Як посилити роль бізнес-об’єднань в умовах війни та після неї?

Коли йдеться про роль бізнес-об’єднань (БО) у країні, що перебуває в стані війни, обговорення часто зводиться до простих тверджень: “Це важливо” чи “Це потрібно”. Проте глибше розуміння суті й викликів їхньої діяльності — це те, чого бракує і самим об’єднанням, і бізнесу, який вони прагнуть представляти. Результати великого опитування серед представників мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП), проведеного Національною платформою МСБ, надають нам важливу можливість оцінити реальний стан справ і окреслити, що саме слід змінити.

Бізнес-об’єднання: роль і виклики

БО традиційно виконують функцію мосту між бізнесом і владою. Проте, як свідчить опитування, лише 18% представників БО зазначили, що підприємці можуть чітко окреслити, які переваги дає членство в такій організації. Недовіра, недостатня інформованість та конкуренція між об’єднаннями створюють перешкоди для їхнього ефективного розвитку.

Основні виклики, які відзначають бізнес-лідери, — це низька комунікаційна активність самих БО та обмеженість їхніх ресурсів. Ситуацію ускладнює те, що малі підприємства, найбільш вразливі до криз, водночас є основною аудиторією БО. Ці підприємства очікують від об’єднань не просто адвокації, а конкретної допомоги: навчання, консультування, доступу до грантових програм.

Варто зазначити, що ключовими запитами бізнесу залишаються:

  • інформація про можливості фінансування (гранти, кредити);
  • підтримка у релокації;
  • навчання з управління ризиками;
  • сприяння у пошуку міжнародних партнерів.

Бізнес, який перебуває у стані виживання, прагне отримувати швидкі та практичні рішення, але часто не бачить, як цього досягти через БО.

Комунікація: наріжний камінь довіри

Соціальні мережі залишаються основним каналом для комунікації БО. Meta (Facebook) та Telegram — лідери серед платформ, які використовуються для поширення інформації. Проте обмеження лише цими каналами не дозволяє повною мірою охопити потенційну аудиторію. Необхідно розширювати спектр комунікаційних інструментів: організація подій, нетворкінг, публікація кейсів успішних учасників.

Позитивний приклад — історії релокації бізнесу. Успішні кейси підприємств, які завдяки БО отримали підтримку у переміщенні до безпечніших регіонів, можуть стати мотиваційним фактором для нових членів. Але таких історій має бути більше, і вони мають бути доступними не лише в соціальних мережах, але й через медіа та партнерські платформи. Взагалі комунікації —  важлива зона зростання для бізнес об’єднань, і результати опитування тільки ще раз це підтвердили.

Навчання та аналітика: чого потребує бізнес

Підприємці все частіше звертаються до БО за навчанням. І це не лише базові тренінги, а й більш специфічні програми:

  • залучення фінансування;
  • експортна діяльність;
  • кризовий менеджмент;
  • використання сучасних технологій у бізнесі.

Війна змінила запити бізнесу. Якщо раніше переважали запити на маркетинг чи продажі, то зараз ключовими є кризові теми: адаптація до змін, пошук альтернативних ринків збуту, юридична підтримка.

Ще однією важливою сферою є аналітика. БО повинні пропонувати своїм членам доступ до якісних даних: ринкові дослідження, аналітика змін у законодавстві, оцінки ризиків. Використання таких даних допоможе бізнесу приймати більш обґрунтовані рішення.

Адвокація та взаємодія з владою

Однією з основних функцій  є представлення інтересів бізнесу перед владою. Проте для цього необхідна сильна репутація, яку треба будувати через прозорість та активність. Підприємці хочуть бачити результати:

  • зміну умов оподаткування;
  • адаптацію регуляторних правил;
  • захист своїх прав у кризових ситуаціях.

Позитивним прикладом може стати адвокація щодо спрощення процедур отримання грантів для релокованих підприємств. Але важливо, щоб такі ініціативи були регулярними та мали вимірюваний результат.

Чому бізнесу вигідно об’єднуватися

Отже, головний висновок, який ми можемо зробити з опитування: бізнес об’єднання — це не формальність, а інструмент для досягнення результатів, які неможливо реалізувати поодинці. Підприємці, які стають членами БО, отримують:

  • доступ до мережі контактів;
  • актуальну інформацію про гранти та підтримку;
  • адвокацію своїх інтересів;
  • можливість колективного захисту.

У країнах ЄС бізнес-об’єднання є ключовим інструментом впливу на економічну політику. Україні слід переймати цей досвід, розвиваючи спроможність БО працювати ефективно навіть у кризових умовах.

Що потрібно змінити 

Отже, як бізнес-об’єднанням у 2025 році стати “кращою версією себе”? 

Ми бачимо п’ять пріоритетних напрямків зусиль:

  1. Інвестиції в комунікацію: БО мають більше інформувати про свої досягнення, послуги та успіхи членів.
  2. Стратегія для малих підприємств: Сфокусувати зусилля на їхніх потребах, зокрема в адаптації до умов війни.
  3. Партнерство з міжнародними організаціями: Це дозволить залучити ресурси та досвід, необхідні для розбудови сталих бізнес-мереж.
  4. Розвиток аналітичної спроможності: Надання даних для підтримки бізнес-рішень.
  5. Фокус на репутації: Прозорість та звітність мають стати основою для довіри.

Війна змінила багато аспектів бізнесу, але вона також створила можливість для трансформації. Бізнес-об’єднання повинні стати не просто майданчиком для обговорень, а справжніми агентами змін. Лише об’єднуючи зусилля, ми зможемо створити умови для розвитку бізнесу в Україні, навіть у найскладніші часи.

Цю публікацію було створено в межах швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН)  в Україні у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно колектив Національної платформи МСБ. Точка зору авторів не обов’язково відображає точку зору донора.

Автор: Олександр Дмитренко

Реклама


30.12.2024 1479
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1647
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

954
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1436
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2652 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3743
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3233 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

796

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

433

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

351

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1001
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5153
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10532 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9003
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7539
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

830
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1023
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1302
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15782
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

203
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1350
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1754
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1656