Як посилити роль бізнес-об’єднань в умовах війни та після неї?

Коли йдеться про роль бізнес-об’єднань (БО) у країні, що перебуває в стані війни, обговорення часто зводиться до простих тверджень: “Це важливо” чи “Це потрібно”. Проте глибше розуміння суті й викликів їхньої діяльності — це те, чого бракує і самим об’єднанням, і бізнесу, який вони прагнуть представляти. Результати великого опитування серед представників мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП), проведеного Національною платформою МСБ, надають нам важливу можливість оцінити реальний стан справ і окреслити, що саме слід змінити.

Бізнес-об’єднання: роль і виклики

БО традиційно виконують функцію мосту між бізнесом і владою. Проте, як свідчить опитування, лише 18% представників БО зазначили, що підприємці можуть чітко окреслити, які переваги дає членство в такій організації. Недовіра, недостатня інформованість та конкуренція між об’єднаннями створюють перешкоди для їхнього ефективного розвитку.

Основні виклики, які відзначають бізнес-лідери, — це низька комунікаційна активність самих БО та обмеженість їхніх ресурсів. Ситуацію ускладнює те, що малі підприємства, найбільш вразливі до криз, водночас є основною аудиторією БО. Ці підприємства очікують від об’єднань не просто адвокації, а конкретної допомоги: навчання, консультування, доступу до грантових програм.

Варто зазначити, що ключовими запитами бізнесу залишаються:

  • інформація про можливості фінансування (гранти, кредити);
  • підтримка у релокації;
  • навчання з управління ризиками;
  • сприяння у пошуку міжнародних партнерів.

Бізнес, який перебуває у стані виживання, прагне отримувати швидкі та практичні рішення, але часто не бачить, як цього досягти через БО.

Комунікація: наріжний камінь довіри

Соціальні мережі залишаються основним каналом для комунікації БО. Meta (Facebook) та Telegram — лідери серед платформ, які використовуються для поширення інформації. Проте обмеження лише цими каналами не дозволяє повною мірою охопити потенційну аудиторію. Необхідно розширювати спектр комунікаційних інструментів: організація подій, нетворкінг, публікація кейсів успішних учасників.

Позитивний приклад — історії релокації бізнесу. Успішні кейси підприємств, які завдяки БО отримали підтримку у переміщенні до безпечніших регіонів, можуть стати мотиваційним фактором для нових членів. Але таких історій має бути більше, і вони мають бути доступними не лише в соціальних мережах, але й через медіа та партнерські платформи. Взагалі комунікації —  важлива зона зростання для бізнес об’єднань, і результати опитування тільки ще раз це підтвердили.

Навчання та аналітика: чого потребує бізнес

Підприємці все частіше звертаються до БО за навчанням. І це не лише базові тренінги, а й більш специфічні програми:

  • залучення фінансування;
  • експортна діяльність;
  • кризовий менеджмент;
  • використання сучасних технологій у бізнесі.

Війна змінила запити бізнесу. Якщо раніше переважали запити на маркетинг чи продажі, то зараз ключовими є кризові теми: адаптація до змін, пошук альтернативних ринків збуту, юридична підтримка.

Ще однією важливою сферою є аналітика. БО повинні пропонувати своїм членам доступ до якісних даних: ринкові дослідження, аналітика змін у законодавстві, оцінки ризиків. Використання таких даних допоможе бізнесу приймати більш обґрунтовані рішення.

Адвокація та взаємодія з владою

Однією з основних функцій  є представлення інтересів бізнесу перед владою. Проте для цього необхідна сильна репутація, яку треба будувати через прозорість та активність. Підприємці хочуть бачити результати:

  • зміну умов оподаткування;
  • адаптацію регуляторних правил;
  • захист своїх прав у кризових ситуаціях.

Позитивним прикладом може стати адвокація щодо спрощення процедур отримання грантів для релокованих підприємств. Але важливо, щоб такі ініціативи були регулярними та мали вимірюваний результат.

Чому бізнесу вигідно об’єднуватися

Отже, головний висновок, який ми можемо зробити з опитування: бізнес об’єднання — це не формальність, а інструмент для досягнення результатів, які неможливо реалізувати поодинці. Підприємці, які стають членами БО, отримують:

  • доступ до мережі контактів;
  • актуальну інформацію про гранти та підтримку;
  • адвокацію своїх інтересів;
  • можливість колективного захисту.

У країнах ЄС бізнес-об’єднання є ключовим інструментом впливу на економічну політику. Україні слід переймати цей досвід, розвиваючи спроможність БО працювати ефективно навіть у кризових умовах.

Що потрібно змінити 

Отже, як бізнес-об’єднанням у 2025 році стати “кращою версією себе”? 

Ми бачимо п’ять пріоритетних напрямків зусиль:

  1. Інвестиції в комунікацію: БО мають більше інформувати про свої досягнення, послуги та успіхи членів.
  2. Стратегія для малих підприємств: Сфокусувати зусилля на їхніх потребах, зокрема в адаптації до умов війни.
  3. Партнерство з міжнародними організаціями: Це дозволить залучити ресурси та досвід, необхідні для розбудови сталих бізнес-мереж.
  4. Розвиток аналітичної спроможності: Надання даних для підтримки бізнес-рішень.
  5. Фокус на репутації: Прозорість та звітність мають стати основою для довіри.

Війна змінила багато аспектів бізнесу, але вона також створила можливість для трансформації. Бізнес-об’єднання повинні стати не просто майданчиком для обговорень, а справжніми агентами змін. Лише об’єднуючи зусилля, ми зможемо створити умови для розвитку бізнесу в Україні, навіть у найскладніші часи.

Цю публікацію було створено в межах швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН)  в Україні у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно колектив Національної платформи МСБ. Точка зору авторів не обов’язково відображає точку зору донора.

Автор: Олександр Дмитренко

Реклама


30.12.2024 1293
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

377
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3233
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3324 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2027
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3190 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6282 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

1030

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1212

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1032

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1906
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8492 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8037
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

10108 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5942
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1556
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1783
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1899 1
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8324
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1258
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1453
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1359
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

2511 1