Хто не любить Галичан?

 

 

Звісно ж, простіше було б запитати, хто нас любить. Та все ж, понад двадцятилітні спостереження за цією тенденцією дають підстави визначити п’ять головних груп, які Галичан не люблять особливо. Галичан – з великої літери, тобто тих, для кого галицька ідентичність є найважливішою.

1. Професійні українці не люблять Галичан, бо ті заважають їхньому кар’єрному ростові. І їх можна зрозуміти. Свого часу професійні українці на чолі з професором Грушевським стільки заінвестували грошей і зусиль в українізацію галичан і малоросів, що нині недоукраїнізовані галичани й малороси – це, на думку їхніх послідовників, просто верх невдячності. А до того ж, це ще й загроза для «професійної» кар’єри. Адже сучасний професійний українець живе з дивідендів, що дають ті старі інвестиції. Занадто обмежені для праці інтелектуальної і занадто ліниві до праці фізичної, вони найкраще вміють публічно любити Україну і пишатися своєю українськістю. Та щоб досягти у цьому фахові, сказати б, всеукраїнського чи й міжнародного успіху, потрібно, щоб об’єкт їхньої любові був чимось найбільшим, найкращим, найважливішим у світі. А от Галичани ставлять під сумнів, чи насправді об’єкт любові професійних українців є найбільшим, найкращим, найважливішим. То за що ж їх любити?

2. Росіяни-імперіалісти не люблять Галичан, бо ті не вкладаються у матрицю «русского мира». І їх можна зрозуміти. Відомо ж, що росіяни звикли до думки, що вони не завойовують і не гноблять, а несуть всім народам братську допомогу і благодать. Як сказав один чеський мислитель, спочатку росіяни все російське назвали слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським.Вони вважають, що кожен клаптик чиєїсь землі, политий кров`ю російського солдата, – це їхня земля. А скільки при цьому вони пролили крові аборигенів – цього ніхто не бере до уваги: «побєдітєлєй нє судят». Тому всі ті, хто на окупованих територіях не стає їм братом, стає ворогом. А за що ж любити ворогів?

3. Малороси не люблять Галичан так, як сонна людина не любить, коли її будять з солодкого сну задля робочого будня. І їх можна зрозуміти. Наддніпрянські племена заплатили чималу ціну, щоб стати руськими. Потім ще більшу, щоб стати козацьким народом. І тільки коли стали народом малоруським у державі великоруській, змогли відчути себе більш-менш спокійно. І тут тільки прижилися, як із них знову захотіли зробити щось інше – українців, і знову ціною страждань та втрат. Нарешті з братами-великоросами знайшли консенсус: українець – це той же малорос. Ну й добре. Аж тут якісь галичани теж заявляють, що й вони українці. Та ще й правдивіші від малоросів. Але всі усвідомлюють, що двох таких різних типажів не можна називати одним іменем. І галичани, і малороси добре розуміють, що українець – хтось один із них. Галичани – меншість, тож мали б поступитися більшості, але не хочуть. Ну то за що ж їх любити?

4. Поляки-шовіністи не любили Галичан ніколи. І їх можна зрозуміти. За Австрії не любили Галичан і дразнили їх «галілейчиками» чи «шварцґельберами» за вірність Габсбурґам. В Австро-Угорщині за часів автономії Галичини не могли змиритися з тим, що русини хотіли її поділу на східну й західну. Адже це мав бути польський П’ємонт, а галицькі русини прагнули й собі власного П’ємонту. Потім поляки стільки зусиль вклали в проект «Україна», що будь-який галицький проект є для них просто національною образою і запереченням понад столітніх зусиль. Не кажучи вже про традиції польського романтизму, згідно з яким десь там, над Дніпром, живе любий їхньому серцю дикий і п’яний козак та кріпак у вишиванці, а в Галичині живуть «різуни», бандерівці, і що там гріха таїти, конкуренти у претензіях як на культурну спадщину цієї землі, так і на її католицьке обличчя. Як же можна таких любити?

5. Галичани-«нєвозвращєнци» не люблять Галичан, які хочуть змін. І їх можна зрозуміти. Кожна людина завжди хоче жити ліпше (принаймні, ніж інші). У Галичині упродовж десятиліть всім жити зле, тож досягнути бажаного результату можна, лиш втікаючи на заробітки в Америку чи в Європу, або в Київ чи в Росію. Тож «нєвозвращєнцам» бідна і зацофана Галичина потрібна як пункт відліку при відмірюванні того, наскільки їм стало жити ліпше. Ну, тут і без сентиментів не обійдеться, ясна річ. Адже колись цьоця з Канади чи вуйко з Америки приїздили, як великі пани – привозили джинси і давали по п’ять баксів дітям, а ціла родина тратила свій місячний прибуток, щоб їх пригостити гонорово, «по-українськи». Та й нові кияни приїздили і не приховували свого задоволення – у вас тут все так дешево, аж незвично. За п’ять баксів багач – це справді незвично. Отак і «нєвозвращєнци» хотіли б нині бути такими панами – за джинси і п’ять баксів раз в рік, на Великдень чи Різдво. А тут – якісь Галичани, котрі хочуть все це зруйнувати. Ну як їх можна любити?

Мабуть, знайшлося б іще кілька народів чи спільнот, котрі Галичан щонайменше недолюблюють, але й перелічених цілком достатньо як на народ, що формально не існує. Хотілось би, звичайно, знайти й тих, хто Галичан любить. Однак задля цього Галичани повинні заявити на повен голос про себе як про народ реально існуючий, народ зі своїми особливими амбіціями та почуттям гідності.

 

Джерело: 

ZAXID.NET

 


13.02.2013 Володими Павлів 1181 4
24.09.2020
Олена Британська

Однією з найуспішніших територіальних громад на Прикарпатті є Брошнів-Осадська. Розповідаємо про її перші кроки та отримані здобутки за три роки. 

1248
17.09.2020

В Україні 5 вересня офіційно стартував виборчий процес з проведення місцевих виборів, що заплановані на 25 жовтня. Сьогодні політичні сили проводять конференції, на яких відкривають імена людей, які представлятимуть їх на місцях. Фіртка дізналася ім'я людини, яка в Івано-Франківську буде номером один у списку політичної сили "Голос".

2651 1
02.09.2020
Люся Грибик

Високо у горах, на полонинах Карпат, впродовж століть народжується легендарна гуцульська коров’яча бриндза.

3032
01.09.2020
Люся Грибик

Своїми спогадами про свято Першого дзвоника та смішними шкільними історіями з Фірткою поділилися відомі прикарпатці.

2412
01.09.2020

У Конституції України прописаний обов’язок батьків піклуватися про своїх неповнолітніх дітей та обов’язок дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Усі ми маємо прикладати максимум зусиль, щоб кожна дитина почувала себе у безпеці.

3093 1
27.08.2020
Марія Лутчин

Чи безпечним є навчання в умовах COVID-19 та як мінімізувати можливість зараження розповідає дитячий алерголог та імунолог Віра Сем’янчук. 

19888

Кілька слів про сьогоднішню соціологію від "Рейтингу". Іноді достатньо співставити два-три факти, щоб картковий будинок розвалився.

3044

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

2266 1

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

6472

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

5870
23.09.2020

Якщо ви захочете приготувати на десерт щось швидке і смачне, то цей сливовий пиріг саме те, що ви шукали. А бонусом - ще й історія про нього. Кажуть, що газета The New York Times декілька років поспіль на численні прохання американських домогоспода

339
02.09.2020

На Івано-Франківщині створять громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття». Вона об’єднає виробників традиційних локальних продуктів, заклади харчування, розміщення та інших операторів туристичного ринку області у мережу гастрономічних

1485
26.08.2020

Що відчуває людина, коли востаннє замовляє їжу перед стратою за злочин, який вона скоїла, а, можливо, й ні?

2890 1
08.09.2020

Статую Матері Божої з Меджугор’я освятили в першу неділю вересня у с. Вільхівка Перегінського деканату.

956
18.08.2020

Студія "Арт Відео" продовжує створювати серію мультфільмів, що допомагають в цікавій і доступній формі розповісти дітям про головні свята в церковному календарі.

1760
12.08.2020

Учасники зустрічі ділилися думками, як Церква має жити й діяти в сучасних умовах посткоронавірусного світу.

1888
05.08.2020

Вперше, починаючи з 1897 року, Свідки Єгови відмовилися від проведення своїх масових богослужінь на стадіонах та в  орендованих приміщеннях.

2442 1
21.09.2020

Нещодавно відбулася прем’єра серіалу «І будуть люди»― екранізації однойменної книги Анатолія Дімарова. Події серіалу відбуваються на Полтавщині та охоплюють період з 1901 по 1932 роки, пише Фіртка з посиланням на сайт серіалу.

866
03.09.2020

3 вересня, біля Івано-Франківської ОДА відбулась пресконференція, ініційована представниками індустрії надання послуг закладів громадського харчування.

2783
02.09.2020

Як повідомляла Фіртка 1 вересня правоохоронці затримали 34-річного мешканця Тисмениці, який займався систематичним збутом вогнепальної зброї.  

3299
01.09.2020

За наступні півтора року дорожники планують  відремонтувати та впорядкувати всі дороги державного значення в області.

1818
31.08.2020

Під час пленарного засідання депутати планують розглянути ряд питань.

1208