Іконографія Івана Предтечі: тайна величі у приниженні

 

/data/blog/88407/882e08e243d50ca8cbe6a9a9b84484e8.jpg

 

Іван Хреститель — Предтеча Месії, ангел пустелі, покровитель аскетів. Саме від Хрестителя Церква унаслідувала образ омовіння-очищення, який згодом став Таїнством Хрещення.

 

Значення Предтечі в християнстві інколи прирівнюють з місцем пророка Іллі в юдейській традиції. Тільки-от пророк Ілля за своєю благістю був узятий Богом на небо на вогненній колесниці, а Іван Предтеча помер ганебною смертю від усікновення голови. Можливо, іконографія допоможе нам це зрозуміти.

Іван Предтеча – один з трьох, народження якого особливо вшановується Церквою. Цікаво простежити, що в плеяді трьох «різдвяних» свят завершальним, повнотою є Різдво Ісуса Христа (7 січня), першим – Різдво Богородиці (20 вересня), а за тим – Різдво Предтечі (7 липня). Іван був «перед Христом» і народився за півроку до Ісуса. І саме до його матері – Єлизавети – приходила Богородиця, що їй Єлизавета співала «Радуйся…» і що від її присутності в лоні здригнулося дитя – це і був Іван.

Тому від початків формування сакрального мистецтва в християнстві зображення Предтечі було обов’язково присутнє в кожному храмі. Перші образи відомі у композиціях «Хрещення». Відтак, найбільш ранньою пам’яткою вважають «Хрещення Господнє» першої половини ІІІ століття в римських катакомбах Калліста. А найдавнішою іконою вважають пам’ятку, що походить із Синайського монастиря великомучениці Катерини. Цей образ, до речі, зберігають у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Ікона з Синайського монастиря

Різноманіття образів Івана Предтечі

Іконографія Івана Хрестителя є напрочуд різноманітною і залежить від того, які літургійні чи есхатологічні акценти хотів передати іконописець. Та все ж попри велику популярність зображення святого в різних іконографічних сюжетах у різному образі, можна виділити декілька типів: «Моління», «Ангел пустелі», «Богоявлення» та «Усікновення голови Івана Предтечі». Цьому святому в релігійному догматі відведено окреме та особливе місце поряд з Богородицею. Згідно із біблійними текстами, Іван Хреститель передував не лише у народженні та смерті Христа, але й був попередником у його справах та вченні. У «Молінні» Предтеча виступає заступником людей перед Христом; у «Богоявленні» здійснює таїнство Хрещення, яке знаменується першою об’явою Трійці в Новому Завіті; в композиції «Ангел пустелі» головною є ангельська природа Івана Предтечі, яка описана в словах Христа: «Це той, про котрого написано: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед Тобою. Бо кажу вам: Із народжених жінками – жодного пророка, більшого від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Божому більший від нього» (Лк. 7: 27, 28).

Що ж до порівняння Івана Предтечі із пророком Іллею, то їхня схожість підкреслена у євангельських текстах, зокрема – Ів. 1: 21. Тому Іван Предтеча інколи більш схожий на старозавітного пророка – фронтальна репрезентативна постава, жест благословення, сувій у руках. Волосяниця або ж верблюжа шкіра є символом подвижницького аскетичного життя Хрестителя, це теж вказує на схожість із пророком Іллею.

Давньоруська традиція почитання Івана Хрестителя

Івана Предтечу особливо шанували у давньоруські часи. Свідченням цього є велика кількість храмів, які брали його покровительство, про це згадано у Києво-Печерському Патерику та у Літописі Руському. А у Іпатіївському літописі, до прикладу, сказано, що Володимир Великий, після свого хрещення, у Корсуні, в центрі міста поставив на горі церкву на честь цього святого[1]. Наприкінці ХІ століття біля північної сторони Києво-Печерського Успенського собору, коштом боярського сина Захарія, звели церкву святого Івана Предтечі, а пізніше, за ігумена Івана, біля північно-західного рогу Успенського собору збудували Іванівську хрещальню. У Керчі у Х-ХІ століттях був храм Івана Предтечі – одна з найдавніших пам’яток раннього середньовічного будівництва на півострові. У Новгороді у 1127 році був закладений храм Івана Предтечі на Опоках.

Та й найдавніший храм у Львові, який збережений ще з княжої доби, теж носить ім’я Івана Хрестителя. Кажуть, що й хресне ім’я короля Данила Романовича теж було Іван.

Святий у традиції українського іконопису

Оскільки Хрестителя у нас шанували, храми зводили, то й іконографія повинна була б бути дуже багатою. Найбільш відомі 4 ікони, які датують ХVІ століттям. Мова йде про ікону Предтечі з церкви у Ясениці-Замковій (Старосамбірщина), ікону із церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина), третя – з церкви святого Миколи з Лєщик (поблизу Перемишля), четверта належить збірці «Студіон».

Ікона з Рогатина

Ми розглянемо детальніше ікону «Іван Хреститель з житієм» середини ХVІ століття зі збірки музею-пам’ятки дерев’яної архітектури і живопису ХVІ-ХІХ століть – церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина). У цьому храмі ікона складає частину іконостасу 1650 року і була розміщена у намісному ряді. Іван представ у динамічний фронтальній позі проповідника із сувоєм. Благословляє він жестом, який також символізує монограму Христа – ІСХ. Таке враження, що «маса» фігури наростає зверху до низу: маленькі тендітні руки, долоні і масивні стопи пустельника. У лівій руці святий тримає сувій із текстом (Мт. 3: 2, 10): «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» та «Сокира вже при корінні: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть». Окрім цього напису, на іконах такого типу можна зустріти слова Предтечі з Мк. 1, 3 – «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його»; чи з Ів. 1, 29, 30 – «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, про кого оповідав я…».

У нижній частині ікони, на поземі біля ніг Предтечі зображене стилізоване деревце з сокирою біля коріння. Це алегорія проповіді Хрестителя, його життя. Символ витікає із старозавітного пророцтва Даниїла в тлумаченні сну Навуходоносора про «зрублене дерево досить високе» (Дан. 4:7-14), також є алюзією на вищезгадані слова Мт. 3, 10.

Одягнений святий у довгу світло-сіру волосяницю та гіматій оливкового відтінку. У клеймах довкола Хрестителя зліва направо зображені: «Євангелист Іван з учнем Прохором», «Євангелист Марко», «Різдво Івана Предтечі», «Ангел відпроваджує малого Івана в пустелю», «Іван Предтеча перед царем Іродом», «Іван Предтеча в пустелі», «Євангелист Лука», «Усікновення голови Івана Предтечі», «Банкет Ірода. Саломея танцює з головою Івана», «Євангелист Матвій».

Різдво Івана Предтечі

У композиції «Різдво Івана Предтечі» ілюструється подія, описана в Євангелії від Луки (Лк. 1, 5-63). У дні царювання Ірода старому священику Захарії з роду Аарона, під час служіння в храмі з’явився архангел Гавриїл із звісткою про те, що його жінка Єлизавета народить сина і назве його Іваном. Захарія не повірив і був покараний німотою до того часу, поки не збулося пророцтво. На клеймі зображена Єлизавета, яка лежить, Захарія, який пише ім’я сина, та жінки-служниці. Картина дуже подібна до «Різдва Богородиці». Різниця у тому, що в «Різдві Івана» в ногах Єлизавети обов’язково присутній Захарія.

Свято Різдва Івана Хрестителя відоме вже у ІV столітті. Відомості про нього є в творах Івана Златоустого, святих Амвросія і Августина. У східних слов’ян свято Різдва Івана Предтечі злилося з культом літного божества Купала. Цікаво, що народна етимологія назви Купала спирається на уявлення про те, що Іван Хреститель «купав» Ісуса, коли хрестив його.

сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю»

Іконографічна сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю» на думку деяких дослідників виникла зі слів Євангелія (Мк. 1:2): «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу». Та ця сцена більш поширена в західній іконографічній традиції, на сході ж трапляється вона дуже рідко. Натомість, клеймо із янголом частіше зустрічається в російській іконописній традиції. Цей же ж сюжет був використаний у розписах Спасо-Мирожського монастиря, Кирилівської церкви в Києві, церкви Благовіщення в Мячені, церкви Успіння  в Звенигороді.

Композиція «Іван Предтеча в пустелі»

Композиція «Іван Предтеча в пустелі» існувала у візантійському і давньоруському мистецтві як самостійне зображення так і у складі житія святого. Іконографія спирається на євангельські тексти (Мт. 3:1-4) про прийняття Іваном божественного дару пророцтва. Зображена на клеймі двічі голова Хрестителя: на його плечах і на дискосі (уже усікновенна) має глибокий символізм. Голова буцімто існує в різних часових і смислових іпостасях: голова усікновенна – символ жертви Предтечі, паралель жертовної чаші Євхаристії; голова на тілі Івана – символ того, що хоч Іван віддав добровільно себе у жертву, мучився, але сам лишається непошкодженим. Мимоволі пригадуються слова: «і не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може» (Мт. 10:28).

У нижній частині житійної ікони Предтечі з Рогатина зображена сцена страти Хрестителя та бенкет Ірода. Напевно, всім відома історія про апокрифічну Саломею, яка танцювала на святі у свого вітчима Ірода і настільки вразила його своїм танцем, що могла просити будь-що. Тоді мати Іродіада порадила донці забажати голови Хрестителя. Бажання було виконане (Мт. 14, 6-12 і Мк. 6, 21-29), як і старозавітнє пророцтво.

Сама ж іконографія «Усікновення голови Івана Предтечі» сягає ранньовізантійської епохи: мініатюра з Олександрійської хроніки і фрески церкви Івана Предтечі в Чавушино в Кападокії датують серединою – другою половиною VІІ століття. Ще у Середньовіччі виділили декілька різновидів зображення усікновення, які відрізнялися за положенням постаті святого: на колінах, у повний зріст та зв’язані попереду руки. Інколи на образі зустрічалися Саломея і воїни, інколи страта відбувалася на тлі печери або на тлі архітектури. В ХІ-ХІV століттях виникають мініатюри, де Предтечу могли зображати двічі – до і після страти.

Іконографія усікновення отримала поширення у Візантії і країнах візантійського ареалу. Коли Івана зображають схиленим, це можна трактувати як його смирення перед уготовленою долею, як молитву та поклоніння. Цікаво зауважити, що молитовний уклін спрямований якраз у бік чаші з усікновенню головою. У східній традиції святого завжди зображали із головою, хоч поруч могла бути усікновенна. На Заході ж частіше зустрічають образ обезголовленого Предтечі.

Фреска з Вірменської церкви у Львові

Про празник Усікновення знаходять відомості ще з V століття у служебнику папи Геласія. Є згадки і в Андрея Критського, а Теодор Студит створив Гомілії на Різдво і Відсічення голови Івана Хрестителя.

Для української іконографії властиво зображати Івана Хрестителя із чотирма євангелістами у клеймах, що, в принципі, є доволі рідкісним явищем в іконографії цього святого. Одним із найдавніших зображень Хрестителя з євангелистами є різьба на передній панелі трону архиєпископа Максиміана. Традиційним зображенням, де присутні усі чотири євангелісти, є ілюстрації в Євангеліях та Царські врата.

Дуже рідко, але можна зустріти Івана Предтечу, який тримає дитя в чаші – це своєрідне відображення хрещення Ісуса Христа. Для російської іконографії також поширене зображення Хрестителя «до пояса».

Іконографія Івана Предтечі, як і його життя, допомагають усвідомити чи, бодай би, трішки замислитися над сенсом смиренномудрія в християнстві. Вміння зі смиренням перед Мудрістю Божою прийняти усе, що трапляється і стається у твоєму житті – це справді дар Святого Духа. Дар призначений для кожного, але не кожним прийнятий. Іван Хреститель – приклад смирення і служіння, гідності в приниженні та стійкості в крайньому обмеженні.

Джерела:

  • Ікона «Іван Хреститель з житієм», середина XVI ст.: музей-пам’ятка архітектури й живопису XVI-XIX ст., Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині, Філіал Івано-Франківського обласного художнього музею / Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Львівська філія; керівник проекту: Мирослав Откович. — Львів: Львівська філія ННДРЦ України, 2010.
  • Іванчо Іштван. Ікона і літургія / Переклав з угорської о. Ласло Пушкаш. - Львів: Свічадо, 2009.
  • Овсійчук Володимир. Оповідь про ікону. - Львів: Інститут народознавства НАН УКраїни, 2000.
  • Успенский Лев Богословие иконы Православной Церкви. - Москва:Издательство Западно-Европейского Екзархата, 1989.

 

Ніна Поліщук


05.10.2015 Ніна Поліщук 5261 0
Коментарі (0)

25.09.2023
Тетяна Дармограй

Про стан, у якому перебувають близькі зниклих безвісти та практичні поради щодо збереження психологічної рівноваги таким родинам Фіртці розповіли психотерапевтка Наталія Сабліна та психологиня Олександра Шевченко.   

690
17.09.2023
Тіна Любчик

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце.  

949
11.09.2023
Тіна Любчик

З журналісткою Фіртки своєю історією поділився 42-річний Роман Примич, військовослужбовець з Івано-Франківська, який отримав поранення на фронті та зараз перебуває на лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.  

7503 14
07.09.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які зміни запланували та як це вплине на темпи мобілізації.

2418
23.08.2023
Тетяна Дармограй

Щоб актуалізувати дані щодо мобілізаційного потенціалу країни, Міністерство оборони України запустило інформаційну кампанію під назвою "Оновлюй дані у ТЦК".  

2324
16.08.2023
Тіна Любчик

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України медики  активно допомагають нашим захисникам відновити здоров’я після поранень на фронті. Так, цього разу журналістка Фіртки відвідала медичний заклад і поспілкувалася з фахівцями та військовими пацієнтами про роботу відділення травматології.

2553

Усім нам добре знайома старозавітна історія про битву Давида та Голіафа, як протистояння сильному, могутньому загарбнику в рази меншого, але безстрашного молодого та винахідливого Давида.

405

Намагаючись ототожнити історію Русі з історією Московії, нащадки угро-фінів твердять, нібито столиця Русі у 1157 році була перенесена з Києва у Володимир Андрієм Боголюбським. Це відверта брехня. Він зробив Володимир своєю резиденцією, але це не означає, що переніс столицю, бо Боголюбський тоді у Києві не княжив. Київська держава – Русь існувала впродовж IX—XIII століть.

754

Невже ми єдині розумні істоти на весь всесвіт? Ці питання давно хвилюють людство та науковців.

848

Річки у селах — це природні багатства і можливості для туризму. Дізнайтеся, як зберегти та використати річки для розвитку сільського життя.

550
21.09.2023

Лікарі порекомендували робити останній прийом їжі не пізніше ніж за дві-три години до сну.

253
16.09.2023

У селі Братківці комунальне підприємство «Франківськ-Агро» вже вдруге збирає гречку, яку висіяли на цьому полі.  

430
12.09.2023

Майже у всіх їдальнях міста запровадили нововведення — безготівковий рахунок за їжу.

531
21.09.2023

Пропонуємо вашій увазі шістнадцять висловів Андрея Шептицького, що стали крилатими фразами.

38026
16.09.2023

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

408
10.09.2023

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж Коломийського району вперше відзначили храмове свято за новоюліанським календарем. Раніше святкування припадало на 21 вересня.

545
08.09.2023

Священник каже: «стосовно заповіді «не вбий» — якби ми читали Святе письмо мовою оригіналу — староєврейською — то там «не вбий» означає «не вбий з корисливих мотивів».

702
21.09.2023

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце. Музейно-садибний комплекс ім. Пирогова присвяче

250
25.09.2023

Перша партія танків Abrams M1, обіцяних Сполученими Штатами, прибула до України 23 вересня.  

364
20.09.2023

Кажуть: така ініціатива уряду — ламає напрацьований механізм швидкої допомоги військовим та соціальної підтримки мешканців громад.   

291
15.09.2023

За матеріалами СБУ підозру у державній зраді отримав народний депутат Нестор Шуфрич.  

984
10.09.2023

Україна отримала під час війни нового міністра оборони. Ним став кримський татарин Рустем Умєров. Він не має стосунку до військової справи, але відомий як вправний перемовник.  

629 1