Хто не любить Галичан?

 

 

Звісно ж, простіше було б запитати, хто нас любить. Та все ж, понад двадцятилітні спостереження за цією тенденцією дають підстави визначити п’ять головних груп, які Галичан не люблять особливо. Галичан – з великої літери, тобто тих, для кого галицька ідентичність є найважливішою.

1. Професійні українці не люблять Галичан, бо ті заважають їхньому кар’єрному ростові. І їх можна зрозуміти. Свого часу професійні українці на чолі з професором Грушевським стільки заінвестували грошей і зусиль в українізацію галичан і малоросів, що нині недоукраїнізовані галичани й малороси – це, на думку їхніх послідовників, просто верх невдячності. А до того ж, це ще й загроза для «професійної» кар’єри. Адже сучасний професійний українець живе з дивідендів, що дають ті старі інвестиції. Занадто обмежені для праці інтелектуальної і занадто ліниві до праці фізичної, вони найкраще вміють публічно любити Україну і пишатися своєю українськістю. Та щоб досягти у цьому фахові, сказати б, всеукраїнського чи й міжнародного успіху, потрібно, щоб об’єкт їхньої любові був чимось найбільшим, найкращим, найважливішим у світі. А от Галичани ставлять під сумнів, чи насправді об’єкт любові професійних українців є найбільшим, найкращим, найважливішим. То за що ж їх любити?

2. Росіяни-імперіалісти не люблять Галичан, бо ті не вкладаються у матрицю «русского мира». І їх можна зрозуміти. Відомо ж, що росіяни звикли до думки, що вони не завойовують і не гноблять, а несуть всім народам братську допомогу і благодать. Як сказав один чеський мислитель, спочатку росіяни все російське назвали слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським.Вони вважають, що кожен клаптик чиєїсь землі, политий кров`ю російського солдата, – це їхня земля. А скільки при цьому вони пролили крові аборигенів – цього ніхто не бере до уваги: «побєдітєлєй нє судят». Тому всі ті, хто на окупованих територіях не стає їм братом, стає ворогом. А за що ж любити ворогів?

3. Малороси не люблять Галичан так, як сонна людина не любить, коли її будять з солодкого сну задля робочого будня. І їх можна зрозуміти. Наддніпрянські племена заплатили чималу ціну, щоб стати руськими. Потім ще більшу, щоб стати козацьким народом. І тільки коли стали народом малоруським у державі великоруській, змогли відчути себе більш-менш спокійно. І тут тільки прижилися, як із них знову захотіли зробити щось інше – українців, і знову ціною страждань та втрат. Нарешті з братами-великоросами знайшли консенсус: українець – це той же малорос. Ну й добре. Аж тут якісь галичани теж заявляють, що й вони українці. Та ще й правдивіші від малоросів. Але всі усвідомлюють, що двох таких різних типажів не можна називати одним іменем. І галичани, і малороси добре розуміють, що українець – хтось один із них. Галичани – меншість, тож мали б поступитися більшості, але не хочуть. Ну то за що ж їх любити?

4. Поляки-шовіністи не любили Галичан ніколи. І їх можна зрозуміти. За Австрії не любили Галичан і дразнили їх «галілейчиками» чи «шварцґельберами» за вірність Габсбурґам. В Австро-Угорщині за часів автономії Галичини не могли змиритися з тим, що русини хотіли її поділу на східну й західну. Адже це мав бути польський П’ємонт, а галицькі русини прагнули й собі власного П’ємонту. Потім поляки стільки зусиль вклали в проект «Україна», що будь-який галицький проект є для них просто національною образою і запереченням понад столітніх зусиль. Не кажучи вже про традиції польського романтизму, згідно з яким десь там, над Дніпром, живе любий їхньому серцю дикий і п’яний козак та кріпак у вишиванці, а в Галичині живуть «різуни», бандерівці, і що там гріха таїти, конкуренти у претензіях як на культурну спадщину цієї землі, так і на її католицьке обличчя. Як же можна таких любити?

5. Галичани-«нєвозвращєнци» не люблять Галичан, які хочуть змін. І їх можна зрозуміти. Кожна людина завжди хоче жити ліпше (принаймні, ніж інші). У Галичині упродовж десятиліть всім жити зле, тож досягнути бажаного результату можна, лиш втікаючи на заробітки в Америку чи в Європу, або в Київ чи в Росію. Тож «нєвозвращєнцам» бідна і зацофана Галичина потрібна як пункт відліку при відмірюванні того, наскільки їм стало жити ліпше. Ну, тут і без сентиментів не обійдеться, ясна річ. Адже колись цьоця з Канади чи вуйко з Америки приїздили, як великі пани – привозили джинси і давали по п’ять баксів дітям, а ціла родина тратила свій місячний прибуток, щоб їх пригостити гонорово, «по-українськи». Та й нові кияни приїздили і не приховували свого задоволення – у вас тут все так дешево, аж незвично. За п’ять баксів багач – це справді незвично. Отак і «нєвозвращєнци» хотіли б нині бути такими панами – за джинси і п’ять баксів раз в рік, на Великдень чи Різдво. А тут – якісь Галичани, котрі хочуть все це зруйнувати. Ну як їх можна любити?

Мабуть, знайшлося б іще кілька народів чи спільнот, котрі Галичан щонайменше недолюблюють, але й перелічених цілком достатньо як на народ, що формально не існує. Хотілось би, звичайно, знайти й тих, хто Галичан любить. Однак задля цього Галичани повинні заявити на повен голос про себе як про народ реально існуючий, народ зі своїми особливими амбіціями та почуттям гідності.

 

Джерело: 

ZAXID.NET

 


13.02.2013 Володими Павлів 2986 4
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1196
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

947
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1055
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7088
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1725
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2502

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

279

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

564

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1597

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

849
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1073
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

561
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

917
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1236
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

799
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1359 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

942
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37282 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1036
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1279
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

778
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3003 13