Ірма Вітовська: Я почуваю себе дискримінованою в цій країні, являючись актрисою і не бажаючи нікуди емігрувати

 

 

Нещодавно українські діячі культури провели прес-конференцію про необхідність ухвалення законопроекту про квоти на українську мову на телебаченні, а також завітали до Верховної Ради у час голосування за законопроект.

 

Ірма Вітовська активно підтримала ініціативу та доклалась до її організації. «Я почуваю себе дискримінованою в цій країні, являючись актрисою і не бажаючи нікуди емігрувати. Я думаю, що багато глядачів, які хочуть дивитись українське, відчувають себе так само», – говорить акторка, пише Фіртка з посиланням на Вежу.

 

Ірма Вітовська — сучасна українська акторка театру та кіно, працює у Молодому театрі (з 1998), заслужена артистка України. Сьогодні акторка активно долучається до розвитку культурного життя країни, популяризує його за кордоном та займається благодійністю через творчість. Ірма розповіла про розвиток кінематографу, пробудження українського народу, «Оскар і Рожеву пані» та те, як мріяла стати стюардесою.

 

– Організовуючи прес-конференцію про необхідність ухвалення законопроекту про квоти на українську мову на телебаченні, чи очікували на опір?

 

– Опір зараз відбувається активний. Мені щодня надходять повідомлення з погрозами, зокрема і з Росії. Напевне там цю тему «роздули», як вони вміють, на кшталт: «наступ на російськомовний народ». Ті, хто виробляє на цьому контент – просто заробляють гроші. Можливо, це політична складова впливу і залежності деяких ЗМІ від Росії. Ця залежність почалася, але вони не можуть з нею самостійно впоратись. Мабуть є діячі, котрі мають таку ж залежність.

 

– Як ви долучилися до ініціативи впливу обличчями відомих українських акторів на прийняття рішення щодо законопроекту? 

 

– Це питання стосується україномовного контенту, йдеться про його абсолютну відсутність в ігровому полі. Мені зателефонувала Вікторія Сюмар із Комітету, із проханням звернутись до акторів, котрі могли б допомогти у вирішенні цього питання. Я відразу почала телефонувати колегам. Ті люди, котрі з’явилися зі мною у Верховній Раді, ті, котрі були на прес-конференції та ті, котрі були відсутні в силу різних обставин, але надали свою згоду (Ада Роговцева, Станіслав Баклан, Олексій Вертинський, Ольга Сумська, Володимир Горянський і Олеся Жураковська, Анатолій Хостікоєв), – у кожного з них я особисто поцікавилась про те, чи долучаються вони до ініціативи. Щоб мати свій продукт на телебаченні, його потрібно виробити, а для цього має бути інтервал. Звичайно, є деякі вироблені продукти, які потрібно продати, заробити на цьому кошти і вкладати в нове. Тому, телеканалам надано один рік для переходу. Тільки 25% може з’витися в кінці року. Вже тоді ми переходимо на 75% протягом трьох років, для того, щоб можна було збільшувати виробництво.

 

IMG_6453

 

– А як щодо фінансування? На чиї плечі лягає це питання?

– У перші роки фінансування на себе зобов’язується брати держава. Вона фінансує 50% того чи іншого продукту, який було вироблено. Цю державну допомогу можна обходити, але потрібно подавати пічінг, робити сценарій. Обходити вони можуть і знімати, скажімо, за 30 000 ту ж серію і продавати в Росії, але на наших каналах вже матимуть проблему зі штрафуванням. Канал повинен наповнювати ефіри україномовним контентом (продукт, який вироблений українською мовою!). Дублюйте його російською, казахською, продавайте на інші ринки, але він має бути вироблений українською мовою. У нас здебільшого як? Продукт виробляється російською мовою, далі він дублюється українською, або ж показують як є. Так було і з радіо, коли російськомовний контент потрапив у ланку «закордонна музика», і тоді власники радіостанцій вільно вмикали російську. Зараз вже все це відокремили: закордонна – окремо, російська – окремо. Правильно казати «квоти на російськомовні…». У нас російськомовного контенту має бути 25%. Щодо регіонів – тут інша ситуація, оскільки там де багато російськомовного надається – 40%.

 

– Чому саме зараз визріло це питання?

За три роки відсутності моєї праці на телеринку, оскільки коли почалась війна, я відмовилась працювати з росіянами, російськомовний контент, навіть з маркою «Зроблено в Україні», – перестав для мене бути логічним. Я розумію, що якщо ми будемо “попускати” і знімати російською, то в Україні україномовний продукт не з’явиться ніколи. Люди, котрі мають психологію торгівлі, не мають психології впливу, стратегічного мислення, – вони можливо це і розуміють, але гроші роблять свою справу.

 

photo3

 

Люди, котрі працюють у цьому форматі (актори, режисери), підтримали реалізацію цього законопроекту. Це збільшить можливість праці, розкриє акторів, котрі працюють тільки в україномовному форматі. Багатьом артистам, котрі говорять у житті українською мовою, важко погрузитися в російськомовне середовище, яке вимагається сьогодні ринком. Я також не бачу можливості для праці львівським, чернівецьким, тернопільським, київським, полтавським, черкаським, житомирським акторам, котрі залишаються україномовними і практикують українську щодня. Розділяючись між двома мовами, актор губить свій фах. Такий актор не буде органічно існувати далі у державному кіно. Тоді у чому зміст? Це що виходить, наш кіноринок – департамент Російської федерації? Це питання безпеки держави! Я переконана, що людина, котра щодня чує певний обсяг мовного контенту з телебачення, який здебільшого представлений російською мовою, вона до ного звикає. Навіть коли присутні україномовні персонажі, на жаль, вони геть невигідно витримують конкуренцію з російськомовними в плані естетики, смаку, тощо. Чомусь абсолютне кліше, що актор – виходець із сільської місцевості, що наша мова – мова якоїсь периферійності. Це зроблено або навмисне, щоб далі зрощувати комплекс меншовартості, щоб молоді люди стидалися і хотіли переходити на російську мову, мовляв вона модніша; або це непрофесійний рівень тих людей, від яких залежить появлення телевізійних продуктів. Вони не впроваджені в українську ментальність, в український андеграунд, вони нічого не знають про те, що відбувається в сучасному українському мистецтві і, що вони роблять на своїх місцях. Тому, закрадається підозра, що у людей немає ні економічної, ні творчої освіти. Особисті смакові якості впливають на цілу стратегію держави. Такого бути не може!

Скільки мови йде з ефіру, так людина і реагує. Якщо з телебачення концептуально говоритимуться розумні речі, вони будуть реагувати на примітизовану систему, яку вони звикли чути. Якщо звучатиме російською популізм, вони будуть на нього реагувати. От для чого потрібен закон, якщо держава Україна хоче зберегтися як держава, як нація. Мова – це перший чинник.

 

photo

 

– Чи відслідковували ви за тією частиною посадовців, котрі не проголосували за прийняття законопроекту?

«Опоблок» та деякі представники з інших партій. Багато тих, хто не був присутнім, могли б проголосувати, проте вони не з’явилися.

 

– Чи вдалось комусь із противників подати логічне обґрунтування свого «ні»?

Було декілька правок, наприклад про те, що законопроект був внесений до розгляду неправильно. Це абсолютно з повітря взяті претензії. Насправді, вони нічого там не знайшли. Закон дуже компромісний, це не ідеальний законопроект. Ідеальний буде тоді, коли розглядатиметься законопроект про державну мову. От за нього потрібно буде боротися.

 

photo2

 

– Велика кількість молодих акторів виїжджає за кордон для творчого пошуку та праці. Цей закон затримає таких людей в Україні?

Багато виїхало в Росію, живуть у Москві. Там більший ринок, більше пропозицій. Думаю, такі люди виїхали б в будь-якому випадку, у них завжди пріоритетною була Москва.

Для мене немає трагедії у тому знімаюсь я, чи ні. Образливо, але не трагедія. Я себе знаходжу в іншому. Для людей, котрі дивляться телебачення, це дуже важлива форма впливу, і держава повинна це розуміти. Навіть через серіал це працює.

 

– Пройдешніх вихідних в Росії нагороджували українських артистів музичними преміями. Низка виконавців завітали на вручення особисто. Яке ваше ставлення до таких дій?

Моє ставлення абсолютно негативне. Не-га-ти-вне! Це означає, що людям просто байдуже на наші втрати. У них немає Батьківщини, їх батьківщина – сцена, їхні мізки – мікрофон і горло.


02.06.2017 2931 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2161
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

856
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

901
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

904 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2749 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1464

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

634

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1003

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1126
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2009
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1072
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

795
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

283
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14973
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7286
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

721
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

277
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

186
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

281
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

570
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1028