Історик з Івано-Франківська Володимир Половський про освіту: «Пояснення “на пальцях” біля дошки — це те, що реально працює»

Володимир Половський з видрукованою на 3D-принтері моделлю Парфенону, яку йому подарував один з учнів


Вчитель історії Наукового ліцею імені Миколи Сабата в Івано-Франківську Володимир Половський, який здобув перемогу в обласному турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2025» і брав участь у фінальному етапі, поділився своїм баченням школи майбутнього та ролі вчителя.

Про це вчитель розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

Так, на запитання про те, якою буде школа майбутнього, Володимир Половський зазначив:

«Є дуже багато сфер, в яких штучний інтелект або якісь роботизовані системи можуть замінити вчителя. Але в майбутньому спілкування з живим вчителем, моє припущення, стане чимось зі сфери фантастики.

Це стане якоюсь достатньо дорогою послугою, унікальною. Бо зараз освіту можна здобути різними шляхами».

Учитель розповів про свій власний досвід використання штучного інтелекту для навчання:

«Я, наприклад, коли відчув проблему, в якій мені треба було себе „підтягнути“, використав мовну модель.

На кшталт „змоделюй мені ситуації, які будуть стосуватися таких-сяких проблем“. Моє спілкування зі штучним інтелектом передбачало, що я намагався розв'язати запропоновану мені ситуацію, і ШІ вираховував, що „воно-то так“, але буде „наслідок отакий“, бо „ви не можете передбачити оце й оце“».

Вчитель зазначив, що такий підхід до навчання виявився для нього більш ефективним, ніж традиційні вебінари чи теоретичні заняття:

«Це було більш корисне навчання, ніж багато теорії, прослуханої на вебінарах і тому подібне. Тому що тут я працював за допомогою штучного інтелекту і конкретних кейсів. І, відповідно, такий спосіб навчання, я на собі побачив, достатньо ефективно працює».

Володимир Половський переконаний, що мовні моделі й штучні інтелекти зроблять освіту доступнішою:

«Це достатньо дешеве майбутнє, тому що освіта — дорого. Ми звикли до того, що освіта безкоштовна. Але немає ж нічого безкоштовного...

Ці мовні моделі й штучні інтелекти будуть здешевлювати освіту, робити її доступною будь-де. Сидиш удома або їдеш в автобусі — і навчаєшся».

Водночас він підкреслив, що роль вчителя зміниться, але не зникне:

«Спілкування з вчителем — це стане якоюсь такою додатковою опцією... Це означатиме, що вчитель буде позбавлений великої кількості якоїсь механічної роботи».

Вчитель навів приклад із власної практики, коли перейшли від ручної перевірки контрольних робіт до платформ для тестування:

«Це звільнило руки вчителю, дозволяє це робити швидко і достатньо точно. Натомість у нас з'явився новий комплекс проблем: академічна доброчесність».

Щодо підходів до навчання, які вирізняють його серед інших педагогів, Володимир Половський каже:

«Як казали учні та як передавали їхні слова батьки, коли вчитель пояснює біля дошки „на пальцях“, як воно працює, тоді все зрозуміло. А коли учні просто читають підручник, то, відповідно, нічого й не розуміють».

Крім того, у своїй роботі Володимир Половський широко застосовує сучасні цифрові інструменти:

«Я практикую швидкі тести. Десять хвилин і ми швидко повторили необхідний фактаж. Плюс, я практикую платформи, про які, думаю, вчителі багато вже чули, бо їх рекламують. Наприклад, Kahoot! — це ігрофікація і вона дозволяє перевірити знання».

Завершуючи, вчитель наголосив на важливості індивідуального підходу:

«Стараємось почути кожного. Тому що шукаємо шлях до кожного з учнів, як розв'язати такі проблеми, які перед нами постають».

Більше читайте у матеріалі: «Історія — це всього лише один з проявів інформації»: учитель Володимир Половський з Івано-Франківська про фаховий конкурс, методи навчання та школу майбутнього.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Рішення політиків не повинні впливати на дитинство": головний освітянин Івано-Франківщини про малокомплектні школи, реформу НУШ та недостачу вчителів

«Очікуємо 13-14 тисяч учасників»: скільки учнів на Івано-Франківщині вже зареєструвалися на НМТ-2025

Інформаційна війна: у закладах освіти Івано-Франківська проведуть заходи з протидії вербуванню


Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

802
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

480
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1756
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1471
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1425 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1288

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

545

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

562

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

811

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1879
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

241
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1284
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

769
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

237
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1456
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1047
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1618 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

427
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

618
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1252
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1559
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1047