Іконографія Івана Предтечі: тайна величі у приниженні

 

/data/blog/88407/882e08e243d50ca8cbe6a9a9b84484e8.jpg

 

Іван Хреститель — Предтеча Месії, ангел пустелі, покровитель аскетів. Саме від Хрестителя Церква унаслідувала образ омовіння-очищення, який згодом став Таїнством Хрещення.

 

Значення Предтечі в християнстві інколи прирівнюють з місцем пророка Іллі в юдейській традиції. Тільки-от пророк Ілля за своєю благістю був узятий Богом на небо на вогненній колесниці, а Іван Предтеча помер ганебною смертю від усікновення голови. Можливо, іконографія допоможе нам це зрозуміти.

Іван Предтеча – один з трьох, народження якого особливо вшановується Церквою. Цікаво простежити, що в плеяді трьох «різдвяних» свят завершальним, повнотою є Різдво Ісуса Христа (7 січня), першим – Різдво Богородиці (20 вересня), а за тим – Різдво Предтечі (7 липня). Іван був «перед Христом» і народився за півроку до Ісуса. І саме до його матері – Єлизавети – приходила Богородиця, що їй Єлизавета співала «Радуйся…» і що від її присутності в лоні здригнулося дитя – це і був Іван.

Тому від початків формування сакрального мистецтва в християнстві зображення Предтечі було обов’язково присутнє в кожному храмі. Перші образи відомі у композиціях «Хрещення». Відтак, найбільш ранньою пам’яткою вважають «Хрещення Господнє» першої половини ІІІ століття в римських катакомбах Калліста. А найдавнішою іконою вважають пам’ятку, що походить із Синайського монастиря великомучениці Катерини. Цей образ, до речі, зберігають у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Ікона з Синайського монастиря

Різноманіття образів Івана Предтечі

Іконографія Івана Хрестителя є напрочуд різноманітною і залежить від того, які літургійні чи есхатологічні акценти хотів передати іконописець. Та все ж попри велику популярність зображення святого в різних іконографічних сюжетах у різному образі, можна виділити декілька типів: «Моління», «Ангел пустелі», «Богоявлення» та «Усікновення голови Івана Предтечі». Цьому святому в релігійному догматі відведено окреме та особливе місце поряд з Богородицею. Згідно із біблійними текстами, Іван Хреститель передував не лише у народженні та смерті Христа, але й був попередником у його справах та вченні. У «Молінні» Предтеча виступає заступником людей перед Христом; у «Богоявленні» здійснює таїнство Хрещення, яке знаменується першою об’явою Трійці в Новому Завіті; в композиції «Ангел пустелі» головною є ангельська природа Івана Предтечі, яка описана в словах Христа: «Це той, про котрого написано: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед Тобою. Бо кажу вам: Із народжених жінками – жодного пророка, більшого від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Божому більший від нього» (Лк. 7: 27, 28).

Що ж до порівняння Івана Предтечі із пророком Іллею, то їхня схожість підкреслена у євангельських текстах, зокрема – Ів. 1: 21. Тому Іван Предтеча інколи більш схожий на старозавітного пророка – фронтальна репрезентативна постава, жест благословення, сувій у руках. Волосяниця або ж верблюжа шкіра є символом подвижницького аскетичного життя Хрестителя, це теж вказує на схожість із пророком Іллею.

Давньоруська традиція почитання Івана Хрестителя

Івана Предтечу особливо шанували у давньоруські часи. Свідченням цього є велика кількість храмів, які брали його покровительство, про це згадано у Києво-Печерському Патерику та у Літописі Руському. А у Іпатіївському літописі, до прикладу, сказано, що Володимир Великий, після свого хрещення, у Корсуні, в центрі міста поставив на горі церкву на честь цього святого[1]. Наприкінці ХІ століття біля північної сторони Києво-Печерського Успенського собору, коштом боярського сина Захарія, звели церкву святого Івана Предтечі, а пізніше, за ігумена Івана, біля північно-західного рогу Успенського собору збудували Іванівську хрещальню. У Керчі у Х-ХІ століттях був храм Івана Предтечі – одна з найдавніших пам’яток раннього середньовічного будівництва на півострові. У Новгороді у 1127 році був закладений храм Івана Предтечі на Опоках.

Та й найдавніший храм у Львові, який збережений ще з княжої доби, теж носить ім’я Івана Хрестителя. Кажуть, що й хресне ім’я короля Данила Романовича теж було Іван.

Святий у традиції українського іконопису

Оскільки Хрестителя у нас шанували, храми зводили, то й іконографія повинна була б бути дуже багатою. Найбільш відомі 4 ікони, які датують ХVІ століттям. Мова йде про ікону Предтечі з церкви у Ясениці-Замковій (Старосамбірщина), ікону із церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина), третя – з церкви святого Миколи з Лєщик (поблизу Перемишля), четверта належить збірці «Студіон».

Ікона з Рогатина

Ми розглянемо детальніше ікону «Іван Хреститель з житієм» середини ХVІ століття зі збірки музею-пам’ятки дерев’яної архітектури і живопису ХVІ-ХІХ століть – церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина). У цьому храмі ікона складає частину іконостасу 1650 року і була розміщена у намісному ряді. Іван представ у динамічний фронтальній позі проповідника із сувоєм. Благословляє він жестом, який також символізує монограму Христа – ІСХ. Таке враження, що «маса» фігури наростає зверху до низу: маленькі тендітні руки, долоні і масивні стопи пустельника. У лівій руці святий тримає сувій із текстом (Мт. 3: 2, 10): «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» та «Сокира вже при корінні: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть». Окрім цього напису, на іконах такого типу можна зустріти слова Предтечі з Мк. 1, 3 – «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його»; чи з Ів. 1, 29, 30 – «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, про кого оповідав я…».

У нижній частині ікони, на поземі біля ніг Предтечі зображене стилізоване деревце з сокирою біля коріння. Це алегорія проповіді Хрестителя, його життя. Символ витікає із старозавітного пророцтва Даниїла в тлумаченні сну Навуходоносора про «зрублене дерево досить високе» (Дан. 4:7-14), також є алюзією на вищезгадані слова Мт. 3, 10.

Одягнений святий у довгу світло-сіру волосяницю та гіматій оливкового відтінку. У клеймах довкола Хрестителя зліва направо зображені: «Євангелист Іван з учнем Прохором», «Євангелист Марко», «Різдво Івана Предтечі», «Ангел відпроваджує малого Івана в пустелю», «Іван Предтеча перед царем Іродом», «Іван Предтеча в пустелі», «Євангелист Лука», «Усікновення голови Івана Предтечі», «Банкет Ірода. Саломея танцює з головою Івана», «Євангелист Матвій».

Різдво Івана Предтечі

У композиції «Різдво Івана Предтечі» ілюструється подія, описана в Євангелії від Луки (Лк. 1, 5-63). У дні царювання Ірода старому священику Захарії з роду Аарона, під час служіння в храмі з’явився архангел Гавриїл із звісткою про те, що його жінка Єлизавета народить сина і назве його Іваном. Захарія не повірив і був покараний німотою до того часу, поки не збулося пророцтво. На клеймі зображена Єлизавета, яка лежить, Захарія, який пише ім’я сина, та жінки-служниці. Картина дуже подібна до «Різдва Богородиці». Різниця у тому, що в «Різдві Івана» в ногах Єлизавети обов’язково присутній Захарія.

Свято Різдва Івана Хрестителя відоме вже у ІV столітті. Відомості про нього є в творах Івана Златоустого, святих Амвросія і Августина. У східних слов’ян свято Різдва Івана Предтечі злилося з культом літного божества Купала. Цікаво, що народна етимологія назви Купала спирається на уявлення про те, що Іван Хреститель «купав» Ісуса, коли хрестив його.

сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю»

Іконографічна сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю» на думку деяких дослідників виникла зі слів Євангелія (Мк. 1:2): «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу». Та ця сцена більш поширена в західній іконографічній традиції, на сході ж трапляється вона дуже рідко. Натомість, клеймо із янголом частіше зустрічається в російській іконописній традиції. Цей же ж сюжет був використаний у розписах Спасо-Мирожського монастиря, Кирилівської церкви в Києві, церкви Благовіщення в Мячені, церкви Успіння  в Звенигороді.

Композиція «Іван Предтеча в пустелі»

Композиція «Іван Предтеча в пустелі» існувала у візантійському і давньоруському мистецтві як самостійне зображення так і у складі житія святого. Іконографія спирається на євангельські тексти (Мт. 3:1-4) про прийняття Іваном божественного дару пророцтва. Зображена на клеймі двічі голова Хрестителя: на його плечах і на дискосі (уже усікновенна) має глибокий символізм. Голова буцімто існує в різних часових і смислових іпостасях: голова усікновенна – символ жертви Предтечі, паралель жертовної чаші Євхаристії; голова на тілі Івана – символ того, що хоч Іван віддав добровільно себе у жертву, мучився, але сам лишається непошкодженим. Мимоволі пригадуються слова: «і не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може» (Мт. 10:28).

У нижній частині житійної ікони Предтечі з Рогатина зображена сцена страти Хрестителя та бенкет Ірода. Напевно, всім відома історія про апокрифічну Саломею, яка танцювала на святі у свого вітчима Ірода і настільки вразила його своїм танцем, що могла просити будь-що. Тоді мати Іродіада порадила донці забажати голови Хрестителя. Бажання було виконане (Мт. 14, 6-12 і Мк. 6, 21-29), як і старозавітнє пророцтво.

Сама ж іконографія «Усікновення голови Івана Предтечі» сягає ранньовізантійської епохи: мініатюра з Олександрійської хроніки і фрески церкви Івана Предтечі в Чавушино в Кападокії датують серединою – другою половиною VІІ століття. Ще у Середньовіччі виділили декілька різновидів зображення усікновення, які відрізнялися за положенням постаті святого: на колінах, у повний зріст та зв’язані попереду руки. Інколи на образі зустрічалися Саломея і воїни, інколи страта відбувалася на тлі печери або на тлі архітектури. В ХІ-ХІV століттях виникають мініатюри, де Предтечу могли зображати двічі – до і після страти.

Іконографія усікновення отримала поширення у Візантії і країнах візантійського ареалу. Коли Івана зображають схиленим, це можна трактувати як його смирення перед уготовленою долею, як молитву та поклоніння. Цікаво зауважити, що молитовний уклін спрямований якраз у бік чаші з усікновенню головою. У східній традиції святого завжди зображали із головою, хоч поруч могла бути усікновенна. На Заході ж частіше зустрічають образ обезголовленого Предтечі.

Фреска з Вірменської церкви у Львові

Про празник Усікновення знаходять відомості ще з V століття у служебнику папи Геласія. Є згадки і в Андрея Критського, а Теодор Студит створив Гомілії на Різдво і Відсічення голови Івана Хрестителя.

Для української іконографії властиво зображати Івана Хрестителя із чотирма євангелістами у клеймах, що, в принципі, є доволі рідкісним явищем в іконографії цього святого. Одним із найдавніших зображень Хрестителя з євангелистами є різьба на передній панелі трону архиєпископа Максиміана. Традиційним зображенням, де присутні усі чотири євангелісти, є ілюстрації в Євангеліях та Царські врата.

Дуже рідко, але можна зустріти Івана Предтечу, який тримає дитя в чаші – це своєрідне відображення хрещення Ісуса Христа. Для російської іконографії також поширене зображення Хрестителя «до пояса».

Іконографія Івана Предтечі, як і його життя, допомагають усвідомити чи, бодай би, трішки замислитися над сенсом смиренномудрія в християнстві. Вміння зі смиренням перед Мудрістю Божою прийняти усе, що трапляється і стається у твоєму житті – це справді дар Святого Духа. Дар призначений для кожного, але не кожним прийнятий. Іван Хреститель – приклад смирення і служіння, гідності в приниженні та стійкості в крайньому обмеженні.

Джерела:

  • Ікона «Іван Хреститель з житієм», середина XVI ст.: музей-пам’ятка архітектури й живопису XVI-XIX ст., Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині, Філіал Івано-Франківського обласного художнього музею / Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Львівська філія; керівник проекту: Мирослав Откович. — Львів: Львівська філія ННДРЦ України, 2010.
  • Іванчо Іштван. Ікона і літургія / Переклав з угорської о. Ласло Пушкаш. - Львів: Свічадо, 2009.
  • Овсійчук Володимир. Оповідь про ікону. - Львів: Інститут народознавства НАН УКраїни, 2000.
  • Успенский Лев Богословие иконы Православной Церкви. - Москва:Издательство Западно-Европейского Екзархата, 1989.

 

Ніна Поліщук


05.10.2015 Ніна Поліщук 6563 0
Коментарі (0)

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

496
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

846
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3248
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3194 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2503 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3251

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

69

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

288

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

819

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1421
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

951
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

646
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1009
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

566
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43865
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3336
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1333
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35573 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

225
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

525
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

620
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

840