Якщо чесно, покласти руку на серце, то тренери, які займаються зі здоровими спортсменами не хочуть йти працювати і займатися зі спортсменами з інвалідністю.


На цій Паралімпіаді Юля Шуляр виборола бронзу. Пригадайте, а яким був результат наших спортсменів на попередніх Паралімпійських іграх.


На попередній Паралімпіаді (XV Літні Паралімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро – авт.) у нас була така ж ситуація. Три спортсмени були, але, на жаль, медалі не було.

У 2012 році у нас була Світлана Куделя – бронзлва призерка зі штовхання ядра. На наступні Паралімпійські ігри у нас є ще один хлопчик – Руслан Цимбалюк. Це стрільба з лука. Він молодий, 20 років. Йому цього року на Чемпіонаті Європи, де виборювалася ліцензія, то йому одного очка не вистачило до паралімпійської ліцензії. Ще три роки є підготовки. Думаю, що в нас все получиться.

Спілкуватися з героями публікації було напрочуд просто. Зустрів їх під час урочистого нагородження до Дня фізичної культури і спорту України. І пощастило, бо в інший день "спіймати" Юлю Шуляр для інтерв’ю мабуть не вдалося б. Далі дівчина планує відпочити та продовжити тренування у м.Дніпро.

Спортсмени відкриті люди. Не приховують емоцій. Можливо, трохи хвилювались на початку знайомства, а далі під час інтерв’ю щиро та щедро ділились подробицями своїх спортивних буднів. Дякую за розмову! Було приємно і цікаво!


14.09.2021 Микола Юрків 8779
Коментарі ()

08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1801 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1199
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

4979
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

14221 4
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3365 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3186

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

989

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2351

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2327

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2883
14.06.2024

Причин швидкого набору ваги може бути багато. Це може бути спричинене зміною способу життя або ж вказувати на серйозні проблеми зі здоровʼям.

136
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1306
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1092
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

548
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

478
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

823
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

784
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21758
12.06.2024

Більшість українців — 63% — вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які б не розхитували ситуацію в країні (50%).  

298 1
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

771 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

580
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

1039