Як у Івано-Франківську рятують старовинні двері

Ми з Марією Козакевич гуляємо центром Івано-Франківська. Вона відчиняє різні брами, натискає кодові комбінації на тих чи інших дверях.

Мимоволі стає соромно: проживши усе життя в цьому місті, я не бачила усіх цих двориків, балкончиків, під'їздів, арок, підвалів.

А Марія розказує і розказує: про плитку, якою викладені під'їзди, про ковані поруччя на сходових майданчиках, про майстрів, які все це виготовляли, про незвичайні долі людей, які колись жили чи бували в цих кам'яницях.

І про те, що за останні роки велика частина історичного міста безповоротно зникла.

"Франківськ, який треба берегти"

Кілька років тому подружжя Марії та Юрія Козакевичів заснували ініціативу під назвою "Франківськ, який треба берегти" (в соціальних мережах хештег виглядає так #ФранківськЯкийТребаБерегти).

Марія за освітою не є ні архітектором, ні істориком, ні краєзнавцем. Просто одного разу вона вирішила врятувати ту частину Івано-Франківська, яка почала зникати.

"Коли бачиш, наскільки красиве місто, які в ньому гарні будинки, різні архітектурні елементи, що вражають своєю красою і розкішшю, і водночас все це в дуже занедбаному стані. Коли ти раз, другий, третій зазираєш до під'їзду, бачиш бруд, облуплені стіни, понищені двері, замінені на пластикові вікна, ти з якогось разу розумієш, що не можеш спокійно на це дивитися і хочеш цьому зарадити!" - каже Марія.

Порятунок старого міста вони розпочали саме з дверей, що досить символічно, бо кожен будинок починається з дверей.

Найперші відреставрувати не вдалося

Марія Козакевич розповідає, що найперші двері з будівлі за адресою вул. Курбаса, 5 відреставрувати не вдалося.

Таке відновлення можна порівняти із хірургічним втручанням: тільки знявши фарбу, можна побачити, в якому стані двері.

На перший погляд робота була нескладною: велика площа засклення, практично уся уже втрачена. Але в цьому будинку поруч знаходилося ще двоє дверей, в яких де-не-де це засклення залишилося, то в майстерні по крупинках збирали цей "пазл", щось довелося додумати, бо архівів, як виглядала будівля колись, не знайшли.

Красивий вітраж зробити вдалося, а зі столяркою не вийшло. Виявилося, під фарбою двері - латані-перелатані, містять багато вставок ще радянського періоду.

І тоді вирішили: зробити їхню точну копію з рідкісної породи дерева - бересту.

Майстри розповідали, що дуже довго його зберігали, воно гарно висохло і його притримували для чогось особливого. І цим особливим стали ось ці двері.

Усі інші двері, якими займалася ініціатива "Франківськ, який треба берегти", таки реставрували.

Іноді активісти жартують, що двері старих будинків їздять на санаторно-курортне лікування.

Коли з будинку демонтують металеві або дерев'яні двері, замість них тимчасово ставлять загородки із фанери, якими можуть користуватися мешканці.

На загородках залишають написи про реставрацію. Вони виконують ще і роль популяризації: у містян виникає думка, що старі двері можна не лише викинути на смітник або поміняти на пластикові, а й відреставрувати, повернути на історичне місце.

При цьому вони настільки неймовірно виглядатимуть, що ними починають пишатися.

Викинуті двері

За останні вісім років близько 15% старовинних дверей Івано-Франківська були втрачені: їх викинули або поміняли.

Тобто увесь багаж польської та австрійської доби місто потихеньку втрачало. Але Марія Козакевич наголошує: найбільше, що ми втратили - це знання, отой досвід людей, які ті двері робили.

Після Другої Світової війни дуже змінився склад населення міста, люди, які колись жили в Івано-Франківську, або були знищені, або виїхали, і ця нитка, ця протяжність знань і досвіду просто обірвалася.

"Часто майстри кажуть мені, що реставруючи двері, ніби спілкуються з тими майстрами, які жили сто років тому. Тому ми не лише фізично рятуємо усі ці елементи, а відроджуємо давні знання", - каже Марія.

На сьогодні відреставровано уже 13 дверей, але близько 200 ще потребують реставрації.

Точної цифри немає, адже в Івано-Франківську збереглося багато старих приватних будівель: це вілли, в яких усіх дверей з вулиці одразу й не видно.

Переважають дерев'яні двері - дубові і соснові, кованих дверей набагато менше.

"Якісь з них уже втрачені і велика проблема, що немає архівів, пам'ятки не мають своїх паспортів", - зазначає волонтер.

Найдавнішим дверям, з тих, що їх реставрували, було 122 роки. Це двері з будинку профспілок на площі Міцкевича. Зараз на реставрації двері з вулиці Шевченка, їм 118 років.

Ще в колекції ініціативи "Франківськ, який треба берегти" є двері, яким 175 років. Їх викинули на смітник, волонтери їх підібрали.

За півтора року діяльності волонтерів назбиралося дуже багато артефактів. Це віконні рами, кахлі з пічок, старовинна плитка, ліпнина, яка відпадає і валяється під будинками.

Чому люди так легко відмовляються від своєї історії і викидають елементи старовини? Часто це відбувається тому, що викинути - найпростіше рішення. Впливає також і відсутність знань.

Показовою є одна історія, яка, на щастя, закінчилася позитивно: в центрі міста молоді хлопці відкрили заклад швидкого харчування, зняли старовинні дерев'яні двері і встановили пластикові.

Активісти ініціативи звернулися до власників закладу, пояснювали, що так робити не можна. І вони одразу повернули старі, уже відреставровані двері на їхнє місце.

Двері-магніти

Волонтери у Івано-Франківську популяризують збереження історичної спадщини. Одного разу надрукували портрети відомих людей, які колись мешкали чи гостювали в Палаці Потоцьких. Ці портрети, на одній зі стін Палацу, уже стали туристичною цікавинкою міста.

Виготовляє ініціатива й різні листівки, інформаційні стенди з порадами, як берегти старовинні елементи. Створюються дитячі творчі набори з розмальовками та наліпками, настільні ігри на тему архітектури.

До фотографування на фоні старих дверей, запрошують відомих мешканців Івано-Франківська. Про збереження спадщини говорить соціальна реклама на бігбордах. Також франківчани та туристи можуть придбати керамічні магніти у формі вже відреставрованих дверей.

У групі ініціативи на Facebook понад 5 тис. людей, вони шукають в домашніх архівах старі фотографії, де їхні рідні - біля різних давніх будівель.

Був випадок, коли майстри уже завершували монтувати двері, до них підійшла мешканка будинку і принесла домашній сирник, спечений власноруч.

Підтримка проекту росте з кожним днем. Тепер це не лише кілька ентузіастів, а велика школа майстрів-реставраторів (столярів, ковалів, вітражистів, скульпторів), архітекторів, істориків, археологів) об'єднаних однією ідеєю.


BBC News Україна


Коментарі (2)

bhf 2018.10.24, 17:27

класс

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1214
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1012
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1070
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7120
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1747
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2558

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

339

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

589

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1630

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

865
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1098
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

570
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

939
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1255
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

826
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1375 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

966
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37310 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1053
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1303
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

803
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3072 13