Про що свідчить «індекс борщу» в українському суспільстві? Найнеобхідніші продукти, у тому числі – складові борщу, швидко дорожчають, а громадяни –біднішають. Наразі влада не зауважує цього, продовжуючи зміцнювати лише свої позиції. У суспільстві ж тимчасом наростають протестні настрої – пише Тетяна Івженко у російському виданні «Независимая газета».
Настрої суспільства і влади в Україні стрімко розходяться
Українці економлять на продуктах і запасаються іноземною валютою, у суспільстві панує тривожний настрій, повідомляють аналітичні центри. Влада обіцяє втримати ситуацію під контролем, але проблема в тому, що дані офіційної статистики і реалії вже зараз разюче відрізняються. Розвиваючись, ситуація може призвести до народного бунту на початку весни, припускають політологи.
Днями три великі українські аналітичні центри оприлюднили результати досліджень, які свідчать про тривожні тенденції. Спільний проект компанії GfK-Україна та Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) виявив обвал індексу споживчих настроїв: понад 60% українців украй негативно оцінюють своє матеріальне становище і роблять небувало песимістичні прогнози на майбутнє. Висновки аналітиків підтвердила Міжнародна організація праці (МОП), яка внесла Україну до списку країн з високим рівнем соціального неспокою.
Керівник програми «Соціальна економіка» МЦПД Максим Борода пояснив, що тривожні настрої в суспільстві викликані різким подорожчанням продуктів, які визначають значну частину витрат пересічних громадян. «Сумніви, що з'явилися, у здатності влади забезпечити підвищення добробуту пересічних громадян теж негативно позначаються на очікуваннях суспільства», – зазначив експерт. Про це непрямо свідчать і офіційні дані валютного ринку: у вересні українці почали скуповувати іноземну валюту. Обсяг купівлі становив майже 3 млрд. дол. проти 1,3 млрд. дол. обсягу продажу. У серпні ці параметри були приблизно рівні.
Зазвичай громадяни запасаються доларами і євро – поряд з крупами, сірниками, сіллю – в очікуванні на різке зростання цін, знецінення національної валюти, соціальних і економічних потрясінь, зазначають експерти.
Про те, наскільки погіршилося реальне становище українців, можна судити за «індексом борщу» – українським аналогом прийнятого на Заході «індексу Біґ-Мака». Щоправда, західні експерти таким неофіційним, але дієвим методом порівнюють паритет купівельної спроможності в різних країнах, а в Україну агентство «АПК-Інформ» досліджує динаміку цін на основні продуктів харчування, які є традиційними інгредієнтами національної страви. Ґрунтуючись на даних власного щоденного моніторингу, агентство днями повідомило, що середньостатистичний овочевий «борщовий набір» у вересні цього року коштує на 92% дорожче за торішні показники. За даними агентства, подорожчання призвело до зниження на 10-20% обсягів купівлі овочів і фруктів населенням.
За даними інших спеціалізованих дослідницьких центрів, м'ясо за цей період подорожчало в середньому на 10-20%, але до зими очікується стрімке зростання цін до 40% через подорожчання кормового зерна. Сало, яке прийнято жартома називати стратегічним продуктом Україні, на київських ринках продають вже по 5-7 дол. за кілограм, що більш ніж у два рази перевищує торішні ціни. Ціни на молочну продукцію зросли за останні пару місяців на 50-100%, так само стрімко дорожчають яйця, крупи, цукор. Днями в Києві приблизно на 10% зросли в ціні соціальні сорти хліба, що викликало паніку в суспільстві. Антимонопольний комітет зажадав від виробників обґрунтувати це підвищення ціни і пригрозив санкціями.
Водночас перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта, намагаючись заспокоїти громадян, заявив, що подорожчання пояснюється спекулятивними тенденціями: «Ми бачимо зростання цін на продтовари і вживемо заходів щодо недопущення значного зростання». Одним із таких заходів має стати розширення імпорту продуктів в Україну, сказав чиновник. Проте його колеги не поділяють цієї думки, побоюючись, що імпорт завдасть нищівного удару по українських виробниках.
Галузеві експерти вважають, що влада зможе утримувати ситуацію під контролем адміністративними заходами максимум до призначених на 31 жовтня виборів до місцевих органів влади, а після голосування зростання цін неминуче відновиться. До речі, днями пропрезидентська більшість у Верховній Раді провалив голосування за розроблений опозицією законопроект, що забороняє подальше підвищення тарифів на газ, електроенергію, послуги ЖКГ для населення. Тому українці, ще не звиклі до 50-процентного подорожчання з 1 серпня найнеобхідніших послуг, готуються до нових етапів зростання цін.
Українська опозиція щосили використовує ці приводи для критики влади. Юлія Тимошенко звинуватила президента, уряд, Національний банк і держкомстат у змові заради приховування реальної інформації про економічну ситуацію. Вона заявила, що влада безконтрольно друкує гроші, щоб укластися в затверджені МВФ річні показники дефіциту держбюджету. А емісія коштів призводить до зростання інфляції, внаслідок якої «за три останніх місяці кожен громадянин України став втричі біднішим». За її словами, реальна інфляція в сегменті продуктів харчування становить зараз не менше ніж 54%, що аж ніяк не відповідає даним держкомстату про менше ніж 3% інфляції у вересні.
Цього тижня до опозиції приєднався і Національний форум профспілок України, який оголосив про проведення в жовтні соціального експерименту «Життя на прожитковий мінімум». П'ять добровольців у різних містах країни спробують вижити місяць на офіційно встановлений державою розмір прожиткового мінімуму – 907 гривень, що дорівнює майже 115,5 дол. Керівник організації Мирослав Якібчук повідомив, що всі охочі можуть у режимі реального часу спостерігати за учасниками експерименту – де живуть, що купують, яким транспортом користуються, оплачують комунальні послуги. Причому серед добровольців немає киян, оскільки в українській столиці неможливо не те що вижити, але навіть орендувати житло на зазначену суму. Автори ідеї сумніваються, що доведуть експеримент до кінця і в інших містах країни, оскільки, за їхніми підрахунками, реальний прожитковий мінімум в Україні становить на сьогодні у 2,5 рази більше, ніж офіційний показник. Якібчук пояснив, що мета акції в тому, щоб донести до влади просту думку: «На офіційно встановлений прожитковий мінімум в Україні вже неможливо забезпечити навіть біологічно достатній рівень харчування, не кажучи вже про елементарні соціальні й культурні потреби людини».
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, коментуючи ситуацію, зауважив, що нинішня українська влада поки що не звертає уваги на стан пересічних громадян, на показники «індексу борщу», займаючись в першу чергу посиленням своїх позицій. А суспільство, якому належить пережити небувало важку у фінансово-економічному сенсі зиму, поступово дозріває до бунту.
