Ірма Вітовська: Я почуваю себе дискримінованою в цій країні, являючись актрисою і не бажаючи нікуди емігрувати

 

 

Нещодавно українські діячі культури провели прес-конференцію про необхідність ухвалення законопроекту про квоти на українську мову на телебаченні, а також завітали до Верховної Ради у час голосування за законопроект.

 

Ірма Вітовська активно підтримала ініціативу та доклалась до її організації. «Я почуваю себе дискримінованою в цій країні, являючись актрисою і не бажаючи нікуди емігрувати. Я думаю, що багато глядачів, які хочуть дивитись українське, відчувають себе так само», – говорить акторка, пише Фіртка з посиланням на Вежу.

 

Ірма Вітовська — сучасна українська акторка театру та кіно, працює у Молодому театрі (з 1998), заслужена артистка України. Сьогодні акторка активно долучається до розвитку культурного життя країни, популяризує його за кордоном та займається благодійністю через творчість. Ірма розповіла про розвиток кінематографу, пробудження українського народу, «Оскар і Рожеву пані» та те, як мріяла стати стюардесою.

 

– Організовуючи прес-конференцію про необхідність ухвалення законопроекту про квоти на українську мову на телебаченні, чи очікували на опір?

 

– Опір зараз відбувається активний. Мені щодня надходять повідомлення з погрозами, зокрема і з Росії. Напевне там цю тему «роздули», як вони вміють, на кшталт: «наступ на російськомовний народ». Ті, хто виробляє на цьому контент – просто заробляють гроші. Можливо, це політична складова впливу і залежності деяких ЗМІ від Росії. Ця залежність почалася, але вони не можуть з нею самостійно впоратись. Мабуть є діячі, котрі мають таку ж залежність.

 

– Як ви долучилися до ініціативи впливу обличчями відомих українських акторів на прийняття рішення щодо законопроекту? 

 

– Це питання стосується україномовного контенту, йдеться про його абсолютну відсутність в ігровому полі. Мені зателефонувала Вікторія Сюмар із Комітету, із проханням звернутись до акторів, котрі могли б допомогти у вирішенні цього питання. Я відразу почала телефонувати колегам. Ті люди, котрі з’явилися зі мною у Верховній Раді, ті, котрі були на прес-конференції та ті, котрі були відсутні в силу різних обставин, але надали свою згоду (Ада Роговцева, Станіслав Баклан, Олексій Вертинський, Ольга Сумська, Володимир Горянський і Олеся Жураковська, Анатолій Хостікоєв), – у кожного з них я особисто поцікавилась про те, чи долучаються вони до ініціативи. Щоб мати свій продукт на телебаченні, його потрібно виробити, а для цього має бути інтервал. Звичайно, є деякі вироблені продукти, які потрібно продати, заробити на цьому кошти і вкладати в нове. Тому, телеканалам надано один рік для переходу. Тільки 25% може з’витися в кінці року. Вже тоді ми переходимо на 75% протягом трьох років, для того, щоб можна було збільшувати виробництво.

 

IMG_6453

 

– А як щодо фінансування? На чиї плечі лягає це питання?

– У перші роки фінансування на себе зобов’язується брати держава. Вона фінансує 50% того чи іншого продукту, який було вироблено. Цю державну допомогу можна обходити, але потрібно подавати пічінг, робити сценарій. Обходити вони можуть і знімати, скажімо, за 30 000 ту ж серію і продавати в Росії, але на наших каналах вже матимуть проблему зі штрафуванням. Канал повинен наповнювати ефіри україномовним контентом (продукт, який вироблений українською мовою!). Дублюйте його російською, казахською, продавайте на інші ринки, але він має бути вироблений українською мовою. У нас здебільшого як? Продукт виробляється російською мовою, далі він дублюється українською, або ж показують як є. Так було і з радіо, коли російськомовний контент потрапив у ланку «закордонна музика», і тоді власники радіостанцій вільно вмикали російську. Зараз вже все це відокремили: закордонна – окремо, російська – окремо. Правильно казати «квоти на російськомовні…». У нас російськомовного контенту має бути 25%. Щодо регіонів – тут інша ситуація, оскільки там де багато російськомовного надається – 40%.

 

– Чому саме зараз визріло це питання?

За три роки відсутності моєї праці на телеринку, оскільки коли почалась війна, я відмовилась працювати з росіянами, російськомовний контент, навіть з маркою «Зроблено в Україні», – перестав для мене бути логічним. Я розумію, що якщо ми будемо “попускати” і знімати російською, то в Україні україномовний продукт не з’явиться ніколи. Люди, котрі мають психологію торгівлі, не мають психології впливу, стратегічного мислення, – вони можливо це і розуміють, але гроші роблять свою справу.

 

photo3

 

Люди, котрі працюють у цьому форматі (актори, режисери), підтримали реалізацію цього законопроекту. Це збільшить можливість праці, розкриє акторів, котрі працюють тільки в україномовному форматі. Багатьом артистам, котрі говорять у житті українською мовою, важко погрузитися в російськомовне середовище, яке вимагається сьогодні ринком. Я також не бачу можливості для праці львівським, чернівецьким, тернопільським, київським, полтавським, черкаським, житомирським акторам, котрі залишаються україномовними і практикують українську щодня. Розділяючись між двома мовами, актор губить свій фах. Такий актор не буде органічно існувати далі у державному кіно. Тоді у чому зміст? Це що виходить, наш кіноринок – департамент Російської федерації? Це питання безпеки держави! Я переконана, що людина, котра щодня чує певний обсяг мовного контенту з телебачення, який здебільшого представлений російською мовою, вона до ного звикає. Навіть коли присутні україномовні персонажі, на жаль, вони геть невигідно витримують конкуренцію з російськомовними в плані естетики, смаку, тощо. Чомусь абсолютне кліше, що актор – виходець із сільської місцевості, що наша мова – мова якоїсь периферійності. Це зроблено або навмисне, щоб далі зрощувати комплекс меншовартості, щоб молоді люди стидалися і хотіли переходити на російську мову, мовляв вона модніша; або це непрофесійний рівень тих людей, від яких залежить появлення телевізійних продуктів. Вони не впроваджені в українську ментальність, в український андеграунд, вони нічого не знають про те, що відбувається в сучасному українському мистецтві і, що вони роблять на своїх місцях. Тому, закрадається підозра, що у людей немає ні економічної, ні творчої освіти. Особисті смакові якості впливають на цілу стратегію держави. Такого бути не може!

Скільки мови йде з ефіру, так людина і реагує. Якщо з телебачення концептуально говоритимуться розумні речі, вони будуть реагувати на примітизовану систему, яку вони звикли чути. Якщо звучатиме російською популізм, вони будуть на нього реагувати. От для чого потрібен закон, якщо держава Україна хоче зберегтися як держава, як нація. Мова – це перший чинник.

 

photo

 

– Чи відслідковували ви за тією частиною посадовців, котрі не проголосували за прийняття законопроекту?

«Опоблок» та деякі представники з інших партій. Багато тих, хто не був присутнім, могли б проголосувати, проте вони не з’явилися.

 

– Чи вдалось комусь із противників подати логічне обґрунтування свого «ні»?

Було декілька правок, наприклад про те, що законопроект був внесений до розгляду неправильно. Це абсолютно з повітря взяті претензії. Насправді, вони нічого там не знайшли. Закон дуже компромісний, це не ідеальний законопроект. Ідеальний буде тоді, коли розглядатиметься законопроект про державну мову. От за нього потрібно буде боротися.

 

photo2

 

– Велика кількість молодих акторів виїжджає за кордон для творчого пошуку та праці. Цей закон затримає таких людей в Україні?

Багато виїхало в Росію, живуть у Москві. Там більший ринок, більше пропозицій. Думаю, такі люди виїхали б в будь-якому випадку, у них завжди пріоритетною була Москва.

Для мене немає трагедії у тому знімаюсь я, чи ні. Образливо, але не трагедія. Я себе знаходжу в іншому. Для людей, котрі дивляться телебачення, це дуже важлива форма впливу, і держава повинна це розуміти. Навіть через серіал це працює.

 

– Пройдешніх вихідних в Росії нагороджували українських артистів музичними преміями. Низка виконавців завітали на вручення особисто. Яке ваше ставлення до таких дій?

Моє ставлення абсолютно негативне. Не-га-ти-вне! Це означає, що людям просто байдуже на наші втрати. У них немає Батьківщини, їх батьківщина – сцена, їхні мізки – мікрофон і горло.


02.06.2017 2913 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1181
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1809 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1131
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3705
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3410 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2764 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

357

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

474

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1016

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1582
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1082
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1109
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

804
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6614
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

749
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44080
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3399
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35739 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

408
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

683
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

763
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

978